Рішення

від 12.02.2025 по справі 914/654/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 Справа № 914/654/24

За позовом: Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19; ідент.код 02910031) в інтересах Держави,-

Позивач: Комарнівська міська рада Львівського району, Львівської області (81562, Львівська область, Львівський район, м.Комарно, вул.Січових Стрільців, 34; ідент.код: 26411516),

Відповідач-1: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м.Львів, проспект Чорновола, 4; ідент.код: 39769942),

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Платинум» (81570, Львівська область, Львівський район, с.Березець, вул.Львівська, 1б; ідент.код 34921590), -

Третя особа (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Фізична особа-підприємець Пархуць Руслан Богданович ( АДРЕСА_1 ), -

про: скасування державної реєстрації земельної ділянки; визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 01.05.2023 (укладеного Позивачем і Відповідачем-2) та зобов`язання (Відповідача-2) повернути земельну ділянку.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Прокуратури: Леонтьєва Н.Т. Службове посвідчення №068731 від 01.03.2023;

Позивача: Черевичник І.І. Службове посвідчення №1 від 25.11.2021;

Відповідача-1: Сусяк О.А. Довіреність №31-13-06-14/62-24 від 19.03.2024;

Відповідача-2: Вощепинець Р.В. Довіреність б/н від 05.10.2023; Мехеда Н.В. Ордер ВС №1271228 від 27.03.2024;

Третьої особи: не прибув.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Львівською обласною прокуратурою подано, в інтересах Держави (Позивач: Комарнівська міська рада Львівського району, Львівської області), Позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Платинум» (Відповідач-2) з вимогами:

-скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га, за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, видом використання - для виробничих потреб, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки;

-визнати недійсним укладений 01.05.2023 Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області та ТзОВ «Компанія «Платинум» Договір оренди земельної ділянки площею 299,1069 га, кадастровий номер 4620981100:15:000:0002;

-зобов`язати ТзОВ «Компанія «Платинум» повернути на користь Держави, в особі Комарнівської міської Львівського району Львівської області, земельну ділянку з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га.

Також Прокуратурою подано Відповіді на Відзиви Відповідачів-1 та -2.

Прокуратурою підставами позову зазначено, зокрема, такі обставини:

-у 1989 році, на підставі Державного акту на право постійного користування землею (серія Б № 083017), Рибгоспу «Комарне» надано в постійне користування для ведення рибного господарства земельну ділянку площею 606,9 га (Рибдільниці: «Катериничі» - 310 га, «Риболовка» - 46,9 га, «Центральна» - 250 га) в межах згідно з Планом землекористування;

-у подальшому, Рішенням Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 69 від 17.12.2001 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство - Комарно», затверджено ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство - Комарно», в постійне користування земельну ділянку площею 299,1069 га, а земельну ділянку площею 10,8931 га віднесено до земель водного фонду (річка Верещиця);

-як вбачається з Висновку Городоцького районного відділу земельних ресурсів по технічній документації з інвентаризації, площа земельної ділянки постійного користувача, згідно з правовстановлюючими документами, - 310 га, а згідно з технічною документацією - 299,1069 га;

-характеристика земельної ділянки - північна околиця с. Катериничі, діючі ставки в заплаві річки Верещиця;

-за результатами розгляду технічної документації з інвентаризації, рекомендовано: видати правовстановлюючі документи на право постійного користування земельною ділянкою площею 299,1069 га, вилучити в запас 10,8931 га земель водного фонду;

-цільове використання земельної ділянки - для ведення рибного господарства;

-відповідно до кадастрової характеристики юридичної особи та її землекористування (став «Катериничі»), площа земельної ділянки становить 299,1069 га, в тому числі під водною поверхнею - 283,0369 га, під каналами - 0,3300га, під дамбами - 14,2400 га та під господарськими будівлями -1,5000га;

-такі ж відомості містяться в кадастровому плані цієї земельної ділянки;

-згідно з Державним актом на право постійного користування землею 2001року (№ II - ЛВ № 0045155), який видано на підставі Рішення Бучалівської сільської ради № 69 від 17.12.2001, ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» надано в постійне користування для виробничих потреб 299,1069 га землі в межах згідно з Планом землекористування;

-відповідно до Плану зовнішніх меж землекористування, земельна ділянка, по межі від А до Б, межує із землями водного фонду (річка Верещиця);

-з відомостей Державного земельного кадастру встановлено, що на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.02.2017 (розробленої СПД Пархуць Р.Б.), 25.06.2020 відділом у Городоцькому районі ГУ Держгекокадастру у Львівській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069га, категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, вид використання земельної ділянки - для виробничих потреб;

-у Пояснювальній записці зазначено, що відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, земельна ділянка площею 299,1069 га віднесена до земель водного фонду, цільове призначення - для експлуатації та догляду за водними об`єктами (код КВЦПЗ -10.01);

-у матеріалах Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.02.2017 наявний Кадастровий план земельної ділянки площею 299,1069 га, з якого чітко вбачається, що площа земельної ділянки під водними об`єктами становить 297,6069 га, а також - Довідка (про кількісну характеристику земельної ділянки, розподілення земель між власниками та користувачами, - за даними форми 6-зем) відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 11.03.2016 № 1308-0.2-536/9-16-АП щодо землекористувача - ПАТ «Львівський облрибкомбінат» (ГРП «Рибгосп «Комарно») на території Бучалівської сільської ради, відповідно до якої загальна площа земельної ділянки становить 299,1069 га, з яких під господарськими будівлями - 1,5000 га, землі водного фонду (ставки) - 297,6069 га;

-важливо зазначити, що з Актів прийому-передачі межових знаків на зберігання від 20.05.2017 та Списку межових знаків, переданих на зберігання, а також Акту встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки чітко вбачається, що межові знаки, які знаходяться в північній, північно - східній, східній, південно - східній, південній, південно - західній, північно - західній та північній частинах ділянки, збігаються з природним (штучним) рубежем (річка, струмок, канал);

-згідно з Витягом з Державного земельного кадастру від 30.12.2020, зазначена земельна ділянка віднесена до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для виробничих потреб;

-вивченням відомостей, які наявні в Державному земельному кадастрі, встановлено, що, на підставі звернення ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» та Договору від 12.08.2020, СПД Пархуць Р.Б. розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), якою змінено категорію та цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002), а саме: відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ 01.13);

-наведене стало підставою для внесення 30.12.2020 змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо категорії та цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) та відомостей про суміжних землекористувачів;

-згідно з кадастровим планом земельної ділянки, який наявний в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), із загальної площі земельної ділянки 299,1069 га, 297,6069 га зайнято водними об`єктами, а площа землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами становить 1,5121 га;

-на даний час такі відомості щодо категорії земельної ділянки (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) та її цільового призначення є актуальними;

-як вбачається з даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012), не зареєстровані;

-крім того, в описі меж земельної ділянки вже відсутня інформація про те, що земельна ділянка (з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002) межує із землями водного фонду (річка Верещиця);

-з інформацій ГУ Держгеокадастру у Львівській області (№ 10-13-0.2-5735/2-23 від 01.12.2023 та № 10-13-0.2-662/2-24 від 02.02.2024) вбачається, що зазначена земельна ділянка зареєстрована на підставі заяви ПрАТ «Львівський облрибкомбінат», Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.02.2017 (розробленої СПД Пархуць Р.Б.) та Державного акту 2001 року; за складом угідь земельна ділянка складає: ставки і під сільськогосподарськими та іншими будівлями і дворами;

-первинно ця земельна ділянка зареєстрована із цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб (код цільового призначення - 10.07), в подальшому (30.12.2020) внесено виправлення до відомостей Державного земельного кадастру;

-28.04.2021 ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» та ТзОВ «Компанія Платинум» (Орендар, Відповідач-1) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна - виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 507,2 кв. м, що знаходяться за адресою: Львівська область, Городоцький район, Бучалівська сільська рада, урощище «Катериничі», будинок, 1, до складу яких входять: будівлі рибацького будинку, будівлі рибацького дому, сараю, складу, 5-ть ставів, став виросний, став водопадаючий, водонапуск водопадаючого ставу, воданапуск виросного ставу, водонапуск ставів № № 5, 3 та 2, перепускні споруди ставів № № 1, 4, водовипуск ставів № № 1, 4, 5, водовипуск виросного та водопадаючого ставів;

-з Договору купівлі-продажу вбачається, що об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002;

-згідно з відомостями, які наявні в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.05.2021, на підставі зазначеного Договору купівлі-продажу, здійснено державну реєстрацію права приватної власності ТзОВ «Компанія «Платинум» на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1896799446209, номер запису про право власності -41862744);

-Рішенням Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області № 629 від 02.08.2021 припинено право постійного користування ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» земельною ділянкою площею 299,1069га (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) для іншого сільськогосподарського призначення за межами с. Катериничі Львівського району Львівської області (у зв`язку з добровільною відмовою) та надано ТзОВ «Компанія» Платинум» дозвіл на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки для передачі її в оренду;

-у подальшому, розглянувши звернення Відповідача-2 про передачу в оренду земельної ділянки для іншого сільськогосподарського призначення (за межами с. Катериничі), технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (розроблену ПП «Експозем»), керуючись ст. ст. 12, 83, 93, 122-124, 186 ЗК України, Законами України «Про оцінку земель», «Про землеустрій», «Про оренду землі», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області прийнято Рішення № 996 від 02.11.2021 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для іншого сільськогосподарського призначення за межами с. Катериничі та передачу її в оренду ТзОВ «Компанія «Платинум»;

-цим Рішенням Позивачем затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) для іншого сільськогосподарського призначення (за межами с.Катериничі Львівського району Львівської області) та надано Відповідачу-2 в оренду земельну ділянку площею 299,1069 га (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення (код за КВЦПЗ: 01.13);

-окрім цього, Рішенням Комарнівської міської ради № 1557 від 03.02.2022 внесено зміни в Рішення № 996 та викладено п. п. 2, 3 і 6 вказаного Рішення в новій редакції;

-01.05.2023 Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області та ТзОВ «Компанія «Платинум» укладено Договір оренди земельної ділянки площею 299,1069 га (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки - для іншого сільськогосподарського призначення (код за КВЦПЗ - 01.13), вид використання - для виробничих потреб;

-Договір оренди укладений на підставі Рішення № 996 та внесених до нього змін Рішенням № 1557 (строком на 25 років);

-відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру (затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1051 від 17.10.2012), не зареєстровані;

-відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, 19.04.2023 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області;

-підставою для здійснення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»;

-на підставі Договору, 09.05.2023 державним реєстратором зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ТзОВ «Компанія «Платинум»;

-інші відомості про спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні;

-як вбачається з Інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну (№ 18/1645 від 16.11.2023), згідно з даними інвентаризації 2021 року, на земельній ділянці (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) розташоване ставкове господарство орієнтовною площею 286,1 га, яке знаходиться в с. Катериничі Комарнівської міської громади; рік будівництва - 1966, тип - русловий, призначення ставків - сільськогосподарські цілі; на земельній ділянці розташовані гідротехнічні споруди (грунтова гребля, підпірна ґрунтова гребля, водонапуски та водовипуски);

-паспорт водного об`єкта, згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 99 від 18.03.2013 «Про затвердження порядку розроблення паспорта водного об`єкта», не розроблявся;

-як вбачається з Анкети водного об`єкта, долученої до зазначеної Інформації, земельна ділянка (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002) відноситься до категорії земель - землі водного фонду, є водогосподарською ділянкою, водний об`єкт розташований на річці Верещиця, канал б/н, тип водного об`єкта - русловий ставок; призначення - інше сільськогосподарське призначення (засаджено енергетичною тополею), площа водного об`єкта - 286, 1га;

-земельна ділянка комунальної власності (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га) надана у користування (на умовах оренди) з розташованим на ній русловим водним об`єктом всупереч вимогам ст. ст. 58, 59, 60, 61 ЗК України та з недотриманням норм ст. ст. 83, 84 ЗК України;

-крім того, надання в користування на умовах оренди земельної ділянки, яка знаходиться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу;

-набуття прав на землі прибережних смуг, що є землями водного фонду, всупереч вимогам Земельного кодексу України, є неможливим;

-відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі;

-до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії; категорії земель мають особливий правовий режим (ст. 18 ЗК України);

-відповідно до цільового призначення, всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового та водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 ЗК України);

-згідно з ч. ч. 1, 2, 7 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення;

-землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

-згідно зі ст.22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення, зокрема, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо);

-відповідно до абзаців 1, 2 ч. 5 ст. 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою; земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст. ст. 31, 33 -37 цього Кодексу;

-вказаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства (ст. 31 ЗК України), для ведення особистого селянського господарства (ст. 33 ЗК України), для сінокосіння і випасання худоби (ст. 34 ЗК України), для ведення індивідуального або колективного садівництва (ст. 35 ЗК України), для городництва (ст. 36 ЗК України ), для ведення підсобного господарства (ст. 37 ЗК України);

-згідно з діючою, на час видачі Державних актів 1989 року та 2001 року, редакцією ЗК 1970 і 1990 років, землями сільськогосподарського призначення визнавались землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей, та надавались відповідним суб`єктам для: ведення сільського господарства, польових досліджень, практичного застосування і поширення досягнень науки та передового досвіду в сільському господарстві, для виробничих цілей (ст.49, 50 ЗК 1970 року); ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільського господарства та ведення підсобного сільського господарства (ст.47, 48 ЗК 1990 року);

-до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (ч. 1 ст. 58 ЗК України);

-визначення та тлумачення основних термінів, що характеризують поняття «водні ресурси» і є обов`язковими для використання в практичній діяльності, визначено у ст. 1 ВК України, а саме:

водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об`єкт;

замкнений водний об`єкт - природно або штучно створена водойма, не зв`язана з іншими водними об`єктами (крім водоносних горизонтів);

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами; ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

-відповідно до ст. 3 ВК України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море;

-відповідно до редакцій ст. ст. 141, 143 ЗК 1970 року, яка діяла на час видачі Державного акта 1989 року, землями водного фонду визнавались землі, зайняті водоймами (ріками, озерами, водоймищами, каналами, внутрішніми морями, територіальними водами і ін.), гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені під смуги відведення по берегах водойм, під зони охорони, тощо; землі водного фонду використовувались для будівництва та експлуатації споруд, що забезпечують задоволення питних, побутових, оздоровчих та інших потреб населення, а також задоволення сільськогосподарських, промислових, енергетичних, транспортних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб;

-аналогічно, ст. ст. 78, 79 ЗК 1990 року в редакції, яка діяла на час видачі Державного акта 2001 року, передбачали, що до земель водного фонду належали землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення; на землях водного фонду заборонялась будь-яка діяльність, що суперечила б її цільовому призначенню;

-землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, могли надаватись у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення;

-таким чином, земельне законодавство, яке діяло на момент видачі Державних актів, а також чинне законодавство відносить до земель водного фонду земельні ділянки, на яких знаходяться водні об`єкти;

-у даному випадку належними та допустимими доказами (Технічна документація по інвентаризації земель та встановленню зовнішніх меж землекористування ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», Технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Довідка про кількісну характеристику земельної ділянки, розподілення земель між власниками та користувачами (за даними форми 6-зем), Інформація Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну № 18/1645 від 16.11.2023, Анкета водного об`єкта № 3/23/1 2021 № 4606021001, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з відомостями про експлікацію земельних угідь та ін.) підтверджено наявність на земельній ділянці (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га) водних об`єктів загальною площею 297,6069 га, що, в силу імперативних вимог ст. 58 ЗК України, відносить таку земельну ділянку до земель водного фонду;

-окрім цього, для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (ч. 2 ст. 58 ЗК України);

-громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися, на умовах оренди, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 ЗК України);

-приписами ч. 1 ст. 60 ЗК України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон, виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги;

-згідно з ч. 2 вказаної статті, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів; при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється;

-аналогічний за змістом припис містить ст. 88 Водного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин);

-прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (ч. 1 ст. 61 ЗК України, ст.89 ВК України);

-з урахуванням установлених обставин, наведених норм законодавства, а також сталої судової практики з цих питань, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом;

-системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон;

-Верховний Суд у Постанові від 30.05.2018 (справа № 469/1393/16-ц) зазначив: «Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону та відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Системний аналіз норм законодавства дає підстави для висновку про те що, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, ст. 60 ЗК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон»;

-наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у Постановах від 28.11.2018 (справа №504/2864/13-ц), 12.06.2019 (справа № 487/10128/14-ц), 07.04.2020 (справа № 372/1684/14-ц) та 14.07.2020 ( справа № 487/10132/14-ц);

-у Постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 (справа № 6-184цс15), 20.03.2019 (справа № 810/726/18), 24.04.2019 (справа№826/13358/17) теж зазначено про те що, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон;

-аналогічні висновки про застосування норм права (ст. 88 ВК України, ст. 60 ЗК України) зазначені у Постановах Верховного Суду від 19.11.2014 (справа №6-175цс-14), 22.04.2019 (справа № 806/11/16), 26.06.2019 (справа № 814/2389/15);

-як зазначено, наявні документи (Державні акти 1989 та 2001 років, Технічна документація по інвентаризації земель та встановленню зовнішніх меж землекористування ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.02.2017 та наявні у ній Акти прийому-передачі межових знаків на зберігання від 20.05.2017, Список межових знаків, переданих на зберігання, Акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки) вказують на те, що земельна ділянка (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га) безпосередньо межує із природнім водним об`єктом (річка Верещиця);

-також, як зазначено, на площі 297,6069 га спірної земельної ділянки розташовані водні об`єкти (ставки), на яких в силу закону теж наявні прибережні захисні смуги;

-вказане свідчить про очевидні порушення вимог ст. 60, 61 ЗК України стосовно обов`язку встановлення обмежень у використанні території в межах прибережної захисної смуги водойми;

-нормою ч. 1 ст. 110 ЗК України встановлено, що на використання земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження;

-за нормою ч. 5 ст. 111 ЗК України, відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру;

-аналогічна правова норма закріплена у ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

-Порядок ведення Державного земельного кадастру (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру;

-відповідно до п. 101 та п. 102 Порядку, для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) встановлено порядок внесення відомостей (зміни до них) про обмеження у використанні земель та підстави для внесення таких;

-виходячи з даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, не зареєстровані; такі обмеження не встановлено і у Договорі оренди;

-згідно з положеннями земельного та водного законодавства, землі водного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто, згідно зі ст.178 ЦК України, належать до обмежено оборотоздатних об`єктів;

-таким чином, при формуванні спірної земельної ділянки та наданні її в користування на умовах оренди, наведені норми закону порушено;

-порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав визначено ст. 79-1 ЗК України, згідно з якою формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав і передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, і здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

-сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій вказаної статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

-земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї;

-державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі;

-державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»);

-державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»);

-основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є, зокрема, принцип об`єктивності, достовірності та повноти внесених відомостей;

-державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»);

-пунктом 107 Порядку визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п. п. 49-54 цього Порядку;

-частиною 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка та ін.;

-відповідно до ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними; внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про об`єкти є обов`язковим;

-як вбачається з відомостей Державного земельного кадастру, 25.06.2020 відділом у Городоцькому районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га;

-з 30.12.2020 зазначена земельна ділянка віднесена до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для виробничих потреб;

-як зазначено, спірна земельна ділянка в силу закону віднесена до категорії земель - землі водного фонду, тому незаконною є державна реєстрація земельної ділянки (кадастровий номером 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га) із внесенням до Державного земельного кадастру відомостей про категорію - землі сільськогосподарського призначення та виду її використання - для іншого сільськогосподарського призначення;

-таким чином, в Державний земельний кадастр, всупереч вимогам ст. ст. 18-20 ЗК України та фактичному виду використання земельної ділянки, внесено відомості про категорію земель (землі сільськогосподарського призначення) та вид використання земельної ділянки (для іншого сільськогосподарського призначення), так як спірна земельна ділянка, в силу вимог ст. 58 ЗК України, відноситься до земель водного фонду;

-крім того, про незаконність державної реєстрації земельної ділянки свідчить і відсутність відповідного рішення уповноваженого органу та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України;

-згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 20 ЗК України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;

-категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту;

-при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру;

-відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру;

-стаття 1 Закону України «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку;

-при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру; відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру; класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України; зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру; віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам (ч. ч. 4, 5 ст.20 Земельного кодексу України);

-документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр»);

-державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації; підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства (ч. ч. 5,6 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр»);

-за наведених обставин, незаконне формування земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002, з категорією земель - землі сільськогосподарського призначення і цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, та подальша наявність відомостей про неї в Державному земельному кадастрі порушує принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей.

Позивачем надано Пояснення, у якому, зокрема, зазначено:

-земельна ділянка площею 299,1069 га була сформована внаслідок передачі в постійне користування земельної ділянки ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» на підставі Державного акту на право постійного користування землею (серія ІІ-ЛВ №0045155);

-у подальшому, на підставі Технічної документації від 21.07.2017 із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (розробленої СПД Пархуць Р.Б.), було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі і присвоєно кадастровий номер 4620981100:15:000:0002 (відділом у Городоцькому районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області);

-після цього, у 2020 році, СПД Пархуць Р.Б. було розроблено ще одну Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ «Львівський облрибкомбінат» для виробничих потреб на території Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області (за межами населеного пункту);

-відповідно до ст.25 Закону України «Про землеустрій», відповідність документації із землеустрою в електронному вигляді положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу, а в паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера- землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, тобто відповідає за повноту відомостей про земельну ділянку, в тому числі за наявність або відсутність обмежень;

-слід врахувати той факт, що в результаті виготовлення згаданих документацій із землеустрою могло бути встановлено, що ділянка не перебуває у зоні обмеження річки Верещиця і, відповідно, відомості не були внесені до Державного земельного кадастру; також було уточнено суміжника земельної ділянки;

-відповідно до п.5 Порядку ведення Державного земельного кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012), до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком;

-державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також про відмову у внесенні або наданні відомостей;

-втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом України Про Державний земельний кадастр; під таким втручанням розуміється не передбачена законодавством дія (будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань), яка стосується здійснення державним кадастровим реєстратором повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення державного земельного кадастру;

-окрім цього, із наявних відомостей про земельну ділянку, які містяться у Витягу з Державного земельного кадастру, неможливо визначити, чи знаходиться земельна ділянка в зоні обмеження, оскільки на плані відображаються зовнішні межі земельної ділянки та контури угідь всередині ділянки, всі інші обставини визначаються технічною документацію із землеустрою і ствердження, що ділянка знаходиться в зоні обмеження річки Верещиця, є хибним до моменту проведення комплексу топографо-геодезичних робіт з метою встановлення дійсного місцезнаходження річки Верещиця відносно спірної земельної ділянки, формування прибережної захисної смуги шириною 25 м вздовж урізу води у меженний період та визначення можливого обмеження у використанні земельної ділянки відповідно до ст.47 Закону України «Про землеустрій»;

-також, відповідно до ч. 13 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду; набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт (що належить йому на праві власності), у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 Земельного кодексу України;

-орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний, не пізніше 30 днів з дня отримання вказаного клопотання, припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об`єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об`єкт;

-пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому частини 13 статті 120 ЗКУ, не може бути підставою для відмови набувачу права власності на відповідний об`єкт у передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт;

-як наслідок, Рішенням Комарнівської міської ради №629 від 02.08.2021 було припинено право постійного користування ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» згаданою земельною ділянкою та надано дозвіл на розробку Технічної документації з нормативної грошової оцінки, яка в подальшому була затверджена Рішеннями Комарнівської міської ради №996 від 02.11.2021 та №1557 від 03.02.2022, і земельна ділянка була передана в оренду власнику об`єктів нерухомості, розташованих на цій земельній ділянці, - ТзОВ «Компанія Платинум»;

-сума орендної плати складає 5% від її нормативної оцінки на перших три роки оренди (322296,80 грн за рік) та 8% від НГО з четвертого по двадцять п`ятий роки оренди (515674,88 грн в рік), що є суттєвим надходженням до Державного та місцевого бюджетів;

-враховуючи викладене, необхідно надати незалежну і правильну оцінку Технічній документації із землеустрою, яка є кінцевою у визначенні цільового призначення, виду використання та категорії спірної земельної ділянки і стала підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру; такою є Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ «Львівський облрибкомбінат» для виробничих потреб на території Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області (за межами населеного пункту), розроблена у 2020 році СПД Пархуць Русланом Богдановичем.

Відповідачем-1 подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог, у якому, зокрема, зазначено:

-спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051);

-згідно зі ст. 204 Земельного кодексу України, ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону;

-статтею 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах, зокрема: внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

-частиною 3 статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону;

-відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

-державний кадастровий реєстратор здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні, має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій;

-статтею 24 Закону встановлено, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

-для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

·заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

·оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

·документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;

-підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема:

·розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

·подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

·невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

·знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

-при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер;

-за Інформацією Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, 19.06.2020, через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника, надійшла заява ПрАТ «Львівський облрибкомбінат» про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 299,1069 га, яка розташована за адресою: Львівська область, Городоцький район, Бучалівська сільська рада, цільове призначення: 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія земель: землі водного фонду, вид використання: для виробничих потреб, - згідно з Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконавець СПД Пархуць Руслан Богданович;

-право постійного користування земельною ділянкою посвідчувалось Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ №004515 від 28.12.2001, виданим ВАТ «Львівський виробничий рибний комбінат», правонаступником якого є ПрАТ «Львівський облрибкомбінат»;

-25.06.2020 кадастровим реєстратором прийнято рішення про реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер (4620981100:15:000:0002);

-у подальшому, 30.12.2020, через електронний кабінет сертифікованого інженера - землевпорядника, надійшло повідомлення від ПрАТ «Львівський облрибкомбінат» про виявлення технічної помилки щодо земельної ділянки (з кадастровим номером 4620981100:15:000:0002), до якого було долучено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ «Львівський облрибкомбінат»;

-у складі даної документації був наявний лист ПАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» до СПД Пархуця Руслана Богдановича від 20.11.2020 № 342, з якого вбачається, що ПАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» просить внести зміни в Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Бучалівської сільської ради та в електронному варіанті (обмінному файлі), так як виявлено розбіжності щодо категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки;

-крім того зазначено, що на основі цієї документації видано Державний акт на право постійного користування землею (ІІ-ЛВ №004515 від 28.12.2001) для виробничих потреб;

-цей Акт є основою виготовленої (СПД Пархуць Русланом Богдановичем) Техдокументації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) на території Бучалівської сільської ради Городоцького району;

-необхідними були виправлення:

·щодо цільового призначення: замість « 10.07» - « 01.13»;

·щодо категорії земель: замість земель водного фонду - землі сільськогосподарського призначення;

-відповідно до ст. 50 Земельного кодексу УРСР від 1970 (чинного на момент надання в постійне користування земельної ділянки на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія Б №083017), землі сільськогосподарського призначення надавались у безстрокове користування науково-дослідним, учбовим та іншим сільськогосподарським установам - для ведення польових досліджень, практичного застосування і поширення досягнень науки та передового досвіду в сільському господарстві, а також для виробничих цілей;

-термін цільового призначення «виробничі потреби» означає, що землі сільськогосподарського призначення надані іншим сільськогосподарським установам для виробничих цілей (потреб);

-відповідно до ч. 1, 3, 4, 5 ст. 37 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», у разі виявлення фізичною або юридичною особою, у витязі чи довідці з Державного земельного кадастру, технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей; якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення;

-крім того, відповідно до п. 56 Порядку ведення Державного земельного кадастру (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051), відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи;

-зважаючи на викладене, 30.12.2020 державним кадастровим реєстратором було внесено виправлення до відомостей ДЗК (за повідомленням), - згідно з Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості): у відомості щодо цільового призначення змінено з 10.07 - для рибогосподарських потреб на 01.13 - для іншого сільськогосподарського призначення, а щодо категорії земель - з землі водного фонду на землі сільськогосподарського призначення.

Відповідачем-2 подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог та Заперечення, у яких, зокрема, зазначено:

-на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.04.2021, укладеного ТОВ «КОМПАНІЯ «ПЛАТИНУМ» та ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», Відповідач-2 набув у власність будівлі і споруди: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, (загальною площею 507,2 кв.м.), що знаходяться за адресою: Львівська область, Городоцький район, Бучалівська сільська рада, урочище «Катериничі», будинок, 1 (будівля рибацького будинку (літ.А-1) площею 91,8 кв.м., будівля рибацького дому (літ.Б-1) загальною площею 68,0 кв.м., будівля складу (літ. Г-1) загальною площею 323,8 кв.м., стави №1, №2, №3, №4, №5, став №6 виросний, став №7 водопадаючий; № 8 -водонапуск водопадаючого ставу; №9-водонапуск виросного ставу; № 10 - водонапуск ставу №5; №11 - водонапуск ставу №3; №12 - водонапуск ставу №2; №13- перепускна споруда ставу №1; №14- перепускна споруда ставу №4; №17- водовипуск ставу №5; №18 - водовипуск виросного ставу; № 19 - водовипуск водопадаючого ставу);

-вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 462098:1100:15:000:0002 (площею 299,1069га), цільове призначення якої: 01.13 - для іншого сільськогосподарського призначення, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, для виробничих потреб (розташована на території Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області);

-з метою реалізації права користування земельною ділянкою, яка, до відчуження вказаних об`єктів нерухомості, перебувала у ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» (ПрАТ/ПАТ/ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат»/«Львівоблрибкомбінат») на праві постійного користуванні (згідно з Державним актом серії ЛВ № 004515 від 28.12.2001), Відповідач-2 звернувся з заявою до Комарнівської міської ради з проханням надати дозвіл на укладення Договору оренди земельної ділянки;

-Рішенням від 02.08.2021 №629 «Про надання дозволу на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для іншого сільськогосподарського призначення за межами с.Катериничі» Комарнівська міська рада надала дозвіл на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також припинила ПрАТ «Львівський обласний виробничий комбінат» право постійного користування нею;

-у подальшому, Відповідач-2 подав до Комарнівської міської ради розроблену Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена Рішенням Комарнівської міської ради від 02.11.2021 №996; вказаним Рішенням земельна ділянка надана в оренду ТОВ «КОМПАНІЯ «ПЛАТИНУМ» терміном на 15 років із орендною платою в розмірі 10 % від її нормативної грошової оцінки;

-Рішенням від 03.02.2022 №1557 Комарнівська міська рада, за результатами розгляду листа Відповідача-2, внесла зміни в Рішення від 02.11.2021 №996, шляхом збільшення терміну оренди земельної ділянки до 25 років та встановлення орендної плати на перших 3 роки оренди в розмірі 5 % від її нормативної грошової оцінки, а з 4 і до 25 року оренди - в розмірі 8 % від її нормативної грошової оцінки;

-на підставі вказаних Рішень, 01.05.2023 Комарнівською міською радою та Відповідачем-2 було укладено Договір оренди земельної ділянки;

-до передачі в оренду Відповідачу-2 земельної ділянки, вона перебувала у постійному користуванні ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», яке користувалося земельною ділянкою на підставі Державного акту на право користування землею серії Б № 083017(18) 1989 року, а в подальшому - на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 004515 (2001 року);

-при відведенні земельної ділянки у 1989 році, згідно із Технічною документацією щодо відводу земельних ділянок для Філії «Рибне господарство «Комарно», були сформовані п`ять земельних ділянок, а саме: «Катериничі» - 310 га; «Риболовка» - 46,9 га, «Центральна» - 250 га (входять три земельні ділянки); відповідні записи проведено в Поземельній книзі записів державних актів;

-згідно із чинним законодавством про аквакультуру, аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно- племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг (ст.1 Закону України «Про аквакультуру»);

-розведення, вирощування рибної товарної продукції відбувається в технологічних водоймах, рибницьких басейнах, рибницьких ставках;

-рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/ або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд для цілей аквакультури або гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури;

-саме така штучна водойма була побудована на земельній ділянці та використовувалась ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» у господарській діяльності із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів рибної товарної продукції для одержання сільськогосподарської продукції та її реалізації;

-як чинне законодавство, так і законодавство, яке діяло на момент відведення земельної ділянки, не містить жодних обмежень щодо здійснення сільгосптоваровиробниками рибництва (КВЕД - 2010:03.22) на землях сільськогосподарського призначення без зміни категорії земель;

-враховуючи наведене, ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», здійснюючи свою діяльність як виробник сільськогосподарської продукції, використовував земельну ділянку для виробничих потреб - вирощування риби; саме з цією метою, у 1989 році йому було відведено в постійне користування земельну ділянку, яка на той час відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення;

-у подальшому, у зв`язку із змінами у чинному законодавстві, а також - необхідністю уточнення меж земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні, ДРПРІ «Львівдіпроводогосп» (у 2001 році) була розроблена «Технічна документація по інвентаризації земель та встановленню зовнішніх меж землекористування ПАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», Філія «Рибне господарство Комарно», ділянка «Катериничі», Городоцького району Львівської області»;

-Технічна документація 2001 року затверджена Рішенням Бучалівської сільської ради від 17.12.2001 №69 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство - Комарно»;

-зі змісту Технічної документації 2001 року вбачається, що на момент її розроблення земельна ділянка відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - ведення рибного господарства (Пояснювальна записка, Кадастрова характеристика Технічної документації 2001 року);

-Рішенням від 17.12.2001 №69 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство - Комарно» Бучалівська сільська рада вирішила:

·затвердити ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство «Комарно», в постійне користування земельну ділянку площею 299,1069 га;

·земельну ділянку площею 10,8931 га віднести до земель водного фонду (р. Верещиця);

·землевпоряднику внести зміни в земельно-облікову документацію;

·зобов`язати ВАТ «Львівський облрибкомбінат» оформити право користування земельною ділянкою площею 299,1069 га в межах згідно з Планом землекористування, відповідно до вимог чинного законодавства;

-на виконання Рішення №69, ВАТ «Львівський облрибкомбінат» було оформлено право постійного користування земельною ділянкою площею 299,1069 га та отримано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 004515, який зареєстрований в Книзі записів державних актів за №2 від 28.12.2001;

-також, відповідні зміни були внесено в земельно-облікову документацію, а саме 299,1069 га залишено в користуванні ВАТ «Львівський облрибкомбінат», 10,8931 га віднесено до відання Моститського Управління осушних систем (в подальшому - Мостиське управління водного господарства), що підтверджується звітністю форми 6-зем.;

-таким чином, ВАТ «Львівський облрибкомбінат», згідно із належно оформленими правовстановлюючими документами, використовувало земельну ділянку (площа якої складала 299,1069 га) для ведення рибного господарства, при цьому впродовж усього періоду користування земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується Рішенням Бучалівської сільської ради від 17.12.2001№69 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Львівський облрибкомбінат» (Філії «Рибне господарство - Комарно»), Державним актом 2001 року, Технічною документацією 2001 року та звітністю форми 6-зем.;

-вказані документи розроблено/прийнято/видано/зареєстровано уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування, в межах встановленої чинним законодавством компетенції, а також спеціалізованими організаціями, які мають відповідні ліцензії та сертифікати у сфері землеустрою;

-відповідно до вимог ст.20 ЗК України (в редакції, чинній на даний час), віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

-аналогічні положення містив і ЗК УРСР, де вказано, що переведення земель з однієї категорії в іншу провадиться у випадках зміни основного цільового призначення цих земель; віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, що приймають рішення про надання земель у користування;

-враховуючи наведене, оскільки органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, до повноважень яких входило питання відведення земельної ділянки, не приймали рішення про віднесення 'її до іншої категорії, така продовжує перебувати у категорії земель сільськогосподарського призначення;

-у ході користування земельною ділянкою, ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» зіштовхнувся з проблемою підтримання рівня води у ставках;

-ще у 1980 роках, з метою захисту населених пунктів від підтоплення, згідно із відповідним проектом, в прилеглій до земельної ділянки зоні було проведено регулювання річки Верещиця (з якої надходила вода до ставків) та осушення заплави, дно річки було поглиблено, що призвело до пониження меженних та інших рівнів і пересихання відкритих каналів, струмків;

-зазначені обставини призвели до маловоддя (це період (фаза) гідрологічного режиму водного об`єкта, при якому спостерігається зменшення його водності), внаслідок чого погіршились умови забезпечення потреб у водних ресурсах;

-відповідно, для підтримання рівня води у ставках використовувались електричні насоси, проте вартість електроенергії систематично підвищувалася;

-крім цього, поступово почались зміни у структурі ґрунтів, яка здебільшого не утримувала закачану в ставки воду;

-відповідно, з часом, товарне виробництво риби стало нерентабельним, тому ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» припинило здійснення господарської діяльності по вирощуванню риби, ставки осушились, а їх дно почало заростати чагарниками;

-зазначені обставини підтверджуються Інженерно-технічними висновками і пропозиціями на покращення водозабезпечення ставків в рибогосподарстві «Комарно» Городоцького району Львівської області (2002 року) та Інженерно- гідрологічними вишукуваннями на виявлення глибин залягання рівнів в водотоках та трьох ставках ПАТ «Львівоблрибкомбінат» біля смт. Комарно Городоцького району Львівської області (2016 року);

-враховуючи наведене, станом на момент прийняття Позивачем оспорюваних Рішень та на момент укладення оскаржуваного Договору оренди, так само як і на момент проведення державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК і присвоєння їй кадастрового номера, на земельній ділянці штучно створена ще у 1960-70 роках водойма була відсутня;

-важливо, що на момент переходу до Відповідача-2 права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, частина земельної ділянки була засаджена багаторічними насадженнями тополі, дерева якої були в подальшому викуплені Відповідачем-2 у ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» за окремими Договорами купівлі-продажу;

-вода на земельній ділянці, на час купівлі Відповідачем-2 нерухомого майна, була відсутня;

-багаторічні насадження, станом на 01.11.2021 (у кількості 11 98 452 штук), було придбано у ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» згідно з Договорами купівлі-продажу №25-06/21 від 25.06.2021, № 23-09/21 від 23.09.2021, № 27¬09/21 від 27.09.2021, № 04-10/21 від 04.10.2021;

-багаторічні насадження обліковуються на балансі Відповідача-2, як довгострокові біологічні активи з терміном служби 20 років;

-таким чином, земельна ділянка і де-юре, і де-факто не відносилась до категорії земель водного фонду;

-відповідно до п.10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (затвердженого Постановою КМУ 08.05.1996 №486), у межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені: прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України;

-за межами населених пунктів межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад;

-земельна ділянка розташована за межами с. Катериничі (за межами населеного пункту), тому межі прибережної захисної смуги річки Верещиця в ділянці, що прилягає до земельної ділянки, визначаються відповідною документацією;

-відповідно до статті 88 ВК України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється;

-зі змісту Технічної документації 2001 року вбачається, що межа земельної ділянки з жодної із сторін не проходить по контурах річки Верещиця;

-відповідно до карток закладки межових знаків, відстань до річки становить більше 25 м, враховуючи те, що межа проходить по підошві існуючої дамби;

-враховуючи наведене, аргументи прокурора про те, що земельна ділянка, надана Відповідачу-2 в оренду, включає межі прибережної смуги річки Верещиця, не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам;

-на момент виготовлення СПД Пархуць Р.Б., за зверненням ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», Технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки Рибдільниці «Катериничі»( у 2017 році), на земельній ділянці ставки вже були відсутні;

-поряд з цим, з огляду на те, що при виготовленні вказаної документації (СПД Пархуць Р.Б.) не було надано Технічну документацію 2001 року, ним було допущено помилку відносно категорії земельної ділянки та її цільового призначення і віднесено її без будь-якого документального та фактичного підтвердження до земель водного фонду;

-після цього, ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» вдруге звернувся до СПД Пархуць Р.Б із заявою про виготовлення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки, додавши до свого звернення копії Рішення Бучалівської сільської ради від 17.12.2001 №69 та Технічної документації 2001року;

-на підставі доданих документів та Технічної документації по встановленню (відновленню) меж в натурі, перевіривши площу, межі та угіддя земельної ділянки, СПД Пархуць Р.Б. сформовано електронний (обмінний) файл, згідно із яким кадастровим реєстратором було внесено виправлення в загальних відомостях про земельну ділянку щодо: категорії земель - землі сільськогосподарського призначення та виду цільового призначення - для іншого сільськогосподарського призначення (код 01.13), посилаючись на те, що діючий (на час виправлення помилки) Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку, затверджений Постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, зі змінами станом на 28.07.2021), не містив такого виду цільового призначення, як виробничі потреби;

-при цьому, за складом угідь земельна ділянка складає ставки та землі під сільськогосподарськими та іншими будівлями і дворами;

-таким чином, у грудні 2020 року, при розробленні Технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки Рибдільниці «Катериничі», СПД Пархуць Р.Б лише виправив допущену ним помилку щодо зазначення категорії земель та її цільового призначення;

-отже, актуальні дані в ДЗК про земельну ділянку відповідають даним Технічної документації 2001 року, Державного акту на право постійного користування серії II- ЛВ № 004515, звітності форми 6-зем, п.3 Рішення Бучалівської сільської ради від 17.12.2001 №69;

-враховуючи наведене, реєстрація земельної ділянки в ДЗК відбулась із дотриманням вимог чинного законодавства;

-Відповідач-2, з моменту переходу до нього права власності на об`єкти нерухомого майна (які розташовані на земельній ділянці), набув беззаперечне право користування земельною ділянкою;

-питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 Земельного кодексу України і статтею 377 Цивільного кодексу України;

-згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що перебувають у власності, іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти; до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача;

-згідно із усталеною судовою практикою, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, статей 120, 125 Земельного кодексу України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомості право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі (з усіма відповідними власності складовими - володінням, користуванням, розпорядженням ними) неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні (Постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/6186/17 та від 21.01.2019 у справі №910/22093/17);

-враховуючи наведене, у Відповідача-2, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, в силу законодавчих приписів виникло право користування земельною ділянкою;

-відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї (згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права;

-Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції» ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу статті 9 Конституції України, вони є частиною національного законодавства України;

-статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права;

-статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права;

-Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном»; до таких активів може відноситися право оренди;

-аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу; зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» ЄСПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності;

-у межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності», ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту;

-у контексті даної справи слід зауважити, що отримавши у порядку, передбаченому чинним законодавством, земельну ділянку в оренду, Відповідач-2, мав «правомірні очікування» та «законні сподівання» щодо продовження користування нею на цих правах, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на викладені обставини;

-також, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями; третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах; друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою;

-критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також - чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право;

-втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності; отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення; справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач, внаслідок втручання в її право власності, понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно;

-втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду»; втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності; принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання; «справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якої необхідно досягти, та засобами, які застосовуються; необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар»;

-у даній справі прокурор обґрунтовує свої вимоги фактом незаконної передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду Відповідачу-2 з підстав належності цієї земельної ділянки до земель водного фонду, водночас, матеріалами позовної заяви підтверджується, що на земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти водного фонду;

-враховуючи наведені обставини, оскільки, згідно із позовною заявою, порушення були допущені на етапі державної реєстрації земельної ділянки, можна дійти висновку, що обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави не відповідає принципу пропорційності, оскільки відсутній баланс між інтересами держави та ступенем втручання у права Відповідача-2, так як відсутня суспільна необхідність, яка б виправдала потребу у поверненні на користь Позивача земельної ділянки, яка правомірно набута Відповідачем-2 у користування за Договором оренди;

-також, згідно із практикою ЄСПЛ, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (Рішення у справі «Москаль проти Польщі», № 10373/05, пункт 73); будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам;

-з іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (Рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»); тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

-ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (Рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»);

-враховуючи наведене, відповідальність за помилки, допущені органами державної влади та місцевого самоврядування в ході процедури реєстрації земельної ділянки, передачі права оренди на неї (якщо такі помилки мали місце), повинні покладатись на ці органи, а будь-яке втручання у права Відповідача-2 призведе до порушення норм Конвенції та суперечитиме практиці ЄСПЛ.

Третьою особою надано Пояснення, у яких, зокрема, зазначено такі обставини:

-Приватне акціонерне товариство «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» звернулося з Листом від 22.11.2016 з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 299,1069га, розташованої на території Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області (за межами населеного пункту) та надало відповідну інформацію про Товариство і земельну ділянку, яка викладена в таких документах:

Витяг з ЄДРПОУ про юридичну особу;

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

Статут ПрАТ « Львівський Облрибкомбінат»;

Схеми розташування земельної ділянки;

Держаний Акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №004515 від 28.12.2001;

Розпорядження ЛОДА від 31.10.2016 №832/0/5-16 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

Довідка відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області №1308-0.2-536/9-16-АП від 11.03.2016 про кількісну характеристику земельної ділянки (за Ф 6-зем) площею 299,1069га;

-на підставі виготовленої мною Технічної документації та поданих Замовником документів (зокрема: Держаного Акту ІІ-ЛВ №004515 від 28.12.2001 на право постійного користування землею та Довідки відділу Держгеокадастру №1308-0.2-536/9-16-АП від 11.03.2016 про кількісну характеристику земельної ділянки форми 6-зем), було сформовано та подано державному реєстратору (з визначенням правового статусу земельної ділянки площею 299,1069га) обмінний файл - електронний документ, необхідний для внесення відомостей про земельну ділянку та її власників (користувачів) в Державний земельний кадастр;

-після перевірки цього обмінного файлу, державним реєстратором було винесено Рішення № РВ4601457062020 від 25.02.2020, яким відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 299,1069га та рекомендовано усунути такі недоліки: нерозбірливе читання в Акті приймання-передачі межових знаків на зберігання та розбіжності в частині угідь земельної ділянки з Технічною документацією з інвентаризації земель ВАТ «Львівоблрибкомбінат» 2001р.;

-щодо розбіжностей в частині угідь, мною було віднесено до земель під господарськими будівлями і дворами (1.5000га), також землі під спорудами: в кількості 10,2828 га; разом під господарським будівлями і дворами було показано 11,7828 га (1.5000га+10,2828 га);

-Рішенням №РВ4601457062020 від 25.02.2020 про відмову у внесенні відомостей вимагалося вивести землі під спорудами в кількості 10.2828га із земель під господарськими будівлями і дворами та віднести їх до земель під ставками (287.3241га+10.2828га=297.6069га - ставки), залишивши під господарськими будівлями і дворами лише 1.5000га;

-дана розбіжність мною була усунута, що відображено у Витязі №НВ-4613478022020 від 25.06.2020 та в експлікації земельних угідь даного Витягу;

-після цього земельна ділянка (площею 299,1069га) пройшла реєстрацію в ДЗК з присвоєнням кадастрового номера 4620981100:15:000:0002 та такими загальними відомостями про земельну ділянку:

·категорія земель - землі водного фонду;

·цільове призначення - для рибогосподарських потреб;

·вид використання - для виробничих потреб;

-такий правовий статус земельної ділянки мною було визначено на підставі Держаного акта на право постійного користування землею ЇЇ-ЛВ №004515 від 28.12.2001, Довідки відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області №1308-0.2-536/9-16-АП від 11.03.2016 про кількісну характеристику земельної ділянки ( форми 6-зем), Класифікації видів цільового призначення земель (затвердженої Наказом Державного комітету України від 23.07.2010 і чинної на час виконання робіт) та Державного акту на право постійного користування землею II-ЛВ №004515 від 28.12.2001;

-у серпні місяці 2020р. ПрАТ «Львівський Облрибкомбінат» вдруге звернулось до мене з проханням внести зміни до раніше виготовленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, вважаючи дані про категорію та цільове призначення земельної ділянки (які відображені у Витязі з ДЗК від 25.06.2020) помилковими та такими, шо суперечать відомостям про земельну ділянку, зазначеним у:

Рішенні №69 від 17 грудня 2001 Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство-Комарно»;

Державному акті на право постійного користування землею П-ЛВ №004515 від 28.12.2001;

Технічній документації по інвентаризації земель та встановленню зовнішніх меж землекористування ВАТ «Львівський облрибкомбінат», Філія «Рибне господарство Комарно», ділянка «Катериничі» Городоцького району Львівської області, виготовленій Державним регіональним проектно-розвідувальним інститутом «ЛЬВІВДІПРОВОДГОСП» Державного комітету України по водному господарству (Документація з інвентаризації 2001р.);

-Документація з інвентаризації 2001р. пройшла державну землевпорядну експертизу (Висновок від 26.12.2001 №51, затверджений начальником Львівського обласного управління земельних ресурсів 26.12.2001);

-після ознайомлення з додатково наданими документами, мною та ПрАТ «Львівоблрибкомбінат було укладено новий Договір №ДГ-0363 від 12.08.2020 на виконання робіт; у листопаді місяці 2020р. ПрАТ «Львівоблрибкомбінат» були передані копії додатково винайдених в архівах зазначених документів;

-проаналізувати подані документи, я виготовив нову Технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки площею 299,6069га., сформував і подав державному реєстратору змінений обмінний файл, - на підставі та відповідно до: Класифікації видів цільового призначення земель (затвердженої Наказом Державного комітету України від 23.07.2010р. №548); Рішення №69 від 17.12.2001; Державного акту на право постійного користування 2001р.; Документації з інвентаризації 2001р. у якій (на сторінках четвертій і тридцятій, відповідно: Загальні відомості про землекористувача; Кадастрова характеристика) зазначено категорію земельної ділянки (Акт на право користування земельною ділянкою 1989р.) - землі сільськогосподарського призначення;

-змінений обмінний файл пройшов державну реєстрацією в ДЗК, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру від 30.12.2020 з такими загальними відомостями про земельну ділянку (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002):

·категорія -землі сільськогосподарського призначення;

·цільове призначення - 01.13, для іншого сільськогосподарського призначення;

·вид використання -для виробничих потреб;

-відомості, відображені у витязі з Державного земельного кадастру від 30.12.2020 про земельну ділянку (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002), повністю відповідають чинному законодавству України та документації, на підставі якої вони сформовані.

Представники Учасників справи надали пояснення стосовно обставин спору.

При цьому, представник Позивача зазначив про відсутність порушення будь-яких прав Комарнівської міської ради у спірних правовідносинах.

У судових засіданнях з розгляду спору по суті (24.10.2024, 20.11.2024 та 18.12.2024) Судом оголошувались перерви.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

За часів УРСР спірна земельна ділянка (як і всі землі), згідно з нормою ст.3 Земельного кодексу УРСР (1970р.), перебувала у державній власності.

Згідно з нормами ст.5 ЗК УРСР (1970р.), віднесення земель до певних категорій проводилось, відповідно до основного цільового призначення цих земель, органами, що приймали рішення про надання земель у користування.

Відповідно до ст.4 ЗК УРСР (1970р.), до єдиного державного земельного фонду УРСР входили, серед інших:

-землі сільськогосподарського призначення, надані у користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для сільськогосподарських цілей;

-землі державного водного фонду.

Нормами статей 49, 50 ЗК УРСР (1970р.) встановлювалось:

-землями сільськогосподарського призначення визнаються всі землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей;

-землі сільськогосподарського призначення використовуються соціалістичними сільськогосподарськими підприємствами, організаціями і установами відповідно до планів розвитку сільського господарства з метою задоволення зростаючих потреб народного господарства в сільськогосподарській продукції;

-землі сільськогосподарського призначення надаються у безстрокове користування: колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам і організаціям для ведення сільського господарства.

Згідно з нормами ст.16 ЗК УРСР (1970р.), надання земельних ділянок у користування здійснювалось у порядку відведення, що проводилось на підставі рішень відповідних Рад народних депутатів, у яких вказувалась мета надання земельної ділянки і основні умови користування нею.

Нормами ЗК УРСР (1970р.) також встановлювалось:

-землями державного водного фонду визнаються землі, зайняті водоймами (ріками, озерами, водоймищами, каналами, внутрішніми морями, територіальними водами і ін.), гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені під смуги відведення по берегах водойм, під зони охорони тощо (ст.141);

-землі державного водного фонду використовуються для будівництва і експлуатації споруд, що забезпечують задоволення питних, побутових, оздоровчих та інших потреб населення, а також задоволення сільськогосподарських, промислових, енергетичних, транспортних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч.2 ст.143).

Відповідно до норм статей 2 (ч.2), 143 (ч.3) ЗК УРСР (1970р.), водні відносини (у тому числі порядок користування землями водного фонду) регулювались спеціальним законодавством.

Нормами ВК УРСР (1972р.) встановлювалось:

-води (водні об`єкти) перебувають у виключній власності держави і надаються тільки в користування (ч.2 ст.3);

-усі води (водні об`єкти) в УРСР входять до єдиного державного водного фонду (ч.1 ст.4).

Згідно з нормою ч.1 ст.5 ВК УРСР (1972р.), штучно створені водні об`єкти включались до єдиного державного водного фонду (в порядку обліку вод) з часу прийняття таких об`єктів в експлуатацію державною приймальною комісією.

Згідно з нормами статей 9-11 ВК УРСР (1972р.), відповідні Ради народних депутатів: надавали водні об`єкти у відособлене користування або видавали дозволи на спеціальне водокористування.

Відповідно до норми ст.28 (ч.1) ВК УРСР (1972р.), водні об`єкти надавались у користування для задоволення питних, побутових, лікувальних, курортних, оздоровчих та інших потреб населення, сільськогосподарських, промислових, енергетичних, транспортних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Виходячи з норм Водного кодексу УРСР (1972р.), водокористувачам надавались у користування саме водні об`єкти, які перебували у державній власності.

Норми ВК УРСР не регулювали питання стосовно надання в користування земель водного фонду.

У даній справі спірною є земельна ділянка (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га), що була складовою земельної ділянки площею 310га, яку у 1989 році надано (разом з іншими ділянками) Виконкомом Городоцької районної Ради народних депутатів у безстрокове користування Рибгоспу «Комарне», - для ведення рибного господарства, що підтверджується Державним актом (1989 р.).

Відповідно до норми ст.16 ЗК УРСР (1970р.), при наданні земельної ділянки у користування обов`язковим було визначення мети її надання та основні умови користування.

У матеріалах справи відсутнє рішення певної ради народних депутатів про надання у 1989 році вказаної земельної ділянки в користування, тому підстави видачі Державного акту 1989 року (Виконкомом районної ради) не встановлені.

Проте важливо, що в Державному акті 1989 року (відповідно до вимог ст.16 ЗК УРСР) зазначено мету надання земельної ділянки у безстрокове користування для ведення рибного господарства Рибгоспом «Комарне».

Доказів стосовно юридичного статусу Рибгоспу «Комарне», станом на 1989 рік, не надано.

Із наявних у справі документів встановлено, що «Рибне господарство «Комарне» було Філією ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» (ВАТ «Львівський облрибкомбінат»), яке створено 29.12.1994 і якому 28.12.2001 видано (Бучалівською сільською радою) Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою (площею 299,1069га) для виробничих потреб.

Підставою видачі вказаного Державного акту (2001р.) було Рішення №69 від 17.12.2001 Бучалівської сільської ради, яким:

-затверджено Відкритому акціонерному товариству «Львівський Облрибкомбінат», Філії «Рибне господарство Комарно», у постійне користування земельну ділянку площею 299,1069га;

-віднесено до земель водного фонду (р.Верещиця) земельну ділянку площею 10,8931га.

Тобто Бучалівська сільська рада, Рішенням №69 від 17.12.2001, поділила первинно надану земельну ділянку (площею 310га), розмежовуючи дві новоутворені ділянки, виходячи з їх цільового призначення.

При цьому важливо, що спірна земельна ділянка (площею 299,1069га) розташована за межами населеного пункту.

У вказаному Рішенні Бучалівської сільської ради зазначено, що підставою для його прийняття були:

-ст.9 ЗК України;

-матеріали по інвентаризації земель ВАТ «Львівський Облрибкомбінат» (Філії «Рибне господарство Комарно»).

У матеріалах Технічної документації по інвентаризації земель та встановлення зовнішніх меж землекористування ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» (розробленої у 2001 році Державним регіональним проектно-розвідувальним інститутом «Львівдіпроводгосп»), у Пояснювальній записці та Кадастровій характеристиці, зазначено, що земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення рибного господарства.

Зазначена Технічна документація пройшла державну землевпорядну експертизу (Висновок №51 від 26.12.2001 Львівського обласного управління земельних ресурсів) та про її затвердження зазначено у назві Рішення Бучалівської сільської ради №69 від 17.12.2001 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ВАТ «Львівський Облрибкомбінат».

Нормою ст.9 ЗК України (1990р.), чинною на час прийняття Рішення Бучалівською сільською радою, надавалось право сільським радам надавати земельні ділянки в користування відповідно до норми ч.1 ст.19 ЗК, якою передбачалось надання (сільськими радами) земельних ділянок у користування для всіх потреб із земель сіл, а за їх межами для визначених потреб, зокрема: для сільськогосподарського використання.

Відповідно до норми ч.3 ст.19 ЗК України (1990р.), до повноважень районних рад належало розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів лише із земель запасу та земель лісового і водного фонду.

Спірна земельна ділянка, на час прийняття Бучалівською сільською радою Рішення №69 від 17.12.2001, перебувала у державній власності.

Факт розпорядження вказаною земельною ділянкою Бучалівською сільською радою (а не районною радою) підтверджує, що така земельна ділянка не була віднесена до земель водного фонду.

Відповідно до норм статей 1 (ч.3), 79 (ч.3) ЗК України (1990р.), водні відносини (у тому числі порядок використання земель водного фонду) регулювались спеціальним законодавством України.

Згідно з нормою ч.1 ст.78 ЗК України (1990р.), до земель водного фонду належали землі, зайняті водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені під смуги відведення по берегах водойм.

Нормами ст.2 (ч.2, 4) ЗК України (1990р.) встановлювалось, що віднесення земель до певної категорії здійснюється відповідно до їх цільового призначення і провадиться органами, які приймають рішення про надання земель у користування.

Отже, оскільки саме Бучалівська сільська рада приймала Рішення про надання спірної земельної ділянки у користування (постійне), тому віднесення земельної ділянки до певної категорії належало до виключних повноважень такої Ради, передбачених нормою ч.1 ст.19 ЗК УРСР (1990р.).

Оскільки норми Земельного кодексу України та інших законів не наділяли інші органи (у тому числі суди) повноваженнями стосовно віднесення земельних ділянок до певних категорій (які є виключними повноваженнями відповідних рад), тому у Суду відсутні повноваження для віднесення спірної земельної ділянки до певної категорії земель.

Тобто, до повноважень Суду належить лише здійснення перевірки наявності (відсутності) факту порушення повноважним органом (Радою), при прийнятті відповідного рішення, норм законодавчих актів.

Отже, Суд зобов`язаний брати до уваги Рішення №69 від 17.12.2001 Бучалівської сільської ради, якою надавалась спірна земельна ділянка в постійне користування і до повноважень якої входило розпорядження землями, призначеними для сільськогосподарського використання (крім земель водного фонду).

Зазначеним Рішенням Бучалівська сільська рада надала в постійне користування земельну ділянку площею 299,1069га, а земельну ділянку площею 10,8931га, яка первинно входила у склад земельної ділянки площею 310 га (зазначеної у Державному акті від 1989 на право користування землею), було віднесено до земель водного фонду (розпорядження якими, згідно з нормою ч.3 ст.19 ЗК УРСР 1990р., належало до повноважень районної ради).

Тобто, зі змісту Рішення Бучалівської сільської ради випливає, що земельна ділянка площею 299,1069га не відносилась до земель водного фонду.

Крім цього, як вже встановлено, розпорядження землями водного фонду не належало до повноважень сільської ради (ч.3 ст.19 ЗК України 1990р.).

Тобто, Бучалівська сільська рада розпорядилась спірною земельною ділянкою (площею 299,1069га) як землею, що не відносилась до земель водного фонду, і таку земельну ділянку було надано для виробничих потреб.

На час прийняття Бучалівською сільською радою зазначеного Рішення чинними нормам ЗК України (1990р.) встановлювалось:

-землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей (ст.47);

-землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування сільськогосподарським підприємством для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.2 ч.1 ст.48).

Тобто, Бучалівська сільська рада, надаючи земельну ділянку у постійне користування «для виробничих потреб», розпорядилась нею як землею сільськогосподарського призначення, оскільки, згідно з нормою п.2 ч.1 ст.48 ЗК України (1990р.), саме такі землі надавались «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Відповідно до чинних у той час норм Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», сільським господарством (сільськогосподарським виробництвом) визнавався вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов`язана з біологічними процесами її вирощування, і призначена для споживання чи використання в інших цілях (ст.1).

Згідно з нормою ст.47 ЗК України (1990р.), землями сільськогосподарського призначення визнавались землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Крім цього, нормами Закону України «Про аквакультуру» (прийнятого 18.09.2012) встановлено, що аквакультура (рибництво) сільськогосподарська діяльність зі штучного розведення об`єктів аквакультури для одержання сільськогосподарської продукції.

Отже, ВАТ «Львівський облрибкомбінат», яке здійснювало сільськогосподарську діяльність з вирощування риби, було сільськогосподарським товаровиробником. І саме для ведення вказаного виду сільськогосподарської діяльності було надано спірну земельну ділянку (у постійне користування Товариства «Львівський Облрибкомбінат»).

До часу передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність (Комарнівської міської ради), вона перебувала у державній власності і держава не відносила її до земель водного фонду, незважаючи на те, що на спірній земельній ділянці були розташовані водні об`єкти державної власності: штучно створені (у 1920-1960 роках) ставки та гідротехнічні споруди, які забезпечували заповнення таких ставків водою (із річки Верещиця).

Зазначена обставина була зумовлена відсутністю у законодавстві чіткого розмежування між землями сільськогосподарського призначення і землями водного фонду у випадку здійснення на них сільськогосподарської діяльності, так як фактично встановлювалось альтернативне визначення категорії землі у випадку ведення сільськогосподарського виробництва.

Так, згідно з нормою ст.1 ВК України (чинною на час прийняття Рішення Бучалівською сільською радою):

-водний об`єкт природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води;

-рибогосподарський водний об`єкт водний об`єкт, що використовується для рибогосподарчих цілей;

-рибництво штучне розведення риби.

Відповідно до норми ст.4 (ч.1) ВК України (чинної у 2001 році), до земель водного фонду належали землі, зайняті водоймами, гідротехнічними і іншими водогосподарськими спорудами та каналами.

Нормою ст.6 (ч.1) ВК України (чинною у 2001 році) встановлювалось, що води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки в користування. Тому, згідно із зазначеною нормою ст.6 (ч.1) ВК України, штучно створені (у 1920-1960 роках) водні об`єкти, які використовувались Товариством «Львівський Облрибкомбінат» у господарській діяльності, могли перебувати лише у державній власності.

Виходячи із зазначених норм ЗК України (ст.19 (ч.1), 20, 47, 48) та ВК України (ст.1, 4), спірна земельна ділянка, на час прийняття Бучалівською сільською радою вказаного Рішення, могла бути віднесена і до земель сільськогосподарського призначення, і до земель водного фонду, так як законодавство не встановлювало чітких критеріїв розмежування земель, на яких провадилась сільськогосподарська діяльність.

Враховуючи, що законодавство фактично надавало можливість альтернативного визначення категорії землі, на якій здійснювалось ведення сільськогосподарської діяльності (якою, зокрема, є діяльність з вирощування риби), тому право вибору і визначення відповідної категорії належало уповноваженому державою органу (відповідній раді народних депутатів).

Наявні у справі документи не обґрунтовують підстав віднесення спірної земельної ділянки саме до земель сільськогосподарського призначення, а не до земель водного фонду (враховуючи можливість альтернативного вибору), і лише підтверджують, що у 2001 році вона не була віднесена (повноважним органом) до категорії земель водного фонду, так як районна рада не здійснювала розпорядження спірною земельною ділянкою.

Оскільки законодавством не надано Суду повноважень щодо віднесення земель до певної категорії, тому Суд бере до уваги відсутність (у 2001 році) факту віднесення повноваженим органом (районною радою народних депутатів) спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Також важливо, що і в подальшому жодним повноважним органом (органом місцевого самоврядування) не приймалось рішення про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Автоматичне віднесення земельної ділянки до земель певної категорії або визначення категорії землі судом законодавством не передбачалось як у минулому, так і на даний час, оскільки обов`язковим є прийняття відповідного рішення повноважним органом.

Так, згідно з чинною нормою ч.2 ст.20 ЗК України, віднесення земельних ділянок до певної категорії і виду цільового призначення здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за їх рішенням.

Водні об`єкти, які перебували у користуванні Товариства «Львівський Облрибкомбінат», створені у 1920-1960 роках (у матеріалах справи наявні різні дані стосовно часу їх створення), тому перебували у державній власності УРСР.

Належність усіх водних об`єктів в УРСР до виключної власності держави встановлювалась, зокрема, зазначеними нормами статей 3, 4 ВК УРСР (1972р.).

Відповідно до норм статей 3, 6 ВК України (1995р.), усі водні об`єкти (у тому числі штучні) на території України становлять її водний фонд, є виключно власністю народу України і надаються тільки в користування.

Із наявних у справі документів неможливо встановити підстави набуття Приватним акціонерним товариством «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» у приватну власність штучно створених (у 1920-1960 роках) водних об`єктів, розташованих на спірній земельній ділянці, які, відповідно до законодавства УРСР та України, перебували у державній власності, проте, 28.04.2021 вказане Товариство відчужило Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Платинум» (Позивачу), за Договором купівлі-продажу, виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, до складу яких, серед іншого, входило сім ставів та усі гідротехнічні споруди (водні об`єкти).

При цьому важливо, що обставини стосовно правомірності (неправомірності) набуття Товариством «Львівський Облрибкомбінат» права власності на водні об`єкти державної власності не входять у предмет доказування у даній справі.

Як зазначено в Інженерно-гідрологічних вишукуваннях (2016р.) Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції Львівського обласного управління водних ресурсів, станом на 23.03.2016 комплекс ставків (які побудовано ще в 1920-1930 роках) «не функціонує за призначення, вони безводні, ложе їх частково заростає рослинністю», насосні станції (для закачування води у ставки) потребують ремонту.

Незадовільний технічний стан спірних водних об`єктів, що перебували у державній власності, та неможливість використання їх за цільовим призначення потребували прийняття власником (державою) певного рішення стосовно подальшого використання цих об`єктів.

У матеріалах справи відсутні докази прийняття повноважним органом такого рішення, а також рішення про передачу водних об`єктів (державної власності) у приватну власність ВАТ (ПрАТ) «Львівський Облрибкомбінат», тому Суд виходить із фактичних обставин, встановлених на підставі наявних доказів.

Про відсутність води у спірних штучно створених водних об`єктах, на час їх купівлі Позивачем (за Договором від 28.04.2021) та на даний час, зазначено Позивачем та Відповідачем-2.

У матеріалах справи відсутні докази наявності води у зазначених об`єктах нерухомості і докази функціонування цих водних об`єктів за цільовим призначенням (докази ведення Позивачем рибного господарства).

При цьому важливо, що оскільки спірні штучно створені водні об`єкти перебувають у приватній власності, власник, згідно з нормою ст.317 ГПК України, має право розпоряджатися цими об`єктами на власний розсуд, у тому числі припинити використання об`єктів за цільовим призначенням (як об`єктів для ведення рибництва).

Оскільки, згідно з нормою ст.1 ВК України, водним об`єктом є елемент довкілля (природний або штучно створений), у якому зосереджуються води, тому факт відсутності води у спірних об`єктах нерухомості унеможливлює визнання їх водними об`єктами за умови повного припинення використання їх за цільовим призначенням.

Відсутність «водних об`єктів» на спірній земельній ділянці зумовлює відсутність підстав для віднесення вказаної земельної ділянки до земель водного фонду, так як, згідно з чинною нормою ст.58 (п. «а» ч.1) ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті водними об`єктами, тобто, - об`єктами, у яких зосереджена вода.

Отже, враховуючи зазначене, відсутні докази стосовно наявності підстав для віднесення спірної земельної ділянки (на якій відсутні діючі водні об`єкти) до земель водного фонду.

Проте, важливим є факт відсутності рішення повноважного органу про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду, а, як уже зазначено, у Суду відсутні повноваження на віднесення земель до певної категорії, оскільки і законодавством, що було чинним на час надання спірної земельної ділянки у користування ВАТ (ПрАТ) «Львівський Облрибкомбінат», і законодавством, чинним на даний час (ст.20 ЗК України), встановлено виключні повноваження органів місцевого самоврядування (та органів виконавчої влади) щодо віднесення земельних ділянок до певних категорій.

Також не належить до повноважень Суду визначення прибережної захисної смуги уздовж річки Верещиця, так як для цього, згідно з нормами ст.88 ВК України, необхідно здійснювати (у меженний період) відповідні заміри і проводити комплекс топографо-геодезичних робіт. Відсутність відповідної технічної документації унеможливлює визначення меж прибережної захисної смуги уздовж річки Верещиця та визначення наявності (відсутності) підстав для встановлення обмеження у використанні спірної земельної ділянки, передбаченого нормами ст.47 (ч.2) Закону України «Про землеустрій» та ст.88 (ч.7) ВК України.

Згідно з чинною нормою ч.13 ст.120 ЗК України, набуття Позивачем права власності на об`єкти нерухомості (за Договором купівлі-продажу від 28.04.2021) зумовило виникнення у нього права на отримання в користування (на умовах оренди) земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості і яка перебувала у постійному користуванні ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» на підставі Рішення Бучалівської сільської ради (відповідно до якого 28.12.2001 видано Державний акт на право постійного користування землею).

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (від 28.04.2021), спірна земельна ділянка перейшла з державної у комунальну власність і 19.04.2023 здійснено державну реєстрацію права комунальної власності Комарнівської міської ради (Позивача) на вказану земельну ділянку (кадастровий номер 4620981100:15:000:0002, площею 299,1069 га).

Позивач, як власник земельної ділянки, надав її Відповідачу-2, на підставі Рішень №996 від 02.11.2021 і №1557 від 03.02.2022 та Договору від 01.05.2023, у строкове платне користування (оренду).

Надання земельної ділянки в оренду відповідає нормі ч.13 ст.120 ЗК України, так як Відповідач-2 набув право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на вказаній земельній ділянці.

Визначення Позивачем (при наданні земельної ділянки в оренду) категорії та цільового призначення земельної ділянки здійснено на підставі відомостей Державного земельного кадастру, які внесено 30.12.2020 відповідно до даних Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої Третьою особою.

Тобто, Позивачем не допущено жодних порушень вимог законодавства при наданні Відповідачу-2 спірної земельної ділянки в оренду і правові підстави для визнання Договору оренди недійсним відсутні.

Виходячи із встановлених обставин, Третя особа, при розробленні у 2020 році Технічної документації із землеустрою стосовно спірної земельної ділянки, керувалась даними, зазначеними у наявних правовстановлюючих та інших документах (Державному акті від 2001р. на право постійного користування землею, Рішенні Бучалівської сільської ради №69 від 17.12.2001, Технічній документації по інвентаризації земель від 2001р.), у яких вказувалось (прямо чи опосередковано) про належність спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення і про використання її Товариством «Львівський Облрибкомбінат» для ведення сільського господарства (для виробничих потреб).

Факт прийняття рішення повноважним органом про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду відсутній, тому Третьою особою правомірно виправлено дані про категорію землі та її цільове призначення, які первинно (при відсутності правових підстав і всупереч даним, вказаним у правовстановлюючих документах) було зазначено у Технічній документації від 2017р. із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ПрАТ «Львівський Облрибкомбінат», на підставі якої було здійснено первинну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

При цьому важливо, що до повноважень Розробника Технічної документації із землеустрою не належить прийняття рішення про віднесення земель до певної категорії, а визначення ним категорії землі здійснюється виключно на підставі правовстановлюючих та інших документів, виданих повноважними органами.

Реєстрація спірної земельної ділянки 30.12.2020 проведена державним кадастровим реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» (зокрема: статей 3, 24), - на підставі Технічної документації із землеустрою, при розробленні якої враховано дані про спірну земельну ділянку, зазначені у правовстановлюючих та інших документах, виданих повноважними органами.

Отже, Судом встановлено відсутність порушень вимог законодавства Розробником Технічної документації із землеустрою стосовно спірної земельної ділянки (Третя особа), Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (Відповідач-1) та Комарнівською міською радою (Позивач), що зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні вимог Прокуратури про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки та повернення її Комарнівській міській раді.

При цьому важливо, що, як зазначено Комарнівською міською радою (Позивачем) та встановлено Судом, відсутній факт порушення будь-яких прав чи законних інтересів Позивача у спірних правовідносинах, а задоволення позову (у даній справі) зумовило б порушення майнових прав Міської ради (територіальної громади) на отримання орендної плати за користування Відповідачем-2 земельною ділянкою, яка фактично перебуває у його користуванні у зв`язку з наявністю на ній об`єктів нерухомості (що належать Товариству «Компанія «Платинум» на праві приватної власності).

Крім цього важливо також, що розмір орендної плати за користування землями сільськогосподарського призначення значно більший, ніж за користування землями водного фонду, що зумовлено суттєвою різницею нормативної грошової оцінки вказаних категорій земель.

Враховуючи, що інші обставини, зазначені Учасниками справи, не впливають на правильне вирішення спору, тому такі обставини встановленню не підлягають (ч.2 ст.76 ГПК України).

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Прокуратуру витрат (у даній справі) на судовий збір.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 24.02.2025.

СуддяСтороженко О.Ф.