Постанова

від 17.02.2025 по справі 926/1226/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа №926/1226/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача Стороженко Ю.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача-1 (скаржника) Фуркал С.О. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради від 11 листопада 2024 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2024 року (повний текст підписано 21.10.2024), суддя В. Байталюк

у справі №926/1226/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпербуд, м. Хмельницький

до відповідача-1 Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, м. Чернігів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячний острів, м. Чернівці

про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради із відповідним скасуванням державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії

встановив:

02 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідачів: Чернівецької міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про:

-визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 № 839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131»;

-скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070;

-зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022; площею 1,3000 га; за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131; згідно з кадастровим планом відповідно до договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2024 року у справі №926/1226/24 позов задоволено частково. Суд вирішив: визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 № 839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131»; скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 731036300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070; та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити в Держаному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022; площею 1,3000 га; за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131; згідно з кадастровим планом відповідно до договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року. В решті позову суд відмовив. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що пункт 2 рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 № 839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131» суперечить статтям 3, 321, 396 ЦК України та порушує право позивача на користування земельною ділянкою, не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності та є поведінкою, що не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони, на які розумно покладався позивач, в зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Суд у рішенні зазначає, що факт поділу відповідачем земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, не припиняє право позивача на неї та не позбавляє можливості захисту свого права, в тому числі й від відповідача. Також, суд погодився з позицією позивача про те, що одним лише скасуванням державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок не відбудеться повноцінний захист прав позивача, оскільки, законодавство України не передбачає автоматичного поновлення в Державному земельному кадастрі земельної ділянки у разі скасування державної реєстрації земельних ділянок, на які вона була поділена, разом з тим, судом встановлено, що позивач є замовником будівництва на земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга будівництво торгового центру); виданий дозвіл внесений до Реєстру будівельної діяльності, при цьому, як вбачається з витягу, в розділі «Документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою» зазначено, що будівництво здійснюється на земельній ділянці із кадастровим номером 7310136300:11:001:0022, відтак, відсутність у Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 та (як наслідок) неможливість реєстрації права оренди на неї позивача в Реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлюють здачу позивачем в експлуатацію збудованого на земельній ділянці об`єкту; поділ першим відповідачем земельної ділянки на три окремі земельні ділянки унеможливлює виконання будівельних робіт на підставі розробленої та затвердженої проектної документації. Відтак, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:11:001:0022; такий спосіб захисту права на думку суду відповідає способу захисту права, встановленому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України та загальним засадам захисту права, встановленим частиною другою статті 5 ГПК України та абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України. Щодо оскарження решти пунктів рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 № 839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» в частині земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131» суд відмовив у задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не наведено жодних обставин їх незаконності.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач-1 Чернівецька міська рада звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2024 року у справі №926/1226/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки відповідно до статті 110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження; право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб; перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень; поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки. Наголошує, що в результаті реалізації оскаржуваного рішення відповідача, було утворено три земельні ділянки, разом з тим, право оренди позивача в результаті поділу орендованої ним ділянки в силу норм статті 110 Земельного кодексу України не припинилось, оскільки договір оренди не припинив своєї дії. Відтак, враховуючи те, що поділ земельної ділянки не припиняє права оренди землі, яке виникло у позивача на підставі договору оренди землі від 04 травня 2012 р. №7800, апелянт наголошує, що відсутнє порушене право, яке підлягає захисту.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що ТОВ «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру та згідно звіту Приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» сума витрат на нього позивача станом на 30.09.2016 р. склала 47 663 752,69 грн. Також зазначає, що об`єкт будівництва залишається незданим в експлуатацію до цього часу, при цьому, позивачем замовлено виготовлення та отримано проектну документацію на будівництво наступних черг на земельній ділянці. Наголошує, що 08 серпня 2018 р. Державним підприємством «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» складено позитивний експертний звіт №285/е/17 щодо розгляду проектної документації. При цьому, проектна документація на будівництво розроблена та затверджена на забудову єдиної земельної ділянки площею 1,3 га (розділ «Техніко-економічні показники», графа «Площа ділянки» експертного звіту). Так, позивач зазначає, що внаслідок відсутності в Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 він позбавлений можливості зареєструвати своє право оренди на неї, що унеможливлює здачу позивачем в експлуатацію збудованого на земельній ділянці об`єкту. На думку позивача, поділ земельної ділянки на три окремі земельні ділянки унеможливлює виконання ним будівельних робіт на підставі розробленої та затвердженої проектної документації.

Судове засідання з розгляду справи в апеляційному суді за клопотаннями представників позивача та відповідача-1 і на підставі відповідних ухвал суду проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача-1 (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2024 року у справі №926/1226/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.04.2007 року №288/6 ТОВ «Хмельницькбудінвест» визнано переможцем відкритого інвестиційного конкурсу будівництва житлового кварталу на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівці, як учасника, який запропонував найбільшу ціну.

Рішенням засновника ТОВ «Хмельницькбудінвест» від 07 лютого 2011 року реорганізовано ТОВ «Хмельницькбудінвест» шляхом виділу двох нових юридичних осіб, в тому числі створено ТОВ «Гіпербуд».

Рішенням Чернівецької міської ради №457 від 29.03.2012 року «Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін до рішень міської ради з цих питань», серед іншого, Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» надано земельну ділянку за адресою: проспект Незалежності, 131, площею 1,30 га в оренду на 10 (десять) років для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, визнано таким, що втратить чинність, з моменту державної реєстрації договору оренди землі за адресою проспект Незалежності, 131, пункт 41 додатка 4 до рішення Чернівецької міської ради 22 сесії V скликання від 29.11.2007р. №443 «Про надання в оренду та користування/земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131 площею 1,30 га в оренду до 12.07.2010р. (поновлений до 12.11.2012р.) для будівництва багатоквартирного житлового будинку в вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та визнано припиненим договір оренди землі від 12.03.2008 р. №4588, укладений між міською радою і ТОВ «Хмельницькбудінвест» у зв`язку із реорганізацією товариства.

04 травня 2012 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (орендар) укладено договір оренди землі №7800, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 на підставі рішення 22 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29.03.2012р. №457, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться у м. Чернівці на проспекті Незалежності, 131.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022.

Відповідно до п.3.1 Договору останній укладено строком на десять років і діє по 04 травня 2022 року включно.

Поряд з тим, у п.п.3.2, 3.4 Договору сторони погодили, що після закінчення терміну дії договору орендар, якщо він належно виконував обов`язки відповідно до умов цього договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). У разі наміру орендаря скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов`язаний не пізніше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення строку дії договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради із заявою про поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах (крім розміру орендної плати), які були передбачені договором. У цьому випадку додаткова угода про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору може бути оскаржено в суді.

Рішенням Чернівецької міської ради №839 від 30 серпня 2022 року «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131» відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» в укладенні на новий строк договору оренди землі за адресою: проспект Незалежності, 131, площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, у зв`язку з тим, що нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці знаходиться у власності інших осіб (підстава: ч.4 стт.120 ЗК України, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна...).

Разом з тим, у п.2 вказаного рішення Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надано дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою: проспект Незалежності, 131, площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 3 (три) земельні ділянки: №1 площею 0,8081 га для обслуговування торгового центру; №2 площею 0,4900 га для влаштування скверу; №3 площею 0,0019 га для обслуговування об`єкта незавершеного будівництва (будівлі охорони).

На підставі вказаного рішення згідно витягів з Державного земельного кадастру Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області 13.12.2022 до Державного земельного кадастру внесено відомості про поділ земельної ділянки (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022), яка перебуває в оренді позивача; інформація про земельну ділянку перенесена до архівного шару. Земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 поділена на три земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070.

Поряд з тим, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01 лютого 2023 року у справі №926/2284/22, яке набрало законної сили 06 лютого 2024 року, позов ТОВ «Гіпербуд» задоволено: визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012 року (земельної ділянки площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) на десять років до 04 травня 2032 року.

Крім цього, судом встановлено, що 29 серпня 2012 року ТОВ «Гіппербуд» отримано дозвіл на виконання будівельних робіт щодо спорудження на земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово офісними приміщеннями та паркінгом (І черга будівництво торгового центру).

ТОВ «Гіпербуд» здійснило будівництво торгового центру та згідно звіту приватної аудиторської фірми «Експрес-Аудит» сума витрат позивача на нього станом на 30.09.2016 склала 47663752,69 грн. Об`єкт будівництва залишається не зданим в експлуатацію до цього часу. Також позивачем замовлено виготовлення та отримано проектну документацію на будівництво наступних черг на земельній ділянці.

08 серпня 2018 року Державним підприємством «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» складено позитивний експертний звіт №285/е/17 щодо розгляду проектної документації.

У травні 2024 року ТОВ «Гіпербуд» звернулося до суду з цим позовом до відповідачів: Чернівецької міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про:

-визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 № 839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131»;

-скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070;

-зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022; площею 1,3000 га; за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131; згідно з кадастровим планом відповідно до договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року.

Частиною 4 ст.75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01 лютого 2023 року у справі №926/2284/22 (щодо поновлення договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012 року) є преюдиційними під час розгляду цієї справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині 2 статті 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі №48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та інших.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його права та охоронюваного законом інтересу.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18.

Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Отже, законодавством встановлено рівний об`єм захисту права оренди земельною ділянкою та права власності. З огляду на це, будь-яке примусове припинення права користування земельною ділянкою повинно здійснюватись, як й у випадку примусового припинення права власності, лише за рішенням суду.

Згідно з ч.2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу положень ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок (ст.56 ЗУ «Про землеустрій»).

Як встановлено судом, позивач користувався та користується на законних підставах земельною ділянкою кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, на підставі договору оренди землі, який поновлено на новий строк за рішенням суду та який є чинним.

У постанові КГС ВС від 14.06.2022 у справі №904/3789/19 викладені правові позиції, згідно яких «За змістом статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. Законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар. Тому саме встановлення факту недобросовісності дій орендодавця є пріоритетним під час розгляду спорів цієї категорії (стосовно поновлення договорів оренди землі)» (п. 4.5 постанови).».

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Зміст принципу добросовісності та доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) розкритий і в постанові КЦС ВС від 13.11.2019 у справі №686/22924/16-ц. Зокрема, як вказано у даній постанові: «Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

На необхідність врахування судами загальних засад цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, вказано і в постанові ВП ВС від 15.01.2020 р. у справі №322/1178/17.

Як встановлено судом пункт 2 рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 №839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131», яким Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надано дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою: проспект Незалежності, 131, площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 3 (три) земельні ділянки, суперечить статтям 3, 321, 396 ЦК України та порушує право позивача на користування земельною ділянкою (право оренди), не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності та є поведінкою, що не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони, на які розумно покладався позивач, у зв`язку з чим, вказане рішення в частині п.2 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Щодо оскарження решти пунктів рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 №839 позивач не навів будь-яких обставин щодо їх незаконності, відтак, суд правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється в тому числі шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Згідно з ч.1 ст.9 ЗУ «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною першої ст.24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

В силу положень ч.10 ст.24 вказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Судом встановлено, що Чернівецькою міською радою не надано суду рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 7310136300:11:001:0022. До Реєстру речових прав на нерухоме майно не внесена інформація про земельні ділянки 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070, відтак, державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070, як така, що порушує право позивача, підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 площею 1,3000 га за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131 згідно з кадастровим планом відповідно до договору оренди землі № 7800 від 04 травня 2012 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що задля ефективного захисту порушеного права, вказана вимога позивача також підлягає задоволенню, оскільки, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок, на які була поділена орендована земельна ділянка, не поновить автоматично реєстрацію такої земельної ділянки.

Більше того, згідно з ч.4 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт, у зв`язку з чим, внаслідок відсутності в Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:11:001:0022, позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право оренди на неї.

Згідно з п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до пп.8 п.102 вказаного Порядку до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 цього Порядку, на підставі рішення суду.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач є замовником будівництва на вказаній земельній ділянці будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (І черга будівництво торгового центру). Виданий дозвіл внесений до Реєстру будівельної діяльності. При цьому, як вбачається з витягу, в розділі «Документ, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою» зазначено, що будівництво здійснюється на земельній ділянці із кадастровим номером 7310136300:11:001:0022.

Одночасно відсутність у Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 та (як наслідок) неможливість реєстрації права оренди позивача на неї в Реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлюють здачу позивачем в експлуатацію збудованого на земельній ділянці об`єкту.

Так, згідно з п.25 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461, сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»), а згідно з пп.1, 2 п.45 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2021 №681, Єдина державна електронна система у сфері будівництва забезпечує сумісність та електронну інформаційну взаємодію з іншими електронними інформаційними ресурсами під час здійснення заходів щодо державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у тому числі з Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Крім цього, як встановлено судом вище, позивачем замовлено виготовлення та отримано проектну документацію на будівництво наступних черг будівництва на земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:11:001:0022.

08 серпня 2018 року ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» складено позитивний експертний звіт №285/е/17 щодо розгляду проектної документації на будівництво, яка розроблена та затверджена на забудову єдиної земельної ділянки площею 1,3 га, що підтверджується експертним звітом №285/е/17, розділ «Техніко-економічні показники», графа «Площа ділянки», з огляду на що, поділ земельної ділянки на три окремі земельні ділянки також унеможливлює виконання позивачем будівельних робіт на підставі розробленої та затвердженої проектної документації.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та визнання незаконним і скасування п.2 рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2022 №839 «Про розгляд звернень ТОВ «Гіпербуд» та ОСББ «Сонячний острів» щодо земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131»; скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 731036300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069, 7310136300:11:001:0070; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області поновити в Держаному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 площею 1,3000 га за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131; згідно з кадастровим планом відповідно до договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012 року.

Поряд з тим, судом відхиляються доводи апелянта про відсутність порушеного права позивача, зважаючи на обставини, встановлені судом вище. А обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним за встановлених судом обставин справи.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2024 року у справі №926/1226/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернівецької міської ради без задоволення.

Матеріали справи №926/1226/24 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 24 лютого 2025 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.