Рішення

від 25.02.2025 по справі 910/14174/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2025Справа № 910/14174/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного виробничого підприємства «ВИБІР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК КОРМ»

про стягнення 577459,53 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Приватне виробниче підприємство «ВИБІР» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК КОРМ» про стягнення 577459,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки товару №16012023 від 31.01.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 517700 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 35839,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 19785,21 грн, 3% річних у розмірі 4135,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала, була отримана відповідачем 27.11.2024, що підтверджується відомостями з сайту АТ «УКРПОШТА» щодо перевірки статусу відстеження поштового відправлення №0610209954381.

Проте ТОВ «СК КОРМ» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.01.2023 між Приватним виробничим підприємством «ВИБІР» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК КОРМ» (далі - Покупець) укладено Договір поставки товару №16012023 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти кормові добавки чи інший товар (далі - товар). Найменування, комплектність, вартість товару вказується у видаткових накладних, які оформлюються на кожну окрему партію товару та є невід`ємними частинами даного договору. (п.1.1. Договору)

Вартість товару договірна і визначається у видаткових накладних, які підписуються на кожну окрему партію товару. Загальна вартість даного договору складає суму всіх видаткових накладних. (п.2.1, п.2.2. Договору)

Згідно з п.3.1. Договору покупець здійснює оплату за даним договором за допомогою банківського переказу на рахунок постачальника, вказаний в договір або на інший банківський рахунок додатково вказаний постачальником, в наступному порядку: оплата 100% суми вказаної у відповідній видатковій накладній, протягом 14 банківського дня з дати поставки відповідно окремої партії товару.

Відповідно до п.4.3. Договору датою поставки є дата передачі товару по видатковій накладній.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 555250 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які підписані представниками позивача та відповідача.

Як вбачається з пояснень позивача, відповідачем поставлений товар було оплачено частково.

Суд зазначає, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати отриманого товару є таким, що настав, проте матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати в повному обсязі.

Відтак, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяте на себе грошове зобов`язання, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 517700 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №309 від 25.10.2024 у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 517700 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 517700 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 35839,04 грн, інфляційних втрат у розмірі 19785,21 грн та 3% річних у розмірі 4135,28 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.7.3. Договору за порушення строків оплати за товар за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що надані розрахунки містить арифметичні неточності.

Здійснивши власні розрахунок, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 19671,77 грн, 3% річних у розмірі 3413,91 грн та пеня у розмірі 29587,04 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК КОРМ» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 19; ідентифікаційний код 39524316) на користь Приватного виробничого підприємства «ВИБІР» (40009, Сумська обл., м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 60/1, офіс 6; ідентифікаційний код 30608151) заборгованість у розмірі 517700 (п`ятсот сімнадцять тисяч сімсот) грн, інфляційні втрати у розмірі 19671 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 3413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн 91 коп., пеню у розмірі 29587 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 04 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмір 6844 (шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн 47 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 25.02.2025.

Суддя Я.В. Маринченко