Ухвала

від 21.02.2025 по справі 918/39/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" лютого 2025 р. м. Рівне Справа № 918/39/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" Корицької Лариси Мирославівни

у справі за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави

в особі Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест"

відповідача-2 Депозитарної установи товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівненський РКЦ"

про повернення пакету акцій, стягнення штрафу в сумі 25 562 582,00 грн. та зобов`язання вчинити дії

у судовому засіданні приймав участь державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції Волчецький Дмитрій Миколайович

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року заступник прокурора Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом (та заявою про уточнення позовних вимог) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод", до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" (відповідач-1) та Депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівненський РКЦ" (відповідач-2) про зобов`язання ТОВ фірма "Енергоінвест" повернути пакет акцій ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", отриманих на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2007 у кількості 22423190 штук простих іменних акцій оціночною вартістю 25 562 582 грн. у власність держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області шляхом підписання акту приймання-передавання, стягнення з ТОВ фірма "Енергоінвест" на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області штрафу у розмірі 25 562 582 грн. та зобов`язання Депозитарної установи ТОВ фірма "Рівненський РКЦ" списати з рахунку в цінних паперах ТОВ фірма "Енергоінвест" 22 423 190 штук простих іменних акцій ВАТ "Рівненський радіотехнічний завод" номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 50 % плюс 1 акція статутного капіталу ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", що були предметом договору купівлі-продажу від 05.09.2007 та зарахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, після чого надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 у справі № 918/39/15 позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ фірма "Енергоінвест" повернути пакет акцій ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", отриманих на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2007 року, у кількості 22 423 190 штук простих іменних акцій, оціночною вартістю 25 562 582 грн. 00 коп., у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області шляхом підписання акту прийому-передачі. Ухвалено стягнути з ТОВ фірма "Енергоінвест" на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Державного бюджету України штраф у розмірі 2 556 258 грн. 20 коп. Зобов`язано Депозитарну установу ТОВ фірма "Рівненський РКЦ" списати з рахунку у цінних паперах ТОВ фірма "Енергоінвест" 22 423 190 штук простих іменних акцій ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", що були предметом договору купівлі-продажу від 05.09.2007 року, та зарахувати 22 423 190 штук простих іменних акцій ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", що були предметом договору купівлі-продажу від 05.09.2007 року на рахунок у цінних паперах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, після чого надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій. Ухвалено стягнути з ТОВ фірма "Енергоінвест" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 74 298 грн. 00 коп. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.15 у справі № 918/39/15 задоволено частково. Рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.15 у справі № 918/39/15 змінено в частині стягнутої суми штрафу, викладено п.3 резолютивної частини рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.15 у справі в редакції: "3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Державного бюджету України штраф у розмірі 6 220 500 грн. 00 коп. на р/р 37184006000095 банк УДКСУ м. Рівне, МФО 833017, код ЄДРПОУ 13989432.". В решті рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 у справі № 918/39/15 - залишено без змін.

20 травня 2015 року на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 Господарським судом Рівненської області видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2015 у справі № 918/39/15 касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 залишено без змін.

29 грудня 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулось із заявою про відкриття виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області та пред`явлено до виконання виконавчий документ - наказ Господарського суду Рівненської області №918/39/15 від 20.05.2015. Дана заява обґрунтована тим, що виконавчий документ - наказ Господарського суду Рівненської області №918/39/15 від 20.05.2015 вже перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області, однак, повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю майна боржника.

Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області супровідним листом від 08.01.2019 № 98 передав за належністю заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області щодо виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/39/15 від 20.05.2015 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, який в подальшому виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 58049733 від 10.01.2019.

01 лютого 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Енергоінвест" до суду надійшла скарга на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Лугової Л.С. у справі № 918/39/15, відповідно до якої скаржник просив суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58049733 від 10.01.2019.

Ухвалою від 14.02.2019 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Енергоінвест" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Лугової Л.С. у справі № 918/39/15, щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58049733 від 10.01.2019 відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.02.2019 у справі №918/39/15 залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Енергоінвест" - без задоволення.

25 лютого 2019 року державним виконавцем відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литвиненко Мирославою Олександрівною винесено постанову ВП 58464272 про відкриття виконавчого провадження із виконання наказу від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп..

26 лютого 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Енергоінвест" до суду надійшла скарга на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Лугової Л.С. у справі № 918/39/15, відповідно до якої скаржник просив суд визнати незаконною постанову від 14.02.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 58049733.

Ухвалою від 11.03.2019 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Енергоінвест" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Лугової Л.С. у справі №918/39/15, щодо визнання незаконною постанови від 14.02.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 58049733 відмовлено.

18 березня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Енергоінвест" до суду надійшла скарга на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Зайко М.О. у справі №918/39/15, відповідно до якої скаржник просив суд визнати незаконною та скасувати постанову від 25.02.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 58464272.

Ухвалою від 28.03.2019 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Енергоінвест" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Зайко М.О. у справі №918/39/15, щодо визнання незаконною та скасування постанови від 25.02.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №58464272 відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" на ухвалу господарського суду Рівненської області про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця від 28.03.2019 у справі № 918/39/15 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.

22 жовтня 2020 року державним виконавцем відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литвиненко Мирославою Олександрівною винесено постанову ВП 58464272 про повернення виконавчого документа (наказу від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп.).

30 листопада 2020 року до суду надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою від 10.12.2020 замінено стягувача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області від 20.05.2015 у справі №918/39/15.

13 лютого 2025 року від державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" Корицької Лариси Мирославівни.

Ухвалою від 17.02.2025 клопотання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції про залишення без розгляду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" Корицької Лариси Мирославівни - задоволено. Подання Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТОВ фірма "Енергоінвест" Корицької Лариси Мирославівни до виконання зобов`язань в частині сплати заборгованості за наказом від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп. - залишено без розгляду.

19 лютого 2025 року від державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" Пігольчука Ігоря Васильовича.

Ухвалою від 19.02.2025 подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.02.2025.

21 лютого 2025 року у судове засідання з`явився державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції Волчецький Дмитрій Миколайович.

Обґрунтовуючи заявлене подання, державний виконавець вказав, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 73979605 з примусового виконання наказу від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп. Керівник даної юридичної особи - Пігольчук Ігор Васильович (РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України). Під час здійснення виконавчого провадження вживалися заходи, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Однак, вжиті державним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення суду боржником, боржник ухиляється від виконання рішення суду. З огляду на викладене вище та враховуючи тривале невиконання боржником рішення суду, встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, на думку державного виконавця, є співмірним та ефективним заходом для забезпечення виконання рішення суду.

Державний виконавець також вказав, що обставинами, котрі підтверджують наявність підстав для встановлення ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України є:

- керівник підприємства не подав декларації про майно та доходи, у встановлений строк;

- у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення (згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби; згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Рівненській області за ТОВ "ЕНЕРГОІНВЕСТ" не зареєстровано об`єктів нерухомого майна; згідно відповіді Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" за ТОВ "ЕНЕРГОІНВЕСТ" не зареєстровано об`єктів нерухомого майна; згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 413727767 від 17.02.2025 за боржником відсутні відомості щодо прав власності на нерухоме майно);

- згідно відповіді Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи у боржника наявні рахунки у АТ "КРЕДОБАНК";

- 01.04.2024 державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, однак кошти на рахунках відсутні.

- рішення суду наразі боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження";

- виконавцем 21.08.2024, 29.08.2024, 18.12.2024 на адресу боржника та адресу керівника юридичної особи надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду, однак Пігольчук Ігор Васильович на виклики не з`явився, про причини неявки виконавця не повідомив;

- згідно акту державного виконавця від 09.09.2024 за адресою м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, встановлено, що боржника за адресою не виявлено, майна на яке можливо звернути стягнення не знайдено;

- у 2019 році ТОВ "ЕНЕРГОІНВЕСТ" оскаржувало дії державного виконавця у Господарському суді Рівненської області щодо відкриття виконавчого провадження у справі № 918/39/15, але отримало відмову; апеляційну скаргу було повернуто заявнику, а касаційну скаргу Верховний Суд відхилив, відмовивши у відкритті касаційного провадження. Дії щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження є нічим іншим ніж способом ухилення боржника від виконання рішення суду;

- станом на 18.02.2025 ТОВ "Енергоінвест", керівником даної юридичної особи чи її представниками, жодних дій задля виконання рішення від 13.05.2015 у справі № 918/39/15 вчинено не було. Боржником не було сплачено жодної копійки в рахунок погашення боргу, та не надано доказів погашення цієї заборгованості з моменту набрання рішенням законної сили;

- оскільки інші заходи примусового характеру, вжиті виконавцем, не призвели до повного та своєчасного виконання рішення суду, дієвим та ефективним заходом є встановлення обмеження у праві вийду за кордон керівнику боржника.

Відтак державний виконавець просить суд встановити Пігольчуку Ігорю Васильовичу тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання зобов`язань в частині сплати заборгованості за наказом від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп. - в виконавчого провадження № 73979605.

Судом встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2025 директором (керівником) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" є Пігольчук Ігор Васильович (дата призначення (набуття повноважень) 17.07.2012.

Також, як встановлено судом із Інформації про виконавче провадження від 17.02.2025, - 25.01.2024 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції звернувся стягувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області із заявою про відкриття виконавчого провадження із виконання наказу від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп.

26 січня 2024 року Головним державним виконавцем Відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анненкова Олена Юріївна винесено:

- постанову ВП № 73979605 про відкриття виконавчого провадження із виконання наказу від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп.;

- постанову ВП № 73979605 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

- постанову ВП № 73979605 про стягнення виконавчого збору.

Головним державним виконавцем Відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Волчецьким Дмитрієм Миколайовичем винесено:

- постанову ВП № 73979605 від 01.04.2024 про арешт коштів боржника;

- постанову ВП № 73979605 від 01.11.2024 про розшук майна боржника;

- постанову ВП № 73979605 від 21.11.2024 про арешт майна боржника;

- подання від 18.12.2024 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Корицької Лариси Мирославівни без вилучення паспортного документа.

Розглянувши подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" Пігольчука Ігоря Васильовича, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ст. 337 ГПК України:

- тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (ч. 1);

- тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2);

- суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3).

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17 наголошено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про наявність у державного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за судовим рішенням.

При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Водночас суд зазначає, що нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника лише у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Як роз`яснив Верховний Суд України в листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, а також самого боржника за місцем реєстрації не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до вищевказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, наявність самого лише зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Аналіз Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Судом встановлено, що в матеріалах справи № 918/39/15 відсутні докази направлення на адресу боржника та його керівника - ОСОБА_1 викликів державного виконавця від 21.08.2024 № 218456 (який як вбачається адресований для ТОВ фірма "Енергоінвест"), від 29.08.2024 (який як вбачається адресований для ТОВ фірма "Енергоінвест" та засновнику боржника - ОСОБА_2 ) та від 18.12.2024 (який як вбачається адресований для ТОВ фірма "Енергоінвест" та керівнику боржника - ОСОБА_1 ) щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду. Факт скерування вищезазначених вимог не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.

Крім цього, суд виснує, що у даному випадку державним виконавцем встановлено відсутність у боржника майна, за рахунок якого могло б бути виконано судове рішення у справі, що фактично свідчить про те, що відсутні докази свідомого ухилення боржника від виконання наказів.

Законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві особи виїзду за межі України не у зв`язку із наявністю самого факту невиконання нею зобов`язань, а у зв`язку із її ухиленням від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти). Вказане вище відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.08.2020 у справі №910/8130/17.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціював встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Однак у даному випадку виконавець не довів по перше що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язання, а по друге не довів яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Доводи державного виконавця про те, що оскарження ухвали про відкриття виконавчого провадження є способом ухилення боржника від виконання рішення суду суд вважає безпідставними з наступних підстав:

- оскарження рішень державного виконавця - це законне право боржника (законодавство України гарантує право боржника на судовий захист, включаючи можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця (ст. 55 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»); сам факт використання цього права не може автоматично кваліфікуватися як ухилення від виконання рішення суду;

- виконавець не довів, що такі дії мали єдину мету затягнути чи унеможливити виконання рішення;

- ухилення боржника це його активні чи пасивні дії, спрямовані на приховування майна, доходів або створення перешкод для виконання рішення (див. постанова ВС від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17). Законне оскарження дій виконавця не є таким випадком;

- навіть якщо боржник намагався оскаржити відкриття виконавчого провадження, це не скасовує його обов`язок виконати рішення суду. Крім того, відсутні докази, що такі дії реально вплинули на процес виконання.

Суд звертає увагу, що для застосування такої санкції як тимчасове обмеження у виїзді керівника боржника за межі України - необхідно довести саме ухилення, а не просто факт подання скарг. Отже, суд відхиляє доводи виконавця, оскільки вони ґрунтуються на хибному припущенні, що законне оскарження є ухиленням від виконання судового рішення.

Водночас суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269, ст. 313 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено та гарантовано Конституцією України.

Окремо слід зауважити і на тому, що за змістом положень Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань, а обов`язком держави є захищати життя людини, проте тимчасове обмеження під час воєнного стану у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка законодавчо не обмежена у такому праві (тобто не є військовозобов`язаним, державним службовцем тощо), може свідчити про порушення державою свого обов`язку щодо забезпечення та захисту основоположного права людини на життя.

Також суд зауважує, що:

- тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення;

- виконавець повинен був довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, однак цього не довів;

- у поданні державного виконавця та доданих до нього матеріалах відсутня інформація про те, чи наявний у ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до керівника ТОВ фірма "Енергоінвест" ОСОБА_1 такого виключного заходу виконання судового рішення як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без наявності всіх обов`язкових умов для вжиття таких заходів, а тому суд відмовляє у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Щодо інших аргументів державного виконавця суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України)

Керуючись ст. ст. 234, 235, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоінвест" Пігольчука Ігоря Васильовича до виконання зобов`язань в частині сплати заборгованості за наказом від 20.05.2015 у справі № 918/39/15 про стягнення з ТОВ фірми "Енергоінвест" на користь держави 6 220 500 грн. 00 коп. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано "26" лютого 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич