Рішення

від 25.02.2025 по справі 212/788/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/788/25

2/212/1471/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання

встановив:

В січні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Олешицька В.Е., звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ПАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позову посилався на те, що він працював в ОКСі, Шахтобудівельному управлінні РУ ХХ партз`їзду, правонаступником яких є відповідач, підземним прохідником з повним робочим днем у підземних умовах. Стаж роботи позивача у шкідливих умовах склав 13 років 05 місяців. Внаслідок роботи на підприємстві відповідача отримав професійне захворювання, що виникло через тривалу роботу в шкідливих умовах праці, а саме: 1) Вібраційна хвороба другої стадії з синдромом полірадикулонейропатії, переважно на поперековому рівні, в фазі загострення, зі стійким вираженим больовим синдромом, вираженими статико-динамічними порушеннями, остеоартрозом пястково-фалангових суглобів кистей, вираженим периферичним ангіодистонічним синдромом та трофічними змінами на кистях. 2) Нейросенсорна приглухуватість 2 ст. Позивачу 26.06.1996 року було встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. В подальшому позивач неодноразово проходив переогляди, відповідно до довідки від 01.07.2008 року позивачу було встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково із встановленням третьої групи інвалідності з 01.07.2008 року безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, чим йому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення звичного способу життя, потреба додаткових зусиль для організації життя, порушення нормальних життєвих зв`язків, внаслідок неможливості вести активне життя. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінив в 400000,00 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, який просив стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримав в кабінеті користувача ЄСІТС 28.01.2025 року, що є офіційною електронною адресою, однак не скористався своїм правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк з викладенням власних доводів та заперечень щодо позовних вимог. Станом на 25.02.2025 року відзив на позовну заяву не поданий.

Клопотання сторін про розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не надходили.

Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у Тресті Кривбасшахтобуд, Рудоуправлінні ХХ партз`їзду, Шахтобудівельному управлінні Рудніка Суха Балка, правонаступником яких є відповідач ПАТ «Суха Балка», а саме: - з 29.12.1982 року по 31.12.1987 рік підземним прохідником у відділі капітального будівництва Рудоуправління ХХ партз`їзду; - з 01.01.1988 року по 31.12.1989 рік підземним прохідником на дільниці №19 Шахтобудівельного управління треста «Кривбасшахтобуд» з повним робочим днем у підземних умовах; - з 01.01.1990 року по 28.07.1996 рік прохідником на дільниці №18 Шахтобудівельного управління з повним робочим днем у підземних умовах; з 28.07.1996 року по 04.04.1997 рік учнем електрослюсара Шахтобудівельного управління. 04.04.1997 року був звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Вказане підтверджується копією Трудової книжки позивача, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 9-10)

Згідно з копією Акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) № 34 від 12.06.1996 року, у ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання за діагнозом: 1) Вібраційна хвороба першої стадії з синдромом вегетативно-сенсорною полінейропатії. Двусторонній кохлеарний неврит з легким ступенем зниження слуху (туговухість І ст.).

Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів становить 13 років 05 місяців.

Причиною виникнення професійного захворювання зазначено багаторічну роботу з віброінструментами, а також робота в умовах високого рівня шуму. (а.с. 11-12)

Відповідно до копії довідки ЛТЕК від 26.06.1996 року, позивачу було первинно встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. (а.с. 13)

В подальшому позивач неодноразово проходив переогляди, відповідно до довідки МСЕК від 01.07.2008 року позивачу було встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково із встановленням третьої групи інвалідності з 01.07.2008 року безстроково. (а.с. 13-23)

В матеріалах справи також міститься копії Індивідуальної програми реабілітації інваліда, а також копії виписок-епікризів із медичної картки стаціонарного хворого, що підтверджують перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку із наявністю у нього професійного захворювання. (а.с. 24-48)

Так, спір виник з приводу відшкодування позивачеві моральної шкоди, завданої внаслідок втрати професійної працездатності, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1 - 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці», КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Оскільки позивачеві первинно висновком ЛТЕК від 26.06.1996 року встановлено стійку втрату професійної працездатності, тобто встановлено наявність ушкодження здоров`я на виробництві, що надало йому право на відшкодування моральної шкоди роботодавцем, суд приходить до висновку, що до правовідносин сторін мають застосовуватися Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджені Постановою КМУ №472 від 23 червня 1993 року, в редакції, чинній на час виникнення правовідносин.

У відповідності до положень п.11 цих Правил моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення суду.

Згідно зі ст. 440-1 ЦК Української РСР (у редакції 1963 року, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Так, у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 50% безстроково та встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково. Після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, незважаючи на лікування покращення в стані здоров`я відсутнє.

Згідно Акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) № 34 від 12.06.1996 року, стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів становить 13 років 05 місяців. Причиною виникнення професійного захворювання зазначено багаторічну роботу з віброінструментами, а також робота в умовах високого рівня шуму. (а.с. 11-12)

Виходячи із наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позивачеві заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування за рахунок роботодавця, тобто ПАТ «Суха Балка».

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, де виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 50% безстроково та встановлення третьої групи інвалідності безстроково, періоду роботи на підприємстві відповідача протягом 13 років 05 місяців у шкідливих умовах праці, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 250000,00 грн без врахування податку з доходу фізичних осіб.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 173 КЗпП України, 440-1 ЦК Української РСР, ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,137-141, 258-259, 263-265, 279, 354, 435 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, в розмірі 250000,00 грн (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», місце знаходження юридичної особи: вул. Конституційна, 5, м. Кривий Ріг, 50029, код ЄРДПОУ 00191329.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 25 лютого 2025 року.

Суддя: О. Н. Борис