Рішення

від 26.02.2025 по справі 483/1215/24

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1215/24

Провадження № 2/483/78/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2025 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, предметом якого є: надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачкою, без згоди відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони є батьками зазначеної малолітньої дитини, яка після розірвання шлюбу залишилися проживати з позивачкою. Відповідач на неодноразові звернення щодо надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини із нею, не реагує. Оскільки відповідач ухиляється від надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини, позивачка змушена звернутися до суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Позивачка надала до суду заяву, в якій просив розглянути справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2020 року розірвано шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

За змістом витягу про зареєстрованих у житловому будинку осіб, виданого Чорноморською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою Чорноморською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, підтверджується відсутність місця реєстрації малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації відповідача (а.с. 9).

Відповідно до ст.29ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, у якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з ч. 2 ст.29ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Якщо батьки дитини проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Судом встановлено, що спір, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами відсутній.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 ..

Згідно зі статтею 10Закону України«Про свободупересування івільний вибірмісця проживанняв Україні» правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів, визначається Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022р. № 265.

Згідно з п. 14,15 Порядку, дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання батьків або інших законних представників чи одного з них без їх згоди. Дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж задеклароване/зареєстроване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них. У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається.

Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування) (п.31).

У разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти (п.32).

Відповідно до пункту 35 Порядку, для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає в тому числі, документи, що підтверджують: право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що рішення суду про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька є самостійною підставою для реєстрації дитини.

Частина перша статті 15ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 9Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини закладений у пункті 8 статті 7СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Частинами 1 та 2 ст.155СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-81 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні, а недоведеність заперечень - тягне за собою протилежний результат.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки малолітня дитина позивачки постійно проживає разом із нею та спір про місце проживання дитини між сторонами відсутній, проте позивачка позбавлена можливості зареєструвати місце проживання дитини з нею внаслідок нехтування відповідачем правилами реєстрації малолітньої дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

На підставі положень ст.141ЦПК України у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог та ненаданням відповідачем доказів наявності в нього пільг щодо сплати судового збору, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 211 грн 20 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька задовольнити повністю.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_1 заадресою: АДРЕСА_2 ,без письмовоїзгоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп..

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуюча: