Рішення

від 26.02.2025 по справі 907/642/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 р. м. УжгородСправа № 907/642/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,

За позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави

до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД, м. Ужгород Закарпатської області

про визнання незаконним та скасувати рішення 24 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 10.07.2018 №1164 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу; скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована: вул. Об`їзна дорога, 15, м. Ужгород, Закарпатська область; витребування земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована: вул. Об`їзна дорога, 15, м. Ужгород Закарпатська область у власність територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради,

представники:

Прокуратури Роман М.С., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури

Нірода М.В., прокурор Ужгородської окружної прокуратури

Відповідача 1 не з`явився

Відповідача 2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Керівник Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР УЖГОРОД" м. Ужгород Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення 24 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 10.07.2018 №1164 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу»; скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР УЖГОРОД» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована: вул. Об`їзна дорога, 15, м. Ужгород, Закарпатська область та про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована: вул. Об`їзна дорога, 15, м. Ужгород, Закарпатська область у власність територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, покликаючись на положення ст. 21, 177, 181, 388 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Разом із вказаною позовною заявою прокурором подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/642/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2024 задоволено заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури №07.53-107-5582ВИХ-24 від 12.07.2024 про забезпечення позову та постановлено: накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована: вул. Об`їзна дорога, 15, м. Ужгород, Закарпатська область, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 40651672); заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 40651672), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га; заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 40651672), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га; заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га та будь-яких об`єктів нерухомого майна на ній.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.07.2024 відкрито провадження у справі №907/642/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.07.2024.

Ухвалою суду від 08.07.2024 підготовче засідання у справі відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

У ході підготовчого провадження відповідач 1 та 2 скористалися наданими їм процесуальними правами та подали суду відзиви на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України. Прокурором подано відповідь на відзиви відповідачів.

Водночас, представник відповідача 2 через підсистему Електронний суд подав заперечення на відповідь на відзив б/н від 20.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6489/24 від 20.08.2024).

09.09.2024 у справі №907/642/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

Ухвалами суду від 03.10.2024, 12.11.2024, 09.12.2024, 21.01.2025 судові засідання у справі відкладались з підстав, наведених в ухвалах суду.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція прокурора

Прокурор вказує, що, оскільки право власності земельною ділянкою набуте всупереч суспільним інтересам на підставі незаконного рішення та характеризується дефектом волі територіальної громади, то звернення прокурора до суду в інтересах держави є обґрунтованим і свідчить про наявність виключних підстав спрямованих на відновлення законності при вирішенні суспільно - значимого питання щодо порядку та правомірності розпорядження земельної ділянки шляхом скасування відповідного рішення ради та витребування земельної ділянки.

Відповідно до висновку Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області №1152/41-16 від 12.10 2016 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в районі об`їзної дороги в м. Ужгород Закарпатськоїобласті в п 4. Особливі умови використання земельної ділянки встановлено: Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України п.4 до комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №39533 від 17.10 2016 вказано, що земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній Об`їзної дороги.

Правова позиція відповідача 1.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнає. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також просить застосувати позовну давність. Тож, вказує, що прокурор не має повноважень на подання позовної заяви у справі в інтересах держави, оскільки останнім не доведено неналежного захисту цих інтересів. На думку відповідача 1, обмеження щодо червоних ліній вулиць знаходиться за межами червоних ліній Об`їзної дороги. Обмеження щодо інженерних мереж відсутні.

Правова позиція відповідача 2.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнає. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 2 також вказує на те, що прокурор не має повноважень на подання позовної заяви у справі в інтересах держави, оскільки останнім не доведено неналежного захисту цих інтересів та крім того, просить застосувати позовну давність.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На підставі рішення сесії Ужгородської міської ради 13.07.2007 № 444 ДП Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Службі автомобільних доріг в Закарпатській області для будівництва під`їзної автомобільної дороги до МАПП Ужгород на території міста Ужгород Закарпатської області.

Зазначеним проектом передбачалося відведення ділянок для будівництва під`їзної автомобільної дороги до МАПП Ужгород за рахунок земель запасу Ужгородської міської ради та земель, що перебували у постійному користуванні ДП Ужгородське лісове господарство і ДП Радгосп-завод Ужгородський. Зазначеним проектом землеустрою передбачалася зміна цільового призначення із земель лісогосподарського та сільськогосподарського призначення у землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до пункту 1.8 рішення 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради від 29.12.2007 №575, враховуючи положення пункту а статті 141, частини 3 статті 142 Земельного кодексу України припинено право користування земельними ділянками в районі об`їзної дороги - МАПП Ужгород, зокрема ДП Ужгородське лісове господарство площею 3,7925 га та 0,1755 га (у тому числі земельної ділянки площею 0,1651 га (кадастровий номер 2110100000:48:001:0018) та Службі автомобільних доріг в Закарпатській області затверджено проект землеустрою, надано у постійне користування земельну ділянку 2 площею 4,9871 га та надано в оренду строком на 2 роки земельну ділянку площею 0,4011 га (у тому числі земельну ділянку площею 0,1651 га (кадастровий номер 2110100000:48:001:0018) для будівництва під`їзної автомобільної дороги до МАПП Ужгород на території міста Ужгород.

Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Закарпатській області від 28.03.2023 після закінчення терміну оренди така ділянка у постійному користуванні Служби не перебувала і термін оренди не продовжувався.

Рішенням 6 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 30.08.2016 №359 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1652 га ТОВ ТОР УЖГОРОД для будівництва та обслуговування об`єктів енергетичної інфраструктури в районі об`їзної дороги м. Ужгорода.

На підставі договору оренди землі від 22.12.2016 №1939 Ужгородською міською радою передано в користування ТОВ ТОР УЖГОРОД земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 15.

Згідно з формою 6-зем на час передання в оренду, земельна ділянка використовувалась для транспорту та зв`язку, а саме - під дорогами (територія, відведена під магістральні вулиці).

Рішенням 24 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 10.07.2018 №1164 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу затверджено вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 в розмірі 196 488,88 грн з розрахунку 118,94 грн за 1 кв.м відповідно до висновку експертів від 21.15.2018 та продано дану земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД.

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1238 від 18.07.2018 земельна ділянка відчужена міською радою на користь вказаного товариства.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,1652 га з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 належить на праві власності ТОВ ТОР УЖГОРОД. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 18.07.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154619121101.

Відповідно до висновку Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області №1152/41-16 від 12.10 2016 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в районі об`їзної дороги в м. Ужгород Закарпатськоїобласті в п 4. Особливі умови використання земельної ділянки встановлено: Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України п. 4 до комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі загального користування населених пунктів (майдани, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, знешкодження та утилізації відходів тощо.

Відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №39533 від 17.10 2016 вказано, що земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній Об`їзної дороги.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає таке

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

При цьому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд відхиляє доводи відповідачів щодо застосування позовної давності, оскільки згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

В офіційному друкованому виданні Голосі України від 02.04.2020 було опубліковано Закон №540-IX від 30.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) . Він набрав чинності з дня опублікування.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами і доповненнями, якою встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. №651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Поряд з цим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Прокурором подано позов під час дії воєнного стану.

Суд також доходить висновків, що у вказаних правовідносинах не застосовується спеціальна позовна давність.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд доходить висновків, що датою порушення права є 10.07.2018 дата рішення 24 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради №1164 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу.

Прокурор вказує, що дізнався про вказане порушення 17.05.2024 із моменту надання дозволу процесуальним прокурором на розголошення відомостей кримінального провадження №12018070000000156. Із постанови процесуального прокурора від 17.05.2024 чітко вбачається, що нею надається дозвіл органам прокуратури Закарпатської області на розголошення відомостей у кримінальному провадженні №12018070000000156 з метою використання їх як доказів при здійсненні представництва інтересів держави в суді. Суд доходить висновків, що вказаний доказ підтверджує, що прокурор дізнався про вказане порушення 17.05.2024

Також позиції відповідачів застосувати позовну давність не беруться до уваги судом і через те, що у вказаних правовідносинах, оскільки питання застосування інституту позовної давності не могло настати раніше ніж 10.07.2021, тобто вже під час дії п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України якою визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину. Поряд з цим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, суд доходить висновків що прокурором позовна давність не пропущена.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. Закону України Про прокуратуру, діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного контролю за використанням та охороною земель в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Крім того, Ужгородська міська рада, яка уповноважена на захист інтересів держави як представник влади на місці, у даному випадку сама ж допустила порушення вимог земельного законодавства, а отже повинна виступати у даному випадку відповідачем по справі, що процесуально позбавляє її можливості звернутись до суду в якості позивача.

Зазначене свідчить про наявність у прокурора права звернутися до суду із відповідним позовом самостійно, без надання доказів на підтвердження того, що він попередньо повідомляв компетентні органи, що уповноважені захищати інтереси територіальної громади.

Прийняття органом місцевого самоврядування рішень всупереч інтересам держави може свідчити про відсутність належного волевиявлення як необхідного елементу правомірного (дійсного) правочину (рішення) при розпорядженні землі.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави.

Щодо спірних правовідносин.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації (ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 та ст. 2 ст. 17 вказаного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної

територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, за генеральним планом м. Ужгорода, затвердженим рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 № 313, розміщення на вказаній території об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій не передбачено (передбачено виключно магістральну дорогу та зелені насадження спеціального призначення).

Вказане також свідчить про те, що передання вказаної земельної ділянки у власність відбулось всупереч містобудівній документації, зокрема генеральному плану м. Ужгорода.

Також відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки дана земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній Об`їзної дороги.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Статтею 18 Закону України Про автомобільні дороги (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі. Межі вулиці за її шириною визначаються червоними лініями. Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах червоних ліній вулиці не допускається.

Частиною четвертою статті 83 ЗК України передбачено категоризацію земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність. Зокрема, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо), а також землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту (п.п. а) та б) ч. 4 вказаної статті).

Також у висновку Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області від 12.11.2016 №1152/41-16, що міститься в проекті землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду в особливих умовах використання земельної ділянки прямо вказано на заборону передання її у приватну власність на підставі ст. 83 Земельного кодексу України.

Отже, відчуження земельної ділянки відбулося з порушеннями вимог ст. 83 Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України Про автомобільні дороги, а також вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Згідно із ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).

При цьому, прийняття міською радою незаконного рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність при наявності прямої законодавчої заборони на її приватизацію свідчить про дефект волі територіальної громади м. Ужгорода, як власника земельної ділянки, на прийняття відповідного рішення.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 у справі №6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що позов прокурора слід задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 10.07.2018 № 1164 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу». Скасувати державу реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР УЖГОРОД», код ЄДРПОУ - 40651672, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована в м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 15. Витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована в м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 15 у власність територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради.

Розподіл судових витрат.

Платіжною інструкцією №851 від 08.07.2024 підтверджується сплата Закарпатською обласною прокуратурою 1514,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Платіжною інструкцією №840 від 08.07.2024 підтверджується сплата Закарпатською обласною прокуратурою 51 633,85 грн судового збору за подання позовної заяви.

Вказані судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тому слід:

Стягнути з Ужгородської міської ради (м. Ужгород, вул. Поштова, 3, код ЄДРПОУ - 33868924 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ - 02909967 ) суму 26 573,93 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, 88000 код ЄДРПОУ-40651672) на користь Закарпатської обласної прокуратури м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ: 02909967) суму 26 573,92 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 10.07.2018 №1164 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу.

3. Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД (код ЄДРПОУ: 40651672), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована в м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 15.

4. Витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована в м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 15 у власність територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, площа Поштова, будинок 3, м. Ужгород, 88000 (код ЄДРПОУ: 33868924).

5. Стягнути з Ужгородської міської ради, площа Поштова, будинок 3, м. Ужгород, 88000 (код ЄДРПОУ: 33868924) на користь Закарпатської обласної прокуратури м. Ужгород, вул. Коцюбинського, будинок 2а, (код ЄДРПОУ: 02909967) суму 26 573,93 грн (Двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят три гривні 93 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОР УЖГОРОД, проспект Свободи, будинок 53, квартира 78, м. Ужгород, 88000 (код ЄДРПОУ: 40651672) на користь Закарпатської обласної прокуратури м. Ужгород, вул. Коцюбинського, будинок 2а (код ЄДРПОУ: 02909967) суму 26 573,92 грн (Двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят три гривні 92 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

7. Забезпечення позову (Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га, яка розташована: вул. Об`їзна дорога, 15, м. Ужгород, Закарпатська область, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР УЖГОРОД» (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 40651672). Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОР УЖГОРОД» (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 40651672), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га. Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельній ділянці за кадастровим номером за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОР УЖГОРОД» (пр. Свободи, 53, кв. 78, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 40651672), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:48:001:0018 площею 0,1652 га та будь-яких об`єктів нерухомого майна на ній), відповідно до ухвали від 17.07.2024, скасувати після набрання рішенням у справі №907/642/24 законної сили.

8. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

9. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26.02.2025.

Суддя А.А. Худенко