Рішення

від 24.09.2024 по справі 757/14299/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14299/24-ц

пр. 2-5741/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - позивач, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , (далі - відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 29 034,76 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Будинок АДРЕСА_2 був переданий на баланс КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва». Відповідачі не здійснюють оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, чим порушують вимоги ст. 162 ЖК України та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року. За період часу з 01.03.2020 року по 01.02.2024 року заборгованість відповідача становить 29 034, 76 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 02.04.2024 року судом було отримано Відповідь № 520671 та № 520688 від 02.04.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.05.2024 року.

23.05.2024 року справу знято зі складу, у зв`язку з перебуванням судді Григоренко І.В. у відпустці, наступне судове засідання призначено на 12.08.2024 року.

12.08.2024 року справу знято зі складу, у зв`язку з перебуванням судді Григоренко І.В. у відпустці, наступне судове засідання призначено на 24.09.2024 року.

15.08.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача Олега Міхнюка надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

В судове засідання 24.09.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 15.08.2024 року просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення останнім судових повісток рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверти повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судові повістки були направлені відповідачам на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останніх, проте, конверти повернулися із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідачі про зміну адреси суд не повідомляли, то суд вважає, що судові повістки відповідачам вручені.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а представник позивача у заяві від 11.09.2024 року просив розглядати справу за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Старостіною Н.С. за реєстровим № 1681 18.03.2004 року (а. с. 5).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 02.04.2024 року зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 12-13, 14-15).

Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації» передбачено здійснення перезакріплення об`єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс Комунального підприємства «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва», яке згідно з розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації» від 28.01.2015 року № 48 перейменовано в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Згідно ч. 2 ст. 24 ЖК України, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов`язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.

Як визначено у ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як визначено у ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачі одержують житлово-комунальні послуги, проте, за них не сплачують в установленому законом порядку.

Так, за період часу з 01.03.2020 року по 01.02.2024 року заборгованість відповідачів становить 29 034,76 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним позивачем (а. с. 4).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження оплати житлово-комунальних послуг у визначеному чинним законодавством розмірі.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість, виходячи з розміру їхніх часток у квартирі.

Так, згідно договору купівлі-продажу квартири від 18.03.2024 року та реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, відповідачам квартири АДРЕСА_1 належить в рівних частинах - по 1/2 кожному, відтак, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить по 14 517,38 грн. з кожного.

За таких обставин, позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01.03.2020 року по 01.02.2024 року у розмірі 29 034,76 грн. (по 14 517,38 грн. з кожного) є обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач просить стягнути заборгованість в солідарному порядку, а суд стягує заборгованість в рівних частинах.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 322676 від 21.03.2024 року, які підлягають стягненню з відповідачів, а саме по 1 514,00 грн. з кожного, оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 24 Житлового кодексу України, ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01.03.2020 року по 01.02.2024 року у розмірі 14 517 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01.03.2020 року по 01.02.2024 року у розмірі 14 517 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. з кожного.

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»: 01021, м. Київ, пров. І. Мар`яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 35692211.

Відповідач-1: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.09.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко