Постанова

від 20.02.2025 по справі 160/30568/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/30568/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.)

в адміністративній справі №160/30568/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 15.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 26.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.06.2018 року виплаченої 26.12.2022 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022 року у справі №200/4095/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.

Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано про те, що у цій справі спір щодо невиплаченої компенсації втрати частини доходу стосується заробітної плати, за період, що передує 19.07.2022 року. Також зазначив, що наразі позивач проходить військову службу.Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач отримав виплачену відповідачем на виконання рішення суду індексацію 26.12.2022 року. Проте з позовом про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації позивач звернувся у листопаді 2024 року. Зазначив, що до 19.07.2022 року процесуальне законодавство не обмежувало строк звернення до суду із спірних питань. Однак, зважаючи, що позивачем спірний період заявлений із 01.12.2015 року по 26.12.2022 року, а не по 19.07.2022 року суд такі твердження до уваги не прийняв.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця. Зазначає, що строк звернення до суду у спорах щодо компенсації втрати частини доходу за період, що передує 19.07.2022 року у розумінні Верховного Суду є необмеженим законодавством, оскільки застосуванню підлягає стаття 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022 року. Враховуючи, що предметом спору у даній справі є компенсація втрати частини доходу за період з 01.12.2015 року по 03.12.2018 року, що передує 19.07.2022 року, то строк звернення до суду у розумінні Верховного Суду є необмеженим законом, а отже, судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 18.12.2024 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ, який, проте, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.

Відповідно, у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною 1 статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 зазначив:

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості.

При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду.

Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку.

Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначив, що отримав виплачену відповідачем на виконання рішення суду індексацію 26.12.2022 року.

Проте з позовом про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації позивач звернувся у листопаді 2024 року.

У поданій на адресу суду заяві позивач зазначив, що у цій справі спір щодо невиплаченої компенсації втрати частини доходу стосується заробітної плати, за період, що передує 19.07.2022 року.

Суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що до 19.07.2022 року процесуальне законодавство не обмежувало строк звернення до суду із спірних питань.

Однак, зважаючи, що позивачем спірний період заявлений із 01.12.2015 року по 26.12.2022 року, а не по 19.07.2022 року суд першої інстанції такі твердження до уваги не прийняв.

Крім того, суд першої інстанції погодився із доводами позивача, що проходження військової служби є поважною причиною для поновлення строків звернення до суду.

Однак, на підтвердження того, що позивач наразі проходить або проходив військову службу матеріали справи не містять доказів.

За викладеного, наведені в заяві про поновлення строку судом першої інстанції визначено як неповажні згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 й 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому, протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Ураховуючи наведене та зважаючи на те, що позивачем не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення ним до суду у визначений законом строк, вказані причини пропуску строку суд першої інстанції визначив такими, що не можуть бути визнані поважними для поновлення строку.Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу, виходячи з наступного.

Спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.

При цьому, строк звернення до суду у спорах щодо компенсації втрати частини доходу за період, що передує 19.07.2022 року у розумінні Верховного Суду є необмеженим законодавством, оскільки застосуванню підлягає стаття 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022 року (постанова від 20.12.2024 у справі №440/6875/24).

Також, Верховним Судом у постанові від 08.08.2024 у справі №380/29686/23 прийнята правова позиція щодо строків звернення до суду у справах щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, зокрема в цій постанові зазначено:

47… спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила відносно стягнення заробітної плати, що застосуванню підлягає норма частини 2 ст.233 КЗПП України у редакції до змін, внесених Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022, якою визначено, що працівник, службовець має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є компенсація втрати частини доходу за період з 01.12.2015 року по 03.12.2018 року, що передує 19.07.2022 року, то строк звернення до суду у розумінні Верховного Суду є необмеженим законом.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд змінив власну правову позицію та у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 зазначив, що до суду із адміністративним позовом можна звертатися без відповіді на заяву з проханням виплатити компенсацію втрати частини доходу.

Статтею 320 КАС України визначені підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема частину 2 статті 233 КЗПП України у редакції до змін, внесених Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022, якою визначено, що працівник, службовець має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як наслідок, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року слід скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо висновків суду першої інстанції, що позивачем спірний період заявлений із 01.12.2015 року по 26.12.2022 року, а не по 19.07.2022 року, тому суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача, що процесуальне законодавство не обмежувало строк звернення до суду із спірних питань.

З цього приводу слід зазначити, процесуальний закон надає можливість розглянути кожен окремий період та прийняти рішення в частині позовних вимог.

Керуючись ст. 308, 311, 312, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяН.А. Олефіренко