Постанова

від 26.02.2025 по справі 910/11207/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. Справа№ 910/11207/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024

у справі №910/11207/24 (суддя В.С. Ломака)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс»

про стягнення 203 710,65 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі, позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» (далі, відповідач, Товариство) штрафу в розмірі 203 710,65 грн за поставку некомплектного товару за укладеним між сторонами 09.04.2024 Договором поставки №10/СПБ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за Договором поставки №10/СПБ від 09.04.2024 в частині здійснення поставки позивачу комплектного товару, що у відповідності до пункту 7.4. даного договору є підставою для нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості цього товару.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 203 710,65 грн штрафу та 3 055,66 грн витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи вказане рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу за поставку некомплектного товару, передбаченого пунктом 7.4. Договору, оскільки відповідач неналежним чином виконав взятий на себе обов`язок щодо поставки погодженого між сторонами комплектного товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 07.12.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24 скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що видаткова накладна №ЛС-023-2024 від 26.06.2024, товарно-транспортна накладна №ЛС-023-2024 від 26.06.2024 не відповідають вимогам законодавства та Договору №10/СПБ від 09.04.2024 щодо оформлення первинних документів, оскільки мають недоліки (не містять даних (П.І.Б.) та посади особи вантажоодержувача, не скріплені печаткою відповідача, у них вказано кількість та одиниця виміру товару « 76 шт», у той час, як у Специфікації до Договору вказано кількість « 76» та одиниця виміру «од.»), а отже не підтверджують прийняття або передачу на склад вантажоодержувача (позивача) або взяття Товару на відповідальне зберігання на склад вантажоодержувача (позивача).

У тексті апеляційної скарги скаржником заявлено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

03.01.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що надав суду більш вірогідні докази порушення відповідачем обов`язку щодо поставки позивачу комплектного товару 26.06.2024. Більш того, відповідач листом від 05.07.2024 №21д підтверджує інформацію, викладену в акті приймального контролю від 26.06.2024 №13/СПБ та зазначає, що не мав наміру щось приховувати та поставляти некомплектну та неякісну продукцію.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11207/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

16.12.2024 матеріали справи №910/11207/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24 на час апеляційного оскарження, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), враховуючи, що предметом розгляду у справі є вимога про стягнення 203 710,65 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних у розумінні Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строки на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку копії ухвали від 19.12.2024 до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд»), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

09.04.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, Військова частина) та Товариством (учасник) укладено Договір №10/СПБ (далі - Договір), за умовами якого учасник зобов`язався поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку №1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:35110000-8 Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання.

У Додатку №1 до Договору сторони погодили поставку пожежних щитів у комплекті з пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з) у кількості 76 одиниць за ціною 13 402,02 грн за одиницю загальною вартістю 1 018 553,52 грн (з ПДВ). Технічний опис означеного товару викладений сторонами у Додатку №2 до Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору якість товару, що поставляється учасником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТУ, ДСТУ, ТУ на цей вид товару та технічним вимогам (Додаток №2 до цього Договору).

За умовами пункту 2.3. Договору учасник зобов`язується письмово повідомити замовника про наявність особливих умов приймання товару, передбачених нормативно-правовими актами з питань стандартизації, якщо такі є, і надати зазначені акти замовнику до здійснення постачання таких видів товару. У разі одержання від учасника на умовах, зазначених вище нормативно-правових актів з питань стандартизації, що регулюють приймання окремих видів товару, замовник здійснює перевірку дотримання учасником умов цього Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари і (або) упакування таких видів товару відповідно до умов, зазначених в таких актах.

У разі відсутності особливих умов приймання окремих видів товару, які були б передбачені нормативно-правовими актами з питань стандартизації, або у разі ненадання зазначених актів учасником, замовник здійснює перевірку кількості, асортименту, якості комплектності, тари і (або) упакування таких видів товару відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору його ціна складає 1 018 553,52 грн, у тому числі податок на додану вартість 20 % - 169 758,92 грн.

Пунктами 5.1.-5.3. Договору встановлено, що товар має бути поставлений у строк до 12.12.2024. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: місто Київ, вулиця Лютнева, 58-І. Поставка товару здійснюється учасником власними силами та засобами.

