№ 2/207/211/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2025 року м. Кам`янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Погребняк Т.Ю., при секретареві Морозові В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/5028/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Дніпродзержинський філіал Придніпровської товарної біржі, про визнання угоди дійсною,
В С Т А Н О В И В
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою , у якій просив визнати дійсним договір № 481 купівлі-продажу нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладений через Дніпродзержинський філіал Придніпровської товарної біржі 7 травня 1998 року між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки 7 травня 1998 року між ним та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 через Дніпродзержинський філіал Придніпровської товарної біржі укладений договір купівлі-продажу нерухомості № 481, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала продавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 березня 1998 року, виданого Центральною комісією по приватизації житлового фонду ПО «ПХЗ». Після оформлення угоди на біржі зареєстрував право власності на квартиру у встановленому чинним на той час законодавством порядку у Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційний напис на Договорі від 7 травня 1998 року. Після укладання договору постійно проживає разом зі своєю сім`єю у квартирі, користуються та утримують її в належному стані, сплачують комунальні послуги. На теперішній час маю намір привести документи у належний до закону стан, оскільки угода була укладена на біржі. У зв`язку з тим, що угода купівлі-продажу не посвідчена нотаріально, не має можливості розпорядитися своєю квартирою, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав. При укладенні договору працівники біржі і сторони договору керувались нормою ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, згідно якої зареєстровані на біржі угоди не підлягають нотаріальному посвідченню. Договір купівлі-продажу квартири виконаний ними у повному обсязі, він та відповідачі на час підписання договору будь-яких претензій не мали з приводу виконання умов договору. З 1998 року відповідачі не заявляли ніяких претензій щодо свого права на квартиру, разом з сім`єю постійно проживають у квартирі, яка є їх єдиним місцем проживання, утримують квартиру у належному стані.
Представник позивача Скиба А.Ю. у судове засідання не явилася, письмово просила розглядати справу без її участі та без участі позивача, заявлений позов підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи .
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання неодноразово не явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, не надали відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тому суд проводить заочний розгляд справи.
Представник третьої особи - Дніпродзержинського філіалу Придніпровської товарної біржі у судове засідання не явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
У судовому засіданні встановлено, що 7 травня 1998 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна № 481 квартири АДРЕСА_1 у Дніпродзержинській філії Придніпровської товарної біржі, що підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с. 10). Сторони повністю виконали умови договору, за позивачем право власності зареєстровано у Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційний напис на Договорі від 7 травня 1998 року. Договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін вимог щодо порушення їх прав не заявив.
Згідно ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 7 травня 1998 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (ЦК УРСР), статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Приписами ст. 224 ЦК Української РСР 1963 року встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 225 ЦК Української РСР 1963 року право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.
Згідно ст. 9 Житлового Кодексу України громадяни України мають право на придбання будинків і квартир на біржових торгах.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу квартири, сторони договору домовилися щодо істотних умов договору, необхідних для договорів даного виду, що підтверджується письмовим договором укладеним на товарній біржі, реєстрацією за позивачем права власності на квартиру у бюро технічної інвентаризації, тому суд приходить до висновку, що між сторонами відбулось повне виконання укладеного між сторонами договору, та даний договір купівлі-продажу нерухомого майна необхідно визнати дійсним.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позов задоволено повністю, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, ст. 10, 19, 81 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В
Заявлений позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір № 481 купівлі-продажу нерухомості , а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 метрів квадратних , житловою площею 28,5 метрів квадратних, укладений через Дніпродзержинський філіал Придніпровської товарної біржі 7 травня 1998 року, між ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків: не відомий, ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків: не відомий, ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків: не відомий.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 403 гривні 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 403 гривні 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 403 гривні 73 копійки.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя Погребняк Т.Ю.
Суд | Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2025 |
Оприлюднено | 27.02.2025 |
Номер документу | 125426316 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
Погребняк Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні