Рішення

від 17.02.2025 по справі 610/3948/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3948/24

провадження № 2/610/343/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17.02.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 610/3948/24 (провадження № 2/610/343/2025) за позовом Балаклійського відділу Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Балаклійського відділу Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, у якій просять визначити частку майна боржника ОСОБА_3 у спільному майні подружжя, а саме: автомобілю марки VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, дата реєстрації 12.06.2019 року, на який слід звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №74719295 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 610/4060/21, виданого 21.08.2023 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за борговою розпискою від 25.07.2021 у сумі 46000,00 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн. 11.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документу. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржник доходів не отримує, відсутні на праві власності транспортні засоби, об`єкти нерухомості, на рахунках, на які накладено арешт постановою державного виконавця коштів для задоволення вимог стягувача не достатньо. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.06.2024 ОСОБА_1 , чоловік ОСОБА_3 , надав письмові пояснення, відповідно до яких, встановлено, що зі своєю дружиною ОСОБА_3 вони фактично не проживають більше шести років, місце її проживання, перебування йому не відоме. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , останній має на праві власності автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був придбаний в 2019 році під час шлюбу з ОСОБА_3 .

Оскільки в межах виконавчого провадження наявний спір щодо спільної сумісної власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, дата реєстрації 12.06.2019 року, тому звернулися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 21.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, позов підтримала з підстав вказаних у ньому, просила його задовільнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання та останнім відомим місцем проживання. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Третя особа ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Заяв або клопотань до суду не надходило

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на виконанні в Балаклійському відділі державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №74719295 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 610/4060/21, виданого 21.08.2023 Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за борговою розпискою від 25.07.2021 року у сумі 46000,00 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн..

11.04.2024 державним виконавцем Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74719295 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документу.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 373791566 від 11.04.2024, убачається, що право власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044486833 від 11.04.2024, 31.07.1998 у виконавчому комітеті Андріївської селищної ради народних депутатів Балаклійського району Харківської області зареєстровано шлюб між, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З відповіді Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України від 24.09.2024, убачається, що у ОСОБА_3 відсутні дані про отримання доходу.

Згідно повідомлення Балаклійського бюро технічної інвентаризації від 03.05.2024, станом на 31.12.2012 право власності за ОСОБА_3 не зареєстровано.

05.06.2024 ОСОБА_1 надав письмові пояснення, з яких убачається, що він зі своєю дружиною ОСОБА_3 фактично не проживають більше шести років, місце її проживання, перебування йому не відоме, має на праві власності автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був придбаний в 2019 році під час шлюбу з ОСОБА_3 .

16.09.2024 стягувач ОСОБА_2 звернувся до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням звернутися до суду з позовною заявою про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 .

З відповіді територіального сервісного центру МВС № 6346 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 14.01.2025 убачається, що ОСОБА_1 на праві власності належать транспортні засоби, а саме: VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, дата реєстрації 12.06.2019 року, д.н.з. НОМЕР_1 , ВАЗ 2108, 1992 року випуску, дата реєстрації 12.02.2005, д.н.з. НОМЕР_2 .

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

За положеннями ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Згідно з ч. 6 ст. 48 цього Закону у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №2-591/11 (провадження №14-31цс21) вказано, що: «Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (ч.1 ст.366 ЦК України).

Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №916/2813/18 (провадження №12-71гс20, пункт 8.74).

При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження.

Cтаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно із ч.1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За змістом статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був набутий та зареєстрований за ОСОБА_1 12.06.2019, тобто під час шлюбу з Боржником ОСОБА_3 , а тому є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, що підтвердив сам відповідач у своїй Заяві від 05.06.2024.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Внаслідок задоволення позову, судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Балаклійського відділу Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя задовольнити.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спільному майні подружжя, а саме: автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, дата реєстрації 12.06.2019 року, на яку слід звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Дане рішення може бути переглянуте Балаклійським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Балаклійський відділ Державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, місцезнаходження: 64207, м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, пл. Якова Чернігівця, б. 10 ЄДРПОУ 35039424.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 26 лютого 2025 року.

Суддя В. М. Тімонова