Постанова

від 25.02.2025 по справі 420/21917/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21917/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, прийнятого в порядку письмового провадження суддею Левчук О.А. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (далі Позивач, ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці (далі Відповідач, Митниця) в якому просила суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000285/1 від 04.05.2024 року;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000527 від 04.05.2024 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що Позивачем подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митною декларацією до митного органу подані зовнішньоекономічний контракт та доповнення, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України (далі МК України). Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм МК України. Усі документи, які зазначені у статті 53 МК України як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року позов задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000285/1 від 04.05.2024 року;

- визнано протиправним та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000527 від 04.05.2024 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056 грн..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона зазначає, що в п. 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000285/1 від 04.05.2024 року митним органом наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Зокрема, виходячи з наданих документів поставка товару здійснювалася на умовах CPT Odessa, проте з наданих документів відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. У наданих до митного оформлення документах відсутні числові дані щодо складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У копії експортної декларації 223120240000456410 від 31.01.2024 року зазначено умови поставки CPT, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Також не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок ТПП від 16.04.2024 року № СИО-к №000064 через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що надані ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку як платник податків у Суворовській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області та займається наступним видами діяльності за КВЕД: 46.64 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва (основний); 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

25.03.2023 року між ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (Дистриб`ютор) та «ZHEJIANG JUITA INTELLIGENT TECHNOLOGY CO. LTD» (Виробник) укладено Дистриб`юторський договір з наданням ексклюзивних прав № 03-25/23JT (далі Договір), за умовами якого Виробник призначив ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» своїм уповноваженим ексклюзивним дистриб`ютором з метою одержання замовлень продукції, оговореної у статті 1.2, від клієнтів тільки на території України, а Дистриб`ютор приймає і бере на себе таке призначення. Дистриб`ютор згоден взяти на себе та виконувати зобов`язання, оговорені в розділі 2, для досягнення вищевказаної мети.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4., 4.1. та 8.1. Договору передбачено, що під охоплюваною продукцією торгівельної марки JUITA маються на увазі машини швейні, запасні частини, додаткові приладдя, пристрої та компоненти до них (далі Продукція). Виробник зобов`язується постачати продукцію, опис якої зазначається в додатках до цього Договору, передавати Дистриб`ютору документи, що відносяться до продукції і право власності на Продукцію, в той час як Дистриб`ютор зобов`язується оплачувати ціну продукції та приймати поставки Продукції. Сторони укладають додаткові угоди до цього Договору, в яких зазначають опис (найменування та кількість) Продукції, гарантійний строк, ціну продукції, базисні умови поставки та умови платежу. Ціна кожної окремої угоди встановлюється шляхом переговорів між Виробником і Дистриб`ютором. У відповідь на кожен запит та/або замовлення Дистриб`ютора Виробник пропонує спеціальну ціну, дійсну для Дистриб`ютора та яка вигідно відрізняється від публічних цін, доступних на торгових інтернет-платформах. На підставі цієї спеціальної ціни Виробник не надає Дистриб`ютору жодної комісійної винагороди. Виробник зобов`язується надати Дистриб`ютору з кожною поставкою Продукції таку супровідну документацію: комерційний рахунок (інвойс), пакувальний лист, коносамент або авіанакладна.

23.11.2023 року між ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (Дистриб`ютор) та «ZHEJIANG JUITA INTELLIGENT TECHNOLOGY CO. LTD» (Виробник) укладено Додаткову угоду № 3 до Договору (далі Додаткова угода), відповідно до якої Виробник зобов`язується поставити Продукцію, опис (найменування, кількість і ціна) якої обговорюється в специфікації (Додаток № 1 до Договору), передати документи, що відносяться до Продукції та передати Дистриб`юторові право власності на продукцію, а Дистриб`ютор зобов`язується сплатити ціну за Продукцію і прийняти поставку Продукції.

Пунктами 2, 3 та 4 Додаткової угоди визначено, що ціна Продукції складає 5 616,00 дол. США на умовах CPT Одеса, Україна. Дистриб`ютор зобов`язується перерахувати на банківський рахунок Виробника грошові кошти в розмірі ціни Продукції на умовах попередньої оплати одним або кількома платежами на розсуд Дистриб`ютора. Виробник зобов`язується передати продукцію Дистриб`ютору на умовах CPT Одеса, Україна, протягом орієнтовно 14 робочих днів після підписання цієї Додаткової угоди, шляхом відправки з порту Ningbo/Shanghai (Китай).

02.05.2024 року декларантом ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500500015665U1 щодо товару: 1) Машини швейні нові, промислові, автоматичні, призначені для текстильної промисловості, ТМ «JUITA», машини змонтовані на станині. Станини зварені із вуглеводистої сталі марки Q215B. Доля ваги станин у вазі нетто кожної машини в цілому складає не менше 85%: -мод. JTK8-150110A, серійні номери: 23122390158, 23122390160: машина швейна для шаблонного шиття-вистібування курток, поле шиття 150х110см, в кмпл. з стандарт-набором З.І.П., в т.ч., інструментів д/монтажу та обслуговування JTK8-150110A. Усього 2 комплекти. Вивантажено з контейнера FFAU5360996. Торгівельна марка «JUITA». Виробник: «ZHEJIANG JUITA INTELLIGENT TECHNOLOGY CO., LTD.», країна виробництва Китай, CN.

Разом з декларацією були подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 03-25/23JT від 25.03.2023 року; Додаткову угоду № 3 від 23.11.2023 року до вказаного Договору, Додаток № 1 від 23.11.2023 року до Додаткової угоди; рахунок-фактура (інвойс); пакувальний лист; коносамент; автотранспортну накладну; банківський платіжний документ, що стосується товару; доручення; технічний опис; пропозицію ціни; висновок за результатами цінового моніторингу про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Торгово Промисловою Палатою України; сертифікат; копію ВМД на подібний товар,; копію ВМД на ідентичний товар; копію митної декларації країни відправлення.

За результатами перевірки митної декларації та поданих до неї документів, Одеською митницею сформовано повідомлення за № 588773 в якому вказано, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 25.03.2023 № 03-25/23JT (далі-Контракт), доповнень №1, №3 від 23.11.2023 до Контакту та комерційного інвойсу від 29.01.2024 № JT20231123-01 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Odessa. Вказані умови поставки СРТ (фрахт/ перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі;

2) відповідно до п.п. в) п.1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) у копії експортної декларації 223120240000456410 від 31.01.2024 року зазначено умови поставки СРТ, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

4) також, не є достатнім підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок ТПП від 16.04.2024 № СИО-к №000064 через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

04.05.2024 року на вказане повідомлення Позивачем направлено на адресу Відповідача лист з відповідними поясненнями та наданням додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

04.05.2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000285/1, у зв`язку з тим, що у рахунку на оплату № 28-1 відсутні реквізити покупця, що не дає змогу ідентифікувати операцію; у виписці з бухгалтерській документації № 1 та № 21 вказано, що інформація зазначена у документі відображає попередні розрахунки та товар не прийнято на баланс підприємства, що суперечить самому призначенню цього документа; у виписці (банку) за рахунком за 05.09.2023 року зазначена сума обороту 100 000, що не відповідає вартості товару за інвойсом JT20230924. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, розбіжності не спростовано. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митного оформлення є більшим та становить по товару № 1 8000 дол. США (МД від 26.06.2023 року № UA500500/2023/021794, ніж заявлено декларантом 2 808 дол. США.

04.05.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000527, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Вважаючи рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» звернулося до суду з даним позовом.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що Позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості. З урахуванням викладеного, за висновками суду першої інстанції, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000285/1 від 04.05.2024 року, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000527 від 04.05.2024 року не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Положеннями ч. 3 ст. 318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За приписами ч. 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При декларуванні товару Позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів Постачальника.

Як зазначено ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунокфактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - резервний метод.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних ЄАІС, які у матеріалах справи відсутні.

При цьому, Відповідачем така інформація не була надана під час судового розгляду справи.

У спірному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз ЄАІС, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Більш того, наявність інформації про вищу митну вартість товару за іншою митною декларацією не є самостійною підставою для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо доводів Відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо витрат на транспортування, а також вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктами 1.4. та 13.2. Договору № 03-25/23JT від 25.03.2023 року передбачено, що Сторони укладають додаткові угоди до цього Договору, в яких зазначають опис (найменування та кількість) Продукції, гарантійний строк, ціну продукції, базисні умови поставки та умови платежу.

При тлумаченні базисних умов поставки Продукції Сторони керуються Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) у редакції 2000р..

Пунктами 2 та 4 Додаткової угоди № 3 від 23.11.2023 року до Договору № 03-25/23JT від 25.03.2023 року визначено, що ціна продукції складає 5 616,00 дол. США на умовах CPT Одеса, Україна.

Виробник зобов`язується передати продукцію Дистриб`ютору на умовах CPT Одеса, Україна, протягом орієнтовно 14 робочих днів після підписання цієї Додаткової угоди, шляхом відправки з порту Ningbo/Shanghai (Китай).

Отже, відповідно до Договору № 03-25/23JT від 25.03.2023 року, Додаткової угоди № 3 від 23.11.2023 року до Договору № 03-25/23JT від 25.03.2023 року, а також інвойсу № JТ20231123-01 від 29.01.2024 року, поставка товару здійснювалася на умовах CPT Одеса.

Водночас, за правилами Інкотермс 2000 CPT (Carriage Paid To) фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення).

Поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків із моменту передання товару перевізникові.

За умовами поставки СРТ на продавця покладається контроль безпеки; перевірка якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; виконання експортних митних формальностей; доставка товару до узгодженого пункту в місці призначення; вивантаження товару в місці призначення; виконання транзитних митних формальностей, якщо за договором перевезення ці витрати оплачує продавець. Доказом виконання продавцем своїх обов`язків із поставки товару є відповідний транспортний документ.

Відповідно до розділу А.9 умов СРТ продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).

Отже, з наведеного вбачається, що як за умовами Договору, так і за умовами поставки СРТ обов`язок з транспортування товару і з його пакування покладено на Продавця товару та при поставці товару такі витрати включено до вартості товару, про що свідчить і надана Позивачем при митному оформленні повідомлення (declaration) № JТ20240503-2 від 03.05.2024 року з перекладом цього повідомлення з англійської мови на українську мову.

Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсом, наданим Продавцем, не передбачалось.

Тобто, вартість упаковки за товар, що постачався, вже включено у ціну товару та у Продавця були відсутні додаткові витрати на упаковку.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат з транспортування товару, а також на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, Відповідачем не доведено понесення Позивачем додаткових витрат з транспортування товару та його упаковку, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як транспортування товару, а також вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, за умовою включення таких складових до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою. Тобто, в даному випадку вартість транспортування товару та його упаковка не є витратами, які понесені Покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

До цього ж, колегія суддів не погоджується із твердженням Відповідача як на підставу для коригування митної вартості на те, що у копії декларації 223120240000456410 від 31.01.2024 зазначено умови поставки CPT, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів, витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки згідно експортної декларації, інвойсу та Додаткової угоди до Договору, передбачають, що: Продавець сплачує транспортування/перевезення товарів від Продавця до Покупця; Продавець знімає з себе відповідальність за втрату товару після його передачі перевізнику, тобто, у порту відвантаження Ningbo/Shanghai (Китай); ризики переходять при отриманні товару першим перевізником.

Крім того, колегія суддів зазначає, що митним орган не обґрунтовано яким чином не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів, витрат на транспортування товарів від продавця до покупця впливає на складові митної вартості товару.

Відносно тверджень Відповідача про невідповідність висновку ТПП від16.04.2024 року № СИО-к №000064 вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, колегія суддів зазначає, що вказаний висновок підтверджує інформацію про вартість товарів, які ввіз Позивач на територію України.

Більш того, відповідно до положень ст. 53 МК України висновок Торгово-промислової палати не входить до обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару, отже не може бути підставою для коригування митної вартості.

Відтак, наведені аргументи Відповідача є безпідставними.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином обставини відсутності реквізитів Покупця у рахунку на оплату та відомості зазначені у бухгалтерській документації та виписці за рахунком, вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що декларантом були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, та, як наслідок, прийняття спірного Рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Надані Позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Досліджуючи обґрунтованість доводів про правомірне застосування методу для визначення за ціною угоди щодо ідентичних товарів, Відповідач не переконав суд апеляційної інстанції, чому саме в такому розмірі була визначена митна вартість імпортованого товару, які складові вплинули на формування такої вартості, а в рішення про коригування митної вартості не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 МК України.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Стосовно вимоги Позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000527 від 04.05.2024 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Так, оскільки вказана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000285/1 від 04.05.2024 року, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, то картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Тобто, Відповідачем безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих Позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Крім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Як визначено ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Проте, приписи вказаної статті Відповідачем були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що Позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до Відповідача всі необхідні передбачені ст. 53 МК України документи, а Відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що апелянтом в доводах апеляційної скарги не було наведено буд-яких заперечень щодо правильності визначення суми витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому апеляційний суд не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя:М. П. Коваль

Суддя:Ю.В. Осіпов

Суддя:В.О. Скрипченко