Рішення

від 18.02.2025 по справі 750/12375/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №750/12375/24

Провадження №2/751/3/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі Овдій О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові у порядку загально-го позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий» про стягнення грошових коштів -

за участі сторін:

представник позивача Хоменко М.А.,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

1.1 Адвокат Якуба Г.О. звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «ЖК «Парковий» 1 839 239 грн 07 коп., з яких 981 500 грн безпідставно набутих коштів, 81 586,61 грн - 3% річних, 776 152,46 грн - інфляційних втрат, а також судових витрат.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов поперед-нього договору №15 від 18.11.2021 р., за умовами якого останній зобов`язався укласти договір купівлі-продажу квартири протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих документів.

1.2 Враховуючи недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвід-чення договору, що обумовлює його нікчемність в силу закону, позивач,на підставі ст.1212 ЦК України, просив стягнути з відповідача передані ним за умовами договору кошти, а також інфляційні втрати та три проценти річних.

1.3 Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якій в задоволенні позову просив відмовити з підстав його необґрунтованості, стверджував про невідпові-дність вимогам розумності заявлені витрати на правничу допомогу.

Узагальнений зміст заперечень зводився до не можливості застосування наслід-ків недійсності до попереднього договору №15 від 18.11.2021 р., а також відповідально-сті, передбаченої ст.625 ЦК України.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

2.1 Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити повністю. Позиція в частині підставності застосування положень ст.230 ЦК України до спірних взаємовідносин обґрунтована видом економічної діяльно-сті відповідача, що свідчить про його заздалегідь обізнаність щодо нікчемності укладе-ного договору, а також нечесною підприємницькою практикою.

2.2 Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, про поважність причин неявки суду не повідомляв, кло-потань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

2.3 Суд ухвалив проводити розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3.1 Ухвалою судді від 01.10.2024 р. відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

3.2 Ухвалою суду від 01.10.2024 р. накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ЖК «ПАРКОВИЙ», які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, у межах суми 981 500 грн.

3.3 Протокольною ухвалою суду від 23.12.2024 р. у задоволенні клопотання пред-ставника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

3.4 Ухвалою суду від 12.11.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

4.1 18.11.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «ЖК «Парковий» укладено поперед-ній договір № 15, за умовами якого продавець зобов`язався укласти Основний договір купівлі-продажу житлової квартири готельного типу (апартаментів), протягом 30 днів після введення будинку в експлуатацію та отримання всіх правовстановлюючих доку-ментів, а покупець зобов`язався купити зазначену квартиру в порядку та на умовах за-значених в договорі.

Орієнтована дата введення будинку в експлуатацію I квартал 2024 р. Сторони по-годили, що загальна вартість квартири становить 981 500 грн /а.с.20-24/.

4.2 Згідно копії платіжної інструкції від 18.11.2021 р. ОСОБА_1 сплатив ТОВ «ЖК «Парковий» 981 500 грн /а.с.28/.

4.3 15.02.2024 р. ОСОБА_1 звертався до директора ТОВ «ЖК «Парковий» з заявою про повернення коштів по договору № 15 від 18.11.2021 року /а.с.31/.

4.4 З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальний розмір інфляцій-них втрат за період з грудня 2021 р. до липня 2024 р. становить 388 076,23 грн; три проценти річних на сплачені кошти за вказаним попереднім договором з наступного дня після сплати коштів до 26.08.2024 р. становлять 81 586,61 грн /а.с.32-39/.

V. Оцінка суду.

5.1 Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає но-таріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в подат-ковій заставі.

5.2 Частиною першою ст.635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти дого-вір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бу-ти укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, пого-джуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, у письмовій формі.

5.3 Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги за-кону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, оскільки предметом договору є об`єкт нерухомості, який згідно з частиною першою ст.657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню, то недотримання сто-ронами вимог щодо нотаріального посвідчення попереднього договору вказує про його нікчемність відповідно до частини першої ст. 220 ЦК України.

5.4 До вимог про повернення виконаного за недійсним правочином застосовують-ся положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

5.5 Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збережен-ням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

5.6 Враховуючи, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2021 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЖК «Парковий», є нікчемним в силу вимог закону, то відповідно між сторонами відсутні договірні правовідносини.

Оскільки сторонами не оспорюється факт передачі ОСОБА_1 на виконання умов нікчемного договору ТОВ «ЖК «Парковий» коштів у сумі 981 500 грн, суд вважає доведеним, що відповідач зобов`язаний їх повернути позивачеві на підставі ст.1212 ЦК України як безпідставно набуті.

5.7 Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен спла-тити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

У цьому разі, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК, боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановле-ний договором або законом.

5.8 Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після ві-дповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, передбачений ч.2 ст.625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроче-ної суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позива-ча.

Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат у даному випадку про-водиться за період з 19.11.2021 р. по 26.08.2024 р. Згідно проведеним розрахунком, який неоспорений відповідачем, загальна сума 3% річних становить 81 586,61 грн, а інфляційних втрат - 388 076,23 грн.

5.9 Щодо вимог про стягнення збитків у подвійному розмірі відповідно до ст.230 ЦК України суд приходить до наступних висновків.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману особу, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити ін-шу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не мо-жуть. При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Разом з тим, представник позивача, пред`явивши вимоги про відшкодування збитків в подвійному розмірі з підстав, передбачених ст.230 ЦК України, не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність умислу в діях відповідача щодо введення позивача в оману щодо істотних обставин, що мали значення для укладення договору.

Суд вважає, що в конкретному випадку підстави для відшкодування збитків у по-двійному розмірі відсутні, оскільки зміна позивачем свого рішення або ставлення до наслідків укладеного договору в результаті переусвідомлення його значення для себе, що настали у майбутньому, тобто вже після укладення такого правочину, не може автоматично свідчити ані про обман, ані про наявність умислу в діях відповідача щодо введення його в оману.

На думку суду, погоджені сторонами умови договору, не призводять до дисбалан-су договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обра-ному позивачем порядку придбання об`єкту нерухомості, а тому не є несправедливими умовами у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також не можна вважати, що умови даного Договору, з огляду на зміст п.7.5, вво-дять споживача в оману стосовно його наслідків.

5.10 Враховуючи вище викладене, позов підлягає задоволенню частково.

VІ. Розподіл судових витрат.

6.1 Щодо судового збору.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (78%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору (в т.ч. і за подання заяви про забезпечення позову) пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 12 335,54 грн (15 140х1 441 162,84/1 839 239,07 та 472,37).

6.2 Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвокатським об`єднання "Лігал Айк`ю Груп" у розмірі 28 750 гривень, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору №08/08/24 від 08.08.2024 р. про надання правової допомоги.

Системний аналіз норм ст.ст.137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхіднос-ті), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин спра-ви та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірнос-ті, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у по-рядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи та сталу судову практику цієї категорії справ, відсутність необхідності у витребуванні доказів, обсяг ви-конаних адвокатом робіт, що полягав у складенні позовної заяви та заяви про забезпе-чення позову уніфікованого зразка, на підставі поданих позивачем документів, співмір-ність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу не відповідає вимогам розумності та є явно завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг та витрачений адвокатом час, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 гривень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розгля-дом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, враховуючи, що у відсотковому співвідношенні до розмі-ру заявлених вимог становить 78 %, суд приходить до висновку, що пропорційно розмі-ру задоволених вимог з ТОВ «ЖК «Парковий» необхідно стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7 800 грн.

6.3 Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задово-лення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмоти-вованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення по-зову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий» на користь ОСОБА_1 981 500 /дев`ятсот вісімдесят одна тисяча п`ятсот/ грн 00 коп. безпідставно набутих коштів, 388 076,23 грн - інфляційних втрат, 81 586,61 грн - 3% річних, а всього - 1 441 162,84 грн /один мільйон чотириста сорок одна тисяча сто шістдесят дві/ грн 84 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий» на ко-ристь ОСОБА_1 12 335,54 грн судового збору та витрати на прав-ничу допомогу в розмірі 7 800 грн.

Дію заходів забезпечення позову згідно ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01.10.2024 року - продовжити протягом дев`яноста днів з дня на-брання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом по-дання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а у разі прого-лошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ад-реса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Парковий» код ЄД-РПОУ 43029122, адреса: 14005, Чернігівська область, місто Чернігів, вул. В`ячеслава Чорновола буд. 3.

Суддя В.Г. Павлов