Ухвала від 26.02.2025 по справі 911/111/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/111/25

Cуддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський рн, с. Гора, вул. Бориспіль-7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 12)

про стягнення 749314,37 грн.

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № б/н від 27.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» про стягнення 749314,37 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 23.01.2025 позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

29.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

19.02.2025 через систему Електронний суд від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Заява обґрунтована тим, що справу не можна вважати незначною складності, оскільки для повного та всебічного встановлення її обставин, зокрема, щодо виконання своїх обов`язків зі сторони позивача з надання послуг та неоплату за які встановлено провину, доцільно розглядати в порядку загального позовного провадження. Також відповідач зазначає, що аналіз судових рішень за даними ЄДРСР свідчить про аналогічні справ, які розглядалися в порядку загального провадження і формують судову практику судів всіх інстанцій. А розгляд справи в порядку спрощеного провадження позбавить відповідача права на оскарження в касаційному порядку.

Розглянувши заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ГПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 4-6 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Приписами ч. 7 ст. 250 ГПК України визначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Нормою ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.02.2025 суд визначив, що враховуючи характер спірних правовідносин, зважаючи на ціну позову, суд дійшов висновку, що справа №911/111/25 є справою незначної складності та визнав малозначною, ухвалив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Таким чином, оскільки справа № 911/111/25 визнана малозначною, а відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи приписи ч. 7 ст. 250 ГПК України, заява відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Крім того, вказана справа не є складною, оскільки предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 25.03.2025 №02.5-111/1-26.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Частиною 1 ст. 167 ГПК України передбачено, що у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подається в строк, встановлений судом.

Таким чином, відповідач має право подати всі докази які стосуються обставин справи, а також навести свої заперечення та пояснення у відзиві. Однак, на дату розгляду клопотання відзив в матеріалах справи відсутній.

Також свої пояснення та заперечення, відповідач має право подати разом із запереченнями відповідно до ст. 167 ГПК України.

Відтак, зазначені відповідачем обставини у заяві не потребують проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 12, 42, 165, 167, 176, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 26.02.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.Г. Смірнов