Постанова

від 10.12.2024 по справі 904/7041/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/7041/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Кочеванова Марина Станіславівна (поза межами приміщення суду) від АТ "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" адвокат, довіреність №9244 від 09.01.2024

представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 (повний текст складено та підписано 30.10.2023 суддя Панна С.П.) у справі №904/7041/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, неустойки та виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.10.2023р.) про стягнення неустойки в сумі 125 281,47грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях неустойку в розмірі 123 886,18грн. та судовий збір у розмірі 2 486,00грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, (далі - позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендар) в особі директора Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 14.10.2013р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД, який, з урахуванням додаткових угод до нього було припиненено з 12.09.2019р., а повернення майна за актом приймання передачі відбулося лише 31.08.2023р., про що свідчить акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. При цьому, листом від 19.09.2019р. № 11-12-05566 позивач повідомив відповідача про припинення з 12.09.2019р. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД від 14.10.2013р. та необхідністю термінового повернення державного майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Станом на день прийняття рішення відповідач розрахувався за оренду плату в повному обсязі, що підтверджується актами звірки станом на 31.08.2023р. та копіями платіжних інструкцій, доданих відповідачем до заперечень на заяву про збільшення позовних вимог

Здійснивши перевірку нарахування неустойки за період з вересня 2019р. по серпень 2023р. судом першої інстанції було встановлено, що позивач не врахував при нарахуванні неустойки сплату відповідачем 1 395,29грн згідно платіжних інструкцій № 7534 від 26.07.2023р. на суму 462,02грн., № 9811 від 25.09.2023р. на суму 465,23грн., № 9659 від 20.09.2023р. на суму 468,04грн.)

Станом на день прийняття судом рішення сума заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД від 14.10.2013р., яка підлягає до стягненню, підтверджується матеріалами справ за висновком суду першої інстанцїі складає 123 886,18грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з нього лише до Державного Бюджету України неустойку в розмірі 62277,11 грн.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив ту обставину, що відбулась зміна назви відповідача. Згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» № 20 від 22.04.2021 року товариство перейменовано на Акціонерне товариство «Укртелеком». В рішенні чітко зазначено, що стягнути неустойку з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", а не з Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком".

Суд першої інстанції не дослідив ті обставини, що первинний позов складався з стягнення . заборгованості з орендної плати у розмірі 9375,92 грн. за період з березня 2018 по листопад 2020, неустойки у сумі 35932,91 грн. за період з жовтня 2019 по листопад 2020, пені у сумі 1516,95 грн. на виселення з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» з нерухомого майна, площею 20,4 кв.м., розміщеного за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Апостолове, вул. Б.Хмельницького, 100, що перебуває на балансі Апостолівського міжрайонного управління водного господарства.

Вказує, що судом першої інстації не було здійснено перевірку нарахування неустойки за період з вересня 2019р. по серпень 2023р. та не було перевірено всі платежі з орендної плані. Суд перевірив лише останні З платежі та встановив, що позивач не врахував при нарахуванні неустойки суму оплати відповідачем в розмірі 1 395,29грн. (платіжні інструкції № 7534 від 26.07.2023р. на суму 462,02грн., № 9811 від 25.09.2023р. на суму 465,23грн., № 9659 від 20.09.2023р. на суму 468,04грн.).

В рішенні першої інсанції відсутнє правове відхилення наданих платежів за період з 15.10.2019 по 15.02.2021, 15.04.2021, 15.05.2021,15.06.2021,15.10.2021, за період з 15.12.21 по 15.06.2022, 15.10.2022,15.03.2023,15.05.2023.

Таким чином в рішенні суду не зазначене мотивоване рішення, чому не враховані інші платежі на суму 11 034,10 грн. (26 283, 93 грн.- 13854,54 грн.-1395,29 грн.).

Також зазначає, що судом не надано належний правовий висновок, чому не врахована сума орендної плати в сумі 50574,97 гри. сплачена відповідно до договору в позадоговірний період Балансоутримувачу.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/7041/20. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/7041/20.

15.12.2023 року матеріали справи №904/7041/20 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повне рішення апелянтом отримано 09.11.2023, що підтверджується наданою до апеляційної скарги копією конверта та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 31, 33). З огляду на вищевикладене суд визнав причини пропуску строку поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2023 року у справі №908/7041/20. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.03.2024 о 12:30 годин.

Ухвалою суду від 12.03.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2024 на 11:00 год. Призначено проводити судові засідання у справі №904/7041/20 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №207) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку EasyCon. Надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, можливість у строк до 10.05.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

- Яким чином слід враховувати докази направлення листа від 19.09.2019 №11-02-05566 на адресу ПАТ "Укртелеком" про припинення договору оренди (т.1 а.с. 40-42) ?

Ухвалою суду від 14.05.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2024 на 10:30 год.

Надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, можливість у строк до 06.09.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

- Яким чином відбулося врахування Вами платіжних інструкцій №18107 від 19.12.2019р., № 22345 , № 22339 та № 22346 від 28.12.2020р., № 21891, № 21898 та № 21902 від 21.12.2020р., № 4111 та № 4104 від 17.03.2021р., № 5342 від 07.04.2021р. та № 7626 від 19.05.2021р. про які зазначає апелянт у зведеній таблиці слпачених рахунків (т. 2 з.с. 42 та а.с. 43)?

26.08.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Укртелеком в особі Дніпропетровської філії АТ Укртелеком надійшла заява про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ Укртелеком по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023. В якій просить визнати причини пропуску строку для надання змін та доповнень до апеляційної скарги поважними та просить поновити термін для їх надання апеляційному суду. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 по справі № 904/7041/20 у повному обсязі. Ухвалити нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у позовних вимогах до Акціонерного товариства Укртелеком про стягнення неустойки у повному обсязі. Залучити до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, балансоутримувача - Нікопольське міжрайонне управління водного господарства, код ЄДРПОУ 01033800, адреса: 53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул. Садова,2а, фактична адреса: 23207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Лесна,7А.

10.09.2024 у судовому засіданні був присутній представник АТ Укртелеком в особі Дніпропетровської філії АТ "Укртелеком" - Кочеванова Марина Станіславівна (власні засоби ЄСІТС); представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою суду від 10.09.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.10.2024 на 11:30 год.

Ухвалою суду від 03.10.2024 відмовлено в поновленні строку на подання заяви від 25.08.2024 про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ Укртелеком по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023.

Заяву від 25.08.2024 про зміни та доповнення до апеляційної скарги АТ Укртелеком по справі №904/7041/20 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.

Ухвалою суду від 17.10.2024 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 призначено в судове засідання на 10.12.2024 о 09:30 год.

10.12.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, (далі - позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендар) в особі директора Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 14.10.2013р. був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення (далі - майно) реєстровий номер №01033823.1.АААБББ650, загальною площею - 20,4 м 2, розміщене за адресою: Дніпропетрвоська область, Апостолівський район, м.Апостолове, вул.Б.Хмельницького, 100, на 1 поверсі 2-поверхової будівлі, що перебуває на балансі Апостолівського міжрайонного управління водного господарства (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 25 липня 2013р. і становить за незалежною оцінкою - 24 475,00грн.

Згідно з п.1.2 договору, майно передається в оренду з метою: інше використання нерухомого майна - розміщення обладнання електрозв`язку - 19,4 м 2 ; розміщення обладнання, що надає послуги з доступу до Інтернет - 1,0 м 2 .

Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - серпень 2013р. - 328,29грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень 2013 року.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі - 164,15 грн.;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі - 164,14грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення уключаючи день оплати (п.3.8 договору).

Згідно з п.5.2 договору орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні визначеному у п.3.6. цього договору.

У разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати/повної або часткової/ орендованого майна з вини орендаря.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого направляється орендарем оренндодавцю у 5-денний термін з дати його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря.

У разі не направлення у 5-денний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов`язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними, а орендар зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення. (п.5.5. договору)

Відповідно до п. 5.18 договору, орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця, не пізніше, ніж за 30 (тридцять) діб про свій намір щодо закінчення, припинення або розірвання даного договору.

Орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.). (п.5.19. договору)

Відповідно до п.10.9. договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; загибелі об`єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутство орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Згідно п.10.1. договору, цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 14.10.2013р. по 11.10.2016р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, зареєстрованої органами державного пожежного нагляду, договір, за заявою орендаря, щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до п.5.20., може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Згідно п.10.11. договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний негайно повернути балансоутримувачу майно у стані в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

14 жовтня 2013 року позивач, як орендодавець, передав відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення площею 20,4 кв.м., розміщене за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м.Апостолове, вул.Б.Хмельницького, 100.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2017р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.10.2013р. № 12/02-5385-ОД були внесені наступні зміни:

1. В розділі 1. Предмет договору вартість орендованого майна викласти в наступній редакції:

"... - вартість орендованого майна, згідно зі звітом про оцінку станом на 27.12.2016 становить 69 886,00грн...."

2. Викласти пункт 3.1. розділу 3. Орендна плата у наступній редакції:

"Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2016 року - 944,94грн."

3. Викласти пункт 3.6. розділу 3.Орендна плата у наступній редакції:

3.6."...50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі - 472,47грн.;

- 50 % балансоутримувачу у розмірі - 472,47грн.

4. Розділ 9.Відповідальність і вирішення спорів за договором доповнити пунктом 9.8. та викласти його в наступній редакції "У разі виявлення орендодавцем фактичного використання орендарем державного майна площею, що перевищує розмір орендованої площі, зазначеної у розділі 1 цього договору, розмір збільшеної орендної плати застосовується з дня укладання договору оренди".

5. Доповнити пункт 10.1. розділу 10.Строк чинності, умови зміни та припинення договору абзацем 2 в наступній редакції:

Цей договір є пролонгованим з 12.10.2016 по 11.09.2019 включно"

Абзац 2 п.10.1. вважати абзацем 3 відповідно та викласти його в наступній редакції: "У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності згоди балансоутримувача та дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

7. Пункти 1, 2 та 3 цієї додаткової угоди набирають чинність з 12.10.2016, а усі інші пункти набирають чинність з моменту підписання даної додаткової угоди.

Листом від 19.09.2019р. № 11-12-05566 позивач повідомив відповідача про припинення з 12.09.2019р. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД від 14.10.2013р. та необхідністю термінового повернення державного майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення фактичних обставин справи відносно того, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, (далі - позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендар) в особі директора Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 14.10.2013р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД, який, з урахуванням додаткових угод до нього було припиненено з 12.09.2019р., а повернення майна за актом приймання передачі відбулося лише 31.08.2023р., про що свідчить акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

При цьому, листом від 19.09.2019р. № 11-12-05566 позивач повідомив відповідача про припинення з 12.09.2019р. договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5385-ОД від 14.10.2013р. та необхідністю термінового повернення державного майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами у справі договір є договором оренди державного майна, а тому підпадає під правове регулювання параграфа 5 глави 30 ГК України, параграфа 1 глави 58 ЦК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 283 ГК України в редакції, чинній на момент укладення Договору, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення Договору, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення Договору, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Таким чином, після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Доводи апеляційної скарги стовно того, що: «…судом не надано належний правовий висновок, чому не врахована сума орендної плати в сумі 50574,97 гри. сплачена відповідно до договору в позадоговірний період Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні

-50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства;

-50% балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.9 Договору зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.11 договору). При цьому, відповідальності орендаря за несвоєчасне повернення майна з оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення не передбачено.

Відповідач, виконуючи умови договору одночасно сплачував орендну плату Балансоутримувачу за період з вересня 2019 по серпень 2023 на сплатив 50574,97 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями.

Таким чином відповідач за весь позадоговірний період сплатив орендну плату в сумі 76858,90 грн., яка поділилась на 50% балансоутримувачу в сумі 50 574,97 грн. та 50% регіональному фонду держмайна в сумі 26283,93 грн.

Таким чином відповідач визнає неустойку частково в сумі 62277,11 грн, а саме 139 136,01 грн. (всього нараховано)-76858,90 (всього сплачено) = 62277,11 грн. (залишок).

Зазначимо, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням АТ «Укртелеком» до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Разом з тим, згідно правової позиції, викладеної в тому числі в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні 230 Господарського кодексу України. Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Отже, помилковим є стягнення з АТ «Укртелеком», як Орендаря, який не повернув майно з орендного користування у визначний договором строк, одночасно орендної плати та неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України...» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19 квітня 2021 року у справі №910/11131/19 зазначав, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, у зв`язку з чим орендна плата за користування майном за умовами договору, що припинився, не нараховується.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 1. ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

З огляду на викладене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та умови договору, орендна плата сплачується орендодавцю та балансоутримувачу (50% / 50%), а неустойка, у разі неповернення орендованого майна орендодавцю як власнику майна.

Колегія суддів зазначає, що питання сплаченої балансоутримувачу орендної плати після припинення договору оренди повинно вирішуватися між відповідачем та балансоутримувачем.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заявленої до стягнення суми неустойки, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 123 886,18грн.

Щодо заперечення скаржника стосовно того, що: …Суддя І інстанції не дослідила ту обставину, що відбулась зміна назви відповідача. Згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» № 20 від 22.04.2021 року товариство перейменовано на Акціонерне товариство «Укртелеком». В рішенні чітко зазначено, що стягнути неустойку з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", а не з Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"… колегія суддів зазначає, що в данному випадку зміна назви ПАТ на АТ не впливає на вирішення спору по суті, а питання щодо зазначення правильної назви може бути виправлене через подання заяви про виправлення описки.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження, не спростовують мотиви господарського суду першої інстанції, відтак, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 6306,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 у справі №904/7041/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 6306,00 грн покласти на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.02.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус