Постанова

від 24.02.2025 по справі 918/1175/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Справа № 918/1175/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від "27" грудня 2024 р. у справі №918/1175/24 (суддя- Пашкевич І.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш; Код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 05425046)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (вул. Березинська, 7, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49130, код ЄДРПОУ 30627766)

про стягнення 1 149 грн 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" про стягнення 1 149 грн 80 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року у справі №918/1175/24 повернуто позовну заяву та додані до неї документи Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що при зверненні з позовною заявою було порушено приписи ч. 1 ст. 173 ГПК України щодо об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних вимог, що стало підставою для повернення позовної заяви на підставі п 2 ч 5 ст. 174 ГПК України. При цьому судом зазначено, що заявлена позивачем вимога про стягнення суми складається із суми заборгованості, яка виникла за різними договорами.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року у справі №918/1175/24 та передати справу до місцевого суду для розгляду по суті.

Апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали та неповним з`ясуванням обставин судом, що мають значення для справи. Посилаючись на положення діючого законодавства, а саме положення Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Так, апелянт зазначає, що позовні вимоги позивача до відповідача є однорідними та виникли з аналогічних підстав, пов`язаних між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Листом №918/1175/24/134/25/24 від 10 січня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

17 січня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №918/1175/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 січня 2025 року у справі №918/1175/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від "27" грудня 2024 р. в справі №918/1175/24. Запропоновано відповідачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263/173 ГПК України, та докази їх надсилання іншим сторонам. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При цьому, дана ухвала підпадає саме під пункт 6 частини 1 статті 255 ГПК України.

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від "27" грудня 2024 р. в справі №918/1175/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1149 грн 80 коп. виникла за різними договорами поставки: №53-122-01-21-11417 від 10 листопада 2021 року; №53-122-01-23 13287 від 24 квітня 2023 року; № 53-122-01-23-13404 від 12 травня 2023 року в частині невиконання повної та своєчасної поставки товару.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову позивачем визначено стягнення коштів.

У той же час, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" під підставами поданого позову визначено обставини неналежного виконання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" договорів поставки: №53-122-01-21-11417 від 10 листопада 2021 року; №53-122-01-23 13287 від 24 квітня 2023 року; № 53-122-01-23-13404 від 12 травня 2023 року в частині невиконання повної та своєчасної поставки товару.

Отже, вимоги заявлені позивачем слід вважати такими, що виникли з аналогічних підстав та пов`язані між собою одним і тим же способом захисту.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами частини шостої статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України.

Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, прстанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 серпня 2023 у справі № 910/21280/21.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції порушив приписи частини 1 статті 173 ГПК України та дійшов хибного висновку про порушення позивачем правил об`єднання декількох вимог.

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувано ухвалу виснував, що сумісний та одночасний розгляд всіх заявлених вимог вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків та суттєво ускладнить вирішення спору.

При цьому судом не враховано, що на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали статтею 174 чинного ГПК України, на відміну від статті 63 цього Кодексу в редакції, чинній до 15.12.2017, не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.

Крім цього обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України. А тому великий обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення правил об`єднання позовних вимог.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.04.2018 у справі № 904/8655/17.

У зв`язку з вищезазначеним, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та вважає їх обґрунтованими, а висновки суду про повернення позовної заяви з підстави порушення правил об`єднання позовних вимог помилковими.

У п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції виснує, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, а тому ухвала Господарського суду Рівненської області від "27" грудня 2024 р. в справі №918/1175/24 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню із направленням справи №918/1175/24 для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 173, 174, 240, 255, 267-269, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від "27" грудня 2024 р. в справі №918/1175/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від "27" грудня 2024 р. в справі №918/1175/24 скасувати.

Справу №918/1175/24 направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Повний текст постанови складений "24" лютого 2025 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.