За умовами пункту 5.4. Договору при передачі товару учасник повинен направити до замовника (товароодержувача) уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов`язаний передати всю необхідну товарно-супровідну документацію на товар, замовник (товароодержувач) зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. Присутність учасника (уповноваженого представника) під час приймання товару замовником (товароодержувачем) є обов`язковою.

Згідно з пунктом 5.5 Договору на кожну партію товару, що постачається, учасник обов`язково надає замовнику (товароодержувачу) наступні документи, а саме:

- товарно-транспортну накладну (у разі перевезення товару автомобільним транспортом);

- рахунок-фактуру, підписану посадовою особою учасника, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів;

- видаткову накладну (у трьох примірниках), підписану особою, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів, зміст та обсяг господарської операції, зазначений у видатковій накладній, повинен відповідати Специфікації;

- оригінал декларації виробника на товар або завірена учасником відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 копія;

- оригінал сертифікату якості на товар або завірена учасником відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 копія;

- копії документів, які засвідчують якість товару та комплектуючих, з яких його вироблено, завірені відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 особою учасника, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів.

Документи, що підтверджують факт постачання учасником товару до замовника (товароодержувача), які оформлені неналежним чином (виправлення, відсутність дат тощо) замовником (товароодержувачем), не приймаються.

Відповідно до пункту 5.6. Договору право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника на видатковій накладній.

Пунктом 6.1.2. Договору на замовника покладено обов`язок приймати поставлений належної якості товар разом з належним чином оформленими товарно-супровідними документами, вказаними у пункті 5.5 цього Договору.

Згідно з пунктом 11.1. Договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, але не довше ніж до 31.12.2024.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариство згідно із видатковою накладною від 26.06.2024 №ЛС-023-2024 здійснило на користь позивача поставку товару - «Пожежний щит у комплекті з пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з)» у кількості 76 шт. на загальну суму 1 018 553,52 грн. Факт поставки на користь позивача 26.06.2024 товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією підписаної директором відповідача Стаховим К.Є. та скріпленої відбитком печатки Товариства видаткової накладної від 26.06.2024 №ЛС-023-2024.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія відповідної товарно-транспортної накладної від 26.06.2024 №ЛС-023-2024, яка містить посилання на видаткову накладну від 26.06.2024 №ЛС-023-2024 та додатково свідчить про доставку відповідачем товару за погодженою сторонами в Договорі адресою (автомобіль MAN НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2). Ця товарно-транспортна накладна також містить підпис директора відповідача Стахова К.Є. та відтиск печатки Товариства.

Разом із тим, під час проведення перевірки позивачем поставленого відповідачем за видатковою накладною від 26.06.2024 №ЛС-023-2024 товару на дотримання постачальником вимог Договору, комісією позивача у складі голови - майора ОСОБА_3 та членів комісії: підполковника ОСОБА_4, майора юстиції ОСОБА_5 та майора ОСОБА_6 проведено перевірку поставленого Товариством товару та складено відповідний акт приймального контролю від 26.06.2024 №13/СПБ.

Означеним актом зафіксовано, що в ході приймального контролю комісією Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було встановлено, що постачальник (Товариство) поставив товар у неповній комплектації, а саме: відсутні вогнегасники закачного типу ВП-5(з), хоча у видатковій накладній від 26.06.2024 №ЛС-023-2024 зазначена повна комплектація.

За таких обставин комісія Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України запропонувала не приймати пожежні щити у комплекті із пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з) загальною кількістю 76 шт. на склад військово-технічного майна військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із поставкою Товариством товару з порушенням умов комплектності, які визначені у технічному описі (Додаток № 2 до Договору).

Вищенаведений акт був підписаний головою та членами комісії позивача. Крім того, в ньому було вказано про відмову представника Товариства від підпису в наведеному акті.

За наявними у матеріалах справи документами 03.07.2024 зазначений акт від 26.06.2024 №13/СПБ був направлений засобами поштового зв`язку на адресу Товариства, що підтверджується наданими позивачем копіями відповідного опису вкладення у цінний лист та поштової накладної від 03.07.2024 №0408034174082.

Листом від 04.07.2024 №78/11-2789 позивач звернувся до Товариства із претензією, в якій просив учасника сплатити нарахований за поставку некомплектного товару штраф у розмірі 203 710,65 грн, або письмово повідомити Військову частину НОМЕР_1 про згоду на застосування замовником пункту 4.5. Договору.

Листом від 05.07.2024 №21Д Товариство повідомило позивача, зокрема, про те, що воно не мало намірів постачати некомплектну та неякісну продукцію, у зв`язку з чим просило переглянути спірні питання, які виникли між сторонами.

У той же час, згідно з видатковою накладною від 05.07.2024 №ЛС-029-2024 Товариство повторно здійснило на користь позивача поставку товару - «Пожежний щит у комплекті з пожежним майном та 3-ма вогнегасниками ВП-5(з)» у кількості 76 шт. на загальну суму 1 018 553,52 грн. Факт поставки на користь позивача 05.07.2024 товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією підписаної представниками сторін та скріпленої відбитком їх печаток видаткової накладної від 05.07.2024 у № ЛС-029-2024 (з відміткою про те, що товар поставлено на відповідальне зберігання).

Також у матеріалах справи наявна копія відповідної товарно-транспортної накладної від 05.07.2024 №ЛС-029-2024, яка містить посилання на видаткову накладну від 05.07.2024 №ЛС-029-2024 та додатково свідчить про доставку відповідачем товару за погодженою сторонами в Договорі адресою (автомобілями Mercedes-Benz AXOR НОМЕР_3 , Mercedes-Benz Sprinter НОМЕР_4 , IVECO STRALIS НОМЕР_5 ).

Актом приймального контролю від 15.07.2024 №14/СПБ, складеним комісією позивача під час проведення перевірки поставленого відповідачем за видатковою накладною від 05.07.2024 №ЛС-029-2024 товару, встановлено, що Товариство поставило товар у повній комплектації відповідно до цієї накладної. Означений товар був прийнятий позивачем на склад військово-технічного майна Військової частини НОМЕР_1 . Уповноважена особа відповідача від підписання наведеного акту відмовилася, про що членами приймальної комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у цьому акті було зроблено відповідну відмітку.

Однак, враховуючи несплату відповідачем нарахованих йому штрафних санкцій за поставку 26.06.2024 некомплектного товару у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства штрафу в розмірі 203 710,65 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову під час розгляду справи судом першої, зазначав, що у складеному представниками Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України акті приймального контролю від 26.06.2024 №13/СПБ було безпідставно зазначено, що товарно-супровідні документи надавалися керівником Товариства Стаховим К.Є. (який відмовився від підписання акту), а товар був поставлений відповідачем вантажним автомобілем MAN НОМЕР_6 . Проте, 26.06.2024 директор відповідача Стахов К.Є. знаходився у місті Харкові та не перебував на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вантажний автомобіль MAN НОМЕР_6 на територію військової частини НОМЕР_1 НГУ за цією адресою не допускався, а доставка товару 26.06.2024 проводилася транспортними засобами Mercedes-Benz AXOR НОМЕР_3 та Mercedes Sprinter НОМЕР_4 .

Відповідач також вказував, що Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України разом із товаром було надано попередні зразки документів для перевірки замовником правильності їх оформлення і надання зауважень та пропозиції щодо змісту цих документів. У переданих зразках документів дати вказані не були. У той же час, представниками замовника було власноруч вписано дати та прийнято документи як належним чином оформлені. Відповідач мав намір доставити товар кількома партіями. У свою чергу, позивач, прийнявши товар з порушенням передбаченої Договором процедури, передчасно дійшов висновку про поставку йому некомплектного товару.

Оскільки вищенаведені обставини, на думку Товариства, свідчать про наявність порушень позивачем умов Договору при прийманні товару, відповідач вказував про відсутність підстав для задоволення вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у даній справі, а також наголошував, що акт від 26.06.2024 №13/СПБ не підтверджує факт поставки некомплектного товару.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із таких підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 682 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

За умовами статті 683 Цивільного кодексу України якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов`язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.

Продавець зобов`язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 687 Цивільного кодексу України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченого укладеним між сторонами Договором комплектного товару, а саме внаслідок поставки Товариством 26.06.2024 цього товару в неповній комплектації (за відсутності вогнегасників закачного типу ВП-5(з), вказаних у видатковій накладній від 26.06.2024 №ЛС-023-2024), позивач просив суд стягнути з відповідача 203 710,65 грн штрафу, що становить 20% від вартості некомплектного товару в сумі 1 018 553,52 грн, що поставлявся за видатковою накладною від 26.06.2024 №ЛС-023-2024.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з пунктом 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом, складеним замовником. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання учасником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності, або з порушенням вимог розділу цього 2 Договору, учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований замовником. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за Договором.

