Рішення

від 21.02.2025 по справі 343/195/25

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/195/25

Провадження №: 2/343/251/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря судового засідання - Оленюк Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувшись 03.02.2025 в Долинський районний суд з позовною заявою до Вигодської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, просить ухвалити рішення, яким: визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом та за законом на будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 54,1 кв. м., житловою 37, 6 кв. м., допоміжною 16,5 кв. м.( літ. А), сараю ( літ. Б), сараю ( літ. В), сараю ( літ. Г), стодоли ( літ. Д), стайні ( літ. Е), вбиральні ( літ. Є), навісу (літ. Ж), криниці, воріт, огорожі, огорожі ( №№1, 2, 3, 4), яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 дідові

ОСОБА_2 та померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 бабі, ОСОБА_3 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід, ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом, який складений за життя дідом ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Новоселицької сільської ради 22 січня 1999 року та зареєстрований в реєстрі за № 1.

Відповідно до цього заповіту, дід зробив таке заповітне розпорядження: належний йому на праві власності житловий будинок, стайню, стодолу, город 0,34 га і земельну ділянку в урочищі «Замлинівка» 0,22 га, заповів йому, ОСОБА_1 .

Таким чином, єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті діда є він, ОСОБА_1 , внук спадкодавця.

Він прийняв спадщину в порядку ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном , так як безперервно проживає у спадковому житловому будинку по АДРЕСА_1 з 01 вересня 1998 року по даний час, в тому числі і на день смерті діда, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить витяг з Реєстру територіальної громади №2024/013369159 від 05.11.2024, а отже володіє та користується спадковим житловим будинком від дня смерті діда.

Згідно повідомлення Новоселицького старостинського округу Вигодської селищної ради №31/03-08/5 від 05 листопада 2024 року, наданого на запит нотаріуса, вбачається, що крім нього, також на день смерті діда була зареєстрована його баба, а дружина померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій на день смерті діда виповнилося 76 років. Тому баба, ОСОБА_3 , як непрацездатна дружина спадкодавця, мала право на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка, незалежно від змісту заповіту, як це передбачено ст.535 ЦК УРСР 1963 року.

За таких обставин, його частка у спадщині за заповітом після смерті діда,

ОСОБА_2 , складає 7/9, а обов`язкова частка у спадщині його (діда) дружини - ОСОБА_3 становила 2/9, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, а ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла.

На день смерті баби залишилося 2/9 частки успадкованого нею спадкового майна,зокрема будинковолодіння АДРЕСА_1 , після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Він, як спадкоємець п`ятої черги за законом після смерті своєї баби, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв спадщину, оскільки на день смерті баби він постійно проживав разом з нею у спадковому житловому будинку АДРЕСА_1 , що вбачається з повідомлення №31/03-08/5 від 05 листопада 2024 року наданого на запит нотаріуса і продовжує проживати у спадковому житловому будинку безперервно по даний час .

11 лютого 2004 року Долинською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №42/2004 до майна померлого ОСОБА_2 , 1923 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з матеріалами спадкової справи спадкоємцем за заповітом, посвідченим 22 січня 1999 року за Р№ 1 Г. Олійник, секретарем виконкому Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, є він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

07 січня 2025 року він звернувся до приватного нотаріуса Калуського РНО Івано-Франківської області Депутат О.З., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/9 часток у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Цього ж числа за його заявою заведена спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , номер якої у нотаріуса 3/2025, номер у Спадковому реєстрі: 73487151, що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №79652067 від 07 січня 2025 року.

Згідно з матеріалами спадкової справи спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті баби є він, ОСОБА_1 , внук померлої.

07 січня 2025 року він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/9 частки у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належав чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 535 Цивільного кодексу УРСР, була дружина ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.

Відповідно до постанов приватного нотаріуса за №8/02-31 від 07 січня 2025 року та №9/02-31 від 07 січня 2025 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/9 часток у праві власності на житловий будинок та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/9 часток у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 після смерті діда ОСОБА_2 та баби ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавців на дане нерухоме майно, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - при пошуках таких нотаріусом, а також довідкою ОКП «Івано- Франківське ОБТІ» №409 від 09 грудня 2024 року.

Відмова нотаріуса у вчиненні вказаної нотаріальної дії (у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом) не припиняє його право, як спадкоємця, на спадщину (а.с.1-6).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 цивільна справа № 343/195/25 за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.41).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/195/25 за позовом

ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Призначено підготовче судове засідання у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, м.Долина вул. Обліски 115, Івано-Франківської області на 21 лютого 2025 року (а.с.42).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Оленин О.Ф. ( ордер серії АТ №1089300 а.с.39) в підготовче судове засідання не з`явилися, хоч про дату час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку.

Представник позивача адвокат Оленин О.Ф. подала заяву, згідно якої просить справу №343/195/25 за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування розглядати без позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує і просить задоволити. Не заперечує проти ухвалення рішення суду про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем (а.с.46).

Представник відповідача Вигодської селищної ради Івано-Франківської області Мацалак М.М. (витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ а.с.46) в підготовче судове засідання не з`явився, хоч про дату час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, подав клопотання в якому просить розглянути справу №343/195/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування., за відсутності представника Вигодської селищної ради. Вигодська селищна рада заперечень до позову немає (а.с.45).

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом перевірено, що заява представника відповідача про визнання позову не суперечать Закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому , суд з врахуванням того, що завершення розгляду справи відбулось за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11.

Суд, дослідивши здобуті та перевірені в підготовчому судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до вимог ст.392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст.39 2ЦК).

Повідомлення №32/03-08/5 від 05.11.2024 надане Новоселицьким старостинським округом Вигодської селищної ради Івано-Франківської області на запит приватного нотаріуса О.Депутат, свідчить про те, що згідно записів погосподарської книги №4 за 2001-2005 роки, на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ним рахувався житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 13.09.2001 підтверджує, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11).

Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд розмежовує час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 - відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , то судом при розгляді даної справи, застосовуються положення Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року), які були чинні на день смерті спадкодавця.

Згідно з ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно з ст. 534 ЦК УРСР - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до положень ст. 535 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і

вжитку.

Положенням ст. 548 цього Кодексу встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 22.01.1999 секретарем виконкому Новоселицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області Г.Д.Олійник., зареєстрованого в реєстрі за №1, ОСОБА_2 належний йому на праві особистої власності житловий будинок,

стайню, стодолу, город 0,34 га і земельну ділянку в урочищі «Замлинівка» 0,22 га заповів ОСОБА_1 (а.с.17).

На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , його дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була пенсіонером, тобто, на момент смерті чоловіка вона мала статус «непрацездатної особи», що відноситься до переліку осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадкуванні.

Розмір обов`язкової частки ОСОБА_3 , у спадщині становить 2/9 її частки, а саме 2/3 частини від тієї частки (1/3 частки), яку мала б успадкувати ОСОБА_3 за законом за відсутності заповіту.

За таких обставин, частка ОСОБА_1 у спадщині за заповітом після смерті ОСОБА_2 складає 7/9, а обов`язкова частка у спадщині ОСОБА_3 становить 2/9.

Копія відповіді №30/03-08/5, наданої Новоселицьким старостинським округом Вигодської селищної ради Івано-Франківської області 05.11.2024 свідчить про те, що на день смерті ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 та внук ОСОБА_1 , прийняли спадщину шляхом вступу у фактичне володіння спадковим майном, згідно ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) , оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_2 проживали у вищезазначеному будинковолодінні, підтримували його у належному стані, вели господарство.

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.08.2003 підтверджує, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Після її смерті відкрилася спадщина за Законом.

1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України (надалі ЦК України).

Згідно з ч. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ч. 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Ст.1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Ч.1 ст.1265 ЦК України, передбачено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Згідно ст. 1268 ЦК України - спадщина належить спадкоємцеві, незалежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено вище, бабця позивача по справі - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після її смерті відкрилася спадщина, в склад якої входить 2/9 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 , як внук спадкодавці, у п`яту чергу має право на спадкування за законом.

Цивільні відносини як спадкоємця п`ятої черги виникли після набрання чинності ЦК України , право ОСОБА_1 , на спадкування регулюється положеннями цього кодексу. Це означає, що він можете претендувати на спадщину за умови відсутності спадкоємців попередніх черг або їхньої відмови від спадщини, а також за наявності підтвердження його ступеня споріднення

Спадкоємці першої-четвертої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 не вчинили дій, що свідчать про прийняття спадщини, і не подали відповідні заяви протягом встановленого шестимісячного строку, який закінчився 10.02.2004, тому вони вважаються такими, що не прийняли спадщину. За таких умов, право на спадкування переходить до спадкоємців п`ятої черги.

Родинні відносини між ОСОБА_3 , та позивачем ОСОБА_1 , підтверджується : копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № витягу: 00049073269 від 29.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 , після укладення шлюбу з ОСОБА_2 , присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.13); копією свідоцтва про народження матері позивача ОСОБА_7 , НОМЕР_3 від 06.12.1951, де в графі батько записаний ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с.15); копією свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 02.05.1974р., згідно якого ОСОБА_7 , після укладення шлюбу з ОСОБА_8 , присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.15); копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , НОМЕР_5 від 23.05.1975р. де в графі батько записаний ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_10 (а.с.16).

Копія відповіді №31/03-08/5, наданої Новоселицьким старостинським округом Вигодської селищної ради Івано-Франківської області 05.11.2024 свідчить про те, що на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18).

Суд визнав, що ОСОБА_1 , у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини і протягом строку , встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявляв про відмову від неї.

ОСОБА_1 , 07 січня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Калуського нотаріального округу Депутат О.З., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/9 часток у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 .

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 8/02-31 від 07.01.2025 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/9 часток у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Відмову мотивовано тим, що згідно п.п. 4.16 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення

нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, щодо посвідчують право власності спадкодавця на таке майно .

При цьому ОСОБА_1 повідомив, що документів, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на дане нерухоме майно, немає, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідкою Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації №409 від 09 грудня 2024, а тому надати документи нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо (а.с.35).

Цього ж числа позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/9 часток у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 .

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 9/02-31 від 07.01.2025, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/9 частки у праві власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Відмову мотивовано тим, що згідно п.п. 4.16 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, щодо посвідчують право власності спадкодавця на таке майно .

При цьому ОСОБА_1 повідомив, що документів, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на дане нерухоме майно, немає, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідкою Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації №409 від 09 грудня 2024, а тому надати документи нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо (а.с.36).

Згідно довідки Івано-Франківського оБТІ № 409 від 09.12.2024, реєстрація права власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - не проводилась (а.с.33).

Таким чином, судом встановлено, що право власності на спадкове майно не оформлене, правовстановлюючі документи на нього відсутні.

Зміст правовідносин в даній справі полягає у тому, що 7/9 часток спірного будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 успадковане позивачем ОСОБА_1 , у порядку спадкування за заповітом та 2/9 часток спірного будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 успадковане позивачем ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом. Однак, відсутність документів, що засвідчують право власності померлого ОСОБА_2 на 7/9 часток нерухомого майна та померлої ОСОБА_3 на 2/9 частко нерухомого майна та відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину позбавляють позивача можливості оформити належне йому право на спадщину в нотаріальному порядку. Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавців правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, враховуючи, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та спадкоємцем п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є їх внук ОСОБА_1 , спадкоємці першої-четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , не вчинили дій, що свідчать про прийняття спадщини, а тому вони вважаються такими, що не прийняли спадщину, а сам факт відсутності державної реєстрації переходів права власності на спадкове майно, не позбавляє спадкодавця власності на спірне майно, вимоги позивача про визнання права власності на будинковолодіння , яке знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування є обґрунтованими.

Іншого способу захисту свого права , окрім як звернення до суду з даним позовом у позивача немає.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Копія технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (а.с.21-25) свідчить про те, що будинковолодіння складається з житлового будинку загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м., допоміжною площею 16,5 кв.м., (літ.А), сараю ( літ. Б), сараю ( літ. В), сараю ( літ. Г), стодоли ( літ. Д), стайні (літ. Е), вбиральні ( літ. Є), навісу (літ. Ж), криниці(№1), воріт (№2), огорожі (№3), огорожі ( №4).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07.01.2025 (а.с.37-38), оціночна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , становить 418460,25 грн.

На підставі, ст.ст. 534, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) , ст.ст. 392, 1218, 1261, 1266, 1268, 1270, 1273,1275 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 200, 206, 258, 259,264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 7/9 часток будинковолодіння з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається: з житлового будинку загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м., допоміжною площею 16,5 кв.м., (літ.А), сараю ( літ. Б), сараю ( літ. В), сараю ( літ. Г), стодоли ( літ. Д), стайні (літ. Е), вбиральні ( літ. Є), навісу (літ. Ж), криниці (№1), воріт (№2), огорожі (№3), огорожі ( №4), що належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 2/9 частки будинковолодіння з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається: з житлового будинку загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м., допоміжною площею 16,5 кв.м., (літ.А), сараю ( літ. Б), сараю ( літ. В), сараю ( літ. Г), стодоли ( літ. Д), стайні (літ. Е), вбиральні ( літ. Є), навісу (літ. Ж), криниці (№1), воріт (№2), огорожі (№3), огорожі ( №4), що належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач : Вигодська селищна рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875, вул.Д.Галицького,75, смт Вигода, Калуського району, Івано-Франківської області,77552

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш