Рішення

від 16.12.2024 по справі 910/7363/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2024Справа № 910/7363/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради та Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут»

комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради

про визнання недійсним договору та стягнення 93174,96 грн,

Представники:

від прокуратури Дергунов Д.С.

від позивача Михайленко І.Ю.

від відповідача Єфременко В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернувся заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради та Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» (відповідач-1) та комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради (відповідач-2) про:

визнання недійсним договору № 41АВ200-1057-23/138 постачання природного газу для потреб побутових споживачів від 30.03.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» та комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради (далі - Договір);

стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» на користь комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради 93174,96 грн, а з комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради одержані ним за рішенням суду 93174,96 грн стягнути в дохід держави в особі Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області

Суд своєю ухвалою від 18.06.2024 відкрив провадження у справі № 910/7363/24, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Прокурор вважає, що при укладені оскаржуваного Договору буди недодержані вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України. Таке недодержання, на думку прокурора, полягає у незаконності рішення комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування», як замовника закупівлі, про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» переможцем процедури закупівлі UА-2023-03-15-011632-а, за результатами якої укладений Договір. Обґрунтовуючи незаконність такого рішення прокурор посилається на те, що Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відносно ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут», а тому, на підставі підпункту 1 пункту 44 та підпункту 11 пункту 47 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), замовник зобов`язаний був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію. Кошти, вимога про стягнення яких заявлена прокурором, є коштами, що отримані товариством з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» за Договором, та підлягають поверненню платнику (комунальному некомерційному підприємству «Котелевська лікарня планового лікування») з наступним стягненням в дохід державного бюджету. Оскільки контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів державного бюджету здійснює Держаудитслужба, прокурор визначив Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області позивачем. Статус Котелевської селищної ради, як позивача, прокурором обґрунтовано тим, що рада є розпорядником бюджетних коштів.

Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області підтримало позов прокурора. Позивач вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» у тендерній пропозиції вказало недостовірну інформацію про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, що свідчить його умисел щодо надання неправдивої інформації замовнику.

Інший позивач - Котелевської селищної ради, також підтримав позов.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» відхилило позов з таких підстав:

- товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» не є особою, на яку накладались санкції у виді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, а тому відсутні підстави для поширення підпункту 1 пункту 44 та підпункту 11 пункту 47 Особливостей на відповаідача-1;

- прокурором не подано доказів бездіяльності Держаудитслужби та останнє не здійснює представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.

Комунальне некомерційне підприємство «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради позов визнала (прохання задовільнити позов викладено у відзиві).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» подало клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9901/332/21. Клопотання обґрунтовано об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи № 9901/332/21, у якій вирішується спір щодо протиправності та скасування Указу Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 в частині застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно ОСОБА_1 .

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, про що 22.07.2024 постановив ухвалу, яку заніс до протоколу судового засідання. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд виходив з відсутності підстав для зупинення, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України. За цією нормою суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість - це наявність таких перешкод щодо виявлення тих чи інших обставин, фактів, які не можуть бути встановлені у цьому проваджені, але мають значення для справи. Саме по собі встановлення цих обставин у іншому проваджені за відсутності перешкод їх виявлення в рамках справи, що розглядається, не є такою об`єктивною неможливістю.

При вирішенні спору щодо протиправності та скасування Указу Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 обставини, які з`ясовуються адміністративним судом під час ухвалення рішення у справі щодо оскарження правового акту, стосуються законності такого акту та порядку його прийняття, і ці обставини не належать до обставин справи господарської юрисдикції. Отже, зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9901/332/21 суперечитиме п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У березні 2023 року комунальне некомерційне підприємство «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради в електронній системі закупівель провела закупівлю (оголошення про проведення закупівлі, присвоєне електронною системою закупівель: UА-2023-03-15-011632-а) природного газу (ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо (природний газ)) за процедурою відкритих торгів (з особливостями).

До закупівлі долучився один учасник - товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут», який у складі тендерної пропозиції надав замовнику довідку від 22.03.2023 № 200-Сл-3813/2-0323 про підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктом 44 Особливостей. Це підтвердження, яке надало щодо себе товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут», серед іншого містило дані про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» та кінцевий бенефіціарний власник товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут», член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі, не є особою до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» (п. 11 довідки від 22.03.2023 № 200-Сл-3813/2-0323).

Кінцевим бенефіцарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» станом на час його участі у закупівлі був ОСОБА_1 , який мав непрямий вирішальний вплив на 100 відсотків частки права голосу.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено у дії Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021, щодо ОСОБА_1 строком на три роки застосовані такі санкції:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;

9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;

13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».

За результатами процедури закупівлі UА-2023-03-15-011632-а товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» стало переможцем закупівлі і 30.03.2023 між ним та комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради(споживач) укладено договір про постачання природного газу № 41АВ200-1057-23/138 (далі - Договір).

На виконання умов договору постачальник поставив, а споживач отримав 3727 м. куб газу на суму 93174,96 грн (3528 м. куб у квітні 2023 року та 199 м. куб у травні 2023 року).

Споживач перерахував постачальнику 93174,96 грн (платіжні інструкції від 11.05.2023 на суму 88199,96 та від 14.06.2023 на суму 4975,00 грн).

Вирішенню питання правомірності Договору передує з`ясування наявності підстав для прокурорського втручання у спірні правовідносини.

Зокрема, відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Здійснюючи у цьому випадку оцінку спірних правовідносин на предмет їх відповідності критеріям, що підпадають під коло інтересів держави, суд виходить з того, що кошти, які є засобом платежу за Договором, є публічними коштами. Легітимне визначення публічним коштам наведено у Законі України «Про публічність використання публічних коштів», якими є кошти державного бюджету (крім таємних видатків), бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також кошти суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Саме прозорість використання публічних коштів, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції та розвиток добросовісної конкуренції є метою запровадження Законом України «Про публічні закупівлі» таких процедур. Ці процедури переслідують задоволення «публічного інтересу», який є більш ширшим поняттям та охоплює «державний інтерес», оскільки публічний інтерес не можна розуміти лише як інтерес держави, відокремленого від інтересів громадян та суспільства. Не всі суспільні інтереси стають публічними, а лише ті, які отримали визнання держави або її адміністративно-територіальних одиниць в особі відповідних органів. Публічний інтерес визначається як спільні інтереси, що їх можна розглядати як узагальнення особистих, групових інтересів, без задоволення та реалізації яких неможливо, з одного боку, реалізувати приватні інтереси осіб, а з другого - неможливо забезпечити цілісність, стабільність та нормальний розвиток організацій, держав, націй, соціальних прошарків та суспільств у цілому. Це визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної громади, задоволення якого слугує умовою і гарантією її існування та розвитку.

Отже, укладення Договору, наслідком яких є використання публічних коштів впсупереч процедурам, врегульованим Законом, стосується порушення «публічних інтересів», що підпадають під коло інтересів держави.

Виходячи з диспозиції частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави у суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

«Не здійснення захисту» є усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, головними завданнями органу державного фінансового контролю, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (п. 10 ч. 1 ст. 10) надано право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відмова Державної аудиторської служби України (в особі Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області), що є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (постанова Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016), у здійсненні функцій контролю з підстав відсутності повноважень (лист від 30.04.2024) не відповідає наявним правам. З огляду на це поведінка Державної аудиторської служби України є усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб`єкта владних повноважень, що підпадає під визначення «не здійснення захисту».

Щодо участі як належного позивача у справі Котелевської селищної ради суд виходить з приписів ст.17 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Єдиним засновником комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради є Котелевська селищна рада.

Контроль - це перевірка відповідності контрольованого об`єкта встановленим вимогам. Комунальні підприємства є учасниками бюджетного процесу, а саме, розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Отже, використання комунальним підприємством коштів є предметом контролю Котелевської селищної ради за діяльністю підприємтва. Оскільки основною функцією ради є публічне управління, вона безпосередньо не вступає у господарські відносини, а, засновуючи комунальні підприємства, делегує таким владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області, Котелевської селищної ради з позовом про визнання недійсним Договору, застосування наслідків його недійсності, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами.

Відповідь на питання правомірності Договору в контексті сформованої прокурором підстави полягає у з`ясуванні відповідності процедури закупівлі законодавству про публічні закупівлі. Вирішуючи це питання суд виходить з такого.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Метою запроваджених Законом процедур є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У розумінні Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Принципами, на яких базується здійснення публічних закупівель (ст. 5 Закону), є добросовісна конкуренція серед учасників (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону), максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону), запобігання корупційним діям і зловживанням (п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону).

Реалізація цих принципів забезпечується механізмами, запровадженими Законом, одним з яких є відмова в участі у процедурі закупівлі. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі наведені у ст. 17 Закону, серед яких є обов`язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» (п. 11 ч.1).

За пунктом 3-7 розділу Х Закону (Прикінцеві та перехідні положення) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз (пункт в редакції Закону України № 2526-IX від 16.08.2022).

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Станом на березень 2023 року існуюча редакція Особливостей (підпункт 11 пункту 44) дещо розширювала передбачену п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону підставу для прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника: учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

Отже, станом на березень 2023 року підставою для прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення його тендерної пропозиції була наявність застосованої санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель до учасника процедури закупівлі або кінцевого бенефіціарного власника цього учасника.

Застосування санкцій, якими є спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності. Закон України «Про санкції» серед переліку санкцій як окремий вид санкції, яка стосується публічних закупівель, станом на березень 2023 року виділяв заборону здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом (п. 10 ч. 1 ст. 4).

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено у дії Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021, застосовані персональні санкції щодо ОСОБА_1 , який є бенефіцарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут». Спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), що були застосовані рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року до Фірташа Дмитра Васильовича, носять адресний (персональний) характер та є наслідком дій саме Фірташа Дмитра Васильовича, які формують об`єктивну сторону підстав для застосування санкцій.

Оскільки Закон України «Про санкції» як окремий вид санкції виділяє заборону публічних закупівель у особи, застосування пункту 11 частини 1 статті 17 Закону та підпункт 11 пункту 44 Особливистей може мати місце у випадку запровадження такої санкції до учасника закупівлі або його кінцевого бенефіціарного власника.

Водночас, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено у дії Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021, не застосовує щодо ОСОБА_1 таку санкцію як заборону здійснення у нього публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг. Відсутність такої санкції щодо Фірташа Дмитра Васильовича не поширює заборону здійснення публічних закупівель у товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут», кінцевим бенефіцарним власником кого є ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що не підлягає трактуванню застосована щодо Фірташа Дмитра Васильовича санкція, що передбачена у пункті 13 серед застосованих до останнього санкцій (інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції»), як така, що забороняє участь у публічних закупівлях.

Як зазначено судом вище, одним із принципів, на якому ґрунтується застосування санкцій, є принцип законності.

Законність - це явище, яке характеризує організацію та функціонування суспільства і держави на правових засадах. Стаття 19 Конституції України сформувала загальні критерії цього принципу, за якими правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, засадами цього принципу, які є основоположними вимогами, що розкривають його сутність, є верховенство закону та неприпустимість протиставлення законності доцільність, оскільки закон сам володіє вищою суспільною доцільністю.

А тому інші санкції, які не передбачені ст. 4 Закону України «Про санкції», ґрунтуються на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності, і доцільність застосування яких полягає у виборі в межах норм права найбільш оптимального варіанта поведінки.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що допуск товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» до участі у процедурі закупівлі UА-2023-03-15-011632-а не порушує пункт 11 частини 1 статті 17 Закону та підпункт 11 пункту 44 Особливостей, а тому сама закупівля не суперечить цим нормам.

З огляду на це вимога про визнання недійсним Договору та застосування наслідків його недійсності задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати Полтавську обласну прокуратуру.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 202, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити заступнику керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради та Управління Північно-Східного офісу Дрежаудитслужби в Полтавській області у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» та комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради».

Покласти судові витрати на Полтавську обласну прокуратуру.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 26.02.2025.

Суддя С. А. Ковтун