Рішення

від 26.02.2025 по справі 910/15763/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2025Справа № 910/15763/24

За позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (м. Миколаїв)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (м. Київ)

про стягнення 29 810,26 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 29 810,26 грн безпідставно отриманих грошових коштів, сплачених позивачем в рамках виконання умов генерального договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів № 39/3943439/1535/23 від 23.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

03.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та зазначає, що заявлена до стягнення сума була сплачена позивачу до подання позовної заяви платіжною інструкцією №002342 від 11.12.2024.

17.02.2025 від позивача надійшла заява про закриття провадження у зв`язку зі сплатою відповідачем суми позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено позивачу заборгованість, пред`явлену до стягнення в даній справі, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

З приводу клопотання позивача про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)).

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Отже, при застосуванні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23.

Оскільки відповідачем було сплачено пред`явлену до стягнення з нього суму до подання позовної заяви, підстави для закриття провадження у справі відсутні, тож у задоволенні відповідного клопотання позивача належить відмовити.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 39/3943439/1535/23 (далі - Генеральний договір), відповідно до п. 3.1. якого предметом Договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (код за ДК 021:2015:66510000-8).

Відповідно до п.п. 6.3.3 п. 6.3 Генерального договору страховий платіж, зазначений у п. 6.2 Генерального договору 2, повинен бути сплачений безготівково шляхом перерахування на рахунок або готівкою в касу відповідача (Страховика) відповідно до графи № 12 «Термін сплати страхового платежу» Додатка 1 до Генерального договору, згідно з наданими відповідачем (Страховиком) рахунками.

Пунктом 6.4 Генерального договору зазначено, що чергові частини страхового платежу позивач (Страхувальник) сплачує відповідно до графіку сплати, передбаченого у п. 6.3 Генерального договору, без надання Страховиком окремих рахунків, крім випадків, передбачених п.п. 6.3.3 Генерального договору.

23.01.2023 позивачем було сплачено на користь відповідача (Страховика) страховий платіж по рахунку № 23/1 від 23.01.2023 згідно з умовами Генерального договору в розмірі 484 910,95 грн, платіжною інструкцією №42 від 23.01.2023.

28.02.2023 сторонами було підписано Акт прийому-передачі послуг за Генеральним договором та підтверджено, що Страховик (відповідач) надав Страхувальнику (позивачеві) послуги по страхуванню в повному обсязі.

У вказаному акті було зазначено, що він є дійсним за умови отримання Страховиком страхового платежу згідно з Генеральним договором в сумі 455 100,69 грн.

Таким чином, розмір надлишково сплачених позивачем на користь відповідача коштів за Генеральним договором становить 29 810,26 грн.

30.11.2023 сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2023, згідно з яким сальдо позивача становить в загальній сумі 32 823,90 грн, з яких 29 810,26 грн за Генеральним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.01.2023.

Згідно з п. 10.5 Генерального договору частина страхового платежу, що підлягає поверненню, повинна бути виплачена протягом 10 робочих днів з дати припинення дії Генерального договору і Полісів.

Відповідно до п. 7.1 Генерального договору, Договір діє (включно) з 00 год. 00 хв. 23 січня 2023 року по 24 год. 00 хв. 22 січня 2024 року.

Позивачем 13.12.2023 на адресу відповідача було надіслано лист вих. №01.01./01-26-6269 з проханням повернути надлишково сплачені кошти в сумі 29 810,26 грн.

16.02.2024 на адресу відповідача було направлено претензію за вих. №01.01/01-24-761 від 16.02.2024 про сплату коштів.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

11.12.2024 платіжною інструкцією №002342 відповідач сплатив позивачу 29 810,26 грн у повернення надлишково сплачених коштів за Генеральним договором.

Таким чином, належна до сплати відповідачем сума грошових коштів була виплачена позивачу до подання позовної заяви (20.12.2024).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі.

2. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко