Ухвала

від 26.02.2025 по справі 357/18821/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 357/18821/24

Провадження № 2-о/638/141/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту перебування на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту перебування на утриманні, згідно прохальної частини якої просить суд: встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до членів сім`ї та знаходився на утриманні свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2025 року вказану справу передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Заява подана та підписана через систему «Електронний суд» представником заявника Овчінніковим Антоном Анатолійовичем.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, як це закріплено положеннями частина 7 статті 19 ЦПК України.

Правилами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України унормовано, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 2 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки визначені в частині другій статті 60 ЦПК України відповідно до якої під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Оглянувши матеріали заяви, встановлено, на момент звернення та подання ОСОБА_3 до суду даної заяви, останнім не надано доказів на підтвердження повноважень на представництво інтересів заявника ОСОБА_1 у Дзержинському районному суді м. Харкова.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Крім цього, згідно частини 7 статті 185 ЦПК України, сторонам роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини , що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись п.3 ч. 4 ст.185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту перебування на утриманні - повернути заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: