Постанова

від 20.02.2025 по справі 520/22949/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 р.Справа № 520/22949/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник позивача Мокроусов Ю.С.

представник відповідача Лютянський М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 14.11.24 по справі № 520/22949/24

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати прийняті 22.02.2024 року ГУ ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення № 00091330708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2 829 183,00 гривень; № 00091420708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1 020,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що діяльність ФОП ОСОБА_1 пов`язана із реалізацією запасних частин та аксесуарів до мототехніки, їх сервісне обслуговування та ремонт за основним видом діяльності КВЕД 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів. При цьому продаж мототехники як підакцизного товару ФОП ОСОБА_1 не здійснюється, оскільки вона віднесена до категорії підакцизних товарів.

В торгівельно-виставочній залі крім аксесуарів, також розміщені в експозиції зразки мототехніки інших суб`єктів господарювання.

24.01.2024 року, ОСОБА_1 перебував за місцем здійснення господарської діяльності.

Після звернення покупця, який виявив намір придбати зараз мототехніку - квадроцикл «Kayo AU180», зразок якої перебував на експозиції у виставочній залі за VIN: НОМЕР_1 та належить іншому суб`єкту господарювання - ТОВ «МЕЙЛАН» (код ЄДРПОУ 24267110), був оформлений та підписаний договір доручення, за яким ОСОБА_1 як повірений, а ОСОБА_2 в якості довірителя, уповноважила повіреного організувати здійснення передпродажної підготовки та внесення коштів на рахунок (в касу) продавця за придбання мототехніки, для чого і передала грошові кошти готівкою в сумі 88 860,00 гривень, обґрунтовуючи це неможливістю перерахувати кошти в безготівковому порядку або внести їх зараз через банківську установу на рахунок продавця, у зв`язку із повітряною тривогою.

Після передачі грошових коштів, ОСОБА_1 як повірений, отримавши кошти та будучи впевненим що після скасування повітряної тривоги зможе внести їх на рахунок продавця через банківську установу, а інспектором Безгіновою Т.В. як довірителем, було складено Акт приймання-передачі майна - квадроцикла «Кауо AU180» VIN: НОМЕР_1 для отримання її із виставочної зали. Подальше переоформлення права власності від продавця до покупця мало відбутися в майбутньому, після внесення грошових коштів на рахунок продавця, та видачі продавцем супроводжувальної та видаткової документації.

У зв`язку із неможливістю внести повіреним ОСОБА_1 грошові кошти до банківської установи із тривалістю повітряної тривоги та надати ОСОБА_2 квитанцію про сплату вартості мототехніки, остання та перебуваючий весь час рядом чоловік, який в подальшому представився інспектором Кузьміним Р.Б., були пред`явлені посвідчення та направлення на перевірку, а також повідомлено про її проведення.

ОСОБА_1 відразу за розпискою повернув кошти, отримані за договором доручення, оскільки інша сторона заявила про його недійсність з моменту укладання.

ОСОБА_1 діяв на підставі довіреності б\н від 02.01.2024 року зі сторони власника та як представник зі сторони покупця на підставі договору доручення, що є цивільно-правовою формою правочину, визначеного нормами Цивільного кодексу України та не суперечать нормам чинного законодавства України.

Натомість, інспекторами Безгіновою Т.В. та Кузьміним Р.Б. було складено Акт (довідку) фактичної перевірки від 01.02.2024 року, про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування» та п. 85.2 ст. 85 ПК України та протокол № 127 від 01.02.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2024 року, провадження у справі № 201/2519/24 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП на підставі адміністративного протоколу № 127 від 01.02.2024 року, закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазначене судове рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/118020308.

Крім цього, 02.02.2024 року було складено Акт фактичної перевірки № 203/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_2 та протокол № 147 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-15 КУпАП, згідно з якими нібито встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 п. 6 розділу II Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 року №148, а саме проведення розрахунку готівкою протягом одного дня за одним платіжним документом у розмірі більше 50 000,00 гривень.

19.02.2024 року ОСОБА_1 було вручено протокол № 147 від 02.02.2024 року про адміністративне правопорушення, а ним надані письмові пояснення по суті подій, які відбулися 24.01.2024 року. Акт фактичної перевірки №203/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_2 від 02.02.2024 року ОСОБА_1 взагалі не вручався.

27.02.2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримано Постанову в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Федаш Н.Я. № 21 від 21.02.2024 року, відповідно якої ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 гривень.

З цього приводу в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться справа № 642/1247/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови № 21 від 21.02.2024 року.

Крім цього, за наслідками проведеної перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області, були ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00091330708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2.829.183,00 гривень та № 00091420708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1.020,00 гривень, які були отримані засобами поштового зв`язку 25.02.2024 року.

ОСОБА_1 не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх такими, що ухвалені з порушенням чинного законодавства та довільним трактуванням законодавчих норм, виходячи з наступного.

Із змісту оскаржуваного повідомлення-рішення вбачається, що його ухвалено на підставі акту перевірки № 203/04/26/07-08/РРО/ НОМЕР_2 від 01.02.2024 року, дата реєстрації 02.02.2024 року, тобто стосовно подій, які відбулися 24.01.2024 року.

Також незрозуміло, із яких розрахунків визначалась сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2 829 183,00 гривень.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.163-15 КУпАП та ч. 1 ст.155-1 КУпАП, оскільки діяв на підставі цивільно-правової угоди - Договору доручення на придбання квадроциклу «Кауо AU180» VIN: НОМЕР_1 від 24.01.2024 року, був уповноважений покупцем внести кошти на рахунок (в касу) продавця, що зробив би після скасування повітряної тривоги, але у зв`язку з її тривалістю не встиг, чим навмисно скористались інспектори Безгінова Т.В . та Кузьмін Р.Б., повідомивши про проведення перевірки.

Невнесення представником грошових коштів до установи банку, там паче з об`єктивних підстав - зачинення відділення банку під час повітряної тривоги, не є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-15 КУпАП та ч. 1 ст.155-1 КУпАП, отже у його діях відсутній склад зазначених правопорушень та він не є їх суб`єктом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Харківській області № 00091330708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2829183,00 гривень та № 00091420708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 гривень.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн.00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд помилково відхилив надані докази, а саме опис товарів що підтверджують порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як податковим законодавством не передбачено вимог щодо відображення в описі товару таких характеристик як код транспортного засобу, номер двигуна, номера шасі, колір. Крім того, Харківський окружний адміністративний суд не надав жодної оцінки доводам та аргументам ГУ ДПС щодо того факту, що фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області 24.01.2024 перед початком проведення фактичної перевірки магазину мототехніки здійснено контрольну розрахункову операцію з придбання Квадрациклу KAYO AU 180 у сумі 88 860 грн, в ході проведення контрольної розрахункової операції з придбання Квадрациклу KAYO AU 180 вказана операція не проведена через РРО/ПРРО та невидано, розрахунковий документа, що є порушенням п. 1, п. 2, п. 11, ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , зареєстрований як Фізична особа підприємець, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі № 2004800000000257277 від 22.04.2021 року.

Основним видом діяльності позивача є торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів.

Підприємницьку діяльність позивач здійснює за адресою: АДРЕСА_2 . Так, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 17.05.2021 року було укладено договір №17/05/21 суборенди нежитлового приміщення, предметом якого є суборенда позивачем частини торгівельної зали та комори № НОМЕР_4 в нежитловій будівлі, літ. «А1-1», за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі направлень на перевірку від 23.01.2024 року № 369 та № 366 фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

Фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області 24.01.2024 перед початком проведення фактичної перевірки магазину мототехніки здійснено контрольну розрахункові операцію ОСОБА_4 на суму 88 860 гривень.

Під час контрольної розрахункової операції покупка через РРО/ПРРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався.

Фахівцями ГУ ДПС Дніпропетровській області здійснено повернення товару, під час операції кошти повернені; операція через РРО/ПРРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався.

Крім того, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи щодо походження товару на загальну суму 2 601 933 гривень.

За результатами перевірки складено АКТ (ДОВІДКА) фактичної перевірки від 01.02.2024 року № 203/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_2 , дата реєстрації 02.02.2024.

Вказаним актом встановлено порушення п. 1, 2, 11, 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування» та п. 85.2 ст. 85 ПК України.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області, винесено податкові повідомлення-рішення № 00091330708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2 829 183,00 гривень та № 00091420708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1 020,00 гривень.

Позивач не згоден зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх обґрунтованості, з огляду на те, що опис товару в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 , складений ГУ ДПС в Дніпропетровській області є неналежним доказом, так як в даному описі, крім назви мототехніки, не зазначено унікального коду транспортних засобів, номеру двигуна, номеру шасі, кольору, що дозволило б ідентифікувати транспортні засоби, зазначені в описі, як такі, що знаходились в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » станом на дату перевірки. Крім того, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази знаходження позивача в трудових відносинах з ТОВ «АРТМОТО», ФОП ОСОБА_3 або суб`єктами господарської діяльності - власниками мототехніки, знаходження у власності позивача квадроциклу Kayo Bull 180 Білий НОМЕР_1 або іншого транспортного засобу, який станом на 24.01.2024 знаходився в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 106-А. Водночас, під час судового розгляду, відповідачем не спростовано правомірності довіреності від 03.01.2024р на представництво позивачем інтересів ТОВ «МЕЙЛАН», договору доручення від 24.01.2024, укладеного позивачем та ОСОБА_2 , законність таких правовідносин, у тому числі не спростовано вчинення позивачем юридичних дій на виконання довіреності та договору доручення. Судом також було взято до уваги, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2024 року у справі № 201/2519/24, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутого згідно протоколу № 127 від 01.02.2024 року про адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, було закрите на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про неправомірність винесених рішень та наявність підстав для їх скасування.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що перевірка проведена фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп. 80.2.3 п. 80 ст. 80 ПК України, а саме: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування. Даний факт не обмежує працівників ГУ ДПС у повноваженнях до проведення перевірки та не зобов`язує перевіряти лише факти зазначені у зверненні покупця (споживача).

Право проведення контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Зокрема, підпунктами 20.1.2 та 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом, а також довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області 24.01.2024 перед початком проведення фактичної перевірки магазину мототехніки здійснено контрольну розрахункову операцію Квадроциклу КАYO AU 180 на суму 88 860 гривень.

Під час контрольної розрахункової операції покупка через РРО/ПРРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався. Фахівцями ГУ ДПС Дніпропетровській області здійснено повернення товару, під час операції повернення операція через РРО/ПРРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався. Крім того, під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи щодо походження товару на загальну суму 2 601 933 гривень.

Зазначене є порушенням п. 1, п. 2, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також, в ході проведення фактичної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було вручено уповноваженій особі суб`єкта господарювання запит про надання документів.

Однак, станом на момент закінчення перевірки на запит документів в повному обсязі надано не було, а саме платником податків не надано банківські виписки, документи щодо обліку товарних запасів, книга обліку доходів фізичної особи-підприємця.

Отже, всупереч п. 85.2 ст. 85 ПК України ФОП ОСОБА_1 не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 22.02.2024 № 00091330708 на суму 2829183,00 грн. та від 22.02.2024 № 00091420708 на суму 1020,00 грн.

Щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі також Закон № 265/95-ВР), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Фізичні особи - підприємці, які застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов`язані вести облік доходів та витрат в паперовому та/або електронному вигляді.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПК України граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або/та в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати лише продаж тих товарів, що відображені в такому обліку. Під час проведення перевірки суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та проходження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання або/та документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в другому абзаці цієї норми осіб, до яких позивач не відноситься)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22.

Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об`єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22, від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.2021року за № 1411/37033.

Пунктом 2 розділу I Порядку № 496 визначено, що документи, які підтверджують облік походження товарів це Форма ведення обліку товарних запасів, вставлена додатком до Порядку № 496 (далі Форма ведення обліку товарних запасів, встановлена додатком до Порядку № 496 (далі Форма обліку) та первинні документи.

Первинні документи це опис залишку товарів на початку обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків) (далі РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). Дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Пунктом 10 розд. II Порядку № 496 встановлено, що Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатися у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадові особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті такої ФОП).

Як встановлено судом, в ході проведення фактичної перевірки позивачу надано письмову вимогу про надання документів (копії документів), а саме: банківські виписки, договори оренди (суборенди) приміщення, супровідні документи на отримання товару для комісійної торгівлі непродовольчими товарами, форму ведення обліку товарних запасів, договори про спільну діяльність, договори щодо походження товару, обліку товарних запасів, звіти про використані кошти, первинні касові документи, прибуткові та видаткові касові ордери, оборотно - сальдові відомості, касові книги, книги обліку доходів.

Позивачем, супровідним листом, на підставі запиту контролюючого органу надано наступні документи: договори суборенди, витяг з ЄДРПОУ, витяг реєстру платників єдиного податку, банківські виписки, документи щодо реєстрації ПРРО.

Проте, будь-які інші документи, зокрема, супровідні документи на отримання товару для торгівлі мототехнікою, форму ведення обліку товарних запасів, договори про спільну діяльність, договори щодо походження товару та обліку товарних запасів, звіти про використані кошти, первинні касові документи, прибуткові та видаткові касові ордери, оборотно - сальдові відомості, касові книги, книги обліку доходів, позивачем до перевірки не надавались, що підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами та не спростовано позивачем.

При цьому, під час фактичної перевірки встановлено та позивачем не заперечується, що ним реалізовується товар, зокрема: мототехніка KAYO AU180.

Згідно з абз. 60 ст. 2 Закону № 265/95 термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 251 ст. 1 Закону № 265/95 технічно складні побутові товари непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 16.03.2017 № 231. Мототехніка відносяться до даного переліку.

Оскільки позивач провадить діяльність з реалізації в тому числі, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту то, відповідно, зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Суд не приймає до уваги надані позивачем договори відповідального зберігання, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1 Порядку № 496, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку. ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку. Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (п.4 розділу ІІ Порядку № 496).

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку № 496, заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовано встановлені відповідачем факти реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку та ненадання під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Тож, в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи, щодо походження товару на загальну суму 2 601 933 гривень, що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення позивачем п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок ( п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»);

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області 24.01.2024 перед початком проведення фактичної перевірки магазину мототехніки здійснено контрольну розрахункову операцію з придбання Квадрациклу KAYO AU 180 у сумі 88 860 гривень.

Під час контрольно-розрахункової операції вказана покупка через РРО/ПРРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався. Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснено повернення товару, під час операції повернення, операція через РРО/ПРРО не проводилась, розрахунковий документ не видавався.

В ході проведення перевірки було отримано пояснення ОСОБА_1 який зазначив наступне, «Я ОСОБА_1 , повернув гроші ОСОБА_2 за придбання квадроцикла «Kayo AN 180» які не встиг внести за продаж на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , т.я. через хвилину після угоди, клієнти предоставили посвідчення налогової (податкової) служби, на суму 88 860 грн. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень фіскальний чек не предоставив, т.я. працюємо по електронній системі, ще своєчасно зробити це мені завадила повітряна тривога.»

Зазначене додатково свідчить про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 1, п. 2, п. 11, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо порушення позивачем вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПК України передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПК України, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отже, нормами ПК України передбачено, що під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів контролюючий орган має право вимагати від самозайнятої особи пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 121.1 ст. 121 ПК України.

Так, пунктом 121.1 статті 121 ПК України зазначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 гривень.

В ході проведення фактичної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було вручено уповноваженій особі суб`єкта господарювання запит про надання документів.

Однак, станом на момент закінчення перевірки на запит документів в повному обсязі надано не було, а саме: платником податків не надано банківські виписки, документи щодо обліку товарних запасів, книгу обліку доходів фізичної особи-підприємця.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що перевірка відповідачем проведена з дотриманням норм законодавства, порушення, встановлені в ході перевірки, зафіксовано правомірно та обґрунтовано.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції помилково відхилив надані докази, а саме опис товарів в магазині за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемога, 106-А, який складений працівниками Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області, з посилання на те, що в наданому описі, крім назви мототехніки, не зазначено унікального коду транспортних засобів, номера двигунів, номера шасі, колір, що дозволило б ідентифікувати транспортні засоби, що зазначені в описі, як такі, що знаходились в магазині на дату проведення фактичної перевірки, оскільки податковим законодавством не передбачено вимог щодо відображення в описі товару таких характеристик як код транспортного засобу, номер двигуна, номера шасі, колір.

Так, за приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2024 у справі № 201/2519/24, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 притягнутого за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України преюдиційного значення набувають виключно встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи.

Преюдиційні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Адже преюдиційні факти - це явища дійсності, істинність яких вже була встановлена у рішенні, що виключає необхідність їх повторного з`ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оціночне судження, зроблене судом в процесі співставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом розгляду у справі № 201/2519/24 було притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП на підставі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 01.02.2024, відповідно до якого, останній порушив встановлений порядок проведення розрахунків, а саме: 24.01.2024 о 16-00, у магазині, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 106а, проводив розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, КОРО, РК без роздрукування, виписки та видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми. Не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (без використання режиму попереднього програмування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Зі змісту постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2024 у справі № 201/2519/24 вбачається, що такою не надавалась оцінка діям позивача щодо порушення порядку проведення розрахунків 24.01.2024 о 16-00, у магазині, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 106а. Закриваючи провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, суд лише зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не викладено суть правопорушення у відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, яка чітко визначає, що саме було порушено, зокрема проведення яких розрахунків у сфері торгівлі або громадського харчування та послуг, а суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Тож, постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2024 у справі № 201/2519/24 не має преюдиційного характеру у питанні наявності чи відсутності факту порушення позивачем порядку проведення розрахунків, виявленого саме під час фактичної перевірки, оформленої актом (Довідкою) № 203/04/36/07/08/РРО/2923407396 від 01.02.2024 (зареєстрованого 02.02.2024).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що квадроцикл «Kayo AN 180» належить іншому суб`єкту господарювання - ТОВ "Мейлан", а позивач діяв на підставі довіреності б/н від 02.01.2024 зі сторони власника та як представник зі сторони покупця на підставі договору, оскільки такі доводи не спростовують встановлені в ході перевірки обставини. Крім того, суд звертає увагу, що такі доводи не були зазначені ОСОБА_1 під час надання ним пояснень в ході перевірки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняті 22.02.2024 року ГУ ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення № 00091330708 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2 829 183,00 гривень; № 00091420708 від 22.02.2024 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1020,00 гривень є такими, що відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже вимоги про їх скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року по справі № 520/22949/24 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі № 520/22949/24 скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 25.02.2025 року