Рішення

від 17.12.2007 по справі 15/290-07-7573

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

        "17" грудня 2007 р.

Справа  № 15/290-07-7573

Господарський

суд Одеської області  у складі:

судді                                             

Петрова В.С.

При

секретарі                              

Стойковій М.Д.

За

участю представників сторін:

від

позивача -                      Толстих

К.І., Вікторов Л.В.;

від

відповідача -                  не

з'явився,    

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” до

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 90 211,00 грн., -

ВСТАНОВИВ: 

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Ейпріл” звернулось до господарського суду Одеської

області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

заборгованості в сумі 90 211,00 грн., посилаючись на наступне.

05.01.2006 р. між позивачем та

відповідачем був укладений договір № 05/01/18, згідно якого позивач поставив

відповідачу товар, що підтверджується накладними № ЕП-0003999 від 26.06.2006

р., № ЕП-0004192 від 29.06.2006 р., № ЕП-0004187 від 29.06.2006 р., №

ЕП-0004189 від 29.06.2006 р. При цьому відповідач зобов'язався оплатити товар

на умовах відстрочки платежу протягом 21 банківського дня з дати поставки

товару.

Так, позивач зазначає, що

відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, у зв'язку з чим у

нього виникла заборгованість у розмірі 78 578,56 грн., що підтверджується актом

звірки взаєморозрахунків від 30.04.2007 р. Відповідно до взаєморозрахунків з

контрагентами заборгованість відповідача станом на серпень 2007 року  складає 76 300,78 грн., яку позивач просить

стягнути з відповідача. Також позивач просить 

стягнути з відповідача  згідно ст.

549 Цивільного кодексу України пеню за прострочку платежу в розмірі 6280,14

грн. та штраф згідно п. 8.8. договору в розмірі 10% від суми заборгованості, що

становить 7630,08 грн.     

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 18.09.2007 р. порушено провадження у справі №

15/290-07-7573 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позовну заяву

не надав, проте у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не

визнав, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки відповідач розрахувався з

позивачем готівкою. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу

України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

05 січня 2006 року між Товариством

з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” та фізичною особою -підприємцем

ОСОБА_1 був укладений договір № 05/01/18, відповідно до умов якого позивач

зобов'язався передати у власність відповідачу товар згідно специфікації до

договору та видаткової накладної, а відповідач в свою чергу зобов'язався

прийняти товар та оплатити його вартість на умовах відстрочки: 21 банків.дн. з дати

поставки товару, якою вважається дата передачі позивачем (постачальником)  товару відповідачу (покупцю).      

Так, згідно зі ст. 629 Цивільного

кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу

України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна

умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконував належним чином, що

підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, зокрема: №

ЕП-0003999 від 26.06.2006 р., № ЕП-0004192 від 29.06.2006 р., № ЕП-0004187 від

29.06.2006 р., № ЕП-0004189 від 29.06.2006 р., які підписані відповідачем та

свідчать про отримання відповідачем товару. 

Між тим, як з'ясовано судом, в

порушення умов укладеного договору № 05/01/18 від 05.01.2006 р. відповідач

несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював оплату за поставлені позивачем

товари, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед  позивачем, що підтверджується актом звірки

взаєморозрахунків від 30.04.2007 р. при цьому згідно відомості про стан

взаєморозрахунків з контрагентами (а.с. 25-30) заборгованість відповідача перед

позивачем складає 76 300,78 грн.   

Відповідач, заперечуючи проти

позову, надав до суду розписки працівників ТОВ „Ейпріл” (а.с. 54-58), які, на

його думку, свідчать про факт здійснення відповідачем розрахунків з позивачем

через його представників готівкою в гривнях та в іноземній валюті.

Проте, зазначені доводи відповідача

до уваги судом не приймаються, оскільки суперечать умовам договору, виходячи з

наступного.

Так, в п. 4.1, 4.2 вищезазначеного

договору зазначено, що покупець проводить оплату на умовах відстрочки платежу:

21 банків. день з дати поставки товару на умовах п. 1.7 договору. Оплата

проводиться на поточний рахунок постачальника. Отже, відповідач

зобов'язався самостійно оплачувати вартість поставленого йому товару на

поточний рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 198

Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що

виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою

через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Тобто відповідач,

здійснюючи оплату товару готівкою, мав внести грошові кошти на поточний рахунок

позивача через банківську установу, а не представникам позивача.

До того ж, як встановлено судом,

будь-яких повноважень на отримання грошових коштів від відповідача працівникам

ТОВ „Ейпріл” позивачем не надавалось. При цьому слід зазначити, що відповідно

до п. 6.5 вказаного договору сторони зобов'язались не передавати будь-яким

чином свої права та обов'язки будь-яким іншим третім особам без наявності

письмової згоди іншої сторони; угода без вказаного погодження є недійсною та

немає юридичної сили.

Крім того, безпідставними є доводи

відповідача про здійснення розрахунків в іноземній валюті, оскільки п. 4.5

договору передбачено, що оплата за поставлений товар повинна провадитись

виключно у національній грошовій одиниці України (гривні). Так, відповідно до

ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до

приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця

України -гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і

в порядку, встановлених законом.  

Згідно ч. 2 ст. 198 Господарського

кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні

бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть

бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання

мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до

законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті,

здійснюється відповідно до закону.  

Не приймаються також судом до уваги

як докази сплати вартості поставленого 

товару надані відповідачем копії розписок. Так, у вказаних розписках не

зазначено, що передані грошові кошти сплачені саме за товар, поставлений по

договору № 05/01/18 від 10.01.2006 р. При цьому в деяких розписках, зокрема в

розписках ОСОБА_2 від 15.11.2006 р. та без дати, ОСОБА_3 взагалі міститься

інформація про отриману заробітну плату. Крім того, розписка ОСОБА_4 про

отримання 3000 дол. США складена 10.12.2005 р., тоді як договірні відносини між

сторонами виникли 05.01.2006 р. (дата укладення договору). Щодо розписок

ОСОБА_5 від 02.11.2006 р. та від 22.11.2006 р., то як з'ясовано судом, вказана

особа на момент складення вказаних розписок не працювала у ТОВ „Ейпріл”, що

підтверджується списками працюючих осіб у ТОВ „Ейпріл” за січень 2006 р. по

грудень 2006 р. (а.с. 78-122).

Відтак, відповідач не надав доказів

відсутності у нього заборгованості перед позивачем за поставлений за договором

№ 05/01/18 від 05.01.2006 р. товар. У зв'язку з цим суд вважає цілком

обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість в

розмірі 76 300,78 грн., виниклу у зв'язку з несплатою вартості поставленого

товару.  

Щодо вимог позивача про стягнення з

відповідача пені та штрафу суд зазначає наступне.  

Чинним законодавством передбачена

відповідальність боржника за порушення зобов'язання. Частиною 1 ст. 548

Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного

зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу

ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може

забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).        

Згідно положень ст. 549 Цивільного

кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які

боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або

неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

Як передбачено п. 8.8 договору №

05/01/18 від 05.01.2006 р., за порушення господарських зобов'язань покупцем, що

зазначені п. 8.5, п. 8.6 договору, з метою припинення або попередження

повторення порушень цих зобов'язань з боку покупця, до покупця застосовується

оперативно-господарська санкція у вигляді штрафу у розмірі 10% від загальної

суми простроченого зобов'язання. Покупець зобов'язаний здійснити оплату штрафу

протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про

сплату покупцем цього штрафу.

При цьому, як вбачається з

матеріалів справи, листом № 44 від 10.08.2007 р. позивач звертався до

відповідача з вимогами провести оплату боргу, пені за прострочку платежу та

штрафу у розмірі 10% від загальної суми простроченого зобов'язання.     

Враховуючи те, що відповідачем не

були своєчасно виконані зобов'язання за договором № 05/01/18 щодо оплати

товару, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за

період з 21.02.2007 року по 20.08.2007 року, що складає 6280,14 грн. згідно

наданого розрахунку (а.с. 31), а також штраф в розмірі 10% від загальної суми

заборгованості, що складає 7630,08 грн. (76300,78 грн. х 10%).

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського

процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Відповідно до положень ст. 16

Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом

свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінюючи надані сторонами докази в

сукупності, суд вважає, що позовні вимоги 

цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам

чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник

внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на

відповідача.   

Керуючись ст.

ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

                                   В И Р І Ш И В:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою

відповідальністю „Ейпріл” до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення

90 211,00 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ

з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1)  на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю „Ейпріл” (49096, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 23;

код ЄДРПОУ 33515751; р/р 26004050289007 в КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ,

МФО 305299) заборгованість за договором поставки в розмірі 76 300/сімдесят

шість тисяч триста/грн. 78 коп., пеню за прострочку платежу в розмірі

6280/шість тисяч двісті вісімдесят/грн. 14 коп., штраф в розмірі 7630/сім тисяч

шістсот тридцять/грн. 08 коп., 902/дев'ятсот дві/грн. 11 коп. витрат по сплаті

державного мита; 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення 10-денного строку з дня 

його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Рішення підписано 21.12.2007 р.

Суддя                                                                                      

Петров В.С.