Постанова

від 04.02.2025 по справі 910/5785/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/5785/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Марковська В.В.

від відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка"

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2024 р. (повний текст складено 06.11.2024 р.)

у справі № 910/5785/24 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка"

про стягнення 1692400,57 грн,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про стягнення 1639804,68 грн боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 р., 23676,71 грн. 3% річних та 28919,18 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 р. в частині здійснення розрахунків.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.10.2024 р. у справі № 910/5785/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" задоволено.

Не погодившись з рішенням, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він не зміг виконати зобов`язання перед позивачем з тих підстав, що підприємство працювало нестабільно, всі ресурси були спрямовані спочатку на відновлення заводу, в подальшому на відновлення та підтримання виробничої діяльності заводу, а за повної відсутності виробничої діяльності, що настала з жовтня 2023 року, підприємство не отримує в тій мірі доходи на погашення зобов`язань перед відповідачем, в тому числі підприємство здійснює свою господарську діяльність в складних, стресових економічних умовах в країні, що настали з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації, які перешкоджають звичайній господарській діяльності підприємства. Також скаржник вказує, що ним було запропоновано позивачу укласти додаткову угоду до договору про реструктуризацію заборгованості, у зв`язку з чим між сторонами змінилось первісне зобов`язання новим зобов`язанням, а саме встановленням нового строку виконання зобов`язання зі сплати боргу, що випливає із запропонованої додаткової угоди до договору про постачання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" у справі № 910/5785/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5785/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5785/24 та призначено до розгляду на 21.01.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про участь у судовому засіданні у справі № 910/5785/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р. було відкладено розгляд справи до 04.02.2025 р.

У судовому засіданні 04.02.2025 р. представник позивача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача вкотре не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 18.12.2024 р. про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/5785/24 відповідачу доставлено до електронного кабінету 18.12.2024 р., доказом чого є довідка про доставку електронного документу від 19.12.2024 р., що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 18.12.2024 р. про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/5785/24 оприлюднена у реєстрі 20.12.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.02.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Як передбачено п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

У відповідності до п. 5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором.

За п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п. 13.1 договору).

У відповідності до п. 5.1 додатку № 2 до договору оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

- не пізніше, ніж за 6 робочих днів до дати початку розрахункового періоду - 100%, від вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду 01.02.2023 р., але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п. 5.1 цієї комерційної пропозиції (п. 9.1 додатку № 2 до договору).

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем сформовано та виставлено рахунки за розрахункові періоди з жовтня по грудень 2023 року на суму 1639804,68 грн, а саме:

- № 20230207/10/1 від 01.11.2023 р. на суму 1345432,15 грн;

- № 20230207/11/1 від 01.12.2023 р. на суму 203319,30 грн;

- № 20230207/12/1 від 22.12.2023 р. на суму 91053,23 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, вартість отриманої електроенергії за період з жовтня по грудень 2023 року у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену електроенергію у розмірі 1639804,68 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ч. ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

За п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за період з жовтня по грудень 2023 року включно на загальну суму 1639804,68 грн, що не заперечується відповідачем.

Однак у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за укладеним договором в розмірі 1639804,68 грн.

З урахуванням того, що наявність та розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 р. підтверджуються наявними в матеріалах справи належними доказами, які відповідачем не були спростовані, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1639804,68 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно посилання скаржника на скрутне матеріальне становище, а також на те, що підприємство не отримує в тій мірі доходи на погашення зобов`язань перед відповідачем, оскільки підприємство здійснює свою господарську діяльність в складних, стресових економічних умовах в країні, що настали з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації, які перешкоджають звичайній господарській діяльності підприємства, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи договір, відповідач повинен був оцінити погоджені сторонами строки зі здійснення розрахунків та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк та відповідно здійснювати споживання електроенергії в обсязі, за який в змозі здійснити розрахунок.

Посилання скаржника на скрутне матеріальне становище відповідача через вплив воєнних дій на території України колегія вважає необґрунтованими, оскільки такий вплив поширюється негативно на обидві сторони договору.

Доводи скаржника про те, що ним було запропоновано позивачу укласти додаткову угоду до договору про реструктуризацію заборгованості, у зв`язку з чим між сторонами змінилось первісне зобов`язання новим зобов`язанням, а саме встановленням нового строку виконання зобов`язання зі сплати боргу, що випливає із запропонованої додаткової угоди до договору про постачання, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

За змістом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідачем не надано додаткових угод, відповідно до яких сторонами було б узгоджено зміну строків розрахунків.

11.06.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" направило на адресу відповідача лист № 25/4/7/20/20175, у якому повідомило, що вже надавало можливість боржнику розстрочити виконання зобов`язань за укладеним договором за попередній період, уклавши договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 142-23-е від 13.10.2023 р. за договором, однак ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" не виконала свої зобов`язання за цим договором у повному обсязі у встановлені строки.

Враховуючи те, до в матеріалах справи відсутня підписана обома сторонами угода про реструктуризацію заборгованості, посилання скаржника на те, що між сторонами змінилось первісне зобов`язання новим зобов`язанням є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував на просить стягнути з відповідача 28919,18 грн інфляційних втрат та 23676,71 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Таким чином, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 28919,18 грн інфляційних втрат та 23676,71 грн 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, їх розмір є арифметично правильним.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2024 р. у справі № 910/5785/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Враховуючи те, що колегія суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Шапран В.В., Андрієнко В.В. перебувала у щорічній відпустці з 17.02.2025 р. по 21.02.2025 р., 24.02.2025 р. суддя Буравльов С.І. перебував на лікарняному, повний текст постанови у цій справі складено у перший робочий день колегії суддів 25.02.2025 р.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2024 р. у справі № 910/5785/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.02.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран