Ухвала

від 18.02.2025 по справі 914/3137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.02.2025 Справа № 914/3137/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України у Львівській області

до відповідача Корпорації будівельних підприємств "Карпатбуд"

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 26119443,15 грн

за участю представників:

від прокуратури Желізняк З.Р.

від позивача Іваночко В.В.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

20.12.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Управління Служби безпеки України у Львівській області до відповідача Корпорації будівельних підприємств "Карпатбуд" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 26119443,15 грн. Зокрема прокурор у позовній заяві просить:

- визнати недійсним пункт 1 Розділу «Договірна ціна» Договору №116 про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти від 11.05.2018 (з врахуванням змін внесених додатковими угодами до нього), укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Львівській області та Корпорацією будівельних підприємств «Карпатбуд», в частині включення в ціну договору податку на додану вартість;

- стягнути з Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» на користь держави в особі Управління Служби безпеки України у Львівській області грошові кошти у розмірі 26119443,15 грн, з яких: 13909690,94 грн - сума безпідставно сплаченого ПДВ (сума основного боргу), 10018508,46 грн - інфляційні втрати, 2191243,75 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 25.12.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2025. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку залишити позов без розгляду з огляду на таке.

Підставами позову у даній справі прокурором визначено невідповідність вимогам чинного законодавства частини укладеного між позивачем та відповідачем договору про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти від 11.05.2018 №116 щодо включення до вартості робіт за договором суми податку на додану вартість.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

У пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Подібна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 10.05.2018 у справі №910/18283/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви до господарського суду прокурор зазначає нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом, тобто позивачем і, серед іншого, зазначає, що в даному випадку Управління Служби безпеки України у Львівській області проявило бездіяльність у питаннях захисту інтересів держави, що стало підставою для звернення прокурора до суду.

У поясненнях (вх.№ 1398/25 від 20.01.2025) Управління Служби безпеки України зазначає, що Управління має право на самостійне звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, в тому числі і у правовідносинах за правочином, стороною яких є Управління Служби безпеки України у Львівській області. З метою спростування доводів прокурора про неналежне здійснення позивачем захисту своїх порушених прав, позивач повідомив про самостійне здійснення Управлінням Служби безпеки України у Львівській області належних заходів впродовж розумного строку з метою захисту прав держави в особі Управління Служби безпеки України у Львівській області шляхом подання 19.12.2020 до Господарського суду Львівської області позовної заяви до Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд».

Так, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.12.2025 відкрито провадження у справі № 914/3141/24 за позовом Управління Служби безпеки України у Львівській області до відповідача Корпорації будівельних підприємств "Карпатбуд" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 13 265 787,18 грн. В прохальній частині позовної заяви у справі № 914/3141/24 позивач просить:

- визнати недійсним пункту 1 розділу «Договірна ціна», укладеного між Управлінням Служби безпеки України у Львівській області та Корпорацією будівельних підприємств «Карпатбуд» договору про закупівлю товарів (робіт) за державні кошти від 11.05.2018 №116 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- стягнути з Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» на користь Управління Служби безпеки України у Львівській області безпідставно отримані кошти у розмірі 13265787,18 грн.

Слід зазначити, що позовна заява у справі № 914/3141/24, як і у даній справі № 914/3137/24 надійшла до суду 19.12.2024.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підстави позову у справі №914/3141/24 є аналогічні підставам позову у даній справі №914/3137/24.

У справі №914/3137/24 додатково заявлено до стягнення 10018508,46 грн інфляційних втрат та 2191243,75 грн 3% річних.

Втім, як зазначає позивач у поясненнях (вх.№1398/25 від 20.01.2025), зобов`язання, які випливають із приписів статті 625 ЦК України, є акцесорними, і в подальшому, у випадку задоволення позову та після набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/3141/24, позивач має право звернутися до суду для стягнення інфляційних втрат та 3% річних. При цьому позивач зазначає, що з метою мінімізації додаткового навантаження на обсяг виділеного йому бюджетного фінансування для сплати судового збору, подано позовну заяву до господарського суду без урахування нарахованих у відповідності до приписів ч.2 ст.625 ЦК України штрафних санкцій, проте у випадку задоволення судом позову та після набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №914/3141/24 і відшкодування відповідачем позивачу понесених останнім судових витрат, в тому числі сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду суми судового збору, позивачем буде вирішуватись питання про можливе подання позову для стягнення з відповідача акцесорних вимог.

Тим не менше, як вбачається з матеріалів справи, листом від 23.09.2024 вих.№30.54/02-4482ВИХ-24 керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Управління Служби безпеки України у Львівській області із вимогою про надання прокуратурі регіону ґрунтовної інформації про стан вжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, вказавши причини зволікання із вирішенням питання у законний спосіб чи інші мотиви невжиття таких заходів.

Також, у вказаному листі прокурор інформував, що невжиття суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, тривалий час цивільно-правових заходів щодо відновлення вищевказаних порушених інтересів держави вказує на неналежне виконання відомством наданих законодавством повноважень у бюджетній сфері та сфері захисту державної власності, що вказує на наявність виключних підстав, передбачених положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду прокурора з відповідним позовом в інтересах держави. Вказану інформацію прокурор просив надати у строк до 21.10.2024 в електронному вигляді з подальшим надсиланням паперових документів.

У відповідь на вказаний лист Управління Служби безпеки України у Львівській області листом від 21.10.2024 вих.№62/16-1920 зазначило наступне:

"Управлінням СБ України у Львівській області в межах компетенції розглянуто листи (реєстр.№30.54/02-4482ВИХ-24 від 23.09.2024, реєстр.№30.54/02-4483ВИХ-24 від 23.09.2024) щодо наявності підстав з питань застосування представницьких повноважень.

При цьому повідомляємо, що регіональним органом безпеки спільно із Центральним управлінням СБУ вживаються заходи на предмет наявності правових підстав звернення до суду в порядку самопредставництва з питань приведення у відповідність до вимог чинного податкового законодавства операцій з будівництва житла для військовослужбовців органів СБУ, відповідно до Договору №116 від 11.05.2018. Зокрема, до Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» (ЄДРПОУ 30477237) надіслано лист-претензію з вимогою розглянути можливість приведення у відповідність до вимог чинного податкового законодавства операцій з будівництва житла для військовослужбовців УСБУ у Львівській області, що здійснювалося за бюджетні кошти (вих.№62/16-11599п від 16.09.2024).

Поряд із тим зазначаємо, що кошторисна документація, платіжні доручення, акти приймання передачі виконаних робіт, інші документальні матеріали стосовно виконання договірних зобов`язань з питань будівництва багатоквартирного житлового будинку знищені, на підставі вказівки Голови СБ України від 24.02.2022 та відповідно до пункту 747 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, і організаціях, затвердженого постановою KM України №939 від 18.12.2013, у зв`язку із неможливістю забезпечення подальшого надійного зберігання. З огляду на що на даний час триває процес їх пошуку та відновлення з метою узгодження розрахунку ПДВ, що підлягає поверненню. Одночасно скеровуємо наявні документальні матеріали."

З матеріалів справи вбачається, що листом від 04.10.2024 вих.№62/21-675 Управління зверталось до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, у якому з метою виконання Податкового кодексу України та прийняття управлінських рішень просило сприяння в найкоротші терміни направити на адресу Управління копії наявних документальних матеріалів (кошториси, плани асигнувань, платіжні доручення, тощо) щодо будівництва 99-ти квартирного житлового будинку по вулиці На Нивах, 11 у місті Львові.

Листом від 15.10.2024 вих.№07.1-11-06/10153 ГУ ДКСУ у Львівській області повідомило, що строки архівного зберігання запитуваних документів (кошториси, плани асигнувань, реєстри бюджетних зобов`язань, реєстри бюджетних фінансових зобов`язань, платіжні доручення), що подаються до органу Казначейства, відповідно до статті 197 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за №571/20884) становлять 5 років. Відповідно, справи в яких містились запитувані документи за 2018 рік були знищені у зв`язку із закінченням встановленого терміну їх зберігання відповідно до норм чинного законодавства (акт від 30.01.2024 №28, акт 03.04.2024 №29).

Отже, як вбачається з вищенаведеного, Управління Служби безпеки України у Львівській області належно відреагувало на стверджуване прокурором порушення інтересів держави та на думку суду невідкладно розпочало вживати заходи для виправлення ситуації, зокрема для подання позову.

У поясненнях (вх.№1398/25 від 20.01.2025) Управління Служби безпеки України у Львівській області також посилається на лист від 28.11.2024 вих.№62/21-1161п, яким начальник Фінансового відділу УСБУ у Львівській області повідомила, що пунктом 2 додаткової угоди №6 від 05.05.2020 до договору №116 від 11.05.2018 з «Будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. На Нивах, 11 у м.Львові» викладено договірну ціну на будівництво, що здійснюється у 2018 році (на весь період будівництва) до додаткової угоди №6 до договору №116 від 11.05.2018 в редакції додатку 1-А. Розрахунком 13 розділу І «Будівельні роботи» вищезазначеної договірної ціни визначено, що податок на додану вартість по розділу складає 13265,78718 тис. грн.

Також, у вказаному листі вказано, що відповідно до довідок про вартість будівельних робіт та витрати КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 на виконання договору №116 від 11.05.2018 року, надісланих до Фінансового відділу Відділом господарського забезпечення Управління (№62/19-610 від 15.10.2024), даний договір виконаний згідно з договірною ціною в редакції додатку 1-А.

Тобто, як зазначає позивач, внаслідок вжитих ним заходів лише 28.11.2024 було встановлено фактичну вартість будівельних робіт за договором від 11.05.2018 №116, що, в свою чергу, дало змогу позивачу визначити суму судового збору, яку необхідно сплатити за подання до господарського суду позовної заяви у спірних правовідносинах.

В подальшому, з метою виділення коштів на сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, Управління Служби безпеки України у Львівській області листом від 12.12.2024 вих.№62/21-888 зверталось до начальника Фінансово-економічного управління Служби безпеки України про коригування кошторисних призначень УСБУ у Львівській області та виділення коштів на грудень 2024 за КПКВ 6521010 КЕКВ 2800 «Інші видатки» у зв`язку із необхідністю сплати судового збору за подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви щодо стягнення з Корпорації будівельних підприємств «Карпатбуд» на користь Управління безпідставно отриманих коштів зі сплати ПДВ за виконання робіт з будівництва багатоквартирного будинку.

Як зазначено позивачем, вказані кошти для сплати судового збору фактично надійшли в розпорядження Управління Служби безпеки України у Львівській області 18.12.2024.

З огляду на викладене суд вважає, що вищенаведені обставини свідчать про невідкладне вжиття позивачем достатніх і адекватних заходів до самостійного поновлення своїх порушених прав у спірних правовідносинах впродовж розумного строку в розумінні правових позицій, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, з огляду на що доводи прокурора про неналежне здійснення позивачем захисту своїх порушених прав є безпідставними.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що прокурором не дотримано вимог щодо надання розумного строку для реагування та вжиття позивачем заходів для усунення стверджуваного прокурором порушення інтересів держави, з огляду на що в даному випадку немає підстав вважати, що зі сторони позивача має місце бездіяльність компетентного органу.

Крім того необхідно зазначити, що відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування дотримання прокурором наведеної норми Закону у поданій до господарського суду позовній заяві у справі №914/3137/24 зазначено: «З урахуванням наведеного, листом Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, до звернення до суду, повідомлено УСБУ у Львівській області щодо вжиття заходів реагування прокуратурою, а саме: звернення до суду з позовною заявою в інтересах останніх».

Разом з тим, прокурором не вказано у поданій до господарського суду позовній заяві у цій справі ані дати такого повідомлення Управління Служби безпеки України у Львівській області, ані реквізитів (зокрема вихідного номера) відповідного повідомлення.

Так, прокурором не долучено до позовних матеріалів ані відповідного повідомлення, оформленого у відповідності до приписів частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», ані доказів скерування такого повідомлення позивачу будь якими наявними у прокурора засобами зв`язку.

Як вбачається із матеріалів справи лише 24.12.2024 за вх.№16037п на адресу Управління Служби безпеки України у Львівській області надійшов лист від 13.12.2024 вих.№30.54/02-6351ВИХ-24, у якому серед іншого повідомив про те, що Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону підготовлено позов, який буде пред`явлено до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі УСБУ у Львівській області.

Як вбачається із відбитка календарного штемпеля відділення зв`язку Львів-20 Акціонерного товариства «Укрпошта» на поштовому конверті із листом від 13.12.2024 вих.№30.54/02-6351ВИХ-24, такий передано прокурором до пересилки лише 22.12.2024, тобто після подання прокурором позовної заяви у справі №914/3137/24.

Вказане свідчить про недодержання прокурором приписів частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та відсутність завчасного (до моменту подання позовної заяви до суду) повідомлення прокурором позивача про здійснення представництва інтересів держави в особі Управління Служби безпеки України у спірних правовідносинах.

Крім того судом також береться до уваги те, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відтак, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (Постанова КГС ВС від 29.07.2020 у справі N 924/526/18).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Позов у справі №914/3137/24 залишити без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 24.02.2024.

Суддя Петрашко М.М.