Рішення

від 26.02.2025 по справі 193/1178/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/1178/24

Провадження № 2/177/254/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судових засідань Антонінок А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №193/1178/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У липні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно. Після смерті матері у визначений законом не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як у зв`язку з російськоюагресією тапочатком масовихракетних атакамиворога містаДніпро,змушений буввиїхати разомз сім`єюдо ЗахідноїУкраїни,а потімдо Польщі.З метоюотримання свідоцтвапро правона спадщину ОСОБА_1 звернувся донотаріуса,але отримаввідмову узв`язкуз пропускомвстановленого шестимісячногостроку прийняттяспадщини. Ууточненій позовнійзаяві вказував,що причиноюпропуску строкустала зміна особливихобставин,які буливстановлені постановоюКМУ «Продеякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» від28.02.2022року,так яквважав,що має звернутисядо нотаріусане пізнішедесяти місяцівз моментувідкриття спадщини. У зв`язку з чим, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.11.2024 року позовна заява надійшла до Криворізького районного суду Дніпропетровської області відповідно до ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 року про направлення справи за підсудністю.

Ухвалою судувід 13.11.2024року буловідкрито провадженняу вказанійсправі ізпризначенням підготовчогосудового засіданнята викликомсторін.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року підготовче провадження відкладено. Прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції від 21.10.2024 року. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Глеюватську сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, згідно наданої заяви представник позивача просив справу розглядати у відсутність позивача та його представника, позовну заяву задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату та час його розгляду повідомлявся завчасно належним чином. Від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Представник Глеюватської сільської ради в судове засідання не з`явився, заявою просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову. Відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 11.09.2023 року ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю зазначена ОСОБА_7 . Змінено прізвищедитини тавнесено відомостіпро батьказгідно актовогозапису провстановлення батьківства№ 1від 13.01.1972року. Прізвище дитини змінено на ОСОБА_8 , внесено відомості про батька ОСОБА_9 , 1933 року народження.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 11.09.2023 року Виконавчим комітетом Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 03.06.1976 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.02.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить актовий запис №536.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки пропущений строк для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64 від 22 лютого 2022 року введено воєнний стан на території України, який діє до теперішнього часу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній з 06 березня 2022 року) установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

З 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином, в практичній площині до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще 4 (чотири) місяці, і загалом буде 10 місяців.

Тобто, в умовах воєнного стану в Україні діє правило 10 (десяти) місяців на прийняття спадщини чи відмови від неї.

Разом з тим, 25.01.2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21, надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ № 164, вважає, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Розглядаючи дану справу, судом, окрім вимог національного законодавства України, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовано Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Крім того, суд також враховує ту обставину, що пропущений ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, більш того, останній вважав, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючисьпостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.

Згідно з вимогамист.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов`язані з об`єктивними обставинами на вчинення цих дій та не має стати причиною усунення його від права спадкування.

У ч.1 ст.5ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що позивач є спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , але вчасно не звернувся із заявою про прийняття спадщини, враховуючи, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після померлого спадкодавця не порушить прав, свобод чи інтересів третіх осіб, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 206, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковийстрок удва місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Лященко