Постанова

від 19.02.2025 по справі 922/1789/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/1789/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Попков Д.О.

за участі секретаря судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта) - Харіна Т.Г., посадова інструкція; розпорядження №2117-ра від 11.07.2024; витяг з ЄДР;

відповідача - Коваленко Ю.О. (в залі суду) - Ордер АХ №1192540 від 12.06.2024.Копія договору №2024/06-05 від 05.06.2024;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Національного банку України (вх.№2608 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2024

у справі №922/1789/24 (суддя Хотенець П.В., повний текст складено 14.10.2024)

за позовом Національного банку України, м. Київ,

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі", м. Харків,

про ліквідацію страховика,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі", в якому просив прийняти рішення про ліквідацію відповідача та призначити ліквідатора останнього з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб. Також просив покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі №922/1789/24 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Національний банк України звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі №922/1789/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції вдався до надання оцінки рішення Національного банку, вийшовши за межі повноважень господарського суду, адже у відповідності до положень ГПК України до компетенції господарського суду не відноситься питання надання оцінки законності індивідуальних актів Національного банку;

- суд не врахував, що прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених п.п.2-13, 15 ч.2 ст.123 Закону України Про страхування, є законодавчою визначеною підставою для звернення Національного банку до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика;

- питання порядку встановлення наявності чи відсутності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) не є і не може бути предметом дослідження господарського суду та не впливає на законодавчо встановлений обов`язок Національного банку звернутися з відповідним позовом про ліквідацію страховика та здійснення ліквідації страховика на підставі рішення суду;

- з оскаржуваного рішення суду першої інстанції не вбачається, на підставі яких доказів господарським судом поставлено під сумнів рішення Національного банку в частині встановлення факту відсутності зобов`язань та застосування порядку встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов`язань, визначеного Положенням №178, що свідчить про порушення судом першої інстанції правил предметної юрисдикції та необґрунтованість прийнятого рішення;

- висновки суду першої інстанції, які містять вказівку Національному банку щодо способу прийняття та застосування нормативно-правових актів є втручанням суду у виключні повноваження Національного банку, що суперечить конституційному принципу розподілу влади;

- судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин положення статті 110 Цивільного кодексу України;

- оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини, правової кваліфікації спірним правовідносинам, перевірки обставин справи, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі №922/1789/24; встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12 2024. Витребувано матеріали справи №922/1789/24 із Господарського суду Харківської області.

На вимогу ухвали апеляційного суду з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1789/24.

02.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому заявник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі №922/1789/24 та закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що після ухвалення судом першої інстанції рішення від 03.10.2024 у справі №922/1789/24, а саме 15.10.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі прийнятого відповідачем рішення, був внесений запис №1004801070039091887 про зміну найменування відповідача на ТДВ "Прем`єр Профі". Крім того, засновниками (учасниками) відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України, а також про призначення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) Дубовця С.М. з внесенням відповідного запису до державного реєстру від 08.11.2024 №1004801100042091887. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що на даний час предмет спору відсутній.

10.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшли заперечення проти закриття провадження у справі, які обґрунтовані тим, що вихід страховика з ринку за рішенням страховика (добровільний вихід з ринку) відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України "Про страхування" можливий лише за умови, якщо стосовно такого страховика Регулятором не прийнято рішення про визнання його неплатоспроможним та/або про анулювання його ліцензії, та, зокрема, за умови отримання попереднього висновку про погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку та отримання дозволу Регулятора на вихід з ринку і погодження плану виходу з ринку.

Позивач зазначає, що рішення Правління Національного банку України №123-рш "Про анулювання ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг" було прийнято 23.04.2024, відтак, саме з 23.04.2024 розпочата процедура примусового виходу відповідача з ринку. Разом з цим, відповідно до ч. 8 ст. 66 Закону України "Про страхування" розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена. З урахуванням наведеного, позивач наголошує, що примусова процедура виходу страховика з ринку є незворотною, відтак господарським судом має бути прийнято рішення по суті спору за результатом розгляду позовної заяви НБУ, поданої на виконання ст.ст. 61, 66 Закону України "Про страхування". Позивач також просить врахувати внесені до ЄДР зміни щодо найменування та місцезнаходження відповідача (нове найменування: ТДВ "Прем`єр Профі"; код ЄДРПОУ:37689635; місцезнаходження: 51939, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Металургів, буд.22).

16.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Рабана Микити Тарасовича надійшла заява про участь у справі про банкрутство, якою арбітражний керуючий надав згоду бути призначеним розпорядником майна у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" (код ЄДРПОУ 37689635).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2025.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025, у зв`язку з лікарняним судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 справу №922/1789/24 прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 11.02.2025.

11.02.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2025, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, у зв`язку з лікарняним судді Медуниця О.Є. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

21.01.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" надійшли заперечення на заяву арбітражного керуючого Рабана М.Т. про участь у справі про банкрутство, в якій відповідач просить повернути арбітражному керуючому Рабану Микиті Тарасовичу його заяву від 16.12.2024. Обгрунтовуючи свою заяву, відповідач посилається на те, що участь у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, фізичної особи із статусом «арбітражний керуючий розпорядник майна», - діючим законодавством не передбачена. Не маючи статусу учасника справи, арбітражний керуючий Рабан Микита Тарасович не має права звертатись до суду із будь-якими заявами та документами, а апеляційний господарський суд не має права приймати їх до розгляду та обґрунтовувати ними своє рішення, оскільки це суперечитиме вимогам ст.ст. 174, 260 ГПК України. Задоволення апеляційної скарги матиме наслідком прийняття рішення про ліквідацію відповідача, яка в подальшому має відбуватись в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а не в порядку, передбаченому Кодексом з процедур банкрутства.

Крім того відповідач просить не розглядати клопотання від 02.12.2024 про закриття провадження у справі у зв`язку із втратою ним своєї актуальності.

19.02.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить зупинити розгляд справи №922/1789/24 до ухвалення Господарським судом Запорізької області судового рішення про призначення арбітражного керуючого розпорядника майна страховика. Мотивуючи свою заяву про зупинення, заявник зазначає, що як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд прийняти рішення про ліквідацію страховика (основна вимога) та про призначення ліквідатора з числа арбітражних керуючих (похідна вимога від основної). Прийняття рішення про ліквідацію страховика покладе на суд обов`язок вирішення питання про призначення арбітражного керуючого Рабана Микити Тарасовича (який є єдиним хто звернувся суду із заявою про згоду бути призначеним розпорядником майна страховика) ліквідатором. Питання про призначення арбітражного керуючого має вирішуватись виключно в межах справи про банкрутство. Господарським судом Запорізької області розглядається справа №908/358/25 за заявою про банкрутство відповідача. Згідно ухвали цього суду від 17.02.2025 розгляд справи призначений на 25.02.2025 в даному випадку об`єктивна неможливість розгляду цієї справи пов`язана з тим, що до вирішення Господарським судом Запорізької області питання про призначення арбітражного керуючого страховика, Східний апеляційний господарський суд не може вирішити питання про ліквідацію страховика.

Заява аналогічного змісту надійшла від ТОВ Прем`єр Профі.

Розглянувши надане стороною клопотання про зупинення провадження у справі суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 1 з ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Втім, колегія вважає, що обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні можливістю самостійно встановити обставини справи шляхом дослідження наявних у справі доказів.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.02.2024 приймає участь в режимі відеоконференції представниця позивача, яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по суті спору; не заперечувала проти кандидатури арбітражного керуючого Рабана М.Т. в якості ліквідатора відповідача; просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Також приймає участь представник відповідача Коваленко Ю.О., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін. Крім того, представник відповідача в ході судового засіданні відмовився від раніше поданої заяви про закриття провадження у справі.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно із пунктом 8-14 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та іншими законами України.

Національний банк за результатами аналізу звітності ТОВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" за І квартал 2023 року, перше півріччя 2023 року та дев`ять місяців 2023 року, а також інформації і документів, отриманих від страховика у відповідь на вимогу Національного банку, встановив порушення вимог щодо складання даних вищезазначеної звітності страховика та порядку формування резерву незароблених премій станом на дати, відмінні від звітних.

28.12.2023 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України (Комітет) прийняв рішення №21/2414-рк "Про зобов`язання ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" вжити заходів - для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення» (Рішення Комітету), відповідно до ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" (відповідача), яким зобов`язано відповідача вжити заходів для усунення порушень та причин, що сприяли вчиненню порушень, у строк не пізніше 31.01.2024.

Цього ж дня, 28.12.2023, інформацію про застосування Національним банком заходу впливу згідно з Рішенням Комітету розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Відповідач у листі №22/02-2202030 від 22.02.2024 та у листі №02/04-0204048 від 02.04.2024, адресованих Національному банку, повідомив останнього про відсутність у нього кредиторської заборгованості та зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) станом на 22.02.2024 та станом на 02.04.2024 відповідно.

01.01.2024 в законодавстві, яке регулює спірні правовідносини, відбулись зміни.

Зокрема був введений в дію Закон України "Про страхування" (№1909-ІХ від 18.11.2021) і втратив чинність Закон України "Про страхування" (№85/96-ВР від 07.03.1996 із наступними змінами). Крім того, з 01.01.2024 втратив чинність Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та був введений в дію Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Строк виконання рішень Національного банку України про застосування заходів впливу (інших, ніж рішення про призначення тимчасової адміністрації та про застосування заходів впливу у вигляді накладення штрафів), прийнятих Національним банком України до дня введення в дію цього Закону, та які залишаються чинними станом на день, що передує дню введення в дію цього Закону, вважається таким, що настав, станом на день введення в дію цього Закону, а відповідні заходи впливу підлягають виконанню не пізніше зазначеного дня (пп. 3 п.19 розділу XV Закону України "Про страхування").

Проте, рішення Комітету про усунення порушення відповідачем у встановлений строк виконано не було.

Заходи впливу, застосовані Національним банком України до надавачів фінансових послуг до дня введення в дію цього Закону, застосовуються відповідно до законодавства України, що діяло на день прийняття рішення про їх застосування (п.19 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії").

За твердженням позивача, для вибору конкретних дій, які має вчинити Регулятор під час застосування заходу впливу та законодавства, яке передбачає наслідки застосування відповідного заходу впливу, ключовим є саме актуальні норми, чинні на дату застосування такого заходу впливу.

Захід впливу застосовано до відповідача 23.04.2024, тож на думку позивача, в даному випадку застосуванню підлягає редакція Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та Закону України "Про страхування" в редакції станом на 01.01.2024, зокрема, і положення ч.3 ст.66 Закону України "Про страхування".

Регулятор має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, але не виключно, невиконання страховиком розпорядження, рішення Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг (п.3 ч.2 ст.123 Закону України "Про страхування").

Невиконання відповідачем вимог Рішення Комітету, Правлінням Національного банку України стало підставою того, що на черговому засіданні від 23.04.2024 було прийнято рішення "Про анулювання Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг" від 23.04.2024 №123-рш (Рішення про анулювання) з підстав, визначених пунктом 3 частини 2 статті 123 Закону України "Про страхування".

Мотивуючи рішення про анулювання, Банк зазначив, що у зв`язку з невиконанням вимог Рішення Комітету, що пов`язано з виявленням Національним банком порушення вимог щодо складання даних звітності та істотних розбіжностей в обсягах надходжень за окремими показниками даних звітності ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" у Національного банку немає можливості оцінити фінансовий стан, платоспроможність ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі", яке зобов`язане дотримуватися обов`язкових критеріїв, нормативів та інших вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг, станом на кожен день.

Продовження ведення відповідачем страхової діяльності в умовах неможливості оцінки фінансового стану та дотримання вимог до забезпечення платоспроможності ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" з огляду на подання звітності за 2023 рік (станом на 01.01.2024) з недотриманням вимог до складання даних звітності позбавляє Національний банк можливості здійснення нагляду за діяльністю відповідача належним чином.

Ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що він зобов`язаний подати позов про ліквідацію відповідача відповідно до вимог ч.3 ст.66 Закону України "Про страхування" в зв`язку з чим звернувся до господарського суду із відповідним позовом.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що положеннями Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» не передбачено такий захід впливу, як звернення регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика, якому анульовано ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг». Відповідальність, що передбачена положеннями Закону №1909-IX, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки це буде суперечити пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». За відсутності затвердження позивачем порядку встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), суд визнав передчасними висновки позивача про відсутність у відповідача зобов`язань за договорами страхування.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

З рішення Правління Національного банку України №123-рш від 23.04.2024 вбачається, що анулювання ліцензій, виданих відповідачу, здійснено на підставі абз.2 ч.1 та ч.3 ст.66, п.13 ч.1 ст.121, п.3 ч.2 та ч.3 ст.123, пп.5 п.19 розділу XV Закону України «Про страхування», ст.ст.15, 551 Закону України «Про Національний банк України», пп.2 п.9 глави 3 розділу ІІ, пп.1 п.142 глави 21 розділу ІІІ Положення №183.

01.01.2024 втратив чинність Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та введений у дію Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Згідно зі ст.50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» регулятор приймає рішення про анулювання ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду з підстав, перелік яких міститься у цій статті Закону. Порядок анулювання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

Юридична особа, ліцензію якої анульовано згідно з цією статтею, протягом десяти робочих днів з дня отримання від Регулятора рішення про анулювання ліцензії зобов`язана звернутися до державного реєстратора для державної реєстрації змін до відомостей про таку особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін до її установчих документів щодо зміни найменування та виключення з нього слів, які свідчать або можуть свідчити про наявність у юридичної особи статусу фінансової установи чи наявності ліцензії на діяльність з надання фінансових послуг, змінити види економічної діяльності та виключити з них ті, що стосуються діяльності фінансової компанії, ломбарду (частина 5 ст.50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

Відповідно до частини 6 ст.50 цього Закону у разі невиконання юридичною особою, ліцензію якої анульовано згідно з цією статтею, вимог частини п`ятої цієї статті Регулятор має право звернутися з позовом про ліквідацію такої особи у встановленому законом порядку.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» передбачено, що надавачі фінансових послуг, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги законодавства про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень. Рішення про застосування до таких осіб заходів впливу приймається Національним банком України у порядку, визначеному законодавством, що діяло на день прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» заходи впливу, застосовані Національним банком України до надавачів фінансових послуг до дня введення в дію цього Закону, застосовуються відповідно до законодавства України, що діяло на день прийняття рішення про їх застосування.

Таким чином, рішення №123-рш від 23.04.2024 Правління Національного банку України прийнято з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», оскільки Національний банк України застосував відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на момент вчинення таких порушень відповідачем.

Водночас суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин приписи перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», адже захід впливу застосовано до відповідача відповідним рішенням від 23.04.2024, тому у даному випадку підлягає застосуванню редакція Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також Закону України «Про страхування», у редакції, чинній станом на 01.01.2024.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про страхування» ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України. Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 213, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є імперативно визначеною законодавчою підставою для звернення Національного банку до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика, чого не врахував суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Частиною 3 статті 66 Закону України «Про страхування» визначено, що Регулятор, за умови відсутності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону.

В той же час, пункт 2 частини 4 статті 66 Закону України «Про страхування» визначає, що Регулятор, за умови наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини 2 статті 123 цього Закону, звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України та з клопотанням про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансових установ.

При цьому, з аналізу положень частин 1, 3 та 4 статті 66 Закону України «Про страхування» чітко вбачається, що підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом є саме факт прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, а не факт наявності чи відсутності зобов`язань у страховика.

Отже, положення ст.66 Закону України «Про страхування» визначають, що позов про ліквідацію страховика покладається Національним банком України у порядку, встановленому ст.110 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з рішенням Правління Національного банку України №123-рш від 23.04.2024 відповідачу анульовані ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Згідно з ч.6 ст. 66 Закону України «Про страхування» порядок встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

Наявність чи відсутність зобов`язань у страховика встановлюється одночасно із прийняттям рішення про анулювання ліцензій, а порядок такого встановлення визначений Положенням про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, затвердженого постановою Правління Національного банку України №178 від 21.03.2023.

В той же час, наявність у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) є підставою для призначення тимчасової адміністрації одночасно з прийняттям рішення про анулювання ліцензії страховика відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 66 Закону України «Про страхування». Повноваження тимчасового адміністратора припиняються з дня призначення господарським судом ліквідатора страховика відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України «Про страхування».

Відповідно до п.7 Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №178 від 23.12.2023 Національний банк під час встановлення факту відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) має право враховувати таку інформацію: 1) подану до Національного банку страховиком звітність за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення (у разі її подання). У разі неподання звітності за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення, - останню подану звітність страховиком; 2) інформацію, документи (їх копії), письмові пояснення щодо відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), подані до Національного банку страховиком на письмову вимогу Національного банку; 3) результати останньої інспекційної перевірки страховика (за наявності); 4) іншу інформацію, надану страховиком Національному банку; 5) іншу інформацію, отриману Національним банком у межах повноважень щодо здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг. Національний банк встановлює факт відсутності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), якщо в Національного банку немає інформації, достатньої для підтвердження наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування). Факт відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) встановлюється Національним банком під час прийняття рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених у пунктах 2-13, 15 частини другої статті 123 Закону про страхування.

Відсутність у відповідача зобов`язань за договорами страхування підтверджується матеріалами справи, зокрема з рішення №123-рш вбачається, що при встановленні факту відсутності зобов`язань у відповідача, Національний банк врахував листи ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" №22/02-2202030 від 22.02.2024 та №02/040204048 від 02.04.2024, якими відповідач повідомив Національний банк про відсутність кредиторської заборгованості за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) та зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) станом на 22.02.2024 та 02.04.2024.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вдався до аналізу змісту рішення від 23.04.2024 Національного банку України. З оскаржуваного рішення суду першої інстанції не вбачається, на підставі яких саме доказів господарським судом поставлено під сумнів рішення Національного банку в частині встановлення факту відсутності зобов`язань та застосування порядку встановлення факту відсутності або наявності в страховика зобов`язань, визначеного Положенням №178. Крім того, матеріали справи не містили будь-яких інших доказів, поданих відповідачем, які б ставили під сумнів висновки Регулятора, викладені в Рішенні №123-рш.

Таким чином, підсумовуючи наведене, колегія суддів бере до уваги, що пунктом 1 Рішення №123-рш до відповідача застосовано захід впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, одночасно, пунктом 3 Рішення №123-рш встановлено відсутність у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування). Відповідачем вищевикладені обставини щодо порушення вимог про складання звітності страховика та факту відсутності у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) не спростовані.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1, ч. 3 ст. 66 Закону України "Про страхування", п.3 ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України позовні вимоги про прийняття рішення про ліквідацію відповідача підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про призначення ліквідатора ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб, колегія суддів зазначає таке.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини 1 цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи. У справі про банкрутство небанківської фінансової установи за клопотанням органу державної влади ліквідатором може бути призначена особа з числа арбітражних керуючих у такій справі (частина 2 ст.110 Цивільного кодексу України).

До суду апеляційної інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Рабана М.Т. про участь у справі про банкрутство ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі".

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражний керуючий має:

- свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №309 від 28.02.2013;

- свідоцтво про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Міжнародному інституті бізнесу (свідоцтво № 126 від 04.06.2016);

- свідоцтво про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Університеті сучасних знань (свідоцтво №3818 від 25.05.2018);

- свідоцтво про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Університеті сучасних знань (свідоцтво № 43181 від 12.06.2020);

- свідоцтво про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Львівському національному університеті імені Івана Франка (свідоцтво ПК АК № 01467243/03910-22 від 01.07.2022);

- сертифікат за участь у круглому столі на тему Новий Закон Про банкрутство. Проблеми та перспективи (сертифікат від 12.06.2013р. № 3237);

- за обліками МВС України на території України станом на сьогоднішній день до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;

- присвоєно п`ятий рівень кваліфікації (лист Міністерства юстиції України вих. №9.533/302 від 21.03.2016);

- свідоцтво про проходження підготовки у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств у статутному капіталі 50 відсотків акцій (часток) належать державі №49 від 15.09.2023;

- свідоцтво про проходження підготовки у справах про банкрутство небанківських фінансових установ (навчальні курси з отримання знань у сфері банкрутства страховика та кредитної спілки) №16 від 17.06.2024;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №377 від 19.09.2008;

- диплом спеціаліста, відповідно до якого він закінчив у 2006 році Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста;

- диплом про перепідготовку №131 від 16.05.2009, відповідно до якого він закінчив факультет перепідготовки фахівців Луцького національного технічного університету за спеціальністю «Економіка підприємства» та йому присвоєно кваліфікацію спеціаліст з економіки підприємства;

- трудову книжку, посвідчення водія;

- докази наявності офісу придатного для здійснення діяльності арбітражного керуючого, за адресою: пр. Волі, буд. 21а, офіс 7, м. Луцьк;

- свідоцтво про проходження підготовки у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належить державі від 15.09.2023.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що призначення ліквідатора в даному випадку є компетенцією суду та підтримав кандидатуру арбітражного керуючого Рабана М.Т. з тих підстав, що він має досвід роботи у сфері ліквідації страховиків.

Затверджуючи кандидатуру ліквідатора, суд апеляційної інстанції зазначає, що Рабан М.Т. відповідає передбаченим законодавством вимогам, оскільки має право займатися відповідною діяльністю по ліквідації страховиків, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про призначення ліквідатором відповідача арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Відповідно до ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 ЦК України).

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд вважає за необхідне встановити право кредиторів заявити свої вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Прем`єр Профі» (попереднє найменування ТДВ "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі") протягом трьох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом направлення їх ліквідатору - арбітражному керуючому Рабану Микиті Тарасовичу.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову повністю.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Національного банку України, необхідно здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Змінити найменування відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі" на Товариство з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі.

Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі №922/1789/24 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Ліквідувати Товариство з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі (869006, м.Запоріжжя, Північне шосе, будинок 3-Г, код ЄДРПОУ 37689635).

Призначити ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі (869006, м.Запоріжжя, Північне шосе, будинок 3-Г, код ЄДРПОУ 37689635) арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №309 від 28.02.2013).

Встановити, що кредитори мають право заявити свої вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі (попереднє найменування Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі") (869006, м.Запоріжжя, Північне шосе, будинок 3-Г, код ЄДРПОУ 37689635) протягом трьох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом направлення їх ліквідатору Товариства з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі - арбітражному керуючому Рабану Микиті Тарасовичу (430000, Волинська область, м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, 8).

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі (попереднє найменування Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прем`єр Гарант Профі") для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Прем`єр Профі (869006, м.Запоріжжя, Північне шосе, будинок 3-Г, код ЄДРПОУ 37689635) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вул.Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) 3.028,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 4.542,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.02.2025

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Д.О. Попков