Вирок

від 26.02.2025 по справі 629/678/25

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження №629/678/25

Номер провадження 1-кп/629/124/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переброди Дубровицького району Рівненської області, громадянина України, із повною середньою освітою, вдівця, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України

у с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першоюстатті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 87 Водного кодексу України, для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Однак, в порушення вищевказаних норм діючого законодавства, ОСОБА_4 , в травні 2024 року, точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не виявилося можливим, маючи умисел на зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв частину земельної ділянки водного фонду для водогосподарських потреб, державної форми власності, що перебуває у постійному користуванні Управління каналу Дніпро-Донбас, площею 0,1308 га, та розташована у прибережно-захисній смузі водного об`єкту Орільського водосховища, на території Орільського старостинського округу Лозівської міської територіальної громади, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером: 6323955700:01:000:1244, здійснивши на вказаній земельній ділянці посів сільськогосподарської культури кавуну, що потребує певного обробітку землі (оранка, дискування, чизельний обробіток, культивація тощо), чим заподіяв майнову шкоду Управлінню каналу Дніпро-Донбас в сумі 449 гривень 53 копійки.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 197-1 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати, вказав, що відшкодував майнову шкоду.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, довідки про вартість висновків експертів, даних щодо речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не працює, пенсіонер, вдівець, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально.

При відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, обставиною, яке пом`якшує таке, суд визнає щире каяття, відшкодування майнової шкоди.

Підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ст. 69 КК України судом не встановлено, оскільки встановлені вище обставини не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не убачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судово-економічної експертизи № 8623/11409/11411 від 10.12.2024 у розмірі 11359 гривень 20 копійок.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на ОДИН рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-економічної експертизи № 8623/11409/11411 від 10.12.2024 у розмірі 11359 гривень 20 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA488999980313090115000020573, код класифікації доходів бюджету 24060300 з відміткою платежу - інші надходження.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_5