Рішення

від 19.02.2025 по справі 910/14912/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2025Справа № 910/14912/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

до Підприємства з іноземними інвестиціями «Мєкас Інвестментс Л.В.»

про стягнення 329.799,06 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

04.12.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Підприємства з іноземними інвестиціями «Мєкас Інвестментс Л.В.» про стягнення 329.799,06 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна № 12/2020 від 08.12.2020, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти за оренду приміщення, що підтверджується платіжними інструкціями, однак відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні за договором на загальну суму 329.799,06 грн. Позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, яка фактично є збитками. Також, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 18/10-2 від 18.10.2023 про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, проте відповідачем не здійснено їх реєстрацію. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення завданих збитків на суму 329.799,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14912/24 від 11.12.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

12.12.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 відкрито провадження у справі № 910/14912/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.12.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 19.12.2024 о 12:40 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 03.01.2025 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 19.12.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (орендар, позивач) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Мєкас Інвестментс Л.В.» (орендодавець, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №12/2020 (далі-договір).

Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) об`єкт оренди - приміщення № 2 (два), загальною площею 370,2 кв. м, що розташовані на 2 (другому) поверсі будівлі.

У статті 1 договору визначено, що орендодавцем та власником об`єкта оренди є Підприємство з іноземними інвестиціями «Мєкас Інвестментс Л.В.», якому об`єкт оренди належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу,серія та номер 2997, виданий 21.12.2012 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір набуває чинностi з моменту його підписання, однак в частинi строку оренди примiщення, та, вiдповiдно, набуття прав орендаря на об`єкт оренди, строк становить перiод з дня пiдписання сторонами акта прийому-передачi об`єкта оренди та дiє до 30.11.2023, включно, а в частинi виконання взятих зобов`язань до повного їх виконання.

Відповідно до п. 3.1 договору передача об`єкта оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін в день укладення строк до 09.12.2020 включно.

Згідно з п. 3.2 договору прийом-передача об`єкта оренди оформляється актом прийому-передачі об`єкта оренди (додаток № 3), в якому зазначається його технічний стан, встановлене в ньому обладнання, меблі, техніка інший інвентар, можливість нормального функціонування систем, комунікацій, відповідність об`єкта оренди плану, зазначеному в додатку № 1 до цього договору, та інші відомості. Акт підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їхніми печатками (за їх наявністю) та є невід`ємною частиною цього договору. Разом із підписанням акту передаються ключі від приміщення, один екземпляр з яких залишається у орендодавця та знаходиться на пропускному пункті. Зазначений екземпляр ключів може бути використаний орендодавцем або власником об`єкта оренди лише у випадках, передбачених п. 5.7. договору. Сторони погодили, що орендар матиме доступ до об`єкта оренди починаючи з дати підписання акту прийому-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до п. 3.3 договору право користування об`єктом оренди виникає у орендаря з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта оренди. Нарахування плати за об`єкт оренди, інших платежів, передбачених цим договором, та обов`язки орендаря щодо їхньої сплати виникають з моменту передачі об`єкта оренди за актом прийому-передачі об`єкта оренди.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акт у прийому-передачі об`єкту оренди від 09.12.2020 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування (оренду) об`єкт оренди, приміщення під № 2, що знаходяться на 2 (другому) поверсі будівлі, розташованої за адресою: вул. Володимирська, 4, м. Київ. Технічний стан об`єкта оренди: у задовільному стані, усі об`єкти - в робочому стані, візуальних недоліків не мають. На об`єкті оренди встановлено обладнання: двері вхідні (2 шт.), кондиціювання, вбудована кухня з холодильником, сантехніка, світильники. Підписанням цього акту сторони погодили, що всі системи та комунікації на об`єкті оренди функціонують нормально.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір орендної плати за місяць за користування об`єктом оренди складає 12.000,00 доларів США з урахування ПДВ (20%) за офіційним курсом НБУ на дату оплати на період з 01.01.2021 до 31.12.2021.

Згідно з п. 4.2 договору ціна місячної орендної плати на період з 01.01.2022 узгоджується сторонами попередньо, що оформлюється в письмовому вигляді додатковими угодами до цього договору не пізніше за 01.12.2021.

Відповідно до п. 4.3 договору орендар сплачує орендну плату за користування об`єктом оренди авансовим платежем щомісячно шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця у строк, не пізніше 5 (п`ятого) числа поточного місяця. Оплата здійснюється на підставі цього договору. Виставлення рахунків не є обов`язковим. Неотримання орендарем рахунку від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати. Якщо 5 (п`яте) число поточного місяця припадає на неробочий або вихідний, або святковий день, або не банківський день, то останнім днем є наступний робочий або банківський день. Строк оплати орендної плати починається з моменту підписання акту прийому-передачі об`єкта оренди.

Додатковою угодою № 5 від 02.05.2022 до договору сторони домовились, що за період з травня 2022 року по серпень 2022 року встановити розмір орендної плати 50% від суми, вказаної в п. 4.1 договору, а саме 175.529,40 грн, що є еквівалентом 6.000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 1 дол. США - 29,2549 грн.

Додатковою угодою № 6 від 01.09.2022 до договору сторони домовились, що за період з вересня 2022 року та до закінчення воєнного стану встановити розмір орендної плати 50% від суми, вказаної в п. 4.1 договором за фіксованим курсом НБУ на дату оплати.

Додатковою угодою № 7 від 30.11.2022 сторони домовились, що за період з листопада 2022 року та до закінчення воєнного стану встановити розмір орендної плати 40% від суми, вказаної в п. 4.1 договору за фіксованим курсом НБУ на дату оплати.

40% від 12.000,00 доларів США становить 4.800,00 доларів.

На виконання вимог договору позивачем було здійснено перерахування грошових коштів відповідачу за орендну приміщення за період листопад 2022 року - вересень 2023 року в загальному розмірі 1.930.822,08 грн (в т. ч. ПДВ 20% - 321.803,68 грн), що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

№ 4849 від 30.11.2022 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за листопад 2022 року);

№ 4885 від 20.12.2022 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за грудень 2022 року);

№ S3091 від 28.12.2022 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за січень 2023 року);

№ 4979 від 02.02.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за лютий 2023 року);

№ 5035 від 06.03.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за березень 2023 року);

№ 5077 від 05.04.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за квітень 2023 року);

№ 5115 від 05.05.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за травень 2023 року);

№ 5217 від 05.06.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за червень 2023 року);

№ 482 від 05.07.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за липень 2023 року);

№ 20 від 07.08.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за серпень 2023 року);

№ 5359 від 28.09.2023 на суму 175.529,28 грн в т.ч. ПДВ 20% - 29.254,88 грн (оплата оренди за вересень 2023 року);

Згідно офіційного курсу НБУ вартість 1 долара США станом на 30.11.2022, 20.12.2022, 28.12.2022, 02.02.2023, 06.03.2023, 05.04.2023, 05.05.2023, 05.06.2023, 05.07.2023, 07.08.2023, 28.09.2023 становила 36,5686 грн.

Отже, позивачем здійснено оплату вартості орендної плати у вірному розмірі (4.800,00 х 36,5686 = 175.529,28 грн).

Відповідно до п. 4.6 договору у вартість орендної плати не включаються комунальні послуги, а саме: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів, які повинні бути сплачені орендарем щомісячно не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідного рахунку на оплату від обслуговуючої будинок організації (ОСББ «Крит»), а за електропостачання - з дати отримання рахунку від власника об`єкта оренди. Власник об`єкта оренди забезпечує отримання орендарем електроенергії шляхом укладання (переукладання) і виконання договору на постачання електричної енергії з ПАТ «Київенерго» для власних приміщень, у т.ч. для приміщення, що є об`єктом оренди за цим договором. Орендар компенсує власнику об`єкта оренди фактичні витрати на подачу електроенергії в орендоване приміщення за цінами постачальника та згідно витрачених кВт/год за лічильником, встановленим для орендованого приміщення. Розрахунковим періодом для компенсації витрат електроенергії є розрахунковий місяць, що встановлюється постачальником електроенергії. Компенсація витрат за електроенергію здійснюється у безготівковій формі, згідно рахунків власника об`єкта оренди, які є додатками до цього договору та одночасно надає акти компенсації вартості спожитої орендарем електроенергії. В рахунках та актах зазначаються: кількість спожитої електроенергії за відповідний період, а також розмір діючого тарифу.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем складено наступні акти надання послуг (з компенсації витрат за активну електроенергію за травень, червень, липень, серпень та вересень 2023 року) на загальну суму 47.972,25 грн, в т.ч. ПДВ - 7.995,38 грн:

№ 112 від 31.05.2023 на суму 7.936,30 грн, в т.ч. ПДВ - 1.322,72 грн;

№ 126 від 30.06.2023 на суму 10.534,46 грн, в т.ч. ПДВ - 1.755,74 грн;

№ 139 від 31.07.2023 на суму 9.069,60 грн, в т.ч. ПДВ - 1.511,60 грн;

№ 177 від 31.08.2023 на суму 10.829,86 грн, в т.ч. ПДВ - 1.804,98 грн;

№ 193 від 30.09.2023 на суму 9.602,03 грн, в т.ч. ПДВ - 1.600,34 грн.

Позивач зазначає, що за період 20.12.2022 - 30.09.2023 на дату виникнення податкових зобов`язань відповідачем не складено та не зареєстровано податкові накладні за договором за оренду приміщення та компенсацію витрат на електроенергію.

Також позивач зазначає, що виходячи з Електронного кабінету платника податку позивача Державної податкової служби України відповідач не зареєстрував податкові накладні у період з 30.11.2022 по 27.11.2024, що підтверджується скрін-шотом з сайту Державної податкової служби України. Відповідачем не зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ - 329.799,06 грн (321.803,68 грн + 7.995,38 грн).

Спір виник у зв`язку з тим, що внаслідок нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних позивач втратив право на формування податкового кредиту на суми податку у розмірі 329.799,06 грн, чим завдано позивачу збитки, які має відшкодувати відповідач.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» № 2198-VIII від 09.11.2017, який набрав чинності 03.12.2017 внесено зміни у наведених вище абзацах четвертому і п`ятому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: цифри « 365» замінено цифрами « 1095».

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відтак, як вбачається з викладеного вище, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

З Електронного кабінету платника податку позивача Державної податкової служби України вбачається, що у період з 30.11.2022 по 27.11.2024 відповідач подав на реєстрацію лише одну податкову накладну за № 5 від 19.04.2023 на суму 175.529,28 грн в. т.ч. ПДВ 29.254,88 грн, реєстрація якої була зупинена, що підтверджується скрін-шотом з сайту Державної податкової служби України. Отже, відповідачем не зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ - 329.799,06 грн (321.803,68 грн + 7.995,38 грн).

Таким чином, в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України відповідач належним чином не оформив податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями та не зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 329.799,06 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника податку на додану вартість механізм, який би дозволяв йому включити податок на додану вартість за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник податку на додану вартість також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити податок на додану вартість за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками господарської операції, продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій (надання послуг оренди приміщення та компенсації витрат за електроенергію), загальна сума ПДВ за якими становить 329.799,06 грн, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин, як і не надано належних доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків.

За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідні податкові накладні становить прямий причинно-наслідковий зв`язок з неможливістю включення позивачем суми ПДВ 329.799,06 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «Мєкас Інвестментс Л.В.» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 4; код ЄДРПОУ 32114299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 13-Б; код ЄДРПОУ 41963985) 329.799 (триста двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн 06 коп. збитків, 3.957 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 59 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова