Рішення

від 25.02.2025 по справі 954/2153/24

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/2153/24

Номер провадження 2/954/469/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Дудки А. О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру та зняття арешту з квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_2 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру та зняття арешту з квартири. В обгрунтування позову зазначав, що на праві приватної власності ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,9 кв. м., в тому числі жилої площі 37,4 кв. м. Квартира була придбана згідно з договором купівлі-продажу від 20.11.1996, який посвідчений державним нотаріусом Каховської міської державної нотаріальної контори Семиженко О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2-2338. Право власності було зареєстровано в Каховському бюро технічної інвентаризації, про що на договорі купівлі-продажу проставлено відповідний реєстраційний напис № 4412/21 від 20.12.1996. Відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу покупцем квартири є ОСОБА_4 .

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 07.06.1999 серія НОМЕР_1 після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прізвище позивача стало ОСОБА_5 . У зв`язку із збройною агресією російської федерації та подальшою тимчасовою окупацією м. Каховка Херсонської області Позивач була змушена залишити місто, та не взяла правовстановлюючі документи на квартиру, зробила лише фотокопії. У подальшому, як їй стало відомо від знайомих, вказані документи зникли з квартири. Тобто оригінали правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру були втрачені.

З метою відновлення документів про право власності на квартиру Позивач отримала Інформаційну довідку № 407634639 від 11.12.2024 щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з параметром запиту право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні записи про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та право власності за вищевказаною адресою. Але в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є два аналогічних записи про арешт нерухомого майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_2 , власником якої зазначено ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) на підставі ухвали Каховського міського суду без номеру від 10.09.1999. Отже, власником квартири АДРЕСА_1 є саме ОСОБА_2 .

Також при отриманні інформаційної довідки № 407634639 від 11.12.2024 Позивачу стало відомо, що на її квартиру накладено арешт нерухомого майна згідно з ухвалою Каховського міського суду від 10.09.1999. Вказані вище записи були внесені в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11.05.2006, до цього вони були встановлені в паперовому вигляді. Вказаний арешт нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 був накладений в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири та визначення порядку користування квартирою як спосіб забезпечення позову у відповідності до глави 19 Цивільного процесуального кодексу України від 18.07.1963. Вказана справа перебувала в провадженні Каховського міського суду. Ухвалою Каховського міського суду від 23.09.1999 було затверджено мирову угоду у вказаній справі, за якою ОСОБА_3 було виплачено в рахунок компенсації його долі в квартирі суму коштів, а ОСОБА_3 після виплати суми відмовляється від претензій матеріального та нематеріального характеру в частині спірної квартири та право власності за вказаною квартири визнається сторонами за ОСОБА_2 . Також до матеріалів вказаної справи було надано заяву ОСОБА_3 від 03.12.1999 про отримання ощадної книжки, на яку внесено грошові кошти, та відсутність претензій до ОСОБА_2 за мировою угодою.

З огляду на викладене, представник позивача просив:

1)визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60,9 кв. м., в тому числі жилої площі 37,4 кв. м. 2.

2)зняти арешти з квартири АДРЕСА_1 , накладені (зареєстровані) Каховською міською державною нотаріальною конторою від 11.05.2006 року, підстава реєстрації: ухвала Каховського міського суду без номеру від 10.09.1999, реєстраційні номери обтяження: 3192387, 3192470.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Каховської міськоївійськової адміністраціїКаховського районуХерсонської області у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Щодо суті позовних вимог заперечень не має.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань, відзиву не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

За договором купівлі-продажу від 20.11.1996, який посвідчений державним нотаріусом Каховської міської державної нотаріальної контори Семиженко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2-2338, ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60,9 кв. м., в тому числі жилої площі 37,4 кв. м. (а. с. 21-22).

Право власності було зареєстровано в Каховському бюро технічної інвентаризації, про що на договорі купівлі-продажу проставлено відповідний реєстраційний напис № 4412/21 від 20.12.1996.

З технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 вбачаються характеристики квартири: загальна площа 60,9 кв. м., у тому числі жила площа 37,4 кв. м. (а. с. 25-26).

За Інформаційною довідкою № 407634639 від 11.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з параметром запиту право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 наявні наступні відомості:

-власник ОСОБА_4 ;

-тип обтяження арешт нерухомого майна;

-підстава обтяження: ухвала суду, б/н, 10.09.1999, Каховський міський суд;

-об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 (а. с. 23).

За свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано шлюб 08.01.1998, про що зроблено актовий запис №2; прізвище після розірвання шлюбу: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (а. с. 24).

Ухвалою Каховського міського суду від 23.09.1999 затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири, за якою вирішено ОСОБА_3 виплатити в рахунок компенсації його долі в квартирі суму коштів, а ОСОБА_3 після виплати суми відмовляється від претензій матеріального та нематеріального характеру в частині спірної квартири; право власності за вказаною квартири визнається сторонами за ОСОБА_2 (а. с. 16).

За заявою ОСОБА_3 від 03.12.1999, останній отримав в рахунок компенсації його долі квартири; останній притензій до ОСОБА_2 не має (а. с. 17).

Норми права, які застосував суд.

Частиною першої статті 328ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

До запровадження в Україні електронної системи - Державного реєстру прав власності на нерухоме майно ( 1 січня 2013 року), державна реєстрація права власності, що здійснювалася на паперових носіях (реєстраційних книгах, архівних/реєстраційних справах) проводилася БТІ.

Отже, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Відповідну правову позицію викладено в постановах КГС ВС: від 05.09.2019 у справі № 921/320/18, від 22.05.2019 у справі № 918/410/18, від 20.05.2020 у справі № 911/1603/19.

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дублікат. Також, за п. 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`державна реєстрація права власності проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Визнання праваяк універсальнийспосіб захистуабсолютних тавиключних праві охоронюванихзаконом інтересівпередбачено статтею 16 ЦК України.

У статті 392ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто за змістом статті 392ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за якими майна може бути використано з позовом про визнання особистим правом власності: 1) якщо таке право оскаржується або не визнається іншою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Тобто, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.

Суб`єктом вимоги про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи обов`язковістю отримання правовстановлюючих документів.

Позов про визнання права власності на майно передається власнику внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, не може належним чином реалізувати свою правомочність у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій однак з боку третіх осіб. Відповідачем у повідомленні про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачі, або не визнає за ним право здійснювати правомочність володіння, користування та розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Відповідно до ст. 155 ЦПК України від 18.07.1963, який був чинний на момент постановлення ухвали суду від 10.09.1999, ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який розглядає справу. Питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання про скасування забезпечення позову. Якщо в позові буде відмовлено, вжиті заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з постановленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.

Чинним на той момент процесуальним законодавством не було передбачено скасування забезпечення позову саме ухвалою суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року в справі № 203/3435/21).

Висновки суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які представник позивача посилався, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 20.11.1996. Право власності зареєстровано вреєстрі за№ 2-2338.Отже,реєстрація прававласності відбуласядо 1 січня 2013 року, а тому станом на день розгляду справи відомості щодо такого майна в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Ухвала Каховського міського суду від 23.09.1999, якою було затверджено мирову угоду, за якою вирішено ОСОБА_3 виплатити в рахунок компенсації його долі в квартирі суму коштів, та за якою право власності за вказаною квартирою визнається сторонами за ОСОБА_2 , була виконаною, з огляду на наявність заяви ОСОБА_3 від 03.12.1999, за якою останній отримав в рахунок компенсації його долі квартири.

Отже, у судовому засіданні встановлено, ОСОБА_2 є єдиною власницею квартири АДРЕСА_1 . Здійснити реєстрацію права власності на момент спору позивач позбавлена можливості з огляду, що нерухоме майно знаходиться на ТОТ, оригінали документів, які підтверджують право власності позивача на квартиру, є втраченими. Відтак, позивач набула права звернення до суду з позовом про визнання права власності з підстав втрати власником документа, який засвідчує право власності, тому таке право позивача підлягає судовому захисту.

Отже підлягаєзадоволенню позовнувимогупро визнання за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60,9 кв. м., в тому числі жилої площі 37,4 кв. м. 2.

Щодо вимоги про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладені (зареєстровані) Каховською міською державною нотаріальною конторою від 11.05.2006, де підстава реєстрації: ухвала Каховського міського суду без номеру від 10.09.1999, реєстраційні номери обтяження: 3192387, 3192470, суд дійшов наступного висновку.

Арешт майна накладений в межах розгляду справи Каховським міським судом. Враховуючи, що ухвалою Каховського міського суду від 23.09.1999 розгляд справи між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було завершено укладенням мирової угоди, яка була виконаною, з моменту арешту майна минуло понад 25 (двадцять п`ять) років, виконавче провадженнята майновихпретензій збоку стягувачавідсутні,отже такевтручанням управо позивачана мирневолодіння своїммайном є невиправданим, тому така вимога підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 206, 223, 263, 265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру та зняття арешту з квартири.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60,9 кв. м., в тому числі жилої площі 37,4 кв. м.

Зняти арешти з квартири АДРЕСА_1 , накладені (зареєстровані) Каховською міською державною нотаріальною конторою від 11.05.2006 року, підстава реєстрації: ухвала Каховського міського суду без номеру від 10.09.1999, реєстраційні номери обтяження: 3192387, 3192470.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Реквізити сторін:

Представник позивача-Гребенар Олексій Володимирович, адреса для листування: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач- ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач-Каховська міська військова адміністрація Каховського району Херсонської області, місцезнаходження: вул. Велика Куликовська, 103, м. Каховка, Каховський район, Херсонська область, 74800; ЄДРПОУ-45015347.

Відповідач ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП (невідомий).

Повне рішення складено 26.02.2025.

СуддяВ.М. Олійник