Ухвала

від 24.02.2025 по справі 753/468/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/468/25

провадження № 2-о/753/160/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Овруч) про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся заявник із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просив суд встановити факт перебування на його утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування вимог заявник зазначив, що з 03.02.2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають двох дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Окрім того, дружина має доньку від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 участі в утриманні доньки не бере, що підтверджується довідками Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області про несплату аліментів. Дружина ОСОБА_2 не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за наймолодшим сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, заявник самостійно утримує всю родину, у тому числі доньку дружини від першого шлюбу ОСОБА_3 . Достатній рівень доходу для утримання всієї сім`ї підтверджує декларацією про доходи за 2024 рік. Зазначає, що встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_3 впливає на виникнення та/або зміну ряду його особистих та майнових прав, можливість отримання соціальних пільг, виплат, допомоги, що передбачені податковим законодавством тощо та які надаються особі, яка має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.

Перевіривши матеріали заяви та долучені до неї документи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру(ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Як вбачається зі змісту заяви, заявник просить встановити факт утримання без участі батька та матері неповнолітньої ОСОБА_3 , а саме дитини від першого шлюбу його дружини ОСОБА_2 , тобто падчерки, з метою отримання заявником соціальних пільг, виплат, допомоги, що передбачені податковим законодавством тощо та які надаються особі, яка має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частини першої статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою, восьмою статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім`ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтею 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Положення статті 268 СК України визначають, що у вітчима (мачухи), обов`язок по утриманню малолітньої, неповнолітньої падчерки, пасинка, які з ними проживають, виникає лише у разі, коли в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Отже, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються відповідними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або у певному обсязі припинятися.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що питання утримання дітей до 18 років, унормовано положеннями СК України, відповідно до яких саме батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

У заявника, як вітчима неповнолітньої ОСОБА_3 , обов`язок по утриманню виникає лише за умов, визначених статтею 268 СК України, тобто за умови відсутності у дитини батьків, дідів, бабів, повнолітніх братів та сестер або неможливості цих осіб, саме з поважних причин, надавати дитині належне утримання.

З огляду на вказане, для підтвердження самостійного утримання дитини (падчерки) заявником необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав батьків дитини, дідів, бабів, повнолітніх братів та сестер обмежується або припиняється.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У цій справі заявник просить встановити факт самостійного утримання падчерки, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки як для батька дитини, так і для її матері, а, відтак, потребує дослідження й врахування інтересів дитини.

У статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З огляду на зазначене, вбачається, що ця справа пов`язана з вирішенням спору про право, зокрема, спору щодо участі батьків в утриманні дитини та/або ухилення від виконання батьківських обов`язків, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження з врахуванням інтересів дитини.

Доведення факту самостійного утримання падчерки заявником пов`язане з встановленням обставин щодо невиконання батьками батьківських обов`язків щодо дитини, а також обставини щодо неможливості утримання дитини її дідом, бабою, повнолітніми братами та сестрами, у разі їх наявності, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьками батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного (самостійного) утримання дитини вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки у такому випадку завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язку утримання дитини, питання, заявлене заявником у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій батьків дитини, а також її діда, баби, повнолітніх братів та сестер, у разі їх наявності, та може вирішуватись у межах відповідного спору про право між заявником та батьками, дідом, бабою, повнолітніми братами та сестрами дитини у позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що із зазначених заявником у заяві обставин та мети встановлення факту, вбачається, що існує спір про право, а відтак, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, роз`яснивши право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Овруч) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику право звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Котенко