Ухвала

від 21.02.2025 по справі 487/8962/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8962/24

Провадження № 1-кс/487/1558/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , скаржника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві, скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на незаконне затримання в порядкуст. 206 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , в порядкуст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання особи.

Обґрунтовуючи подану скаргу на незаконне затримання захисник вказав, що затримання ОСОБА_5 є безпідставним, незаконним та таким, що порушує норми процесуального законодавства та його конституційні права. Просить визнати затримання ОСОБА_5 старшим слідчим СУ ГУНП в Херсьнській області незаконним.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 скаргу підтримали, просили її задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що затримання підозрюваного ОСОБА_5 здійснено законно та обґрунтовано, з дотриманням вимог КПК України.

Вислухавши пояснення учасників процесу, матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає відмовити у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Статтею 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024230000000157, відомості щодо якого внесені 09.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.358, ч. 5ст. 190 КК України.

В межах здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 20.02.2025 о 10 год. 04 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку передбаченогост. 208 КПК України.

20.02.2025 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.358, ч. 5ст. 190 КК України.

Статтею 29 Конституції Україникожній людині гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Відповідно до пп. «с» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлений свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і, зокрема, в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно ч.ч.1, 2ст.12 КПК Українипід час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.

Відповідно до ч.2ст.176 КПК Українитимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим кодексом.

Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1ст. 207 КПК України).

Відповідно дост. 208 КПК України(в редакції чинній на момент затримання) уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду, затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбаченихстаттею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положеньстатті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Разом з тим, протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, від 20.02.2025 року складений відповідно до вимогКПК України, містить обов`язкові реквізити, посилання на передбачені законом підстави для затримання особи відповідно до положеньст. 208 КПК України. Даний протокол складено у присутності захисника. Під час затримання ОСОБА_5 роз`яснювались підстави затримання, роз`яснено у вчиненні якого злочину він підозрюється, його права і обов`язки, про що мається відповідна відмітка у графі протоколу. Разом з цим, забезпечено право підозрюваного на захист, оскільки затримання і складання протоколу відбувалося у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 . Зауваження щодо складеного протоколу не доповнено та не надходило, що зазначено у протоколі.

Таким чином, істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу на час розгляду скарги слідчим суддею не встановлено.

Відповідно дост. 206 КПК Україникожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

За вимогами ч. 5ст. 206 КПК Українислідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) не перевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

При цьому, положенняст. 206 КПК Українине передбачають розгляду питань законності затримання особи, а передбачають розгляд питання незаконності утримання без наявності відповідного судового рішення.

Таким чином, ОСОБА_5 , було затримано в порядку п.6 ч.1 ст.615, ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом, складеним уповноваженою на те особою, з підстав, визначених процесуальним законом, а тому відсутні підстави вважати, що підозрюваний був незаконно затриманий.

Також, слідчий суддя враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у постанові від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), згідно якої положенняст.206 КПК Українимають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченомуст.208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Отже, оскільки стороною захисту не було наведено переконливих та достатніх доказів на обґрунтування незаконності затримання підозрюваного ОСОБА_5 за таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст.372,376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на незаконне затримання в порядкуст. 206 КПК Українивідмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 24.02.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1