За змістом статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази у відповідності до положень статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України мають відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.

Водночас, згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява №59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що «У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Так, наявними у матеріалах справи видатковою накладною від 26.06.2024 №ЛС-023-2024, товарно-транспортною накладною від 26.06.2024 №ЛС-023-2024, яка містить посилання на видаткову накладну від 26.06.2024 №ЛС-023-2024, актом приймального контролю від 26.06.2024 №13/СПБ, складеним комісією позивача у складі голови - майора ОСОБА_3 та членів комісії: підполковника ОСОБА_4, майора юстиції ОСОБА_5 та майора ОСОБА_6 за результатами проведеної перевірки поставленого Товариством 26.06.2024 товару, підтверджується факт поставки відповідачем позивачу товару в неповній комплектації (відсутні вогнегасники закачаного типу ВП-5(з)).

Як у видатковій, так і в товарно-транспортній накладній від 26.06.2024 №ЛС-023-2024, які були надані представником Товариства позивачу разом з відповідним товаром 26.06.2024, містяться підписи директора відповідача Стахова К.Є. та відбитки печатки Товариства. Будь-яких посилань про підписання означених первинних документів іншими особами (неуповноваженими на такі дії) чи вибуття з володіння Товариства без його волі печатки цієї юридичної особи матеріали справи не містять, у той час як наявність таких реквізитів на товаросупровідних документах безпосередньо свідчить про участь Товариства у здійсненні відповідної господарської операції з поставки 26.06.2024 товару.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує про невідповідність видаткової та товарно-транспортної накладних вимогам щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, адже у них відсутній підпис представника вантажоодержувача (позивача), у зв`язку з чим, на його думку, недоведеним є факт поставки товару позивачу 26.06.2024.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи скаржника, оскільки, по-перше, сам позивач факт поставки товару 26.06.2024 на підставі вищеперелічених документів підтверджує, а по-друге у матеріалах справи міститься лист Товариства від 05.07.2024 вих.№21д (том 1, а.с. 53) у відповідь на претензію військової частини, в якому відповідач також підтверджує факт здійснення ним поставки позивачу щитів пожежних та фактично повідомляє позивача, зокрема, про те, що воно не мало намірів постачати некомплектну та неякісну продукцію, у зв`язку з чим просить переглянути спірні питання, які виникли між сторонами.

Отже, доводи скаржника про відсутність факту поставки товару 26.06.2024 спростовуються матеріалами справи, а доводи позивача підтверджені більш вірогідними доказами, ніж нічим не підтверджені заперечення відповідача.

Відповідач наведених у позові обставин та висновків суду першої інстанції належними та допустимими доказами не спростував.

Як було зазначено вище, за умовами частини 2 статті 683 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Умовами Договору не встановлено порядку передачі товару частинами і така передача прямо не випливає із суті зобов`язання Товариства.

Посилання відповідача на можливість поставки усієї партії товару до 12.12.2024 (кінцева дата строку поставки згідно договору), як це передбачено пунктом 5.1 Договору, також не свідчать про необґрунтованість вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оскільки не спростовують факту поставки відповідачем 26.06.2024 некомплектного товару. При цьому предметом спору в даній справі є стягнення з учасника штрафних санкцій, нарахованих саме внаслідок поставки ним некомплектного товару, а не у зв`язку із порушенням строків його поставки.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу за поставку некомплектного товару, передбаченого пунктом 7.4 Договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взятий на себе обов`язок щодо поставки погодженого між сторонами комплектного товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, і розмір нарахованого позивачем штрафу відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням пункту 7.4 Договору, що позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення з відповідача спірної суми цієї штрафної санкції є обґрунтованим та був правомірно задоволений місцевим господарським судом.

Відповідач наведених у позові обставин та висновків суду першої інстанції належними та допустимими доказами не спростував.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову в даній справі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/11207/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугспецтехносервіс».

Матеріали справи №910/11207/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко