Рішення
від 24.02.2025 по справі 688/4255/24
ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/4255/24

№ 2/688/85/25

Рішення

Іменем України

24 лютого 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про усунення перешкод в користуванні житлом,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні житлом, посилаючись на те, що з 2012 року разом із сім`єю проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.04.2010 року. Квартира знаходиться на першому поверсі.

Відповідач є власником сусіднього приватного будинку АДРЕСА_2 .

Під самим вікном його квартири, відповідач облаштувала в своєму хліві курник, де вирощує курей, а поряд з ним гноярку, куди скидає курячий послід, харчові відходи, зливає помиї та інші нечистоти. Все це викликає неабиякий сморід, унеможливлює провітрювання квартири, особливо у теплий період року, сприяє розмноженню комах, які проникають у приміщення квартири, а також створює інші незручності у приміщенні.

31.05.2024 позивач звернувся з відповідною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, на яку листом від 19.06.2024 р. № 16- 2/1/2194 отримав відповідь, що Шепетівською міською радою була створена спеціальна комісія. За результатами обстеження прибудинкової території було встановлено, що дійсно, впритул до багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 розміщена огорожа приватного будинку. Під балконом будинку АДРЕСА_3 вирощують курей, складують курячий послід, компост. Додатково роз`яснено, що спір може бути вирішений в порядку вирішення земельних спорів згідно із законодавством.

31.05.2024 позивач також звернувся із аналогічною заявою безпосередньо до адміністративно-комунальної інспекції Шепетівської міської ради. Листом від 02.07.2024 р. за № 43 інспекція відповіла, що із сусідами провели розмову, ознайомили їх з приписами актів законодавства, які регулюють питання утримання домашніх тварин та птиці та порекомендували їм перенести гноярку та перемістити курей в інше місце, щоб не створювати незручностей.

Оскільки його звернення до офіційних органів місцевого самоврядування жодних результатів не дали, змушений звертатися до суду з відповідними позовними вимогами.

Відповідно до чинних ДБН господарські будівлі/сараї/для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 кв. м) розташовують не ближче 15 м від житлових будинків. Тримання домашньої птиці та дрібної худоби дозволяється на відстані 4 м від спільної огорожі та відстані не менше 15 м від стіни сусіднього житлового будинку. Розміщення майданчиків для компосту повинні знаходитись не ближче 20 м від житлових будинків.

Відповідачка нехтує не тільки добросусідськими відносинами, але й грубо, відверто і навмисно порушує права позивача, як користувача житла.

На підставі викладеного, просив зобов`язати ОСОБА_3 утримувати в місці свого проживання за адресою АДРЕСА_2 свійські тварини та домашню птицю на відстані не ближче 15 м від житлового будинку АДРЕСА_2 ; зобов`язати звільнити майданчик для компосту, що за адресою АДРЕСА_2 та розмістити майданчик для компосту не ближче 20 м від житлового будинку АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач пояснив, що тривалий час проживає у квартирі та зареєстрований у ній, відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні майном, в позасудовому порядку спір не вирішується, відповідач не дотримується санітарної зони, яка передбачена чинним законодавством.

Відповідач та її представник позов не визнали, з підстав, зазначених у відзиві на позов.

У відзиві на позов зазначено, що на підставі рішення LX1 сесії 5 скликання Шепетівської міської ради № 6 від 22 липня 2010 року відповідачеві 07.10.2010 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000,00 га, кадастровий номер 6810700000:01:005:0048, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (після зміни назви - АДРЕСА_2 ). До отримання Державного акта вказана земельна ділянка знаходилася у її постійному користуванні. Відповідно до опису меж позивач не є власником/ користувачем / суміжної земельної ділянки.

На належній їй земельній ділянці згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2010, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2010 розташовано домоволодіння, зокрема житловий будинок загальною площею 112,3 кв.м, житловою - 84,6 кв.м та господарські споруди.

ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки не є власником квартири, а лише проживає у ній. З позовом про усунення перешкод у користуванні майном, на думку сторони відповідача, може звернутися лише власник житла.

Також позивач не є власником чи землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовано будинок АДРЕСА_3 , в якому знаходиться квартира АДРЕСА_5 . Вказане, на думку відповідача, не надає позивачу права зобов`язувати її усунути перешкоди в користуванні майном.

Вважає, що вправі самостійно визначати місце зберігання побутових відходів та нею дотримані вимоги ДБН 2.2.-112.2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 року №104.

Будинок по АДРЕСА_3 побудований зпорушенням будівельнихнорм,які регламентуютьвідстані досусідніх будівель,зокрема до належних відповідачеві господарських споруд для утримання свійських тварин та птиці.

В експлуатацію будинок не здавався і право власності на нього було визнано за рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області. Власником будинку є власники 18-ти квартир.

Отже, забудовником не було дотримано вимог ДБН, після придбання старого приватного жилого будинку АДРЕСА_6 саме його власники мали б дотримуватись правил добросусідства, як користувачі суміжної земельної ділянки та не допускати порушення ДБН.

Оскільки будівництво будинку АДРЕСА_3 мало суспільний резонанс, внаслідок відсутності відповідних дозволів на виконання будівельних робіт та проектної документації, то покупець квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_5 не могла не знати про вказані обставини.

Покупець квартири, перед придбанням її оглянув, бачив на земельній ділянці відповідачки облаштований в хліві курник, поряд з ним гноярку, але ніяким чином на вказані обставини не відреагував, не вважав їх наявність істотнім недоліком, які б перешкоджали використанню квартири за призначенням.

На підставі викладеного, просили у позові відмовити.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що утримує курей в господарській споруді, яка в технічному паспорті позначена літерою Г, ця споруда облаштована під курник ближче за 15 м від стіни будинку АДРЕСА_3 . Вона не має можливості утримувати курей в іншому місці, оскільки це буде створювати перешкоди іншому сусіду, а також створить їй особисті незручності для вирощування домашньої птиці. Також визнала, що на відстані ближче за 20 м від будинку АДРЕСА_3 вона облаштувала майданчик для компосту, помиїв та курячого посліду. Не має можливості облаштувати майданчик в іншому місці з тих же причин. Оскільки власник квартири, придбавши квартиру на 1 поверсі, бачила, що під її вікнами відповідачка вирощує курей та погодилася за таких умов придбати квартиру, значить її влаштовували такі умови. Крім того, її будинок побудований раніше, а тому саме забудовники багатоквартирного будинку порушили будівельні норми, побудували будинок близько до її будинку і тепер власники квартир не мають підстав звертатися з цього приводу зі скаргами.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівської міської ради у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.10.2024. 16.10.2024 надійшов відзив на позов. У зв`язку з відпусткою судді підготовче судове засідання відкладено на 25.11.2024. Ухвалою суду від 25.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.12.2024. За клопотанням позивача судове засідання відкладено на 31.01.2025. За клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 24.02.2025.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо усунення перешкод в користуванні майном, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зобов`язання відповідача утримувати господарство відповідно до санітарно-будівельних норм та правил.

Судом встановлено, що позивач з 01.11.2011 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_5 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 07.04.2010 року. Квартира знаходиться на першому поверсі, вікна квартири виходять на будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується копією технічного паспорта на квартиру від 18.09.2023. Земельна ділянка під 18-ти квартирним будинком перебуває в комунальній власності Шепетівської міської територіальної громади, що підтверджується листом заступника міського голови від 29.01.2025.

Відповідач є власником сусіднього приватного будинку АДРЕСА_2 та присадибної земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000:01:005:0048, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2010, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.10.2010, копією Державного акта на право власності на земельну ділянку від 07.10.2010.

Відповідно до технічного паспорта на будинок АДРЕСА_2 , будинковолодіння ОСОБА_3 складається з будинку А-1, підвал, гараж Д, літня кухня Б, баня В, сарай Г.

При цьому, відповідачка самочинно побудувала приміщення Б, В, Г, які були легалізовані рішенням міського голови від 15.07.2010 №198, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до плану меж земельної ділянки площа земельної ділянки ОСОБА_3 становить 0,1000,00 га та межує з будинком позивача від А до Б.

Як визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, відповідач утримує курей в господарській споруді розміром 2,00*1,77 м під літерою Г сарай. Указаний сарай розташований на земельній ділянці відповідача в безпосередній близькості (менше ніж 15 м) до стін житлового будинку АДРЕСА_3 , а саме до вікон квартири, якою користуються на законних підставах позивач та його сім`я.

Як визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, відповідач облаштувала майданчик для компосту поруч із сараєм, де утримуються кури, тобто в безпосередній близькості (менше ніж 20 м) до стін житлового будинку АДРЕСА_3 .

Оскільки утримання курей та облаштування майданчика для курячого посліду, харчових відходів тощо викликає неабиякий сморід, унеможливлює провітрювання квартири, особливо у теплий період року, сприяє розмноженню комах, які проникають у приміщення квартири, а також створює інші незручності у приміщенні, позивач 31.05.2024 звернувся з відповідною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

Листом від 19.06.2024 р. № 16-2/1/2194 позивач отримав відповідь, що Шепетівською міською радою була створена спеціальна комісія. За результатами обстеження прибудинкової території було встановлено, що дійсно, впритул до багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 розміщена огорожа приватного будинку. Під балконом будинку АДРЕСА_3 вирощують курей, складують курячий послід, компост.

Під час зустрічі власникам будинку роз`яснені вимоги Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ від 17.03.2011 р. № 145, ст. 103 Земельного Кодексу України, Правила благоустрою населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади та рекомендовано перенести гноярку та перемістити курей в інше місце, щоб не створювати незручностей. Додатково роз`яснено, що спір може бути вирішений в порядку вирішення земельних спорів згідно із законодавством.

31.05.2024 позивач також звернувся із аналогічною заявою безпосередньо до адміністративно-комунальної інспекції Шепетівської міської ради. Листом від 02.07.2024 р. за № 43 інспекція відповіла, що із сусідами провели розмову, ознайомили їх з приписами актів законодавства, які регулюють питання утримання домашніх тварин та птиці та порекомендували їм перенести гноярку та перемістити курей в інше місце, щоб не створювати незручностей.

Відповідачка відмовляється в добровільному порядку усунути перешкоди у користуванні майном у спосіб, заявлений у позовних вимогах.

4.Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Захист речового права шляхом пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (негаторного позову) є можливим носієм речового права і передбачає доведення позивачем таких обставин: 1) належність позивачу речового права, з приводу захисту якого він звертається до суду; 2) порушення цього права, його невизнання чи оспорювання; 3) вчинення цих дій саме відповідачем.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Положеннями статі 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 44 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Згідно зі ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно достатті 319ЦК Українивласник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд.Власник маєправо вчинятищодо свогомайна будь-якідії,які несуперечать закону.Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до частини першої статті 103 Земельного кодексу України власники та користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.

Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

5.Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ознаками негаторного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно майна, яке перебуває у власника (володільця); інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю; для створення таких перешкод немає правових підстав.

Умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача. Якщо дії відповідача є правомірними або між сторонами існують договірні відносини, негаторний позов задоволенню не підлягає. При цьому захист прав та інтересів позивача надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути виявлені порушення. Якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, суд визначає дії, які має вчинити або не вчинювати відповідач для усунення порушень, і строк виконання цих дій.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 293 Цивільного кодексу України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Безпечні умови для людини - стан середовища життєдіяльності, при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину. Державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов`язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров`ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення (ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»).

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище. Громадяни зобов`язані виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

Відповідно до ст. 22 цього Закону органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм. У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Відповідно до таблиці 6.7 ДБН 2.2.-112.2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 року №104 передбачені допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд.

Так, господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів площею до 50 кв. м повинні бути на відстані 15 м від житлових будинків, а майданчикидля компосту,дворові вбиральні,сміттєзбірник, сховища длядобривта ядохімікатів 20 м.

Такі ж відстані були передбачені й в ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44.

Як встановлено у справі, відповідач неправомірно утримує птахів у господарській споруді на відстані меншій ніж 15 м та майданчик для компосту на відстані меншій ніж 20 м від житлового будинку, в якому проживає позивач як законний (титульний) володілець.

Факт утримання відповідачкою на своїй території домогосподарства курей впритул до будинку, в якому проживає позивач та під його вікнами підтверджується зокрема фотоматеріалами, листом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 19.06.2024 р. № 16-2/1/2194 та визнається самою відповідачкою.

Указаними діями відповідач створює позивачу перешкоду у безпечному користуванні майном, порушує особисті немайнові блага (права) позивача, зокрема на здоров`я, життя, безпечні умови проживання, побуту та відпочинку, оскільки недотримання санітарних норм може призвести до розповсюдження інфекційних захворювань, які можуть мати серйозні наслідки.

З оглядуна те,що спірніоб`єкти розміщенівідповідачем зпорушенням технічнихта санітарнихвимог,а самевлаштовані наменшій відстанініж перебаченочинним законодавствомвід житловогобудинку позивача,що призводитьдо незручностей,у зв`язкуз неприємнимизапахами нечистотта відходів,права позивачапорушені тапідлягають судовомузахисту шляхом припинення дій, що порушують його права.

Враховуючи межі, конфігурацію та розміри земельної ділянки відповідача, які дозволяють перенести господарство (свійських тварин та домашню птицю, майданчик для компосту) в місце, яке відповідатиме законодавству, суд дійшов висновку, що вжиття заходів щодо зобов`язання утримувати свійські тварини та домашню птицю на відстані не ближче 15 м та зобов`язання звільнити майданчик для компосту та розмістити його не ближче 20 м від сусіднього житлового будинку, буде пропорційним втручанням у право власності ОСОБА_3 на вказане майно та не становитиме для неї надмірний тягар.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем судом відхиляються, оскільки позивачем за негаторним позовом є, по-перше, власник, а по-друге, законний „титульний володілець особа, яка хоч і не є власником, але володіє майном на підставі, передбаченій законом або договором. Це може бути особа, яка перебуває із власником у зобов`язальних правовідносинах (орендар, комісіонер, зберігач, заставодержатель), суб`єкт речових прав на чуже майно, визначених у ст. 395 ЦК України (володілець, сервітуарій, емфітевт, суперфіціарій).

Відповідно до витягу №6 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 05.09.2024 ОСОБА_1 за згодою власника зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , а отже на законних підставах проживає у ній, та має право звертатися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні вказаним житлом.

Доводи відповідача про те, що будинок позивача не прийнятий в експлуатацію та побудований з порушеннями, грунтуются на припущеннях, а тому судом до уваги не беруться. Крім того, не є предметом розгляду питання щодо законності будівництва багатоквартирного будинку. Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав від 27.09.2023, ОСОБА_5 є власником закінченого будівництвом об`єкту на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 07.04.2010 та стала власником квартири раніше ніж відповідачка легалізувала самочинно збудовані господарські споруди, в яких протиправно утримує домашню птицю.

6.Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З оглядуна те,що позовзадоволений повністю,судовий збірслід стягнутиз відповідачана користьпозивача вповному обсязів розмірі1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про усунення перешкод в користуванні житлом задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 утримувати в місці свого проживання за адресою АДРЕСА_2 свійські тварини та домашню птицю на відстані не ближче 15 м від житлового будинку АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_3 звільнити майданчик для компосту, що за адресою АДРЕСА_2 та розмістити майданчик для компосту не ближче 20 м від житлового будинку АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 );

представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 );

відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

представник відповідача ОСОБА_4 ( АДРЕСА_9 );

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Шепетівської міської ради (вул. Соборності, 4 м. Шепетівка Хмельницької області, ЄДРПОУ 34175421);

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (вул. Шевченка, 53 м. Хмельницький, ЄДРПОУ 40358308).

Повний текст рішення складено 26.02.2025.

Суддя Алла ЦІДИК

СудШепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення24.02.2025
Оприлюднено27.02.2025
Номер документу125419333
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Судовий реєстр по справі —688/4255/24

Рішення від 24.02.2025

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Цідик А. Ю.

Рішення від 24.02.2025

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Цідик А. Ю.

Ухвала від 25.11.2024

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Цідик А. Ю.

Ухвала від 24.09.2024

Цивільне

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Цідик А. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні