Ухвала

від 24.02.2025 по справі 160/19204/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/19204/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №160/19204/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевих конструкцій «КОНГРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року (оприлюднено в ЄДРСР - 29.06.2024 року) адміністративний позов задоволено.

До Третього апеляційного адміністративного суду 07.01.2025 року надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №160/19204/23.

В поданій апеляційній скарзі скаржник також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначаючи, що оскаржуване рішення суду отримане 01.07.2024 року, первинна апеляційна скарга подана в межах строку, проте, ухвалою суду від 29.07.2024 року повернута, у зв`язку із несплатою судового збору. Скаржник звертає увагу на те, що ним сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та вважає поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 29.01.2024 року.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2025 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №160/19204/23. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №160/19204/23 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що вперше, оскаржуване рішення суду отримане 01.07.2024 року, первинна апеляційна скарга подана в межах строку, проте, ухвалою суду від 29.07.2024 року повернута, у зв`язку із несплатою судового збору. Скаржник звертає увагу на те, що ним сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та вважає поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 29.01.2024 року, оскільки обмежене фінансування позабавляло скаржника можливості сплатити судовий збір та вчасно подати апеляційну скаргу.

Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в поданому клопотанні, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявність поважних причин причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Також, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

Крім того, подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду містить також клопотання про повернення судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги у цій справі у разі прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Як слідує з матеріалів справи, заявником сплачено 4026,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.12.2024 року № 4991.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заяву слід задовольнити та повернути заявнику з Державного бюджету України сплачений судовий збір.

Керуючись ч. 2 ст. 132 КАС України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №160/19204/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №160/19204/23.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судовий збір, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 19.12.2024 року №4991 у розмірі 4026,00 грн. (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 коп.)

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21.02.2025 року і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко