Постанова

від 24.02.2025 по справі 620/7251/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7251/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області», Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області», Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань, в якому просив:

- визнати протиправними дії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» щодо відмови у підготовці і наданні до ГУ ПФ України в Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.

- зобов`язати МВС України в особі Відділу координації пенсійних питань підготувати та надати до ГУ ПФ України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, МВС України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при розрахунку пенсії підлягає врахуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Позиція позивача обґрунтовувалась тим, що йому протиправно відмовлено в оформленні і поданні до ГУ ПФ України у Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» свою позицію обґрунтовувало тим, що відповідні повноваження по видачі довідок передано до Міністерства внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За результатами звернення позивача до ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області», листом від 25.04.2024 №33/45-Я-1106 його повідомлено, про відсутність підстав для видачі оновленої довідки, оскільки розмір окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, які визначені Постановою №704, не збільшувався (а.с.12).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, тому вимоги позивача про видачу довідки станом на 01.01.2023 для перерахунку основного розміру пенсії є обґрунтованими.

За результатами перегляду рішення сулу першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Нормами ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.

Так, відповідно до п.4 Постанови №704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів також враховує, що згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Під час розгляду і вирішення цієї справи положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підлягають солідарному застосуванню.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року».

Враховуючи, що розрахункову величину змінено з 29 січня 2020 року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням для цілей перерахунку пенсії відповідачу належало використовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Натомість відповідачем при обчисленні розміру грошового забезпечення позивача для цілей перерахунку пенсії посадовий оклад та оклад за військовим званням було розраховано з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн 00 коп.

В той час як згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складав 2481 грн 00 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням розрахункової величини для обчислення посадового окладу й окладу за військовим званням та відповідно грошового забезпечення є законними і обґрунтованими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Передбачений п.1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.

Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.

Колегія суддів наголошує на тому, що з прийняттям вказаного судового рішення було відновлено дію п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу щорічно з 01 січня збільшуються за рахунок підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, адже визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до цієї постанови.

При цьому, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням для цілей перерахунку пенсії позивача належить обчислювати саме за правилами, які встановлені п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Суд звертає увагу, що даний адміністративний позов спрямований на захист права на пенсію, обчислену з нового розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до вказаної норми. Порушення такого права відбулося у зв`язку з прийняттям Постанови № 103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Вказана постанова мала вплив на передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм перерахунку пенсії саме на стадії формування довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Отже колегія суддів вважає, що поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі слід здійснювати зі стадії, на якій відбулося порушення, а саме - виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідок про грошове забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням будуть розраховані з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на підставі раніше отриманих від Пенсійного фонду України списків.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що за результатами прийняття МВС України наказу від 22.04.2024 №259 Відділ координації пенсійних питань МВС України визначений уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Таким чином, саме до повноважень Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України належить видача довідок про грошове забезпечення для проведення подальшого перерахунку розміру вже призначених пенсій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

При цьому, посилаючись на зміни в порядку видачі довідок, внесені наказом МВС України від 21.06.2024 №432, скаржником не було подано до суду копії такого наказу ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду, внаслідок чого відповідні обґрунтування апеляційної скарги відхиляються судом.

Щодо тверджень апелянта про неотримання ним копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви, то колегія суддів звертає увагу, що і ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024, і примірник позовної заяви розміщені в «Електронному суді», доступ до якого наявний у МВС України через «Електронний кабінет».

Крім того, апелянт був належним чином обізнаний про розгляд даної справи в суді першої інстанції та про те, що його залучено у якості другого відповідача, що підтверджується довідкою про доставку копії ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2024, якою було залучено до участі у справі МВС України в особі Відділу координації пенсійних нарахувань та надано останньому 15 днів для подання відзиву (а.с.43 зворот).

В силу абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Свідоме ігнорування скаржником факту розгляду даної справи та не бажання користуватися наданими йому процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву тощо, не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 24 лютого 2025 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма