Постанова

від 13.02.2025 по справі 910/11875/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2025 р. Справа№ 910/11875/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ПрАТ "Аеробуд": Пантій О.А. на підставі ордеру

розпорядник майна арбітражний керуючий Карасюк О.В. за посвідченням

розглянувши апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року

у справі №910/11875/22 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Балліоті Ентерпрайзес ЛТД

до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22, зокрема, визнано кредиторами боржника Балліоті Ентерпрайзес ЛТД у розмірі 1049963 221,98 грн., з яких: 85110,00 грн. вимоги першої черги, 1049878111,98 грн. вимоги четвертої черги; ТОВ "Амнібус" в розмірі 9172671,57 грн., з яких: 5368,00 грн. вимоги першої черги, 7429322,63 грн. вимоги четвертої черги та 1737 980,94 грн. вимоги шостої черги; ТОВ "А.В.С." в розмірі 2135368,00 грн., з яких: 5368,00 грн. вимоги першої черги, 2130000,00 грн. вимоги четвертої черги; Національний банк України в розмірі 8063,76 грн., з яких: 5368,00 грн. вимоги першої черги, 2695,76 грн. вимоги четвертої черги; ПрАТ "Львівобленерго" в розмірі 20977,85 грн., з яких: 5368,00 грн. вимоги першої черги, 13706,12 грн. вимоги четвертої черги, 1903,73 грн. вимоги шостої черги; Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в розмірі 107640,76 грн., з яких: 5368,00 грн. вимоги першої черги, 102272,76 грн. вимоги четвертої черги; ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в розмірі 259118,00 грн., з яких: 5 368,00 грн. вимоги першої черги, 253750,00 грн. вимоги четвертої черги; ГУ ДПС у Львівській області в розмірі 384531,66 грн., з яких: 366571,05 грн. - вимоги третьої черги, 17960,61 грн. - вимоги шостої черги; ГУ ПФУ в м. Києві в розмірі 23826,40 грн., з яких: 5368,00 грн. вимоги першої черги, 18458,40 грн. вимоги четвертої черги; ГУ ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 230249,23 грн., з яких: 855,12 грн. вимоги третьої черги, 229394,11 грн. вимоги шостої черги; ОСОБА_1 в розмірі 268 237, 04 грн., з яких: 254337,04 грн. вимоги першої черги, 13900,00 грн. вимоги четвертої черги; відмовлено у визнанні кредиторських вимог боржника Національному банку України на суму 4800,00 грн., ГУ ДПС у Львівській області в розмірі 673712,65 грн., ГУ ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 728606,55 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у Львівській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/11875/22.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у Дніпропетровській області також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі №910/11875/22 в частині відхилених грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області та направити справу в даній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 02.07.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.06.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22, об`єднано розгляд апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22 з судовим провадженням відкритим за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22, зобов`язано скаржника уточнити вимоги апеляційної скарги відповідно до ст. 275, 281 ГПК України, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 02.07.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через систему "Електронний суд" відзиві на апеляційні скарги арбітражний керуючий Карасюк О.В. просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

29.07.2024 року через систему "Електронний суд" від ПрАТ "Аеробуд" надійшли додаткові пояснення по справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався та перепризначався.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 року для розгляду справи №910/11875/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_3., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 28.10.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/11875/22 за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року та призначено їх до розгляду на 09.12.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

07.11.2024 року через систему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення по справі.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 року для розгляду справи №910/11875/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду 02.12.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/11875/22 за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року та призначено її до розгляду на 30.01.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

10.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника ГУ ДПС у Львівській області надійшла заява про участь в судовому засіданні 30.01.2025 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 17.12.2024 відмовлено у задоволенні даної заяви.

Ухвалою суду від 30.01.2025 року розгляд справи відкладено на 13.02.2025 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.

31.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника ГУ ДПС у Львівській області надійшла заява про участь в судовому засіданні 13.02.2025 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 03.02.2025 року у задоволені заяви відмовлено.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 для розгляду справи №910/11875/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 12.02.2025 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/1875/22 за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Львівській області та ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року.

В судове засідання 13.02.2025 року з`явились представник боржника та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Карасюк О.В.

Представник скаржника - ГУ ДПС у Дніпропетровській області в судове засідання 13.02.2025 року не з`явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано неможливістю прибути в судове засідання у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні по справі №904/1366/24 в Господарському суді Дніпропетровської області.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Розглядаючи заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, судова колегія наголошує, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У відповідності до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Водночас, судом встановлено, що в порушення норм ст.ст. 73-80 ГПК України до клопотання не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин участі представника скаржника в судовому засіданні у Господарському суді Дніпропетровської області, тобто наведені у клопотанні причини не є доведеними, а відтак визнаються судом неповажними.

Крім того, доводи апелянта про участь представника в іншому судовому засіданні також не є беззаперечною та поважною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки заявником не доведено, яким чином та справа є більш пріоритетною за справу №910/11875/22, що наразі переглядається в суді апеляційної інстанції.

Слід зауважити, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Разом з тим, заявником клопотання не доведено суду ані відсутності іншого повноважного представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ані неможливості розгляду справи без його участі.

Окрім цього, апелянт не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів відповідно до ст. 197 ГПК України, проте своїм процесуальним правом не скористався.

Більш того, судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представника скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області та інших учасників провадження у справі.

Представник боржника та арбітражний керуючий Карасюк О.В. в судовому засіданні проти доводів скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечували, просили залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваних частинах - без змін.

13.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника боржника та розпорядника майна боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції від 25.03.2024 року у даній справі в оскаржуваних частинах - залишити без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11875/22 про банкрутство ПрАТ "Аеробуд", провадження в якій відкрито ухвалою суду 01.03.2023 за заявою Балліоті Ентерпрайзес ЛТД; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Карасюка О.В.

Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/11875/22 про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.03.2023 за №70162.

29.03.2023, згідно відомостей на конверті, до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 1 058 244,31 грн. Заявлені кредитором вимоги складають консолідовану суму податкового боргу зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 960539,61 грн., у тому числі основний борг в розмірі 842909,14 грн. та пеня в розмірі 117630,47 грн., а також зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 97704,70 грн., у тому числі основний борг в розмірі 85572,50 грн. та пеня в розмірі 12132,20 грн. та підтверджуються доданими до заяви копіями податкової декларації з плати за землю за 2021 рік, податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 у справі № 640/18994/21.

Вимоги ГУ ДПС у Львівській області визнані розпорядником майна частково в розмірі 384531,66 грн. та включені до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Аеробуд" на суму 366571,05 грн. до третьої черги та на суму 17960,61 грн. до шостої черги.

30.03.2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 958 855, 78 грн. Заявлені кредитором вимоги складають заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 928 956,19 грн., з яких: основний борг 716 875,39 грн., штрафні санкції в розмірі 24 077,30 грн. та пеня в розмірі 188 003,50 грн.), а також податку на нерухоме майно, вiдмiнне від земельної ділянки, в розмірі 29 899,59 грн., з яких: основний борг в розмірі 11 158,53 грн., штрафні санкції в розмірі 7 677,71 грн. та пеня в розмірі 11 063,35 грн. та підтверджені доданими до заяви копіями податкової декларації з плати за землю від 20.02.2019, податкових повідомлень-рішень, актів камеральної перевірки, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 22.02.2018.

Вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнані розпорядником майна частково в розмірі 230249,23 грн. та включені до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "Аеробуд" на суму 855,12 грн. до третьої черги та на суму 229394,11 грн. до шостої черги.

За наслідками розгляду заявлених кредиторських вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22, зокрема, визнано кредиторами боржника ГУ ДПС у Львівській області в розмірі 384531,66 грн., з яких: 366571,05 грн. - вимоги третьої черги, 17960,61 грн. - вимоги шостої черги; ГУ ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 230249,23 грн., з яких: 855,12 грн. вимоги третьої черги, 229394,11 грн. вимоги шостої черги; відмовлено у визнанні кредиторських вимог боржника ГУ ДПС у Львівській області в розмірі 673 712,65 грн., ГУ ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 728606,55 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ГУ ДПС у Дніпропетровській області з даною ухвалою суду в частині відмови у задоволенні їх заяв з грошовими вимогами до боржника не погоджуються та в поданих апеляційних скаргах посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи та вимоги скаржників фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині наслідків розгляду їх заяв з кредиторськими вимогами до боржника, то у відповідності до ст. 269 ГПК України ухвала суду першої інстанції переглядається лише в цій частині.

В іншій частині ухвала місцевого господарського суду про визнання кредиторських вимог не переглядається.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування ухвали з огляду на таке.

За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Відповідно до ст. 47 КУзПБ, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У відповідності з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Статтями 67,68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами ст. 265, 266 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області колегія суддів зазначає наступне.

Так, при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у п. 102.4. ст. 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним.(аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/399/15).

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Львівській області надало лише частину первинних документів, які могли б підтвердити вимоги Головного управління ДПС у Львівській області, зокрема, податкову декларацію з плати за землю за 2021 рік, податкову декларацію з плати за землю за 2022 рік, податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 у справі № 640/18994/21.

Так, вимоги по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підтверджується поданою боржником податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, відповідно до якої боржником нараховано за чотири квартали 2022 року 171 145,00 грн. (по 42786,23 грн. за квартал).

Сплачується податок на нерухомість авансовими внесками щоквартально - до 30-го числа місяця, який настає за звітним кварталом (пп. "б" п. 266.10 ПК України).

Таким чином боржник повинен був сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 30.01.2023, чого боржником не зроблено.

Отже, грошові вимоги в частини податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 85 572,50 грн. підтверджені належним чином.

Щодо орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

1) за 2019 рік

В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №640/18994/21 зазначено, що за 2019 рік суми податкового зобов`язання становили 243 599,13 грн. Отже, обставини щодо боргу по орендній платі за 2019 рік встановлені рішенням суду, а отже заявлені вимоги щодо орендної плати з юридичних осіб за 2019 рік в розмірі 62 072,13 грн. є обґрунтованими.

2) за 2020 рік

В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 у справі № 640/18994/21 зазначено, що за 2020 рік суми податкового зобов`язання становили 243 599,13 грн. Отже, обставини щодо боргу по орендній платі за 2020 рік встановлені рішенням суду, а отже вимоги щодо орендної плати з юридичних осіб за 2020 рік в розмірі 243 599,13 грн. також є обґрунтованими;

3) за 2021 рік

Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що 19.02.2021 боржник нарахував самостійно орендну плату з юридичних осіб за 2021 рік в розмірі 243 599,13 грн. Дані обставини підтверджуються податковою декларацією з плати за землю за 2021 рік. Отже, вимоги щодо орендної плати з юридичних осіб за 2021 рік в розмірі 243 599,13 грн. визнаються судом в повному обсязі.

4) за 2022 рік

Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що 17.02.2021 боржник нарахував самостійно орендну плату з юридичних осіб за 2022 рік в розмірі 267 959,04 грн. Дані обставини підтверджуються податковою декларацією з плати за землю за 2022 рік. Отже, вимоги щодо орендної плати з юридичних осіб за 2022 рік в розмірі 267 959,04 грн. визнаються судом в повному обсязі.

5) за 2023 рік

Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що 20.02.2023 боржник нарахував самостійно орендну плату з юридичних осіб за 2023 рік в розмірі 25 679,41 грн. Однак такі обставини не підтверджені жодними первинними документами, а отже відповідні вимоги суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Також Головним управлінням ДПС у Львівській області заявлено пеню за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, і орендну плату з юридичних осіб.

Відповідно до п. 112.5. Податкового кодексу України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

Однак, Головним управлінням ДПС у Львівській області не надано первинних документів, які б підтверджували заявлені вимоги.

Разом з тим, Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 03.08.2021 у справі №640/18994/21 зазначено, що контролюючим органом нараховано на суму податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пеню в розмірі 3243,92 грн. та на суму податкового боргу по сплаті орендної пеню в розмірі 14 716,69 грн.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підлягають задоволенню вимоги кредитора, які складають пеню в розмірі 17960,61 грн.

За п. 16.1.4 Податкового кодексу України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з митної справи.

Згідно з п. 38.1 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у третю чергу вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

У свою чергу, як вбачається з повідомлення розпорядника майна, боржник зазначив, що нерухомість продано 19.04.2021, а тому боржник не згоден з податками та штрафними санкціями за період з дати продажу. В підтвердження даних доводів боржником подано протокол №535105 проведення електронних торгів, з якого вбачається, що нерухоме майно було продане з 19.04.2021, а відтак нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також орендної плати за земельну ділянку під таким нерухомим майном є безпідставним.

Отже, вимоги за 2021 рік за орендну плату з юридичних осіб в розмірі 243 599,13 грн. не визнаються частково (оскільки частина була визнана рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №640/18994/21 - 60 899,79 грн.).

Також, колегія суддів погоджується з вимогами щодо орендної плати з юридичних осіб за 2020 рік в розмірі 243 599,13 грн. Разом з тим, вимоги по орендній платі за землю за 2022 і 2023 рік, а також вимоги по податку на нерухомість за 2022 рік судом першої інстанції правомірно не визнано у зв`язку з вибуттям таких об`єктів з власності боржника.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання заявлених ГУ ДПС у Львівській області вимог частково на суму 384 531,66 грн. та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів боржника.

Щодо розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області колегія суддів зазначає наступне.

Що стосується плати за землю.

Відповідно до п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як вбачається з повідомлення розпорядника майна, боржник заперечив щодо суми нарахованої плати за землю, оскільки 20.08.2018 боржник припинив оренду земельної ділянки у зв`язку з реалізацією нерухомого майна, яке розміщувалося на відповідній земельній ділянці, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.08.2018 і витягом №134990192 від 20.08.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Крім того, боржником подано уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік від 20.08.2019, у якій він зазначив про зменшення до 0 плати за землю з серпня по грудень 2018 року, оскільки з серпня 2018 року оренда земельної ділянки припинилася.

Отже, сума заявленої недоїмки з плати за землю в розмірі 716 875,39 грн. не підлягає визнанню повністю, оскільки така сума ґрунтується на податковій декларації з плати за землю від 20.02.2019.

Щодо неустойки по платі за землю колегія суддів зазначає, що дана неустойка визнається лише як санкція за невиконання податкового зобов`язання, нарахованого відповідно до податкової декларації №9017239793 від 13.02.2017 і податковій декларації №26081523 від 22.02.2018.

Таким чином, сума неустойки по платі за землю, що правомірно визнана судом першої інстанції, становить 186 480,57 грн. (тобто за мінусом пені в розмірі 1522,93 грн. по податковій декларації № 9027478359 від 20.02.2019).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з вимогами кредитора, які складають штрафні санкції по платі землю в розмірі 24 077,30 грн., оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Як вбачається з повідомлення розпорядника майна, боржник заперечив щодо суми нарахованого податку на нерухоме майно, оскільки 20.08.2018 року боржник реалізував нерухоме майно, яке було об`єктом оподаткування, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.08.2018 і витягом №134990192 від 20.08.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Сплачується податок на нерухомість авансовими внесками щоквартально - до 30-го числа місяця, який настає за звітним кварталом (пп. "б" п. 266.10 ПК України).

Тому, колегія суддів зазначає, що вимога по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за четвертий квартал 2018 року (з терміном сплати до 30.01.2019) не визнається, оскільки у такому кварталі боржник вже не володів об`єктом оподаткування.

Натомість суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог кредитора, які складають недоїмку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 855,12 грн., а також пеню в розмірі 11 158,53 грн. по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та штрафні санкції в розмірі 7677,71 грн., оскільки такі санкції нараховані по податковому зобов`язанню, яке виникло до реалізації боржником об`єкта оподаткування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання заявлених ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимог частково на суму 230249,23 грн. та включення вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів боржника.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржників щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для їх задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній податковими органами частині не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/11875/22 в частині розгляду заяв Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 25.02.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх