Рішення

від 21.02.2025 по справі 904/5133/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5133/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" (36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки (Луценка), буд. 19-А; ідентифікаційний код 31966948)

до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620)

про стягнення 740 718 грн. 39 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4909/24 від 21.11.2024) про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроазот" 740 718 грн. 39 коп., що складає 557 651 грн. 02 коп. - заборгованості за роботи з ремонту, виконані за договором підряду від 17.08.2021 №663/21-15, 23 329 грн. 67 коп. - 3% річних та 159 737 грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань.

Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Крім того, позивачем надано клопотання (вх.№54312/24 від 22.11.2024) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№58163/24 від 17.12.2024 на позовну заяву просить прийняти до уваги цей відзив на позовну заяву, відмовити в задоволенні позовних вимог у даній справі в повному обсязі та зазначає про те, що: - ухвала суду від 26.11.2024 в зв`язку з простоєм відповідача отримана останнім 02.12.24, тому протягом строку до 16.12.2024 відповідач має право для подання відзиву на позовну заяву; - відповідно до пункту 3.5. Договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт, після перевірки достовірності результатів робіт і підписання замовником наданого підрядником "Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в, "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та втрати" за формою № КБ-3 протягом 3-и календарних днів від дати підписання замовником вказаних документів та отримання ним від підрядника рахунку та всіх інших документів, які підлягають переданню замовнику в обов`язковому порядку відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України; у випадку неотримання всіх необхідних документів від підрядника за цим Договором строк оплати виконаних робіт продовжується на час прострочення надання відповідних документів; - зазначені в пунктах 2.9, 3.5. та 13.10 документи (відповідний рахунок підрядника, копії сертифікатів (паспортів) якості заводу-виробника на матеріали та електроди, які були використані ним при виконанні робіт, та належно оформлена і зареєстрована в ЄРПН податкова накладна з ПДВ) так і не отримані відповідачем до теперішнього часу, про що свідчить навіть відсутність копій відповідних документів та доказів їх надання підрядником замовнику серед доказів, доданих позивачем до позовної заяви; - також про наявність і надання підрядником замовнику вищевказаних документів не згадується позивачем в його листі щодо проведення оплати, адресованому відповідачеві, копія якого надана в додатках до позовної заяви, що є додатковим підтвердженням їх відсутності у відповідача і неналежного виконання умов Договору зі сторони позивача; - згідно з пунктом 3.5 Договору строк оплати продукції для відповідача ще не наступив і продовжується на час прострочення надання вказаних документів з боку позивача; - відповідач повідомляв позивача листом №125/01-6 від 30.01.2023 (є в матеріалах справи), що він призупинив свою роботу внаслідок форс-мажорних обставин, пов`язаних з війною в Україні, та про готовність після закінчення цих обставин і повернення відповідача до роботи вирішити питання оплати за Договором; - відповідач вважає, що не допустив прострочення свого зобов`язання за Договором по оплаті продукції, тому у позивача взагалі ще не виникло права нараховувати суми інфляційних втрат і 3% річних за прострочення оплати.

Суд вважає за необхідне зауважити про те, що з долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 26.11.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 26.11.2024 о 12:25 год. (а.с. 72).

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, днем отримання відповідачем ухвали суду від 26.11.2024 є 26.11.2024.

Як вбачається, ухвалою суду від 26.11.2024 було запропоновано відповідачеві подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, останнім днем процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву є 11.12.2024 (26.11.2024 +15 днів).

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається, до відзиву на позовну заяву відповідачем не додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

Так, відповідач у тексті відзиву лише зазначає про те, що ухвала суду від 26.11.2024 в зв`язку з простоєм відповідача отримана останнім 02.12.24, тому протягом строку до 16.12.2024 відповідач має право для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Враховуючи необхідність неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав, суд вбачає підстави для прийняття та врахування наданого відповідачем відзиву на позовну заяву.

Отже, з урахуванням предмету та підстав позову у даній справи, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор", як підрядником, та відповідачем - Акціонерним товариством "Дніпроазот", як замовником, було укладено договір підряду від 17.08.2021 №663/21-15 (надалі - Договір, а.с. 10-33).

Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку і на умовах, визначених цим договором підрядник зобов`язується за завданням замовника, на свій ризик, своїми силами, спецінструментом, матеріалами та коштами, виконати роботи з ремонту теплообмінника поз. Т-40А (тип 800ТУ-40-М1-Н1Б-К), корп. 544, інв № 40514 (надалі - "теплообмінник поз. Т-40А"), що експлуатується на об`єкті замовника в цеху синтезу аміаку 1-Б, (надалі іменуються -"роботи"), та здати замовнику закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином закінчені роботи.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що предмет, склад, обсяги та строки виконуваних за цим договором робіт визначені у Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до Договору) та Локальному кошторисі № 2-1-1 (додаток № 3 до Договору) які узгоджуються обома сторонами та є невід ємними частинами даного договору.

Результатом виконаних робіт за цим договором є надійна і безперебійна робота теплообміннику поз Т-40А (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору роботи за договором повинні виконуватися підрядником в строки, які встановлені в Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до Договору).

Виконання робіт за цим договором повинно розпочатися у строки, зазначені у Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до Договору) (пункт 2.5 Договору).

Пунктом 2.6 Договору визначено, що роботи за цим договором виконуються на території підрядника за адресою: м. Полтава, вул. Луценка, 19а. Доставка теплообмінника поз Т-40А для проведення ремонту, а також доставка замовнику теплообмінника поз. Т-40А після виконання робіт здійснюється підрядником власним автотранспортом за свій рахунок.

Згідно з пунктом 2.7 Договору передача теплообмінника поз Т-40А у кількості 1 шт. підряднику в ремонт та із ремонту замовнику здійснюється за "Актом приймання-передачі теплообмінника поз Т-40А в ремонт/з ремонту", який підписується обома сторонами за місцем знаходження замовника в день передачі теплообмінника поз. Т-40А в ремонт та в день повернення теплообмінника поз Т-40А з ремонту в межах строку виконання робіт, встановлених у Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до Договору).

Відповідно до пункту 2.8 Договору гідровипробування теплообмінника поз Т-40А проводиться на території підрядника в присутності представника замовника. Після гідровипробування складається Акт гідровипробування, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 2.11 Договору визначено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником шляхом підписання "Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою №КБ-2в, "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою № КБ-3.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна вартість виконаних робіт, що є предметом даного договору (загальна сума договору), визначена у Протоколі узгодження договірної ціни ( додаток № 1 до Договору), і складає 557 651,02 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 92 941,84 грн.

Відповідно до пункту 3.5 Договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт, після перевірки достовірності результатів робіт і підписання замовником наданого підрядником "Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2а, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою № КБ-3 протягом 30 календарних днів від дати підписання замовником Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в , "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 та отримання замовником від підрядника рахунку та всіх інших документів, які підлягають переданню замовнику в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання замовником всіх необхідних документів від підрядника за цим договором, строк оплати виконаних робіт за договором продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Пунктом 3.6 Договору визначено, що у разі виявлення невідповідності виконаних підрядником робіт пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт замовник за участю підрядника коригує суму, що підлягає сплаті. В разі неприбуття представника підрядника для коригування суми платежу протягом 5-ти календарних днів від дня отримання підрядником письмового повідомлення замовника про це, останній має право скоригувати суму платежу в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 8.1 Договору після завершення виконання робіт та повернення теплообмінника поз Т-40А згідно з пунктом 2.7 договору підрядник надає замовнику у 3 (трьох) примірниках "Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в та "Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою №КБ-3, а також інші документи, що передбачені договором та нормативними вимогами

Передача підрядником замовнику оформленої у встановленому порядку зазначеної в пункті 8.1 договору документації здійснюється супровідним листом (пункт 8.2 Договору).

Згідно з пунктом 8.8 Договору право власності на результат закінчених робіт переходить до замовника з моменту підписання ним Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою № КБ-3.

Відповідно до пункту 8.9 Договору наявність підписаних сторонами "Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою №КБ-2в та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 13.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 27.09.2021 №1) визначено, що договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.2022 включно, а в частині гарантійних зобов`язань підрядника - до спливу гарантійного строку на виконані роботи. Сплив терміну дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли у період дії договору та станом на момент закінчення терміну дії договору залишились невиконаними (а.с. 33).

Також сторонами було підписано Протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт з ремонту теплообмінника поз Т-40А, що експлуатується на об`єкті замовника в цеху синтезу аміаку 1Б (додаток №1 до Договору) відповідно до якого величина договірної ціни складає 557 651 грн. 02 коп. (а.с. 24).

Крім того, сторонами було підписано Договірну ціну (додаток №2 до Договору), з якої вбачається, що всього договірна ціна складає 557,65102 тис. грн. (а.с.25-26) та Локальний кошторис №2-1-1 на ремонт теплообмінника поз Т-40А (додаток №3 до Договору) (а.с.27-29).

З підписаного сторонами Календарного графіку виконання робіт з ремонту теплообмінника поз Т-40А, що експлуатується на об`єкті замовника в цеху синтезу аміаку 1Б (додаток №4 до Договору) вбачається, що сторонами було погоджено наступні терміни:

- доставка корпусу, трубної дошки і кришки теплообмінника до місця проведення робіт - з 04.10.2021 по 06.10.2021;

- виготовлення калачів, проточування ущільнення поверхні трубної дошки, діаметр 800 мм, довжина трубного пучка до 5000мм, обрізування теплообмінних труб за допомогою газового різання ф25 мм, висвердлювання залишків труб із трубної дошки, приварювання нових теплообмінних труд д трубної дошки, довжина труб 5001-7000 мм, гідравлічне випробовування теплообмінника - з 07.10.2021 по 18.01.2021;

- повернення теплообміннику замовнику - з 19.01.2022 по 21.01.2022,

вартість робіт: 557 651 грн. 02 коп. (а.с. 30).

На виконання умов Договору сторонами було підписано Акт від 06.12.2021 приймання-передачі замінних матеріалів, які підлягають поверненню під час виконання робіт з ремонту теплообмінника поз Т-40А, що експлуатується на об`єкті замовника в цеху синтезу аміаку 1Б, за яким підрядник передає, а замовник приймає замінні матеріали, які були демонтовані і замінені на нові під час виконання робіт з ремонту теплообмінника поз Т-40А, що експлуатується на об`єкті замовника в цеху синтезу аміаку 1Б (а.с. 34).

Як вбачається, 18.01.2022 сторонами було складено Акт №1 гідравлічного випробування теплообмінника, відповідно до якого підготовка обладнання до випробувань та проведення гідравлічних випробувань трубного пучка проводились з 10:30 до 17:00 год. Подальші роботи по гідравлічному випробуванню були припинені у зв`язку з технічною неможливістю швидкого усунення виявлених недоліків (а.с. 35).

В подальшому, на виконання умов Договору сторонами було складено Акт від 21.01.2022 прийманн-передачі обладнання, за яким підрядник передав, а замовник прийняв теплообмінник поз. Т-40А (тип 800ТУ-40-М1-Н1Б-К), корп. 544, інв № 40514 у кількості 1 штука після виконання робіт з ремонту теплообмінника (а.с. 38).

Крім того, сторонами на виконання умов Договору було підписано Акт від 21.01.2022 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 (а.с. 39-42) та Довідку від 21.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати згідно з якою загальна вартість виконаних будівельних робіт склала 557,65102 тис. грн (а.с. 43).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 02.02.2022 №257/01-6 повідомив Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", що підрядник неналежно виконав свої зобов`язання за Договором, визначені у пунктах 1.2, 2.1, 4.3 Договору та зазначив, що у зв`язку з викладеним у відповідності до банківської гарантії від 27.09.2021 №1770/2021/ПОД-МСБ-Г, звертається до Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" з вимогою протягом 10 календарних днів сплатити на користь відповідача суму в розмірі 83 647 грн. 65 коп. (а.с. 44-45).

Позивач зазначає, що звертався до відповідача з листом щодо проведення оплати за виконані за умовами Договору підрядні роботи в сумі 557 651 грн. 02 коп., але відповідач листом від 30.01.2023 №125/01-6 повідомив позивачеві, що: - з початком військових дій внаслідок військової агресії РФ проти України підприємство відповідача призупинило свою роботу. На сьогоднішній час відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не має можливості оплатити виконані позивачем роботи. Після припинення дії форс-мажорних обставин відповідач планує повернутися до роботи в штатному режимі, що дасть можливість погасити заборгованість по оплаті за виконані роботи. До вказаного листа відповідачем додано копію листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, адресованого всім, кого це стосується (а.с.46-47).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором підряду, проте сплата відповідачем за виконані роботи не проведена, внаслідок чого, заборгованість відповідача перед позивачем складає 557 651 грн. 02 коп. Крім того, позивачем нараховано 3% річних за період з 21.02.2022 по 14.07.2023 включно в розмірі 23 329 грн. 67 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за період з березня 2022 по червень 2023 включно в розмірі 159 737 грн. 70 коп.; відповідач проти цього заперечує, посилаючись на те, що строк оплати є таким, що не настав, оскільки продовжується на час прострочення надання позивачем документів, передача яких передбачена Договором; крім того, відповідач зазначає, що листом від 30.01.2023 №125/01-6 повідомляв позивача про те, що відповідач призупинив свою роботу внаслідок форс-мажорних обставин та про готовність після закінчення цих обставин і повернення відповідача до роботи, вирішити питання оплати за Договором, що і стало причиною спору та звернення з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається, між сторонами було укладено договір підряду від 17.08.2021 №663/21-15.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом положень частин першої - третьої статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 3.5 Договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником по факту виконання робіт, після перевірки достовірності результатів робіт і підписання замовником наданого підрядником "Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою № КБ-3 протягом 30 календарних днів від дати підписання замовником Акту приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в , "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 та отримання замовником від підрядника рахунку та всіх інших документів, які підлягають переданню замовнику в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання замовником всіх необхідних документів від підрядника за цим договором, строк оплати виконаних робіт за договором продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Як вбачається, сторонами на виконання умов Договору було підписано Акт від 21.01.2022 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідку від 21.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (а.с. 39-43).

Вказані документи підписано відповідачем без будь-яких зауважень та застережень.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, з урахуванням положень пункту 3.5 Договору, частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України строк оплати за виконані роботи є таким, що настав 21.02.2022 (21.01.2022 + 30 календарних днів - 20.02.2022 (неділя - вихідний, перший за ним робочий день - 21.02.2022 понеділок)).

Позивач стверджує, що відповідачем сплата не проведена, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані за Договором роботи не погашена та складає 557 651 грн. 02 коп.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо того, що строк оплати за виконані позивачем роботи є таким, що не настав, оскільки останнім не надано документи, передача яких передбачена, зокрема, пунктами 2.9, 3.5 та 13.10 Договору, оскільки матеріали справи містять докази щодо того, що позивачем виконано роботи за Договором, які прийняті відповідачем без жодних застережень та зауважень, натомість, доказів того, що позивачем не передано відповідачеві документи, передача яких передбачена пунктами 2.9, 3.5 та 13.10 Договору відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Крім того, суд зауважує, що з наявного в матеріалах справи листа відповідача від 30.01.2023 №125/01-6, адресованого позивачеві, вбачається, що відповідач зобов`язується погасити заборгованість з оплати за виконані позивачем роботи після закінчення форс-мажорних обставин, яким він вважає початок військових дій внаслідок військової агресії РФ проти України (а.с. 46).

Станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати заборгованості позивачеві.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту виконання позивачем робіт за Договором та виникнення у відповідача обов`язку зі сплати вказаних робіт, є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо виконання позивачем робіт за Договором та порушення відповідачем строку, встановленого Договором для їх сплати, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати за виконані за Договором підряду роботи в розмірі 557 651 грн. 02 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за виконані роботи, нараховано 3% річних в розмірі 23 329 грн. 67 коп. за період з 21.02.2022 по 14.07.2023 включно, а також здійснено інфляційні нарахування у розмірі 159 737 грн. 70 коп. за період з березня 2022 по червень 2023 включно.

Суд погоджується з наданим розрахунком інфляційних нарахувань, вважає його арифметично правильним.

При перевірці розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем невірно визначено перший день прострочення, оскільки позивачем помилково першим днем прострочення визначено 21.02.2022, тоді, як вже зазначалося вище, строк оплати за виконані за Договором роботи є таким, що настав 21.02.2022, отже першим днем прострочення є 22.02.2022.

Після перевірки судом розрахунку річних, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних за період з 22.02.2022 по 14.07.2023 включно в розмірі 23 283 грн. 83 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин

Судом враховано, що сторони, укладаючи договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строки оплати товару. Відтак, відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором погодився із передбаченими ним строками оплати за виконані роботи.

Необхідно врахувати, що відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи виконані позивачем роботи, що підтверджується підписаними сторонами Актом від 21.01.2022 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, Довідкою від 21.01.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 на суму 557 651 грн. 02 коп., усвідомлювало необхідність їх оплати у передбачені договором строки, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

Окремо суд звертає увагу, що строк оплати за виконані роботи є таким, що настав 22.02.2022, тобто до початку військових дій (24.02.2022).

Таким чином, відповідач був зобов`язаний та мав можливість оплатити виконані роботи на суму 557 651 грн. 02 коп. до настання обставин, на які він посилається як на форс-мажор.

При цьому, оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення зобов`язань за договором, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору підряду, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, з огляду на таке, що такі зобов`язання виникли у відповідача ще до моменту виникнення вказаних обставин.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11 110 грн. 09 коп. - витрат на сплату судового збору.

Як вбачається, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 11 110 грн. 78 коп. (740 718,39 х 1,5%), проте позивачем сплачено судовий збір в розмірі 11 418 грн. 77 коп., що є більше, ніж встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, за клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 307 грн. 99 коп. (11 418 грн. 77 коп. - 11 110 грн. 78 коп.).

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" (36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки (Луценка), буд. 19-А; ідентифікаційний код 31966948) до Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620) про стягнення 740 718 грн. 39 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. С.Х. Горобця, буд. 1; ідентифікаційний код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" (36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки (Луценка), буд. 19-А; ідентифікаційний код 31966948) 557 651 (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят одна) грн. 02 коп. - заборгованості, 23 283 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 83 коп. - 3% річних, 159 737 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань та 11 110 (одинадцять тисяч сто десять) грн. 09 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

25.02.2025