Рішення від 19.02.2025 по справі 904/4799/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4799/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРЕГАТ-КР", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕТАЛ ІНВЕСТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №КР-04/21 від 11.01.2021 у загальному розмірі 1 239 064,63 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРЕГАТ-КР" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕТАЛ ІНВЕСТ" заборгованість за договором про надання послуг №КР-04/21 від 11.01.2021 у загальному розмірі 1 239 064,63 грн., що складається з: основний борг у розмірі 820 000,00 грн., 3% річних у розмірі 70 712,43 грн., інфляційні втрати у розмірі 348 352,20 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 04.12.2024 о 11:00 год.

У призначене підготовче судове засідання 04.12.2024 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 02.02.2025 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.01.2025 о 10:00 год.

06.12.2024 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 задоволено заяву представника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРЕГАТ-КР" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 08.01.2025 о 10 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Представник відповідача у призначене підготовче судове засідання 08.01.2025 не з`явився, причину відсутності не повідомив.

У підготовчому судовому засіданні 08.01.2025 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2025 о 11:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Судове засідання у справі 05.02.2025 о 11:00 год не відбулось, через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область").

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 повідомлено учасників справи, про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 13.02.2025 о 10:30 год. в режимі відеоконференції, за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/, за участю представника позивача.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область"), судове засідання у справі 13.02.2025 о 10:30 год. не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 повідомлено учасників справи, про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 19.02.2025 о 10:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Представники сторін у призначене судове засідання з розгляду справи по суті 19.02.2025 не з`явилися, позивач просив розглядати справу без участі представника, відповідач причину відсутності не повідомив.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Згідно із приписами ст.ст.233,240,244 ГПК України в судовому засіданні 10.02.2024 р. підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без їх проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.02.2025 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

11.01.2021 було укладено Договір №КР-04/21 між замовником (відповідачем) та підрядником (позивачем), предметом якого було виконання робіт з капітального ремонту колісних пар та колісно-моторних блоків (КМБ) ТГМ-4(6).

Згідно п.п. 3.1. договору, орієнтовна сума договору складала 6 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

11.01.2021 сторони уклали Спеціфікацію №1 до договору в якій передбачили вартість робіт з капітального ремонту 4 колісно-моторних блоків в розмірі 1 320 000,00 грн. з ПДВ.

27.01.2021 підрядник (позивач) виставив замовнику (відповідачу) рахунок на оплату №3 на суму 1 320 000,00 грн. з ПДВ.

28.04.2021 замовник (відповідач) здійснив передплату підряднику (позивачу) в розмірі 500 000,00 грн.

01.12.2021 підрядник (позивач) передав замовнику (відповідачу) 4 колісно-моторних блоки ТГМ-4(6) після проведення ремонту згідну ТТН №Р36 від 01.12.2021 та Акту прийому-передачі №1 з ремонту від 01.12.2024.

Також, 01.12.2021 замовник (відповідач) прийняв у підрядника (позивача) виконані роботи з капітального ремонту 4 колісно-моторних блоки ТГМ-4(6) згідно Акту надання послуг №16 на загальну суму 1 320 000,00 грн. без будь яких зауважень.

Згідно п.п. 4.2. договору, умови оплати передбачені 50%, передплати та повна оплата протягом 5 банківських днів з дня приймання виконаних робіт згідно Акту прийому-передачі (п.п. 5.1. договору).

Відповідно строк остаточного розрахунку по Договору в розмірі 820 000,00 грн. (1 320 000,00 грн. вартість робіт - 500 000,00 грн. передплата) за виконані роботи припадає на 08.12.2021 (01.12.2021 + 5 банківських днів) та з 09.12.2021 вважається простроченим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 820 000,00 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором про надання послуг №КР-04/21 від 11.01.2021 щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвали суду були доставлена в кабінет ЕС, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду є такими, що отримані відповідачем..

Отже, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається, 11.01.2021 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРЕГАТ-КР", як підрядником, та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕТАЛ ІНВЕСТ", як замовником, було укладено Договір №КР-04/21 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту колісних пар та колісно-моторних блоків (КМБ) ТГМ-4(6) за ціною і в обсязі, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору замовник зобов`язаний прийняти та оплатити роботу, виконану підрядником відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору унормовано, що інші об`єми робіт виконуються підрядником на підставі додаткових угод та відповідних специфікацій.

Орієнтовна сума договору становить - 6 000 000 грн. 00 коп. (шцсть мільйонів грн. 00 коп.) , в тому числі ПДВ - 1 000 000 грн. 00 коп. Загальна вартість цього договору складається із сум вартості всіх робіт, виконаних за цим договором, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. (пункт 3.1. Договору).

Пунктами 4.1. - 4.2. Договору визначено, що розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України. Замовник здійснює передоплату 50% відповідно до Специфікацій, остаточний розрахунок здійснюється в строк не пізніше 5-ти банківських днів після приймання обладнання представником замовника на території підрядника по якості та кількості виконаних робіт. Відвантаження обладнання на транспорт замовника виконується після повної оплати виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.3. Договору роботи вважаються виконаними після підписання акту прийому-передачі виконаних послуг уповноваженими представниками замовника та підрядника, з завантаженням обладнання на транспорт замовника.

Згідно з пунктом 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.п.3.1. Договору, орієнтовна сума робіт складала 6 000 000,00грн. в т.ч. ПДВ.

11.01.2021 сторони уклали Специфікацію №1 до договору в якій передбачили вартість робіт з капітального ремонту 4 колісно-моторних блоків в розмірі 1 320 000,00 грн. з ПДВ.

27.01.2021 підрядник (позивач) виставив замовнику (відповідачу) рахунок на оплату №3 на суму 1 320 000,00 грн. з ПДВ.

28.04.2021 замовник (відповідач) здійснив передплату підряднику (позивачу) в розмірі 500 000,00 грн.

01.12.2021 підрядник (позивач) передав замовнику (відповідачу) 4 колісно-моторних блоки ТГМ-4(6) після проведення ремонту згідну ТТН №Р36 від 01.12.2021 та Акту прийому-передачі №1 з ремонту від 01.12.2024.

Також, 01.12.2021 замовник (відповідач) прийняв у підрядника (позивача) виконані роботи з капітального ремонту 4 колісно-моторних блоки ТГМ-4(6) згідно Акту надання послуг №16 на загальну суму 1 320 000,00 грн. без будь яких зауважень.

Згідно п.п. 4.2. договору, умови оплати передбачені 50%, передплати та повна оплата протягом 5 банківських днів з дня приймання виконаних робіт згідно Акту прийому-передачі (п.п. 5.1. договору).

Відповідно строк остаточного розрахунку по Договору в розмірі 820 000,00 грн. (1 320 000,00 грн. вартість робіт - 500 000,00 грн. передплата) за виконані роботи припадає на 08.12.2021 (01.12.2021 + 5 банківських днів) та з 09.12.2021 вважається простроченим.

Позивачем здійснено ремонт обладнання відповідача за Договором, відповідачем розрахунки за отримані послуги у повному обсязі не проведені, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається, між сторонами було укладено Договір від 11.01.2021 №КР-04/21, який за змістом є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за виконані роботи є таким, що настав 08.12.2021 за актом надання послуг № 16 від 01.12.2021 + 5 банківських днів.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по виконанню позивачем робіт для відповідача.

На час розгляду справи доказів погашення перед позивачем заборгованості за виконані ним роботи відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 348 352,20 грн за період з грудня 2021 по вересень 2024 включно, а також нараховано 3% річних у розмірі 70 712,43 грн за період з 09.12.2021 по 23.10.2024 у зв`язку з тим, що сплата відповідачем за виконані роботи у повному обсязі не здійснена.

Суд погоджується з розрахунками нарахувань інфляційних та 3% річних, вважає їх арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 18 585,97 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕТАЛ ІНВЕСТ" (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 22Д, каб. 33, 34; код ЄДРПОУ 39166144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРЕГАТ-КР" (50086, Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське Шосе, буд. 16Б; код ЄДРПОУ 43823392) основну заборгованість у розмірі 820 000,00 грн., 3% річних у розмірі 70 712,43 грн., інфляційні втрати у розмірі 348 352,20 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 585,97 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 26.02.2025.

Суддя В.Г. Бєлік