Рішення

від 25.02.2025 по справі 922/3077/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2025Справа № 922/3077/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Джі Продакшн" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-Плюс" (м. Київ)

про стягнення 227 888,84 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ес Джі Продакшн" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-Плюс" про стягнення заборгованості за договором поставки № 21-11 від 17.10.2011 в розмірі 227 888,84 грн, з яких: 224 067,42 грн основного боргу, 460,41 грн 5% річних, 3 361,01 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2024 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи вищевикладене, справа №922/3077/24 підлягає прийняттю до провадження та призначенню до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 прийнято справу №922/3077/24 до свого провадження, її розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №21-11 (далі - Договір), за умовами п. п. 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його. Найменування, кількість, номенклатура, ціна товару визначаються за згодою сторін у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. п. 2.3., 2.5., 2.8., 2.9. Договору поставка товару здійснюється протягом 2календарних днів з дати узгодження замовлення Постачальником. Прийом-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін. Постачальник при передачі товару зобов`язаний надати Покупцеві всі необхідні товаросупроводжувальні документи, передбачені законодавством для даного виду товару. Покупець зобов`язаний прийняти поставлений товар. Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підпитання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної. Датою поставки вважається дата, зазначена в такій накладній.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.3. Договору ціна за одиницю товару визначається за згодою сторін і вказується у специфікації. Ціна товару включає в себе вартість його доставки Покупцеві, а також всі необхідні податки, збори, інші обов`язкові платежі. Ціна цього договору відповідає загальній сумі вартості товару, поставленого згідно з накладними, підписаними сторонами протягом терміну дії цього Договору.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний здійснювати оплату за товар протягом 1 календарного дня з дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами й діє до 31.12.2015. у випадку відсутності письмової заяви однієї сторони про припинення Договору, направленої іншій стороні не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення строку його дії, даний Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на останніх умовах (п. п. 7.1., 7.2. Договору).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 970 000,00 грн.

При цьому 31.10.2011 між сторонами було укладено договір маркетингових послуг №31-11, за яким відповідач надавав послуги позивачу на суму 209 248,76 грн.

12.08.2024 позивачем в односторонньому порядку проведено зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача на суму 209 248,76 грн, про що направлено відповідну заяву вих. №12/08-01, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за договором поставки склала 224 067,42 грн.

Відповідач своїх зобов`язань з оплати отриманого від позивача товару в установлені Договором строки не виконав.

Оскільки відповідачем зобов`язання зі сплати позивачу грошових коштів належним чином в обумовлений сторонами строк не виконано, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 3 361,01 грн пені та 460,41 грн 5% річних.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати поставленого товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові штрафні санкції в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення, що не звільняє Покупця від сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені та 5% річних, суд встановив їх арифметичну вірність.

За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті спору не подано, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-Плюс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7; ідентифікаційний код 32881881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Джі Продакшн" (61106, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 274В; ідентифікаційний код 37394634) 224 067 (двісті двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн 42 коп. заборгованості, 3 361 (три тисячі триста шістдесят одну) грн 01 коп. пені, 460 (чотириста шістдесят) грн 41 грн 5% річних та 3 418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн 33 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко