Постанова

від 18.02.2025 по справі 910/1785/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа№ 910/1785/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;

за участю представників сторін:

від позивача: Чуміна К.Г.;

від відповідача: Прохоров Ю.Г.;

від третіх осіб: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 (повний текст складено 20.09.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 (повний текст складено 17.10.2024)

у справі №910/1785/22 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Кабінет Міністрів України;

2) Міністерство енергетики України;

3) ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго";

4) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

про стягнення 8 995 064,58 грн, з яких: 5 111 303,69 грн боргу; 308 347,87 грн 3% річних; 794 871,58 грн інфляційних втрат; 1 835 191,78 грн пені та 945 349,66 грн штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» звернулося до Господарського суду міста з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 8 995 064,58 грн (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог), у тому числі: 5 111 303,69 грн боргу; 308 347,87 грн 3% річних; 794 871,58 грн інфляційних втрат; 1 835 191,78 грн пені та 945 349,66 грн штрафу.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору №1340/01/20 від 05.05.2020 щодо здійснення своєчасної оплати поставленої у жовтні 2021 електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути. Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/1785/22 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4 484 736, 39 грн боргу, в решті позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» 626 567,30 грн боргу, 308 347,87 грн 3% річних, 794 871,58 грн інфляційних втрат, 25 946,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем під час розгляду справи було сплачено 4 484 736,39 грн., а тому в цій частині провадження у справі закрив.

Щодо решти суму заборгованості у розмірі 626 567,30 грн суд встановив наявність підстав для її стягнення.

Суд першої інстанції відмовив у стягненні пені та штрафу з посиланням на приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 та дійшов до висновку про обґрунтованість нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/1785/22 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» 90 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1785/22 від 03.09.2024 в задоволеній частині та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом не було застосовано норми наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, які встановлювали особливий порядок розрахунків під час воєнного стану;

- відповідач виконував свої зобов`язання належним чином, діяв у рамках нормативно-правових актів, а отже наявні підстави для застосування п.п. 5.1, 5.2. договору, ст. 617 ЦК України та відмови у стягненні 3 % річних та інфляційних втрат;

- відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго», в результаті чого не може своєчасно та у повному обсязі виконувати свої поточні зобов`язання перед постачальниками, тоді як сплата 3 % річних та інфляційних втрат ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів за товарну продукцію;

- у даній справі є обставини для зменшення нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1785/22 від 08.10.2024 в задоволеній частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення зводяться до наступного:

- витрачений адвокатом час на надання правової допомоги не був би таким об`ємним, якщо б позивач з початку заявив обґрунтований розмір позовних вимог;

- у провадженні судів перебували аналогічні спори між цими ж сторонами, а тому проєкт позову був розроблений представником позивача ще раніше;

- розмір задоволених витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та надмірно завищеним.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1785/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 04.11.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/1785/22 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 38 920,20 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2024 (з урахування ухвали суду від 02.12.2024 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/1785/22 та призначено справу до розгляду на 21.01.2025.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/1785/22 для спільного розгляду з апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/1785/22 та призначено до розгляду на 21.01.2025.

Ухвалою суду від 21.01.2025 оголошено перерву в судовому засіданні на 18.02.2025.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/1785/22 для сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 18.02.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/1785/22 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/1785/22.

Правові позиції учасників справи

27.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому останній заперечив проти доводів та вимог відповідача, просив додаткове рішення залишити без змін.

23.12.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на основне рішення, в якому останній заперечив проти доводів та вимог відповідача, просив основне рішення залишити без змін.

25.12.2024 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу на основне, в якому останній підтримав доводи та вимоги апелянта, просив її задовольнити.

Явка представників сторін

Представники третіх осіб у судове засідання 18.02.2025 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 18.02.2025 за відсутності представників третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.05.2020 ДП «Гарантований покупець» (Гарантований покупець) та ТОВ «Аякс Дніпро» (продавець за «зеленим» тарифом) уклали договір №1340/01/20, за умовами п. 1.1 якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Комісії від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії).

Продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору продавець за «зеленим» тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (п. 2.5 договору).

Згідно з п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 у редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

У випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

За умовами пп. 2 п. 4.5 договору Гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої суми згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата Гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків Гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

Якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4 договору).

Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021 (п. 21 додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

Повноважними представниками позивача та відповідача було підписано та скріплено печатками цих юридичних осіб акти купівлі-продажу електроенергії, відповідно до яких сторони підтвердили та зафіксували обсяг виробленої електричної енергії: за період з вересень - листопад 2021 на загальну суму 174 029 970,70 грн.

Предметом позову (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5 111 303,69 грн. за поставлену позивачем у жовтні 2021 електричну енергію, а також 308 347,87 грн 3% річних; 794 871,58 грн інфляційних втрат; 1 835 191,78 грн пені та 945 349,66 грн штрафу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За змістом частин другої та третьої Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюються Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідно до Порядку № 641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивач поставив відповідачеві у вересні-листопаді 2021 року електричну енергію на загальну суму 174 029 970,70 грн з ПДВ, що супроводжувалося підписанням відповідних щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

Отже, з огляду на положення статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 Цивільного кодексу України, пункту 10.4 Порядку № 641, умови спірного договору, грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за заявлені у позові періоди мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів із дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Наведене відповідає висновкам, викладеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21, від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав оцінки з питання застосування до спірних відносин наказів Міністерства енергетики України № 140 та № 206, якими встановлено розмір розрахунків за поставлену електроенергію, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі є Міністерство енергетики України [пункт 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (далі - Положення № 507)].

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні із 24.02.2022 та станом на час розгляду справи діє воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення № 507, видано Наказ від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі Наказу від 05.07.2022 № 221) та Наказ від 15.06.2022 № 206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 № 136). Накази № 140 і № 206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.

Як убачається із нормативно-правового регулювання, яким керується гарантований покупець при розрахунках, в тому числі, з позивачем, враховуючи пункт 8 Положення № 507, Накази № 140 та № 206 є обов`язковими для виконання.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 зазначено, що Наказом № 140 ДП "Гарантований покупець" із дати набрання чинності на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку № 641, та з урахуванням таких положень:

- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 Наказу № 140);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (пункт 1.2 Наказу № 140);

- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (пункт 1.3 Наказу № 140).

Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності Наказу № 140 запроваджено Наказом № 206 (діяв упродовж періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).

Наказом № 206 ДП "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:

- сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);

- у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, надаючи правову оцінку змісту вказаних Наказів дійшов до висновку, що:

- накази № 140 і № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

У вказаній вище постанові об`єднана палата зазначила, що висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів № 140 та № 206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів № 140 та № 206.

А тому доводи апелянта стосовно не застосування норм наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, які встановлювали особливий порядок розрахунків під час воєнного стану колегією суддів відхиляються.

Постанова НКРЕКП №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-травні 2022 року» прийнята 09.09.2022 та оприлюднена на офіційному вебсайті Регулятора 12.09.2022.

З цих підстав є вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач був зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок вартості придбаної у позивача електричної енергії у жовтні 2021 року у строк до 15.09.2022 (включно), відповідно прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 16.09.2022.

Позивач заявив до стягнення з 5 111 303,69 грн боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснена часткова оплата за період жовтень 2021 року на користь ТОВ «Аякс Дніпро» в розмірі 2 881 898,87 грн згідно платіжної інструкції від 30.07.2024 №387 124 та проведено зарахування однорідних вимог згідно акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 05.08.2024 та від 08.08.2024 на суми 946 682,91 грн та 656 154,61 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З викладених вище підстав спір частині стягнення з відповідача боргу в сумі 4 484 736,39 грн був закритий судом першої інстанції у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Своєчасне та належне виконання зобов`язань за договором складає, з-поміж іншого, основу правопорядку у сфері господарювання. Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).

