Ухвала

від 05.02.2025 по справі 367/8269/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8269/24

Провадження №2/369/3717/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі ГордієнкоС.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Яни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Мендрик Дмитро Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовною до судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Яни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди.

19 серпня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М. заявила заяву про самовідвід у розгляді даної справи, оскільки вона є відповідачем у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2024 року задоволено заяву судді Третяк Я.М. про самовідвід. Цивільну справу № 367/8269/24 передано до цивільної канцелярії суду для вирішення питання про визначення судді для розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 серпня 2024 року цивільну справу №367/8269/24 передано голові Ірпінського міського суду Київської області для вирішення питання щодо направлення її до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року визначено Києво-Святошинський районний суд Київської області для забезпечення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Яни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому засобами поштового зв`язку надіслала на адресу суду клопотання в якому просила суд вирішити питання про закриття провадження у цивільній справі №367/8269/24. В обґрунтування наведеного зазначила, що Указом Президента України № 311/2020 від 05 серпня 2020 року «Про призначення суддів» відповідача ОСОБА_3 призначено на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області. Нині, у провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області ТретякЯ.М. перебуває справа за №759/5948/23 у якій позивач ОСОБА_2 є обвинуваченим. Розгляд справи наразі не завершено. Вказує, що спір позивача пов`язаний з здійсненням відповідачем правосуддя, оскільки інших організаційних чи розпорядчих функцій ТретякЯ.М. як суддя не здійснює.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Яни Миколаївни про стягнення моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером інвалідом 1 групи та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказує, що відповідно до медичних документів, позивач невиліковно хвора особа, потребує постійного стороннього догляду та лікування. Зазначає, що відносно ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження, відомості щодо якого 05.02.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100000443, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.ч. 2, 4 ст.358, ч. 1 ст. 400-1 КК України. Наразі обвинувальний акт знаходиться на розгляді у судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2024 року у справі №759/5948/23 щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід, який включає, зокрема обов`язок не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора, суду, який у подальшому було продовжено. Позивач вказує, що звертався до судді Ірпінському міському суді Київської області Третяк Я.М. з клопотаннями надати дозвіл на виїзд ОСОБА_2 за межі Київської області у період з 05.08.2024 року по 05.09.2024 року з метою відвідування родиною ОСОБА_2 лікувально-оздоровчого санаторію. Зазначає, що подані ним клопотання розглянуті не були, відтак на переконання позивача ОСОБА_3 допустила недбалість.

На підставі викладеного вказує, що дії відповідача призвели до погіршення стану його здоров`я, звідси свої страждання позивач оцінює в 500000 гривень.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції, законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.

Відповідно до ч.1, 11 ст.49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Законом встановлено імунітет суду, і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.

Європейський суд з прав людини зауважив, що питання імунітету суддів вже зустрічалося при розгляді однієї зі справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що з огляду на обставини тієї справи таке обмеження було пропорційним (рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєв та Плахтєєва проти України (Plakhteyev and Plakhteyeva v. Ukraine)).

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними означеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, а також встановленням у законі особливостей відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного суду, що міститься у постанові від 21.11.2018 року по справі №757/43355/16-ц, закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такою позовною вимогою буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою, що підтверджується також висновком Верховного Суду в постанові від 24 листопада 2021 року в справі № 686/31901/19.

Так, у разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду(судді) шкоди з підстав, не передбаченихстаттею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 454/3208/16-ц.

З урахуванням викладеного, дослідивши мотиви та зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що підстави позову зводяться до незгоди із ухваленими процесуальними рішеннями судді Ірпінського міського суду Київської області ТретякЯ.М. (відповідач по справі) у межах розгляду кримінальної справи№759/5948/23, тобто позовну заяву подано, у зв`язку із здійсненням суддею професійної діяльності.

Звідси, заявлені позовні вимоги по суті є оскарженням процесуальних дій судді (суду), пов`язаних з розглядом іншої судової справи, що виключає можливість вирішення спору у порядку цивільного судочинства, а тому суд вважає за необхідне закрити провадження у даній цивільній справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись, ст.ст. 19, 255, 260, 263, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Яни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ірина КОЗАК