Рішення

від 26.02.2025 по справі 561/193/25

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 561/193/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Савич Ж.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Локницької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

10 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просила визнати за нею право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Внаслідок її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, право власності на які за спадкодавцем посвідчені Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 047376 від 15 грудня 2004 року. В оформленні спадщини на землю нотаріус відмовив та роз`яснив, що видати свідоцтво на право на спадщину на земельні ділянки не має можливості, оскільки відсутні докази того, що вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , через що вона не має можливості оформити право власності на землю в нотаріальній конторі, відтак змушена звернутися до суду.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, згідно письмової заяви від 24 лютого 2024 року просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

До початку підготовчого засідання, згідно письмової заяви від 24 лютого 2025 року № 123 Локницька сільська рада Вараського району Рівненської області позовні вимоги визнає, просить справу розглядати без їх участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а матеріали цивільної справи містять достатні та законні підстави для задоволення позову, відтак суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_2 (а.с.11). Внаслідок смерті останньої відкрилась спадщина на належне їй нерухоме майно, зокрема на земельну ділянку площею 1,8463 га кадастровий номер 5622286200:05:000:0413 для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку площею 0,6269 га кадастровийномер 5622286200:05:000:0295 для ведення особистого селянського господарства, що стверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 047376 (а.с.31). Цей Державний акт було видано 15 грудня 2004 року, тобто після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт належності вищезазначених земельних ділянок спадкодавиці ОСОБА_2 підтверджується також сертифікатом на право на земельну частку (пай) КСП «Мир» серії РВ № 0218765 від 20 березня 1998 року (а.с.17), Розпорядженням Голови РДА від 27 вересня 2004 року № 338 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Сенчицької та Омитської сільських рад» (а.с.18), витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9959984102024 від 23 грудня 2024 року, № НВ-9959984152024 від 23грудня 2024 року (а.с.32,39).

Згідно довідки № 200 від 28.06.2024 року, виданої Локницькою сільською радою, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13).

Відповіно до довідки № 258 від 09.11.2020 року виданої Омитською сільською радою, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла дочка ОСОБА_1 , оскільки приняла особисті речі, володіє та користується спадковим майном, але юридично спадщину не оформила (а.с.14).

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 її матір`ю вказана ОСОБА_3 . Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с.10).

Факт зміни дошлюбного прізвища матері позивачки ОСОБА_5 на ОСОБА_6 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00004561791 від 09 серпня 2010 року (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно письмової відповіді від 13 листопада 2024 року приватний нотаріус Герман В.М. відмовила позивачці у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 через те, що не підтверджено факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Запропоновано звернутись до суду для реалізації своїх спадкових справ (а.с. 46).

Однак, позивачкою доведено, що вона прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки зберегла правовстановлюючі документи видані на ім`я спадкодавиці, зокрема сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №0218765 виданий 20 березня 1998 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України). Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На даний час Законами України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» видача державних актів на право власності на земельну ділянку не передбачена.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналізуючи вищезазначені та досліджені докази, враховуючи те, що позивачка має право на спадщину за законом після смерті своєї матері, однак не має можливості отримати свідоцтво про право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом у зв`язку з тим, що Державний акт на право власності на земельну ділянку було видано після смерті спадкодавиці, суд приходить до висновку про те, що порушене право позивача слід захистити у визначений нею спосіб.

Судові витрати судом не розподіляються, оскільки позивачка ОСОБА_1 просить залишити судові витрати за нею.

Керуючись ст. 12, 13, 140-141, 200, 263-265, 273, ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,8463 га кадастровий номер 5622286200:05:000:0413, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,6269 га кадастровий номер 5622286200:05:000:0295, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Локницька сільська рада, вул. Центральна,55, с. Локниця, Вараського району, Рівненської області, ЄДРПОУ: 04385681.

Суддя Р.В. Світличний