У зв`язку з цим, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна з них повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

А тому, з обставин, встановлених вище, є вірним висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача заборгованості за поставлену позивачем у жовтні 2021 електричну енергію в розмірі 626 567,30 грн., строк оплати за якою настав, у зв`язку з чим вказана сума правомірно стягнута з відповідача на користь позивача.

Окрім заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за спірним договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

При цьому положення вказаної норми стосовно 3 % річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються у разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Таким чином, зобов`язання зі сплати 3 % річних та інфляційних втрат є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю та входить до складу грошового зобов`язання і право кредитора на нарахування та стягнення з боржника 3 % річних та інфляційних втрат закріплено у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

А тому, оскільки судом було встановлено прострочення відповідачем свого обов`язку з повної оплати поставленої електричної енергії, з огляду на правову природу здійснених нарахувань згідно приписів ст. 625 ЦК України, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення останнього від нарахувань 3 % річних та інфляційних втрат.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 308 347,87 грн 3% річних та 794 871,58 грн інфляційних втрат за загальний період з 16.09.2022 по 10.06.2024, колегія суддів погоджується з ним та вважає його вірним, у зв`язку з чим вказані суми нарахувань правомірно були стягнуті з відповідача.

Стосовно доводів відповідача про необхідність зменшення нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

В постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також в умовах договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої у частині другій статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені та процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вирішила справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.

Водночас у справі, що переглядається, обставин такої очевидної неспівмірності заявлених до стягнення процентів річних, як у справі № 902/417/18, колегією суддів не встановлено.

Так, розмір відсотків річних не є надмірним порівняно із сумою заборгованості та його визначено у розмірі, який встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас, хоча нарахування процентів річних і інфляційних втрат передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, у вищенаведеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо можливості зменшення розміру саме відсотків річних, адже розмір втрат від інфляції неможливо зменшити через їх правову природу.

А тому, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, відповідні нарахування зменшенню не підлягають.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зменшення нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України.

Крім того, оскаржуваним судовим рішенням відмовлено у стягненні пені та штрафу з посиланням на приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332.

Рішення суду у даній частині апелянтом не оскражується.

Також, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі №910/1785/22 стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» 90 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано укладений з Адвокатом Чуміною Катериною Григорівною Договір про надання правничої допомоги від 07.09.2020 року (далі - Договір) щодо здійснення правового захисту та представництва Замовника із визначенням переліку послуг (завдань) в окремих додаткових угодах (п.п.1.1. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 5 від 20.01.2022 року до Договору Замовник доручає та оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати правові послуги (далі Послуги), із захисту інтересів Замовника на стадії досудового та судового (в суді першої інстанції) стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець», код ЄДРПОУ 43068454 (далі Боржник) основної заборгованості, штрафних санкції, 3% річних та інфляційних за час тривалої несплати основної заборгованості за придбання електричної енергії, виробленої Замовником в період: вересень, жовтень, листопад 2021 року.

Орієнтовний перелік послуг в рамках предмету цієї Додаткової угоди визначено у п. 1.1. Додаткової угоди.

Пунктом 2.5.1. Договору сторонами погоджено надання Виконавцю (адвокату) всіх без обмежень прав та обов`язків позивача, які передбачені ГПК України та іншим діючим законодавством.

Згідно п. 2 Додаткової угоди сторони погодили, що вартість послуг Виконавця з урахуванням їх обсягу та часу, витраченого на надання правової допомоги під час розгляду справи у суді першої інстанції, складає фіксовану суму у розмірі 440 000,00 грн без ПДВ, що дорівнює 1% від розрахованої суми позовних вимог, та сплачується Замовником у порядку, визначеному п. 3.2. Договору.

Сторони погодили, що узгоджений у цьому пункті розмір вартості послуг Виконавця не залежить від результату розгляду судової справи.

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди, орієнтовний час, витрачений на надання правової допомоги Замовнику, за цією Додатковою угодою - не менше 50 годин. Остаточний обсяг наданих послуг та кількість годин, витрачена Виконавцем на надання послуг Замовнику, визначаються Сторонами у Акті приймання-передання наданих послуг.

За фактом надання послуг з правничої допомоги щодо представництва та захисту інтересів Клієнта у Господарському суді м. Києва в ході розгляду справи № 910/1785/22 між ТОВ «АЯКС ДНІПРО» та Адвокатом Чуміною К.Г. складено та підписано Акт № 1 приймання-передавання наданих послуг від 04.09.2024 р. у якому вказано перелік наданих адвокатом послуг.

Згідно п. 1 Акту, у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди адвокат надав, а позивач прийняв правові послуги із захисту його інтересів на стадії досудового та судового (в суді першої інстанції) стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець», основної заборгованості, штрафних санкції, 3% річних та інфляційних за час тривалої несплати основної заборгованості за придбання електричної енергії, виробленої позивачем в період: вересень, жовтень, листопад 2021 року (судова справа Господарського суду м. Києва № 910/1785/22).

Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг), викладеного у заяві про стягнення судових витрат на правничу допомогу та Акту № 1 приймання-передавання наданих послуг від 04.09.2024, витрачений адвокатом час на надання правової допомоги позивачеві станом на 04.09.2024 становить 60,5 годин.

Так, у суді першої інстанції відповідач вказував на неспівмірність заявлених до стягнення витрат позивача на правову допомогу у сумі 440 000,00 грн, зокрема зазначав, що кількість годин, витрачених для надання послуг, відображена у звіті позивача, а також їх вартість є явно завищеними, а також те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку вартості витрат, що унеможливлює визначення реальних витрат на правничу допомогу позивача.

Суд першої інстанції, оцінивши подані докази та доводи відповідача, дійшов до висновку, що справедливим та співрозмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 90 000,00 грн.

Однак колегія суддів частково не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів, оцінивши наведені в акті виконаних робіт від 04.09.2024 послуги та встановлений п. 2 додаткової угоди фіксований розмір гонорару адвоката у сумі 440 000,00 грн, що становить 1 % від суми позову, вказує, що він не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Водночас, заявлений до стягнення розмір гонорару адвоката є неспіврозмірним із виконаною позивачем роботою у суді першої інстанції з огляду на специфіку спору.

Так, позовні вимоги повністю базуються на первинних бухгалтерських документах позивача, обсяг яких є незначним. Правові позиції стосовно стягнення заборгованості за електроенергією є сталими, а тому заявлення до стягнення 440 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності розміру витрат на професійну правничу допомогу та кількості часу, необхідного на аналіз відповідних документів.

Більше того, представник позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції неодноразово подавав заяви про зменшення розміру позовних вимог, за результатом яких їх розмір було зменшено з 44 488 157,28 грн. до 8 995 064,58 грн., що вже не відповідає погодженій у договорі умові 1 % від суми позову.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 вимоги ТОВ «АЯКС ДНІПРО» про стягнення з ДП «Гарантований покупець» 8 995 064,58 грн було задоволено частково загалом на суму 1 729 786,75 грн., а в частині стягнення з відповідача 4 484 736,39 грн боргу провадження у справі закрито, в зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості в добровільному порядку під час розгляду справи.

А тому, з огляду на встановлений договором гонорар адвоката у розмірі 1 % від суми позову, враховуючи суму задоволених позовних вимог, поведінку сторін, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що стягнутий судом першої інстанції з відповідача розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також керуючись принципом розумності судових витрат, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що сумою, яка відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та буде справедливою щодо сторін спору, є 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За обставин, встановлених вище, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підстав для його зміни чи скасування в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Водночас, оскільки додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 - скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/1785/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/1785/22 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/1785/22 задовольнити частково.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/1785/22 частково скасувати, ухваливши нове, яким заяву ТОВ "Аякс Дніпро" задовольнити частково.

5. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс Дніпро" (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Байкальська, 9Г, код 39527846) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. В решті вимог заяви відмовити.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 910/1785/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повна постанова складена 24.02.2025

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко