Постанова

від 12.02.2025 по справі 910/4492/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 910/4492/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (колегія суддів: Гончаров С. А., Скрипка І. М., Сибіга О. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 (суддя Нечай О. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" до Акціонерного товариства "Київгаз", про визнання неправомірним та скасування рішення,

за участі представників:

позивача - Іоніцой-Доценка О. П.,

відповідача - Мельника О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" (далі - ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - АТ "Київгаз") про визнання неправомірним та скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" про задоволення акта про порушення від 02.11.2021 № 822 в повному обсязі та донарахування позивачу необлікованих об`ємів природного газу на загальну суму 1 951 613,53 грн, що оформлено рішенням від 09.12.2021 № 1/9-12/822 засідання постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" та актом-розрахунком № 1/9-12/822 б/д необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості з 29.10.2021 07:00 по 16:00 01.12.2021 на загальну суму 1 951 613,53 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає складений відповідачем акт про порушення від 02.11.2021 № 822 неправомірним, оскільки його складено за відсутності уповноваженого представника позивача, а рішення про задоволення зазначеного акта прийнято неповноважним складом комісії відповідача.

3. Крім того, позивач зазначає, що не був обізнаний про місце, дату та орієнтовний час засідання комісії з розгляду актів про порушення, на якому мав розглядатися акт про порушення від 02.11.2021 № 822, внаслідок чого він не був присутнім при розгляді питання, що стосується його прав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" підписало заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою останнє приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498.

5. Відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) об`єкта позивача за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 20/1, було присвоєно персональний ЕІС-код № 56ХО0000U4WE1002; облік газу здійснюється за комерційним вузлом обліку газу (ВОГ) КВП РГ-К-40-0,1-01-R-5 G40 зав. № 8528.

6. 28.10.2019 було видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) № 39-1-5/4718, чинне до 28.10.2021, відповідно до якого лічильник газу роторний G40 РГ-К зав. № 8528 відповідає вимогам пункту 5.3 Фб2.784.001 Д1 "Лічильники газу роторні РГК-Ех. Методика перевірки".

7. Листом від 25.10.2021 № 94 позивач просив відповідача направити свого представника для розпломбування приладів обліку газу у зв`язку з черговою повіркою за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 20/1А.

8. На підставі вказаного листа позивача 02.11.2021 представники відповідача прибули на об`єкт позивача, де їх зустрів Ігор Масіна - працівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", яке на підставі договору на виконання технічного обслуговування від 04.01.2021 № ГМ0018 надає позивачеві послуги щодо технічного обслуговування об`єкта газопостачання останнього.

9. 02.11.2021 представниками відповідача були складені акт про порушення № 822, а саме пропущення строку періодичної повірки ЗВТ, а також акт перевірки вузла обліку газу № Ч393/21, що є додатком до акта про порушення № 822.

10. У цих актах зазначено, що їх складено за участю споживача (його представника) - Саніна О.П., також вони містять підпис, виконаний від імені цієї особи.

11. У пункті 8 акта про порушення від 02.11.2021 № 822 зазначено про те, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 09.12.2021 о 09:30 за адресою: м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 18, контактний тел. + 38-067-474-71-04.

12. 25.11.2021 було видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-5/14631, чинне до 25.11.2023, відповідно до якого лічильник газу роторний G40 РГ-К зав. № 0470 відповідає вимогам пункту 5.3 Фб2.784.001 Д1 "Лічильники газу роторні РГК-Ех. Методика перевірки".

13. Листом від 26.11.2021 № 121 позивач просив направити представника відповідача для опломбування приладів обліку газу після чергової повірки за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 20/1А.

14. 01.12.2021 представниками відповідача були складені акт про усунення порушення, в якому зазначено, що після повірки встановлені ЗВТ, вузол обліку запущено в роботу та акт перевірки вузла обліку газу № М-435, що є додатком до акта про усунення порушення.

15. У цих актах також зазначено, що їх складено за участю споживача (його представника) - Саніна О. П., а також вони містять підпис, виконаний від імені цієї особи.

16. 09.12.2021 постійно діюча комісія з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" розглянула акт про порушення від 02.11.2021 № 822 та прийняла рішення № 1/9-12/822 про його задоволення, на підставі якого було складено акт-розрахунок № 1/9-12/822 необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Відповідно до зазначеного акта-розрахунку позивачу за період з 07:00 29.10.2021 по 16:00 01.12.2021 було донараховано 45 391,40 м. куб. газу на суму 1 951 613,53 грн.

17. Листом від 30.12.2021 № 4818/28 відповідач направив позивачеві рахунок на оплату від 09.12.2021 № 1/9-12/822 на суму 1 951 613,53 грн, який позивач отримав 05.01.2022.

18. Як зазначає позивач, до отримання цього листа йому не було відомо про проведення будь-яких перевірок, складення будь-яких актів про порушення та їх розгляду щодо нього; уповноважені особи позивача із жодним актом про порушення не ознайомлювались та жодного акта не підписували.

19. З метою встановлення того, чи підписував генеральний директор ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" Санін Олександр Петрович акти, складені АТ "Київгаз" 02.11.2021 та 01.12.2021, у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

20. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 18.03.2024 № 20837/23-32, складеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Олександрою Дзюбою, підписи від імені Саніна О. П., що містяться ліворуч від рукописного запису "Санін О. П." в акті про порушення від 02.11.2021 № 822, в акті перевірки вузла обліку газу від 02.11.2021 № Ч393/21, в акті про усунення порушення від 01.12.2021, в акті перевірки вузла обліку газу від 01.12.2021 № М-435 - виконані не Саніним О. П., а іншою особою.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

21. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 позов задоволено, а додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 стягнуто з АТ "Київгаз" на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

22. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу АТ "Київгаз" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 залишені без змін.

23. Судові рішення попередніх інстанцій базуються на тому, що у матеріалах справи відсутні належні докази щодо вручення позивачу акта про порушення від 02.11.2021 № 822, який має містити відомості про місце, дату та орієнтовний час засідання комісії з розгляду актів про порушення, а тому суди виснували про те, що відповідач не виконав свого обов`язку зі встановлення особи, яка забезпечила представникам відповідача доступ до вузла обліку природного газу (ВОГ) на об`єкті позивача, де розташований лічильник газу (ЗВТ), та підписала від імені позивача документи, складені під час та за результатами перевірки. Як наслідок, суди вважали, що відповідач позбавив позивача права бути повідомленим про розгляд акта про порушення комісією і таке неповідомлення не може вважатися формальним порушенням.

Короткий зміст касаційної скарги

24. АТ "Київгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

25. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

26. На підтвердження заявлених підстав АТ "Київгаз" зазначає, зокрема про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - пункту 8 глави 4 розділу ХІ та пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

27. Окрім цього, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів, чим, у свою чергу, порушили вимоги статей 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

28. 06.02.2025 та 11.02.2025 АТ "Київгаз" подало додаткові письмові пояснення, які по суті є доповненнями до касаційної скарги.

29. Відповідно до приписів частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

30. Колегія суддів залишає без розгляду подані відповідачем письмові пояснення, оскільки вони подані поза визначеними процесуальним законом строками на касаційне оскарження, заявник не просив дозволу подати такі додаткові пояснення, а суд не визнавав їх подання необхідним.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

31. 09.01.2025 від ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Київгаз", в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постановлені судові рішення без змін.

32. Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач зазначає про те, що скаржник не обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження, оскільки не довів, що зазначені у касаційній скарзі положення Кодексу газорозподільних систем були застосовані судами неправильно.

33. Представником позивача 11.02.2025 були подані додаткові пояснення, в яких містяться заперечення проти додаткових пояснень відповідача від 06.02.2025.

34. Зважаючи на те, що судом встановлювався позивачу строк для подання відзиву до 09.01.2025 і він скористався цим процесуальним правом, суд касаційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді касаційної інстанції, то колегія суддів залишає без розгляду додаткові пояснення позивача від 11.02.2025.

Позиція Верховного Суду

35. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

36. Попри встановлення факту пропуску строку періодичної повірки ЗВТ споживача, що не є побутовим суди попередніх інстанцій задовольнили позов ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна". Такий висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову базується на тому, що відповідач не виконав свого обов`язку із посвідчення особи споживача, складення акта про порушення в його присутності та вручення споживачу його примірника акта (оскільки в акті про порушення від 02.11.2021 № 822 підпис було виконано не керівником позивача, а іншою особою).

37. Враховуючи зазначене, суди виснували про позбавлення позивача права бути повідомленим про розгляд акта про порушення комісією Оператора ГРМ, участі в засіданні комісії та наданні відповідних пояснень і визнали наведене достатньою підставою для визнання неправомірним та скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" стосовно позивача.

38. При цьому суди попередніх інстанцій виснували про те, що неповідомлення споживача не може вважатися формальним порушенням, оскільки він зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення, та суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування споживача про розгляд акта про порушення, а має забезпечити йому реальну можливість взяти участь у засіданні та надати відповідні пояснення з цього приводу.

39. Колегія суддів Верховного Суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що ґрунтуються на неповному з`ясуванні обставин і неповному дослідженні наявних у справі доказів, а тому порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.

40. Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема, ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема, здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.

41. Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії як, зокрема, монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

42. Пунктом 5 глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем визначено, що засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.

43. Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

44. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу газорозподільних систем для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен завчасно (до дати проcтрочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати.

45. Пунктом 8 глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу. У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини Оператора ГРМ (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників споживача) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується з урахуванням фактичних даних ЗВТ по якому пропущений термін повірки.

46. За змістом підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.

47. Отже, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ Кодексом газорозподільних систем (пункт 8 глави 7 розділу Х) встановлюються різний порядок розрахунку обсягу спожитого газу в залежності від того, з чиєї вини відбулося пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ: з вини споживача чи з вини Оператора ГРМ.

48. Натомість суди обох інстанцій обмежились тим, що встановили лише факт використання позивачем ЗВТ у період з 29.10.2021 по 01.12.2021 із порушенням встановленого строку проведення його чергової періодичної повірки, без встановлення усіх обставин, що мають значення при розгляді спору щодо правомірності оскаржуваного рішення відповідача (зокрема, забезпечення належної організації повірки ЗВТ споживачем та допуску представників Оператора ГРМ у передбачені в законодавстві строки, а також порядку розрахунків між сторонами за період з дати розпломбування до дати опломбування ЗВТ позивача).

49. Порядок оформлення акта про порушення визначено главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, відповідно до пунктів 1, 2 та 5 якої у разі виявлення у споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

50. Відповідно до абзацу 1 пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом "Про судову експертизу").

51. Так, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій було враховано усні пояснення представника позивача про необізнаність споживача стосовно виконуваних робіт з розпломбування комерційного ВОГ та перевірки його для демонтажу на повірку засобів вимірювальної техніки, що не може вважатися допустимим доказом на підтвердження відповідних обставин. Крім того, при дослідженні письмових доказів суди замість того, щоб досліджувати усі документи за підписом керівника позивача, оцінювали їх вибірково, а в основу судових рішень було необґрунтовано покладено як доказ висновок судової почеркознавчої експертизи, на дослідження якої не були направлені усі документи за підписом керівника позивача, на чому наполягав відповідач.

52. Оскільки предметом дослідження судів та експертизи були лише документи, надані однією стороною спору - позивачем (хоча, як стверджує відповідач, у справі були й інші документи, які стосуються спірних правовідносин, та містили підпис генерального директора позивача), то у цьому скаржник вбачає порушення принципів рівності та змагальності сторін.

53. Надаючи оцінку таким доводам відповідача, апеляційний суд зазначив, що правове значення має не те, чи було відомо генеральному директору позивача про факт розпломбування/опломбування лічильника газу на об`єкті позивача, а те, яким чином було оформлено та складено акт про порушення, який є підставою для прийняття рішення про зміну режиму нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, який тягне негативні майнові наслідки для позивача.

54. Колегія суддів звертає увагу, що при застосуванні такого звуженого підходу до предмету доказування у справі аргументи сторони відповідача лишаються без належного з`ясування та оцінки, у той час як останній фактично посилається на обставини суперечливої та недобросовісної поведінки зі сторони позивача, які, у разі їх встановлення, можуть мати значення для справи.

55. Тому передчасним є висновок судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості доводів відповідача про необхідність проведення почеркознавчої експертизи усіх додатків до позовної заяви, які містять підпис керівника позивача, зокрема, з метою з`ясування того, чи мало місце раніше у взаємовідносинах сторін також підписання документів від його імені іншими особами.

56. Частиною п`ятою статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

57. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

58. При новому розгляді справи судам необхідно повно та всебічно з`ясувати обставини, на які посилаються сторони та надати оцінку всім їх аргументам, зокрема, встановити, чи мала місце недобросовісна та суперечлива поведінка з боку позивача з огляду на встановлені судами фактичні обставини, зокрема:

- офіційне звернення ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" до відповідача з листом від 25.10.2021 № 94, в якому воно просило направити представника АТ "Київгаз" для розпломбування приладів обліку газу у зв`язку з черговою повіркою;

- забезпечення 02.11.2021 представникам АТ "Київгаз" доступу до об`єкта позивача (за участі працівника ТОВ "Тріос Плюс", підрядника, який надавав позивачу послуги з технічного обслуговування об`єкта газопостачання);

- наступне офіційне звернення ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" до відповідача з листом від 26.11.2021, в якому ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна" просило направити представника АТ "Київгаз" для опломбування приладів обліку газу після чергової повірки.

59. Наведені обставини в сукупності мають бути оцінені судами в контексті статті 79 ГПК України стосовно того чи може факт підписання акта про порушення від 02.11.2021 № 822 не керівником позивача, а іншою особою беззаперечно свідчити про невиконання представниками АТ "Київгаз" своїх обов`язків зі встановлення уповноваженої особи, а також про обізнаність/необізнаність позивача про порушення та про розгляд відповідного акта комісією Оператора ГРМ.

60. Водночас встановлення зазначених вище обставин не можливо здійснити без оцінки наданих сторонами доказів.

61. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

62. Згідно із частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

63. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

64. Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

65. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

66. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

67. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

68. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин на підставі оцінки наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

69. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

70. Разом з тим наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та не здійснили належного дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються предмета спору, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів, визначених ГПК України.

71. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

72. Від повноти встановлення відповідних обставин справи, оцінки доказів із правильним застосуванням судом норм права у справі, що розглядається, залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені рішення по суті спору.

73. Оскаржувані судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають, а тому не є обґрунтованими, а викладені в них висновки про задоволення позову - передчасними.

74. Колегія суддів також звертає увагу на те, що підстави позову та правова позиція позивача у справі, вказують на те, що останній не оспорює самого факту вчиненого порушення та не висловлює заперечень стосовно об`єму та/або вартості необлікованого (донарахованого) природного газу. За таких обставин Верховний Суд не може погодитись із тим, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що неповідомлення споживача про розгляд комісією Оператора ГРМ акта про порушення (у разі його встановлення) не має вважатися формальним порушенням, є достатньою мірою обґрунтованим.

75. Відповідно до висновку Верховного Суду, який було викладено у постанові від 20.12.2022 у справі № 914/3145/21 (пункт 7.54) недотримання Оператором ГРМ процедури вчинення окремих дій (зокрема в частині надсилання споживачу повідомлення про час, дату та місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення), яка має суто формальний характер та, у разі підтвердження обставин, зазначених у акті про порушення, саме по собі не може вплинути на його дійсність чи призвести до неправомірності прийнятого на його підставі рішення комісії.

76. За таких обставин при новому розгляді справи судам необхідно встановити чи могла участь позивача у засіданні постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ "Київгаз" вплинути на прийняття відповідачем оспорюваного рішення з огляду відсутність заперечень по суті порушення.

77. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (стаття 300 ГПК України).

78. Встановивши зазначені вище порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про те, що постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

79. Водночас, оскільки Верховний Суд направляє дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, на даний час немає підстав для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених скаржником в касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

81. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне касаційну АТ "Київгаз" задовольнити частково, рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

82. Під час нового розгляду судам слід звернути увагу на викладене у цій постанові, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

83. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється, а подані сторонами заяви (клопотання позивача від 15.01.2025 та клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 15.01.2025) не розглядаються.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/4492/22 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач