Рішення

від 12.02.2025 по справі 214/9339/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/9339/24

2/214/1459/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пугача Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/9339/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, представлений органом опіки та піклування, ОСОБА_3 , про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою шляхом направлення засобами поштового зв`язку 29.10.2024 (надійшла до суду 30.10.2024), в якій просила суд надати їй дозвіл на реєстрацію місця проживання її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою реєстрації місця проживання її як матері, без згоди батька ОСОБА_2 ; питання розподілу судових витрат при ухваленні рішення не вирішувати.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з 22.11.2008 перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, який рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2017 було розірвано. Від шлюбу вони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу сторони між собою не спілкуються, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, аліменти з ОСОБА_2 на утримання доньки позивач не стягувала, будь-яке спілкування як між ними, так і між дитиною та ОСОБА_2 як батьком взагалі відсутнє. 09.07.2022 ОСОБА_1 одружилась вдруге та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », яке є її дійсним прізвищем. ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де також значаться зареєстрованими її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . При цьому, власником житлового приміщення є її батько ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Маючи намір зареєструвати місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згоду на що попередньо надав ОСОБА_3 як власник житла, з відповідною заявою ОСОБА_1 звернулася до органу реєстрації місця проживання громадян. Однак, у проведенні реєстрації місця проживання малолітньої доньки їй було відмовлено з огляду на відсутність згоди на це другого з батьків - ОСОБА_2 , який є також законним представником їх спільної доньки. Отримати позасудово згоду ОСОБА_2 на реєстрацію місця проживання доньки позивач не може, оскільки ОСОБА_2 відмовляється надавати таку згоду як державному реєстраторові, так і нотаріально посвідчену, проявляючи тим самим безвідповідальне відношення до своєї дитини та порушуючи її права та інтереси. У зв`язку із викладеним у позивача виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом в обраний нею спосіб захисту прав.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розпочато підготовче провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів зі служби у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради. Витребувані докази надійшли на адресу суду 02.12.2024.

Ухвалою суду від 07.01.2025 закрито підготовче провадження у справі з призначенням її до судового розгляду по суті.

Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, викликався неодноразово у встановленому законом порядку усіма процесуально можливими способами, визначеними ст.128 ЦПК України, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього суду не надходило. Відзив на позов не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, ОСОБА_9 про свою участь в судовому засіданні не заявила, попередньо направила заяву про розгляд справи за її відсутності. Правом на подання письмових пояснень не скористалась, проте зауважила, що у даній категорії справ ст.19 СК України не передбачено подання органом опіки та піклування висновку щодо вирішення спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про свою участь в судовому засіданні не заявив, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував, при цьому, підтвердив, що він не заперечує проти реєстрації місця проживання онуки ОСОБА_4 у належному йому житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Правом на подання письмових пояснень по суті заявлених вимог не скористався.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, спрямований на захист житлових прав та інтересів дитини, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, його повторну неявку та не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.11.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, зареєстрований Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №786 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.11.2008). Після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_11 мають спільну малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.08.2012 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2017, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/3767/17, яке набрало законної сили 19.12.2017, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 було розірвано; прізвище ОСОБА_11 після розірвання шлюбу залишено без змін « ОСОБА_6 ».

09.07.2022 ОСОБА_11 уклала шлюб із ОСОБА_12 , зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 09.07.2022). Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », яке є її дійсним прізвищем згідно з паспортним документом.

Судовим розглядом встановлено, що після припинення стосунків та розлучення ОСОБА_5 та малолітня донька ОСОБА_4 залишились мешкати разом, а ОСОБА_2 - окремо від них.

За даним реєстру Криворізької міської територіальної громади, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - з 26.01.1999 та дотепер. Відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 - з 26.02.2002 та дотепер.

Малолітня ОСОБА_4 не має зареєстрованого місця проживання, однак фактично мешкає разом з матір`ю ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_8 та дідусем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом з місця мешкання, засвідченим головою квартального комітету №31 виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23.03.1983, посвідченого державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Яценко Т.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №2-1378.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на неможливість здійснення реєстрації місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 у вищевказаному житловому приміщенні, де позивач має зареєстроване місце проживання, з огляду на відсутність згоди на це другого з батьків - ОСОБА_2 , який є також законним представником їх спільної доньки. Отримати позасудово згоду ОСОБА_2 на реєстрацію місця проживання доньки позивач не може, оскільки ОСОБА_2 відмовляється надавати таку згоду як державному реєстраторові, так і нотаріально посвідчену, проявляючи тим самим безвідповідальне відношення до своєї дитини та порушуючи її права та інтереси. Надаючи оцінку таким доводам позивача у розрізі із обраним нею способом захисту, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 27 Конвенції «Про права дитини» закріплено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно з ч.1 ст.242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Статтею 161 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Вимогами ст.ст.6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Судовим розглядом встановлено, що спір у справі стосується виключно надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька ОСОБА_2 , при цьому вирішення спору не пов`язане з визначенням місця проживання дитини з одним із батьків.

Відповідно до п.п.14, 16, 17 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за задекларованим/ зареєстрованим місцем проживання батьків або інших законних представників чи одного з них без їх згоди. Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до п.33 цього Порядку.

Отже, виходячи з вищезазначених норм закону, згода другого з батьків на реєстрацію місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, є обов`язковою.

Суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так і зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об`єктивним обставини життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків, і де саме може створити кращі умови для життя дитини.

Як вказує позивач, після припинення з відповідачем стосунків та розірвання шлюбу донька проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач у добровільному порядку не бажає надати згоду для реєстрації їх спільної дитини.

Із акта, складеного на виконання ухвали суду від 25.11.2024 представниками органу опіки та піклування - виконкому Центрально-Міської районної у місті ради в ході проведення комісійного обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , слідує, що житлово-побутові умови задовільні, будинок оснащений усіма необхідними комунікаціями, умебльований. Для дитини ОСОБА_4 відведено окрему кімнату, що облаштована для дитини та відповідає усім її потребам. За вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_8 - батьки ОСОБА_1 , а також сама ОСОБА_1 . Дитина мешкає за цією адресою без реєстрації. Письмову згоду на реєстрацію місця проживання дитини у будинку надав ОСОБА_3 як власник житла.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, матеріалів справи, враховуючи, що місце проживання позивача зареєстроване, дитина ОСОБА_4 постійно проживає з позивачем, тобто, місце проживання дитини визначене та узгоджене між батьками позасудово за відсутності обставин, які б свідчили про наявність між ними спору, що є підставою для задоволення заявленого позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст..141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача та не заявлення нею вимог про відшкодування понесених судових витрат, а тому суд вважає за доцільне судові витрати у справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, представлений органом опіки та піклування, ОСОБА_3 , про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати у справі залишити за позивачем.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , інн НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , інн НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, представлений органом опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04052560, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд.27.

ОСОБА_3 , інн НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення у справі складено 12.02.2025.

Суддя О.І. Євтушенко