Рішення

від 21.02.2025 по справі 925/1559/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 рокум.Черкаси Справа № 925/1559/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого: судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічною комплектацією "Київміськбуд", м.Київ, вул.Сверстюка Євгена,13, оф.1003

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центраторг", Черкаська область, м.Звенигородка, вул.М.Грушевського,142, кімн.208

про повернення авансованих коштів у сумі 113400,00 грн згідно з договором, укладеним в спрощений спосіб,

без участі повноважних представників сторін.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічною комплектацією "Київміськбуд" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центраторг" із вимогами про повернення авансованих коштів у сумі 113400,00 грн згідно з договором поставки, укладеним в спрощений спосіб, а також про відшкодування судових витрат.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання. Розміщено оголошення на сайті суду для належного інформування учасників. Участь представників у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Ухвала суду від 24.12.2024, направлена відповідачу за адресою його реєстрації як юридичної особи, зареєстрованої у встановленому законом порядку (зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), повернута поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також надав суду оригінали всіх документів для ознайомлення, копії яких додані до позовної заяви.

Головуючий здійснив огляд наданих на вимогу суду оригіналів господарських документів, які після цього повернуті представнику позивача та встановив, що наявні у справі копії цих документів відповідають наданим оригіналам.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, проти документів позивача не заперечив, причини неприбуття представника відповідача в засідання суду невідомі. Відповідач на ухвалу суду не відреагував, витребувані документи суду не надав.

За результатами судового засідання 21.02.2025 судом прийнято та долучено до справи без їх проголошення вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між сторонами наявні триваючі господарські відносини з виробництва та постачання на об`єкти позивача цегли керамічної М-100 з 01.11.2021.

За умовами договору поставки предмет закупівлі визначений сторонами: постачання за плату цегли рядової керамічної М-100 на користь набувача (позивача).

На виконання умов договору між сторонами підписано:

- рахунок-фактура №5 від 12.04.2022 відповідача на 15,12 тис.шт. цегли на суму 113400 грн (з ПДВ) (а.с.14);

- платіжне доручення №2146 від 12.04.2022 позивача на суму 113400 грн (з ПДВ) на оплату за цеглу згідно рахунку №5 від 12.04.2022 (а.с.15).

Оскільки зобов`язання відповідачем не виконано, цегла позивачеві в розумний строк не передана, позивач правомірно направив відповідачеві вимогу про передачу йому обумовлено кількості цегли позивачу вих.№67 від 20.11.2023 (а.с.16-17). Вимога не виконана. Відповідач на вимогу не відреагував.

Пізніше позивачем направлено вимогу відповідачу про повернення коштів 113400 грн за невиконаним зобов`язанням вих.№75 від 27.11.2023 (а.с.21). На вимогу відповідач не відреагував.

Ухилення відповідача від виконання зобов`язання перед позивачем стали причиною звернення позивача в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу у виді внесеної попередньої оплати за цеглу керамічну.

Відповідач на позов не відреагував, відзиву не подав, вимоги не заперечив.

Інших доказів та обґрунтувань сторонами не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст..236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, суб`єктами господарювання на ринку планового капітального будівництва та виробництва будівельних матеріалів і супутніх послуг, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Придбаваємі позивачем за плату товари не призначені для особистого чи власного використання, тобто наявна оплатна поставка будівельних матеріалів для масової житлової забудови позивача.

Позивач виступає як замовник та платник за придбаваємий товар.

Відповідач у спірних відносинах виступає як постачальник та боржник.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про стягнення 113400 грн авансових коштів за договором поставки, що укладений у спрощений спосіб.

Умови договору охоплюються приписами гл.54 Цивільного кодексу України: поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу". Укладений між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічною комплектацією "Київміськбуд" та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центраторг" двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір поставки цегли рядової керамічної М-100 у спрощений спосіб є чинним, не заперечений сторонами, не розірваний в установленому порядку, не визнаний судом недійсним. Суд вважає, що сторонами договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує презумпцію правомірності правочину приписи ст.204 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

За умовами договору поставки предмет закупівлі визначений сторонами: постачання за плату цегли рядової керамічної М-100 на користь набувача (позивача).

На виконання умов договору між сторонами підписано:

- рахунок-фактура №5 від 12.04.2022 відповідача на 15,12 тис.шт. цегли на суму 113400 грн (з ПДВ) (а.с.14);

- платіжне доручення №2146 від 12.04.2022 позивача на суму 113400 грн (з ПДВ) на оплату за цеглу згідно рахунку №5 від 12.04.2022 (а.с.15).

Оскільки зобов`язання відповідачем не виконано, цегла позивачеві в розумний строк не передана, позивач правомірно направив відповідачеві письмову вимогу про передачу обумовленої кількості цегли позивачу вих.№67 від 20.11.2023 (а.с.16-17). Вимога не виконана. Відповідач на вимогу не відреагував.

Пізніше позивачем направлено письмову вимогу відповідачу про повернення коштів 113400 грн за невиконаним зобов`язанням вих.№75 від 27.11.2023 (а.с.21). На вимогу відповідач не відреагував.

Свою вимогу стягнення вартості цегли позивач обґрунтовує з посиланням на приписи п.2 ст.693 Цивільного кодексу України про повернення попередньої оплати при ухилення продавця від передачі товару.

Суд вважає строк виконання зобов`язання відповідачем таким, що настав.

Відповідач проти стягнення суми боргу не заперечив. Свого контррозрахунку боргу не надав, як і доказів повного належного розрахунку за договором перед позивачем. Документи позивача не спростовані відповідачем в належний спосіб.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача внесеної передоплати за невиконання зобов`язання підлягають до задоволення.

При цьому суд враховує рівновагу господарського інтересу сторін, повноту виконання зобов`язання сторонами, погіршення фінансового становища для відповідача, настання негативних наслідків для позивача, понесення ним додаткових витрат, співвідношення суми основного боргу та ймовірних збитків.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 113400 грн попередньої оплати за постачання цегли керамічної М-100 - підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата відповідачем заборгованості під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду та позивачеві доказів про проведення розрахунку.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до задоволення.

Суд при прийнятті рішення враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центраторг" (Черкаська область, м.Звенигородка, вул.М.Грушевського,142, кімн.208, код ЄДРПОУ 41580736; номер рахунку в банку невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічною комплектацією "Київміськбуд" (м.Київ, вул.Сверстюка Євгена,13, оф.1003, код ЄДРПОУ 38134111; номер рахунку в банку невідомий) 113400 грн боргу, 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 24.02.2025.

Суддя Г.М.Скиба