Постанова

від 20.02.2025 по справі 160/28892/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2025 року справа 160/28892/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Личкатій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Новомосковської окружної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 (суддя Рябчук О.С.) про повернення позовної заяви Новомосковської окружної прокуратури до Самарівської (Новомосковської) міської ради, Виконавчого комітету Самарівської (Новомосковської) міської рад, Управління по роботі з активами Самарівської (Новомосковської) міської ради про скасування паспортів прив`язки; треті особи: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ; Комунальне підприємство «Новомосковськміськтранс»

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська окружна прокуратура 29.10.2024 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Самарівської (Новомосковської) міської ради, Виконавчого комітету Самарівської (Новомосковської) міської рад, Управління по роботі з активами Самарівської (Новомосковської) міської ради щодо невжиття заходів з приведення в належний стан тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в районі будинку 16 по вул.Гетьманській в м.Новомосковську на підставі паспортів прив`язки №131 від 06.07.2022, №132 від 06.07.2022, №163 від 22.09.2022, №164 від 22.09.2022, виданих на замовлення ОСОБА_1 , та скасувати перелічені паспорти прив`язки.

Прокурор вказує, що ОСОБА_1 без отримання необхідних погоджень збудував суцільний комплекс тимчасових споруд загальною площею понад 30м2 на червоній лінії у безпосередній близькості від проїзної частини та пішохідних переходів, а тому паспорти прив`язки видані з порушенням частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; статті 18 Закону України «Про автомобільні дороги»; пунктів 20, 25-2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994; пунктів 2.2, 2.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011; ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди».

В обгрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор вказує що побудований суцільний комплекс тимчасових споруд без отримання необхідних погоджень загрожує протипожежній, санітарній, екологічній, дорожній безпеці мешканців міста (ас1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позовна заява прокурора повернута. Прийняте рішення суд мотивував тим, що прокурор не має повноважень на звернення з таким позовом (ас155).

В апеляційній скарзі Новомосковська окружна прокуратура просить дану ухвалу скасувати. Посилаються на помилковість висновку суду що прокурор не має повноважень на звернення з таким позовом та повторює доводи, викладені в позовній заяві (ас165).

Надаючи оцінку законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 53 КАС України, в разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, представництво інтересів держави в суді є конституційним завданням прокуратури і суди не можуть обмежувати прокурора у реалізації цього повноваження якщо ним дотриманий встановлений законом порядок при здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави. Якщо прокурор обгрунтує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, підстави для представництва, відсутність державного органу, який зобов`язаний захищати порушені інтереси держави, а суд підтвердить підстави для представництва, в такому випадку позовна заява прокурора не може бути повернута. В іншому випадку буде порушена конституційна норма про представництво прокурора інтересів держави та інтереси держави залишаться незахищеними, особливо в тому випадку, коли крім прокуратури захистити інтереси держави нікому.

На переконання колегії суддів, в позовній заяві прокурор належним чином обгрунтував що побудований суцільний комплекс тимчасових споруд без отримання необхідних погоджень загрожує протипожежній, санітарній, екологічній, дорожній безпеці мешканців м.Новомосковська. Відтак є помилковим висновок суду першої інстанції що у прокурора відсутні повноваження на звернення з таким позовом. Колегія суддів звертає увагу, що адміністративними судами неодноразово розглядались позови прокурорів про скасування паспортів прив`язки, в тому числі справи переглядались по суті Верховним Судом (справи №440/6751/21, №440/6758/21, №440/6762/21, №440/6768/21, №440/6769/21, №440/7203/21, №440/7204/21, №440/7209/21, №440/7211/21, №440/7212/21, №440/7213/21).

Керуючись статтями 241 244, 315, 320 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської окружної прокуратури задовольнити.

Скасувати, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 про повернення позовної заяви прокурора.

Справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з 20.02.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повну постанову складено 24.02.2025.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіТ.І. Ясенова