Рішення

від 11.02.2025 по справі 759/16924/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16924/24

пр. № 2/759/689/25

11 лютого 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на квартиру у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції сторін

Аргументи позивачки

16 серпня 2024 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана 12 серпня 2024 року, до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник» (далі - Кооператив), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на квартиру у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів.

Позов обґрунтований тим, що:

- з 1967 року ОСОБА_1 є членом Кооперативу;

- відповідно до довідки Кооперативу № 91 від 10.04.1995 ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; право власності на квартиру зареєстроване Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації» 18.05.1995 за р. № 903;

- зазначену довідку позивачка втратила;

- наразі позивачка має намір розпорядитися квартирою, однак з огляду на відсутність правовстановлюючих документів, вона позбавлена можливості це зробити.

У підготовче засідання позивачка не з`явилася. 11 лютого 2025 року, до початку підготовчого засідання, представник позивачки, адвокат Остапенко А.І., подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивачки; на задоволенні позову наполягав.

Позиція відповідача

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився. 11 лютого 2025 року до суду надійшла заява Голови Правління Кооперативу Стаднік О.А. про визнання позову. У заяві представник відповідача просила розглянути справу без її участі.

Позиція третьої особи

Представник Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За змістом положень частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за умови, що її належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

ІІ. Процесуальні дії суду

28 серпня 2024 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зобов`язавши позивачку надати копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи у 10-денний строк з дня отримання ухвали.

03 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків з наданням примірників позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

04 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочав підготовче провадження у справі, призначив підготовче засідання на 16 січня 2025 року.

На підставі заяви представника відповідача підготовче засідання, призначене на 16 січня 2025 року, суд відклав на 11 лютого 2025 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

Згідно з довідкою, виданою Виконавчим комітетом Жовтневої районної Ради депутатів трудящих м. Києва 31.01.1969 ОСОБА_1 на підставі рішення Виконкому Жовтневої районної Ради депутатів трудящих м. Києва № 4041 від 11.12.1967 затверджена членом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник» та їй дозволено внести гроші за двокімнатну квартиру на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 9).

29 серпня 1969 року Виконавчий комітет Київської міської Ради депутатів трудящих видав ОСОБА_1 ордер на жиле приміщення № В 115891 на право зайняття двох кімнат в квартирі АДРЕСА_1 . Ордер виданий на підставі рішення Виконкому Жовтневої районної Ради депутатів трудящих м. Києва № 284 від 28.07.1969 (а.с. 12).

Відповідно до довідки, виданої Кооперативом 24.07.2014 за № 90, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають: ОСОБА_1 , 1943 року народження, власниця, з 1969 року; ОСОБА_2 , 1965 року, син, з 1986 року (а.с. 13).

Згідно з інформаційною довідкою серії КВ-2024 № 14082, виданою Комунальним підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 25.04.2024 (код перевірки на вебсайті bti.com.ua 2300024345186), за даними реєстрових книг бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі довідки № 91, виданої ЖБК «Автотранспортник» 10.04.1995; право власності зареєстроване в бюро 18.05.1995 за р. № 903 (а.с. 14).

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , складеного Комунальним підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 01.05.2024, реєстраційний номер ТІ01:8382-І393-0850-9120, зазначена квартира має загальну площу 48,7 кв.м., житлову площу 29,8 кв.м. (а.с. 15-22).

ІV. Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.

Одним зі способів захисту цивільних прав, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом приписів ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності повинне спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. Частина 1 статті 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Судувід 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід ураховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша статті 206 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається:

- позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі довідки № 91, виданої Кооперативом 10.04.1995;

- 18 травня 1995 року позивачка зареєструвала право власності на вказану квартиру;

- у зв`язку з втратою довідки Кооперативу позивачка обмежена у здійсненні права власності на неї;

- отримати дублікат довідки позивачка не може, оскільки примірник довідки в Кооперативі не зберігся;

- законодавець у статті 392 ЦК України визначив безумовною підставою звернення до суду з позовом про визнання права власності втрату документа, який засвідчує право власності;

- відповідач позов визнав повністю. Таке визнання, на думку суду, не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір у сумі 15 140,00 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № Р811-Т632-Р8РЕ-В1КТ від 29.07.2024 (а.с. 5).

Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки сторони не заявляли вимоги щодо відшкодування судових витрат, суд не вирішує питання їх розподілу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 12, 13, 49, 76-81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на квартиру у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник» (місцезнаходження: місто Київ, бульвар Руденка Миколи, будинок 22, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23377753).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 4-В).

Повне рішення суду складене 21 лютого 2025 року.

Суддя Ю.В. Кравченко