Постанова

від 30.01.2025 по справі 596/2092/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/2092/23Головуючий у1-йінстанції Митражик Е.М. Провадження № 22-ц/817/49/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участю секретаря Панькевич Т.І.,

представника позивача Калачика В.В.,

представника відповідача Стецюка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №596/2092/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року, ухвалене суддею Митражик Е.М., повний текст якого складений 29 жовтня 2024 року, в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УМ Факторинг» в особі директора Макєєва В.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено договір №2973136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сайт ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (https://credit7.ua) у розділі «Умови кредитування» (п.6. «Правила та договори») містить Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (затверджено наказом Директора № 67-ОД від 14.06.2021) - документ у публічному доступі. Згідно цього документу (п.2.13) реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі - процес надання Клієнтом/Споживачем інформації/документів через Вебсайт/ІТС Товариства, який включає надання та перевірку номеру телефона Клієнта (ідентифікація в ITC Товариства в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію»), заповнення електронної анкети (в тому числі шляхом надання документів, що містять дані Клієнта та/або надання доступу (згоди) до отримання даних Клієнта з надійних джерел - системи Bank ID, Бюро кредитних історій, Державне підприємство «ДІЯ», Суб`єкти первинного фінансового моніторингу в межах інструменту покладання, тощо), реєстрацію банківських рахунків/платіжних карток, здійснення фотофіксації своєї особи (в т.ч. з ідентифікаційним документом в руках) (за необхідності), підтвердження ознайомлення з електронними документами шляхом обміну електронними повідомленнями з Товариством. Крім того, відповідно до п.3.8 Клієнт підтверджує ознайомлення з цими правилами та вказує особисті засоби зв`язку. Тобто за допомогою системи чітко ідентифікується особа, що надала свої дані, а також номер телефону, який особа зазначила при такій ідентифікації. Загалом порядок укладення договору в електронній формі визначається розділом 5 цих Правил (п.п.5.10-5.11). В подальшому Клієнт повторно узгоджує суму та строк позики та надсилає заявки Товариству, яке після розгляду і затвердження такої заявки направляє особі оферту через ITC. Клієнт після ознайомлення з офертою та готовністю її прийняти, натискає відповідну клавішу, що висловлює його згоду з умовами запропонованого договору (п.6.1.16), після чого на його засоби зв`язку надсилається Одноразовий ідентифікатор (у вигляді коду), що є електронним підписом Клієнта, який останній має ввести на сайті Товариства для підписання прийняття (акцепту) оферти. У момент введення коду. Зазначеного у п.п.6.1.16 Правил Клієнт направляє Товариству Електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане електронним підписом Одноразовим ідентифікатором та підписує Кредитний договір.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, ОСОБА_2 зареєструвався на веб-сайті позивача в мережі Інтернет https://credit7.ua/ для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив особу шляхом фотофіксації особи з ідентифікаційним документом, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. В подальшому для здійснення підпису Відповідачу був направлений на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор К512, у повідомлення, та відповідно відповідач ввів цей пароль у ITC, чим підтвердив акцептування Договору. Тобто, підписання договору № 2973136 про надання споживчого кредиту від 22.02.2022 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Договору та отриманням кредиту.

Згідно умов договору, відповідач отримав позику у розмірі 12000.00 грн строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 компанією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 37973023), яка має відповідний дозвіл та на підставі договору No ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 з TOB «Лінеура Україна» з призначенням платежу-поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.99% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 1.99% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка (відповідні ставки зазначені в п.1.4.2 та 1.4.1 Договору). Відповідно до умов договору були нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: Сума боргу * ставку відсотків * кількість днів = сума відсотків до сплати, які за строк дії договору відповідачем не були погашені. Крім того, у відповідності до п.3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та авто пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Враховуючи те, що відповідач не виконав умови договору № 2973136 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.02.2022, позивач застосовує стандартну процентну ставку 1.99 % на строк 360 днів. Станом на 10.10.2023 борг та нараховані відсотки не погашено, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 2973136 від 22.02.2022 в розмірі 97968.00 грн, з яких тіло кредиту = 12000.00 грн (дата укладення договору 22.02.2022) 360 днів = 1.99 % в день; 12000 грн * 1.99 % * 360 днів = 85968.00 грн - заборгованість за відсотками. Відсотки 360 днів + тіло кредиту = 97968.00 грн.

26.07.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передала право вимоги за договором №2973136 від 22.02.2022 ТОВ «УМ Факторинг» у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу № 27072023 від 26.07.2023 та право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2023.

Оскільки відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки в порушення умов договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, просить в судовому порядку стягнути в користь позивача з відповідача заборгованістьу розмірі 97968.00 гривень, судовий збір в розмірі 2684.00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000.00 грн.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.10.2024 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «УМ Факторинг» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2973136 від 22.02.2022 в розмірі 97968 гривень 00 копійок, а також судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.10.2024 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, у своїх мотивах апеляційної скарги апелянт, не оскаржуючи факт отримання ОСОБА_2 кредиту на суму 12000 грн, вказує, що загальна заборгованість за кредитом становить 12238.80 грн.

Зазначає, що згідно з Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказані зміни у законодавстві вважає, що позивач безпідставно нараховував відсотки за кредитом після 24.02.2022, а тому заборгованість за відсотками складає лише 238.80 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УМ Факторинг» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.10.2024 без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Вказує, що за своїм змістом апеляційна скарга Відповідача не містить заперечень щодо отримання ним кредиту.

Що стосується нарахованих відсотків, ТОВ «УМ Факторинг» вказує, що наведені в апеляційній скарзі зміни до перехідних положень ЦК України стосуються лише штрафних санкцій за прострочення сплати кредиту, а не передбачених кредитним договором відсотків за користування кредитом, а тому такі доводи апелянта є безпідставними.

26.12.2024 до Тернопільського апеляційного суду від представника відповідача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень, в якому просив долучити письмові пояснення до матеріалів справи та задовольнити їх, не обмежуючись доводами апеляційної скарги.

У вказаних поясненнях представник відповідача зазначив, що відповідач не отримував кредит в сумі 12000 грн, позивачем не доведено набуття права вимоги до відповідача, а також відсутні докази існування правовідносин між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке, ніби то, здійснило переказ коштів на рахунок відповідача.

В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, а також не обмежуватися доводами апеляційної скарги.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено наступні обставини.

Як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується в апеляційній скарзі, 22.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2973136, за умовами якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту 12000.00 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (а.с.11-15).

У відповідності до п.п.1.1 Кредитного договору, укладання цього договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 12000 грн, строком на 360 днів.

Згідно з п.1.5.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 1.99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

У пунктах 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п.9.7.1 Кредитного договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (п.п.9.9 Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови Кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Вказані обставини підтверджуються паспортом споживчого кредиту (а.с.16).

З повідомлення №2643_230818145714 від 18.08.2023, виданого ТОВ «Універсальні платіжні рішення», слідує, що відповідно до вищезазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 22-02-2022 20:56:08 на суму 12000.00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua НОМЕР_2 , призначення платежу: Зарахування 12000 грн на карту НОМЕР_1 » (а.с.17).

Як видно з відповідді ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за №646 від 31.07.2024 відповідно до ухвали суду від 17.06.2024 про витребування інформації, слідує, що 22.02.2022 о 20:56:08 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через систему iPay.ua 139742309 зарахувало 12000.00 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.119).

Належність відповідачеві рахунку та зарахування грошових коштівв розмірі 12000.00 грн 22.02.2022 підтверджується наданою випискою по рахунку № НОМЕР_3 АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-240708/71639 від 10.07.2024, відповідно до ухвали суду від 17.06.2024 про витребування інформації (а.с.108, 109-110).

26.07.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» було укладено Договір факторингу №27072023, за яким останнім набуто право вимоги, у тому числі до відповідача ОСОБА_2 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2973136 від 22.02.2022 року, що підтверджується Витягом з реєстру прав вимог №1 від 26.07.2023 року (Додаток №1 до Договору факторингу №27072023 від 26.07.2023), платіжною інструкцією (безготівкового переказу в національній валюті) №302 від 24.08.2023 (а.с.7-8, 9, 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У справі встановлено, що 22.02.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2973136, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1.2 спірного кредитного договору визначено, що на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 12000.00 грн.

До кредитного договору складено паспорт споживчого кредиту, який містить положення аналогічні тим, що викладені у кредитному договорі, який підписано відповідачем електронним підписом «К512» 22.02.2022 о 20:54:20.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Договору.

В апеляційній скарзі апелянт, не заперечуючи факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів зазначає, що позивач безпідставно та всупереч п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, який доповнено Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» нараховував відсотки за користування кредитом.

Однак такі доводи є безпідставними, оскільки згідно зі згаданими вище змінами у ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведені вище норми законодавства, позичальник звільняється лише від сплати штрафних санкцій, зокрема неустойки (штрафу, пені) за прострочення сплати кредиту, однак не від передбачених кредитним договором відсотків за користування кредитом, а тому такі доводи апелянта є безпідставними.

Що стосується клопотання апелянта про надання додаткових пояснень та їх задоволення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Отже право на доповнення чи зміну апеляційної скарги може бути реалізовано лише протягом строку на апеляційне оскарження. Стаття 364 ЦПК України ненадає апеляційному суду права вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на внесення змін чи доповнень до апеляційної скарги, тому відповідні заяви, подані після визначеного законом строку, не можуть прийматися до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було ухвалено судом 07.10.2024 і того ж дня апелянт отримав копію рішення суду в підсистемі ЄСІТС, про що зазначив у своїй апеляційній скарзі.

Повний текст судового рішення складено 29.10.2024.

Апеляційна скарга адвокатом Стецюком Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подана в межах строку апеляційного оскарження 06.11.2024.

Разом з тим, клопотання про надання додаткових пояснень від представника відповідача надійшло до апеляційного суду 26.12.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Більше того, воно подано більш ніж через 30 днів після подання апеляційної скарги.

Відповідно до статті 126ЦПК України правона вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановлено законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У встановлений строк на апеляційне оскарження апелянтом доповнення до апеляційної скарги подано не було.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З огляду на наведені вище вимоги Закону щодо можливості суду виходу за межі апеляційної скарги, колегія суддів, проаналізувавши належним чином оскаржуване рішення суду першої інстанції, не вбачає таких підстав, оскільки місцевий суд правильно визначився з правовідносинами, що виникли між сторонами та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено, як і не встановлено підстав для виходу за межі апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними в апеляційній скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по даній справі покласти на сторони, в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.

Головуючий

Судді