Рішення

від 26.02.2025 по справі 509/4836/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4836/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу №509/4836/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що 27.07.2018 року Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між сторонами. ІНФОРМАЦІЯ_3 у сім`ї народилася донька ОСОБА_5 . Спільне життя із відповідачем не склалося через різні характери та інтереси, різні погляди на сімейне життя та побут, втрату з відповідачем один до одного необхідних почуттів любові, поваги, взаєморозуміння і підтримки, внаслідок чого 23 липня 2020 року рішенням Овідіопольського районного суду шлюб між відповідачем ОСОБА_2 , та позивачем розірвано.

З моменту розірвання шлюбу між позивачем, та відповідачем, ОСОБА_2 , мешкає окремо від дитини, в порушення ст. 164 СК України, ухиляєтеся від виконання батьківських зобов`язань, не має ніякого майна, не працює, матеріально не забезпечений, участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, її фізичним. Духовним та моральним розвитком не займається. Не піклується про ії необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не виявляє інтересу до ії внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Матеріальної допомоги дитині не надає, хоча як батько, повинен займатися вихованням дитини, забезпечувати ії матеріально, годувати, одягати. Вказане привело до того, що з 2018 року ОСОБА_6 знаходиться на повному матеріальному забезпеченні матері.

Позивач неодноразово намагалась вирішити питання належного виконання своїх батьківських обов`язків відповідачем ОСОБА_2 , але це не призвело до жодних результатів. На початку 2024 року, ОСОБА_2 виїхав за кордон, та наразі його місце знаходження невідомо.

Саме через такі намагання позивача цей позов подано лише у 2024 році, не дивлячись на те, що свої обов`язки батька дитини - ОСОБА_2 перестав виконувати ще в 2019 році.

Ухвалою судді від 23.08.2024 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання. Ухвалою також зобов`язано Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області підготувати висновок щодо розв`язання спору за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав.

30.09.2025 року за вх. № 18538/24 до суду надійшло рішення Виконавчого комітету Дальницької сільської ради та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також начальник служби у справах дітей Дальницької сільської ради звернулася до суду з заявою в якій просила справу розглядати за її відсутності як представника третьої особи. Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав підтримує та просить врахувати його при ухваленні рішення по справі.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року підготовче провадження по справі закрито, призначено судовий розгляд.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, 07.02.2025 року до канцелярії суду представником подано заяву з проханням провести розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, неодноразово повідомлявся судом за адресою зареєстрованого місця проживання, поштова кореспонденція з ухвалою про відкриття провадження по справі, позовом з додатками та судові повістки були отримані відповідачем особисто.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явився, 22.01.2025 року подала заяву до суду в якій просила справу розглядати за відсутності представника третьої особи, позовні вимоги задовольнити, врахувати поданий раніше висновок.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 51 Конституції України обов`язок кожного громадянина України піклуватися про дітей. Перелік обов`язків батьків по вихованню дитини викладений в ст. 150, 151, 153-156 СК України.

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків стосовно дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «як найкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 02 листопада 2022 року в справі № 679/1606/19 (провадження № 61-1816св22).

Верховним Судом у спорах щодо позбавлення батьківських прав неодноразово зауважено, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав.

Судом встановлено, що 27.07.2018 року Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб між відповідачем ОСОБА_2 , та позивачем, актовий запис № 279.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сім`ї народилася донька ОСОБА_5 . Свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 від 06.06.2019 року.

Спільне життя із відповідачем не склалося через різні характери та інтереси, різні погляди на сімейне життя та побут, втрату з відповідачем один до одного необхідних почуттів любові, поваги, взаєморозуміння і підтримки, внаслідок чого 23 липня 2020 року рішенням Овідіопольського районного суду шлюб між відповідачем ОСОБА_2 , та позивачем - розірвано (справа № 509/2606/20).

З моменту розірвання шлюбу між позивачем, та відповідачем, ОСОБА_2 , мешкає окремо від дитини, ухиляєтеся від виконання батьківських зобов`язань, не має ніякого майна, не працює, матеріально не забезпечений, участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, її фізичним. Духовним та моральним розвитком не займається. Не піклується про ії необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не виявляє інтересу до ії внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Матеріальної допомоги дитині не надає. Вказане привело до того, що з 2018 року ОСОБА_6 знаходиться на повному матеріальному забезпеченні матері.

До позову також долучено довідку КУ Доброолександрівський ЗДО «Джерельце», в якій вказано, що ОСОБА_8 була вихованкою КУ Доброолександрівский ЗДО «Джерельце». Дівчинка перебувала повністю на утриманні матері ОСОБА_1 також містяться письмові пояснення гр. ОСОБА_9 від 19.08.2024 року, де він вказує, що мешкає із своєю дружиною ОСОБА_1 . Від першого шлюбу у дружини є донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батько - ОСОБА_2 , по місту реєстрації не проживає, його місце знаходження невідоме. ОСОБА_2 не піклується про фізичний та духовний розвиток своєї дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: зовсім не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; зовсім не спішується з дитиною; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу своєї доньки; свідомо нехтує своїми обов`язками, та ухиляється від батьківських обов`язків.

Згідно з висновок органу опіки та піклування Комісія з питань захисту прав дитини Дальницької сільської ради вважає, що є всі підстави для позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як це буде відповідати інтересам дитини.

Позивачкою було в повній мірі доведено факт ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов`язків, а саме: не виховує дитину, матеріально не утримує, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наданими по справі доказами достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої доньки, тому такий крайній захід впливу на відповідача, як позбавлення батьківських прав, є доцільним та необхідним для захисту інтересів дитини.

Керуючись ст.ст.2-13,77-80,141,258,259,263-265,430 ЦПК України, ст. 164 ч.2 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко