Постанова

від 25.02.2025 по справі 420/25365/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25365/24

Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д. К. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Аргіровій М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 29 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року, з 1 лютого 2022 року та з 1 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.06.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив скласти та надати до Головного управління ПФУ в Одеській області нові довідки про розмір свого грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, для перерахунку з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 року його пенсії з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ та з урахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції станом на 01.01.2023 року). 08.07.2024 листом №65/23/К-616/207 Управління Служби безпеки України в Одеській області повідомило позивача, що оскільки після 05.03.2019 року списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від ГУ ПФУ в Одеській області не надходили, а тому відсутні підстави скласти та направити нові довідки для перерахунку пенсії. Відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність законних підстав для надання довідки про розмір грошового забезпечення. Позивач вважає, що дії Відповідача, з відмови у задоволенні заяви про надання позивачу та ГУ ПФУ витребуваних довідок, є протиправними, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення і перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 29 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 1 лютого 2020 року, з 1 лютого 2021 року, з 1 лютого 2022 року та з 1 лютого 2023 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Управління Служби безпеки України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, під час ухвалення рішення не врахував, що наразі не існує іншого порядку перерахунку колишнім військовослужбовцям пенсій, окрім того, що затверджений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі Порядок №45). Як вважає скаржник, процедура, встановлена Порядком №45, розпочинається із прийняттям Кабінетом Міністрів України відповідного рішення щодо перерахунку пенсій.

Скаржник зазначає, що після скасування пунктів Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) і до теперішнього часу рішень щодо перерахунку пенсій Уряд не приймав. На переконання скаржника, розрахунковою величиною для визначення розміру посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовцям, в тому числі і позивачу, має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.

Також, вказує, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача, що діючим законодавством не передбачено інших підстав для складання спірних довідок, як і не передбачено обов`язку Управління за заявою фізичної особи - колишнього військовослужбовця СБУ складати таку довідку та подавати її до ГУ ПФУ в Одеській області за відсутності відповідних списків від ПФУ.

Як вважає скаржник, право особи подавати до пенсійного органу додаткові документи для перерахунку пенсії жодним чином не створює обов`язку для УСБУ в Одеській області, як органу, уповноваженого на видачу довідок, складати та надсилати спірні довідки за зверненням пенсіонера до органу Пенсійного фонду України

В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.02.2023 по справі № 420/26816/21 та від 21.10.2020 по справі № 826/13908/18.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апелянту судове засідання з`явився та надав необхідні пояснення.

Після заслуховування пояснень, колегією суддів подальший розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області та отримує пенсію призначену на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

На звернення позивача, відповідач листом за №65/23/К-616/207 від 08.07.2024 року повідомив, що згідно з Порядком № 45 процедура підготовки та подання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, передбаченою додатком 2, розпочинається виключно на підставі відповідних списків органу Пенсійного фонду України (у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій), які до Управління не надходили, правових підстав для їх підготовки та подання поза встановленим порядком не вбачається. Тобто, жодною правовою нормою не встановлено обов`язку Управління складати такі довідки та подавати їх до ГУ ПФУ в Одеській області зокрема, за заявою колишнього військовослужбовця-пенсіонера. Крім того повідомлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням з 01.03.2018 і до цього часу діючим військовослужбовцям розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт (пункт 4 Постанови-704).

Не погоджуючись з зазначеним, позивач оскаржив таку відмову відповідача до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що з урахуванням того, що розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2020, 2021, 2022 та 2023 році, є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 році, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене ст. 63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від Управління Служби безпеки України в Херсонській області для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги УСБУ в Одеській області стосовно правомірності застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а також додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ(далі - Закон № 2262-XII)..

Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частинами 2, 3 наведеної статті, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі і вище- Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до положень статті 63 вказаного Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі і вище - Порядок №45).

Пункт 1 Порядку №45 передбачає, що пенсії, призначені відповідно до №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі і вище - Постанова №704 ) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пункт 2 Постанови № 704 встановлює, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначена тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пункт 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі і вище Постанова № 103), пунктом 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 був викладений в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Слід врахувати, що Законом України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-III) визначені правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Згідно статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти .

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Слід зазначити, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому, пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлює, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Законами України «Про державний бюджет України на 2020-2023 рік» таких застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2020-2023 роках установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року, 2021 та 2022 року та 2023 рік - 2 102 грн, 2 270 грн, 2 481 та 2 864 відповідно, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.

З вищевикладеного слідує вірність доводів позивача щодо права на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії із застосуванням пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Водночас, колегія суддів зауважує, що частина 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Слід зазначити, що юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

Так, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі № 913/204/18, від 10.03.2020 по справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі № 440/6017/21 (постанова від 02.08.2022).

Так, у згаданій справі Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

«з 01.01.2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).».

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), № 500/1813/21 (постанова від 12.09.2022) та № 500/3840/21 (постанова від 22.09.2022).

Застосовуючи ці позиції до обставин справи, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

За таких підстав, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно правомірного використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року та вважає, що наведені доводи є безпідставними, висновків суду першої інстанції не спростовують, та суперечать наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду.

Тобто, оскільки, у вказані дати відбулося підвищення грошового забезпечення відповідних категорій осіб, то позивач має право на здійснення з першого числа наступного місяця перерахунку своєї пенсії на підставі збільшеного розміру грошового забезпечення.

Зважаючи на принцип «належного урядування», за наявності у особи права на перерахунок пенсії, орган державної влади не вправі відмовляти у реалізації такого права, посилаючись при цьому на неналежне виконання повноважень іншим органом.

Оскільки відсутність спірної довідки перешкоджає у реалізації права позивача на перерахунок пенсії, то відповідача належить зобов`язати виконати покладений на нього обов`язок щодо складення на направлення до органу Пенсійного фонду України такої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

За вказаного вище, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача, який є пенсіонером з числа військовослужбовців УСБУ, виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням (перерахунку грошового забезпечення вказаного у довідці), які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності у Управління повноважень провести перерахунок розміру грошового забезпечення особи, яка не проходить військову службу (зокрема пенсіонера), оскільки такі грунтуються на помилковому розумінні предмету спору, а саме позивачем заявлено вимоги про перерахунок грошового забезпечення для зазначення його у довідці для перерахунку пенсії.

Відповідаючи на доводи скаржника про те, що виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача, можливий тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення щодо перерахунку пенсій, колегія суддів зазначає таке.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019 по справі № 160/8324/19.

При цьому, слід зазначити, що наявність звернення пенсіонера про отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії до уповноваженої особи, що здійснює видачу довідок про розмір грошового забезпечення, за умови наявності права у пенсіонера на здійснення перерахунку пенсії, є підставою для видачі уповноваженою особою такої довідки. За таких обставин, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо відсутності у Відповідача обов`язку надавати спірні довідки.

Таким чином скаржник помилково вважає, що УСБУ в Одеській області може видавати довідки про розмір грошового забезпечення виключно за процедурою, передбаченою Порядком №45.

Також колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2023 по справі № 420/26816/21 та від 21.10.2020 по справі № 826/13908/18, позаяк такі правові висновки не є релевантними у межах даної справи, з огляду на різні предмети спору.

Зокрема, у межах справи № 420/26816/21 Верховним Судом досліджувалась правомірність дій УСБУ в Одеській області, які полягають у відмові надати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.10.2019, 01.10.2020, та 01.03.2021.

В межах цієї справи Верховний Суд встановив, що позивач пов`язує наявність підстав для видання оновлених довідок із виданням відповідних наказів керівників органів СБУ про встановлення або скасування відповідних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, які не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців, відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII.

Водночас, в межах даної справи, висновки суду ґрунтуються на визнанні рішенням суду протиправними та нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів, що в свою чергу обумовлює наявність підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII.

У межах справи № 826/13908/18 Верховним Судом досліджувалась правомірність дій територіального органу Пенсійного фонду щодо не проведення нарахування позивачеві пенсії та помилковості розрахунків пенсії, що свідчить про відсутність у межах вказаної справи релевантних висновків щодо застосування норм права, які можливо застосувати у межах даної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, слід констатувати, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2025 року

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова